Ухвала суду № 137339628, 12.06.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2208/26

Провадження № 2-с/539/66/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м.Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., розглянувши в приміщенні суду в місті Лубни заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про скасування судового наказу у справі №539/2208/26 від 26 травня 2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України»заборгованості за спожитий природний газ,

установила:

26 травня 2026 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області видано судовий наказ по справі №539/2208/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ за період з 01.05.2022 по 31.03.2026 в сумі 77706 (сімдесят сім тисяч сімсот шість) гривень 99 (дев`яносто дев`ять) копійок, а також судового збору в сумі 266 (двісті шістдесят шість) гривень 24 (двадцять чотири) копійки.

11 червня 2026 року представник боржника ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу, в обґрунтування якої зазначила, що нарахування заборгованості за природний газ за період після припинення газопостачання до будинку, за відсутності фактичного проживання боржника та з урахуванням того, що право власності на зазначений об`єкт нерухомості ним було набуто лише у 2024 році, є безпідставним та не підтвердженим належними доказами фактичного споживання природного газу. Відтак вимоги заявника є спірними та не можуть розглядатися в наказному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як зазначає представник боржника Даценко Ю.І., судовий наказ від 26.05.2026 року по справі № 539/2208/26 ОСОБА_1 отримав через представника адвоката Даценко Ю.І. 04.06.2026 року, що підтверджується карткою руху документу в системі Електронний суд.

Заяву про скасування зазначеного судового наказу подано до суду 11.06.2026 року, тобто у строк, передбачений ст. 170 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та заяви про скасування судового наказу, підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, не вбачається. Наявність заяви про скасування судового наказу свідчить про незгоду боржників з цим наказом, а отже про наявність спору.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про доцільність скасування судового наказу, оскільки між сторонами дійсно мається спір щодо правомірності нарахування суми боргу та правомірності підстав для його сплати.

Керуючись ст. 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України, суддя

постановила:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про скасування судового наказу - задовольнити.

Скасувати судовий наказ Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 травня 2026 року по справі №539/2208/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ.

Роз`яснити стягувачу заборгованості, що ці вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Я.В.Просіна