Ухвала суду № 137340207, 11.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3254/26

Провадження №1-кп/639/291/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд місто Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника-адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42025222080000051 від 26.11.2025 у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків Харківської області, громадянина України, українця, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 42025222080000051 від 26.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 з посиланням на той факт, що наявні ризики, передбачені п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник-адвокат ОСОБА_4 щодо продовження дії запобіжного заходу заперечували, звернулись із клопотаннями про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт, та зменшення розміру застави.

Заслухавши думку осіб, які беруть учать у судовому засіданні, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 331 КПК України в судовому засідання суд має право до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Ухвалою Новобаварскього районного суду міста Харкова від 17.04.2026, відносно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 15.06.2026 із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Суд вбачає наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років, за ч. 2 ст 369-2 КК України - законом передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів та у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто пропозиція та обіцянка здійснити вплив, за надання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства.

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до порушення належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Що стосується ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вбачає його наявність, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні декількох епізодів різних злочинів.

За таких обставин, суд вбачає наявність такого ризику.

Наведені ризики є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, так як на даний час це не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки обвинуваченого.

Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання обвинуваченого. під вартою. Відсутні передумови для застосування обвинуваченого менш суворого виду запобіжного заходу.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» зазначено, що факти, які підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Судом розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Відсутні передумови для застосування обвинуваченого менш суворого виду запобіжного заходу.

Відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому суд звертає увагу на те, що розмір застави, згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися.

Суд вважає можливим визначити розмір застави, яка була установлена як альтернативний запобіжний захід ухвалою суду від 17.04.2026, з огляду на майновий стан підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 183, 314, 315, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт, та зменшення розміру застави відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 09 серпня 2026 року включно.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний у якості альтернативи запобіжний захід у виді застави в розмірі 60 (шестидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава), протягом дії ухвали.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Новобаварський районний суд міста Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1