Рішення № 137339260, 10.06.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа №399/447/26

Провадження №2/399/436/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1443-9868 від 05.09.2024 року в розмірі 25166, 40 гривень.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 05.09.2024 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс» в рамках якої реалізуються технології обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про надання кредиту № 1443-9868.

На виконання визначений вимог позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А0870, для підписання кредитного договору № 1443-9868 від 05.09.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до вищенаведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору .

ТОВ «Укр кредит фінанс» не є банківською установою в розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «Укр кредит фінанс». Таким чином позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Позивач (через партнера АТ КБ «Приватбанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року на карту отримувача, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Таким чином на підтвердження факту видачі кредиту кредитодавець додає до цієї позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів.

Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитись від договору без пояснення причини, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 27.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідачка за кредитним договором становить 25 166, 40 гривень, а саме: заборгованість за кредитом - 5600 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 17746, 40 грн., заборгованість за комісії - 840 грн., заборгованість по штрафам - 980 грн.

На підставі вищевикладеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ТОВ «Укр кредит фінанс» в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки в судове засідання не повідомила. Відзиву на позовну заяву не подавала, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено що, 05.09.2024 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1443-9868 продукту «Credos» відповідно до якого останній надались кредитні кошти в розмірі 5600 грн., строком на 365 днів з датою повернення кредиту 04.09.2025 року, сплатою відсотків з пільговою відсотковою ставкою 0, 75 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору та стандартною відсотковою ставкою 1% за кожен день користування кредитом після сплину пільгового періоду і до строку дії кредиту, комісією за надання кредитних коштів в розмірі 840 грн., графіком платежів, паспортом споживчого кредиту та додатком до нього. Договір укладений в письмовій електронній формі, шляхом накладення електронного підпису у вигляді одноразового електронного ідентифікатора /а.с. 12-47/.

Згідно квитанції № 2513411892, ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему LiqPay АТ КБ «Приватбанк» здійснило переказ коштів в розмірі 5600 грн., на картковий рахунок № НОМЕР_1 згідно укладеного договору № 1443-9868 від 05.09.2024 року, про що свідчить довідка про перерахування суми кредиту /а.с. 48-49/.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 27.03.2026 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Укр кредит фінанс» за кредитним договором № 1443-9868 від 05.09.2024 року в розмірі 25166, 40 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитним договором - 5600 грн., заборгованість за відсотками - 17746, 40 грн., заборгованість за комісією - 840 грн., заборгованість за штрафом - 980 грн. /а.с. 50-56/.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими.

Разом з тим, звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Укр кредит фінанс» просило стягнути із відповідача за кредитним договором зокрема і штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 980 гривень зазначаючи, що 24.12.2023 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення держаного регулювання ринків фінансових послуг» на підставі якого п. 6 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» викладено в новій редакції, а саме «у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо того, строк дії якого продовжено після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення».

Звертають увагу, що одночасно також відбувалось виключення п. 6.1. розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» ЗК «Про споживче кредитування», яким було передбачено норму про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-ти денний строк після його припинення або скасування.

Отже, чинна норма ЗУ «Про споживче кредитування», яка також діяла на дату укладення договору з відповідачем, і яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23.01.23024 року, тому позивач маєвсі підстави для нарахування та витребування з відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.

Дослідивши правову практику, суд зазначає наступне. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Водночас, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

15 березня 2022 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", що набрав чинності 17 березня 2022 року.

Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд розглядав питання застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах (постанова від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23)) і зробив такі висновки:

"Законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При ухваленні рішення у справі суд враховує також аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 07 серпня 2024 року у справі № 759/7103/23 (провадження № 61-5216св24), від 13 березня 2024 року у справі № 350/711/22 (провадження № 61-9733св23). У цих справах Верховний Суд вирішував питання щодо застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до правовідносин, що виникли між фізичними особами про стягнення боргу за договором позики.

Суд зазначає, що оскільки ця норма стосується всіх фізичних осіб, які є позичальниками за кредитними (позиковими) договорами з банками або іншими кредитодавцями (позикодавцями), у тому числі, як у справі, що переглядається, надалі право вимоги було передано іншій особі. Рішення суду про стягнення боргу не змінює правову підставу боргу, що виник.

Підсумовуючи викладене, суд наголошує, що з огляду на дію спеціальної норми Перехідних положень ЦК України, яка звільняє позичальників за договором позики від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань під час воєнного стану, позикодавець не може вимагати стягнення з позичальника додаткових коштів у виді неустойки (штрафи, пені), інфляційних втрат,та 3% річних за період прострочення, що припав на період дії воєнного стану, тобто за період з 24 лютого 2022 року та протягом 30 днів після його закінчення.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 980 грн. штрафних санкцій у вигляді штрафу підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

На підставі вище викладеного суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКр кредит фінанс» за кредитним договором № 1443-9868 від 05.09.2024 року заборгованість за тілом кредиту в розмірі - 5600 грн., заборгованість за відсотками - 17746, 40 грн., комісії - 840 гривень, , що в загальній сумі становить 24186,40 гривень.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд задовольнив позовні вимоги частково, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача розмірі 2559 гривень судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 24186,40*100/25166,40 = 96, 11 %; 2662, 40 х 96, 11 %).

Керуючись ст.ст. 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, що розташоване за адресою: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, м. Київ, 01133 заборгованість за кредитним договором № 1443-9868 від 05.09.2024 року в розмірі 24186 (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят шість) гривень 40 копійок та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2559 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М.М. Лях