Рішення № 137339696, 11.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.06.2026Справа № 554/4128/26 Провадження № 2/554/3111/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді Гольник Л.В.,

при секретарі Фесенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» через Електронний суд звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 8880 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 14.06.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14.06.2024 -100001648 про видачу кредиту у розмірі 3000 грн на 98 днів, з кінцевим терміном повернення до 19.09.2024.

Відповідно до договору від 14.06.2024 року кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 3000 грн. строком на 98 днів.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 25.03.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 8880 грн., що складається із: 3000 грн основний борг, 3780 грн проценти, комісія (пов`язана з наданням кредиту) 150 грн, додаткова комісія 450 грн, 1500 грн - неустойка.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 31.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача до суду не з`явився, разом з позовною заявою подав заяву про розгляд справи без участі представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи судом за адресою, яка є зареєстрованим у встановленому законом порядку його місцем проживання, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавав.

За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.06.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №14.06.2024 -100001648 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 3000 грн, строком на 98 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 19.09.2024.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на банківський рахунок споживача.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення Кредиту позичальник у день цього повернення сплачує проценти за період фактичного користування Кредитом (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). У разі дострокового часткового повернення Кредиту у день повернення позичальник сплачує Проценти за період фактичного користування всією сумою Кредиту, а на залишок суми Кредиту нараховуються Проценти у загальному порядку, передбаченому договором.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про перерахунок коштів, позивачем 14.06.2024 року надано відповідачу кредит у розмірі 3000 грн., що свідчить про виконання позивачем своїх обов`язків відповідно до кредитного договору.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, y зв`язку з чим, у нього утворилась заборгованість.

Так, з довідки-розрахунку про стан заборгованості судом встановлено, що за кредитним договором №14.06.2024 -100001648 від 14.06.2024 утворилася заборгованість у розмірі 8880 грн., що складається із: 3000 грн основний борг, 3780 грн проценти, комісія (пов`язана з наданням кредиту) 150 грн, додаткова комісія 450 грн, 1500 грн - неустойка.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач належно не виконував зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, однак належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Враховуючи те, що суд встановив факт укладення між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем кредитного договору, встановлено факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» також просило стягнути з відповідача неустойку в розмірі 1500 грн.

24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по цей час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046,1049,1050,1054 ЦК України, суд доходить до висновку про те, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 неустойки в розмірі 1500 грн, нарахованої внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, суд проаналізувавши, встановлені фактичні обставини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7380 грн., що складається із: 3000 грн основний борг, 3780 грн проценти, комісія (пов`язана з наданням кредиту) 150 грн, додаткова комісія 450 грн.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1500 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з огляду на те, що позов задоволено на 83% (7380 грн./8880 грн. х 100%), на користь позивача з відповідача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2209,79 грн. (2662,40 грн. х 78%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 158, 211, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.06.2024 -100001648 від 14.06.2024 року у розмірі 7380 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2209,79 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.В.Гольник