Рішення № 137339080, 02.06.2026, Тетіївський районний суд Київської області

02.06.2026 Провадження по справі № 2/940/13/26

Справа № 940/671/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Порхун О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Титан", треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками та скасування державної реєстрації речового права користування земельними ділянками (емфітевзис),

встановив:

ОСОБА_6 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Титан" (надалі - СФГ "Титан"), треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками та скасування державної реєстрації речового права користування земельними ділянками (емфітевзис).

В обґрунтування позову зазначено, що 05.10.2023 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були укладені договори купівлі-продажу чотирьох земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Після набуття позивачкою ОСОБА_6 права власності на вказані земельні ділянки, стало відомо, що ці земельні ділянки на підставі договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) перебувають у користуванні відповідача (строк користування 100 років).

Попередні власники вказаних земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили позивачці, що жодних договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) не підписували, такі договори вперше бачать, оригінали та копії договорів у них відсутні, земельні ділянки у користування СФГ "Титан" не передавали.

При зверненні позивачки до відповідача щодо повернення позивачці вказаних (спірних) земельних ділянок, у зв`язку з тим, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, відповідач відмовив, посилаючись на наявність вказаних договорів емфітевзису.

У відповідь на адвокатський запит № 05/01 від 29.01.2024, відповідачем СФГ "Титан" надано позивачці копії вказаних договорів емфітевзису від 12.11.2018 та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Водночас зазначено, що із наданих договорів емфітевзису від 12.11.2018 вбачається, що в графі підпис ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підписи однакові, а підпис ОСОБА_4 відрізняється від підпису вказаної особи в нотаріальних договорах купівлі-продажу та беручи до уваги той факт, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спірні договори не підписували, а земельні ділянки у користування не передавали, позивачка заперечує факт підписання спірних договорів вказаними особами.

За таких обставин, представник позивачки вважає, що оскільки спірні договори стороною не підписувались, наявні достатні і обґрунтовані підстави для встановлення судом недійсності правочинів та захисту порушеного права позивачки шляхом усунення перешкод в користуванні та розпорядженні вказаними земельними ділянками.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 21.06.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

30.07.2024 представник відповідача СФГ "Титан" - адвокат Бухун Ю.В. надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 12.11.2018 між СФГ "Титан" і власниками земельних ділянок з кадастровими номерами: 3224682000:03:006:0019, 3224682000:03:006:0011, 3224682000:03:006:0030, 3224682000:03:006:0017, укладено договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) строком на 100 років, договори є діючими, ніким не оскаржувались та не були скасовані сторонами чи визнаними у передбаченому законом порядку не чинними. В свою чергу, на виконання вимог чинного законодавства, СФГ "Титан" звернулось до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права обтяження, реєстраційні дії було проведено відповідно до закону та на його виконання. Жодних перешкод для проведення державної реєстрації не існувало, адже СФГ "Титан" є землекористувачем вказаних земельних ділянок незмінно з 2012 року. Водночас, задовго до укладання спірних договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) між третіми особами по справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як власниками земельних ділянок, та СФГ "Титан" було укладено договори оренди спірних земельних ділянок, за умовами яких СФГ "Титан" використовувало спірні земельні ділянки у сільськогосподарській діяльності, здійснюючи виплату орендної плати у передбаченому договором порядку та розмірі.

Крім того зазначено, що треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заповіли ОСОБА_7 , який є керівником СФГ "Титан", належні їм на праві власності земельні ділянки. З часом сторонам, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як власниками земельних ділянок з одного боку, та СФГ "Титан", як користувачем ділянок - з іншого було досягнуто згоди про укладення договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) з урахування багаторічної співпраці власників земельних ділянок та СФГ "Титан"СФГ та намірів щодо продовження такої співпраці на більш значущий строк.

Таким чином, на думку сторони відповідача, відповідні обставини вказують на реальне волевиявлення власників земельних ділянок у частині передання спірних земельних ділянок у користування СФГ "Титан", оскільки укладення договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) було складовою частиною багаторічної співпраці власників земельних ділянок та незмінного їх користувача - СФГ "Титан".

Також зауважено, що власник земельної ділянки не може протягом шести років не знати про суб`єкта, що використовує належні йому земельні ділянки. Проте, фактично протилежне намагається стверджувати сторона позивачки, здійснюючи підміну правочину щодо передання земельних ділянок у користування - захопленням земельних ділянок без жодних на те підстав. Вказана позиція підкріплюється, зокрема, і суб`єктним складом справи № 940/671/24, в межах якої позивачкою є ОСОБА_6 , котра не є стороною спірних договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Крім того зазначено, що СФГ "Титан" не отримувало жодних повідомлень та/або пропозицій щодо придбання спірних земельних ділянок від їх власників, а відтак процедура укладання і державної реєстрації договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок є такою, що проведена з порушеннями вимог чинного законодавства.

Таким чином, на думку сторони відповідача, твердження позивачки про порушення її прав власності на спірні земельні ділянки СФГ "Титан" є безпідставним, оскільки: відповідач не змінював своєї поведінки відносно спірних земельних ділянок з моменту укладання спірних договорів емфітевзису і до моменту звернення позивачки до суду; відповідач не вчиняв жодних дій та не допускав бездіяльності стосовно позивачки та набутого нею майна, які б виходили за рамки повноважень, наданих відповідачу договорами емфітевзису; договори емфітевзису, укладені між СФГ "Титан" та третіми особами, як власниками земельних ділянок, діяли як до, так і після моменту відчуження спірних земельних ділянок; на момент набуття права власності на спірні земельні ділянки позивачка зобов`язана була усвідомлювати значення наявного обтяження відповідних земельних ділянок речовим правом користування (емфітевзису) СФГ "Титан". Отже, позивачкою не наведено жодних доводів щодо суті порушення, невизнання та/ або оспорювання її прав, за захистом яких остання звернулась до суду, а також не надано доказів, що можуть прямо або хоча б опосередковано свідчити про порушення таких прав.

З огляду на зазначене, сторона відповідача заперечує проти задоволення позову та просить суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі (а. с. 90-100, 101-162 т. № 1).

06.08.2024 представник позивачки ОСОБА_6 - адвокат Пахолок Т.П. надіслав до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що власники земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 заповіли ОСОБА_7 , який є керівником СФГ «Титан», зазначені земельні ділянки, цей факт на думку відповідача підтверджує те, що власники земельних ділянок починаючи з 2012 року передавали належні їм земельні ділянки у користування СФГ "Титан". Однак, на думку сторони позивачки, даний факт жодним чином не впливає на те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 не було відомо про договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та більше того не впливає на факти не підписання зазначених договорів.

Також зазначено, що власникам земельних ділянок на момент укладання договорів купівлі-продажу не було відомо про наявність договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Водночас, не повідомлення суб`єкта переважного права при купівлі-продажу земельних ділянок жодним чином не впливає на законне вирішення даної справи, оскільки предметом розгляду цієї справи не є оскарження договору купівлі-продажу.

Крім того зауважено, що у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між сторонами спору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, оскільки, на думку позивачки, державна реєстрація договорів емфітевзису порушує її права на користування та розпорядження зазначеною власністю. Разом з тим, реєстрація неукладених між сторонами угод порушує права та законні інтереси позивачки на розпорядження власністю - земельними ділянками. При цьому, обраний позивачкою спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права (а. с. 189-194, 195-203).

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 05.11.2024 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

19.01.2026 на адресу Тетіївського районного суду Київської області надійшов висновок експерта від 18.12.2025 за № 12046/24-32 (а. с. 109-113, 114-117 т. № 2).

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 09.02.2026 залучено до участі у справі як правонаступника позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_2 (а. с. 158 т. № 2).

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 10.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Завальнюк В.В. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача СФГ "Титан" адвокат Порхун О.П. позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову.

Треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05 жовтня 2023 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який посвідчений державним нотаріусом Другої білоцерківської нотаріальної контори Мельничук М.В., зареєстровано в реєстрі за № 1-1215.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, за цим договором продавець ОСОБА_3 в особі представника зобов`язується передати майно, вказане у пункті 2 цього договору у власність покупця ОСОБА_6 , а покупець зобов`язується прийняти майно вказане у пункті 2, і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Відповідно до п. 2 договору, земельна ділянка площею 2,5400 га, що відчужується за даним договором, розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада. Цільове призначення цієї земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Кадастровий номер земельної ділянки: 3224682000:03:006:0011 (а. с. 25-30 т. № 1).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав від 05.10.2023 № 349255718, ОСОБА_6 є власницею земельної ділянки площею 2,54 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0011 (а. с. 31 т. № 1).

05 жовтня 2023 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який посвідчений державним нотаріусом Другої білоцерківської нотаріальної контори Мельничук М.В., зареєстровано в реєстрі за № 1-1216.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, за цим договором продавець ОСОБА_3 в особі представника зобов`язується передати майно, вказане у пункті 2 цього договору у власність покупця ОСОБА_6 , а покупець зобов`язується прийняти майно вказане у пункті 2, і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Відповідно до п. 2 договору, земельна ділянка площею 2,4300 га, що відчужується за даним договором, розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада. Цільове призначення цієї земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Кадастровий номер земельної ділянки: 3224682000:03:006:0017 (а. с. 33-38 т. № 1).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав від 05.10.2023 № 349258455, ОСОБА_6 є власницею земельної ділянки площею 2,43 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0017 (а. с. 39 т. № 1).

05 жовтня 2023 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який посвідчений державним нотаріусом Другої білоцерківської нотаріальної контори Мельничук М.В., зареєстровано в реєстрі за № 1-1217.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, за цим договором продавець ОСОБА_4 зобов`язується передати майно, вказане в пункті 2 цього договору у власність покупця ОСОБА_6 , а покупець зобов`язується прийняти майно вказане у пункті 2, і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Відповідно до п. 2 договору, земельна ділянка площею 2,3999 га, що відчужується за даним договором, розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада. Цільове призначення цієї земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Кадастровий номер земельної ділянки: 3224682000:03:006:0019 (а. с. 13-16 т. № 1).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав від 05.10.2023 № 349261341, ОСОБА_6 є власницею земельної ділянки площею 2,3999 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0019 (а. с. 17 т. № 1).

05 жовтня 2023 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який посвідчений державним нотаріусом Другої білоцерківської нотаріальної контори Мельничук М.В., зареєстровано в реєстрі за № 1-1218.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, продавець ОСОБА_5 в особі представника зобов`язується передати майно, вказане у пункті 2 цього договору у власність покупця ОСОБА_6 , а покупець зобов`язується прийняти майно вказане у пункті 2, і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Відповідно до п. 2 договору, земельна ділянка площею 2,4001 га, що відчужується за даним договором, розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада. Цільове призначення цієї земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Кадастровий номер земельної ділянки: 3224682000:03:006:0030 (а. с. 19-22 т. № 1).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав від 05.10.2023 № 349265053, ОСОБА_6 є власницею земельної ділянки площею 2,4001 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0030 (а. с. 23 т. № 1).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.12.2018 № 148767556, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12.11.2018 зареєстровано право оренди земельної ділянки, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за СФГ "Титан", а саме на земельну ділянку площею 2,54 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0011, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада (а. с. 46-47, 42-45 т. № 1).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.12.2018 № 148769610, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12.11.2018 зареєстровано право оренди земельної ділянки, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за СФГ "Титан", а саме на земельну ділянку площею 2,43 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0017, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада (а. с. 64-65, 60-63 т. № 1).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.12.2018 № 148772427, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12.11.2018 зареєстровано право оренди земельної ділянки, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за СФГ "Титан", а саме на земельну ділянку площею 2,3999 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0019, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада (а. с. 58-59, 54-57 т. № 1).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.12.2018 № 148775439, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12.11.2018 зареєстровано право оренди земельної ділянки, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за СФГ "Титан", а саме на земельну ділянку площею 2,43 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0030, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада (а. с. 52-53, 48-51 т. № 1).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка стверджувала, що попередні власники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 зазначених земельних ділянок договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) не підписували.

Для з`ясування цих обставин у справі призначалася судова почеркознавча експертиза, проведення яких було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, тана вирішення якої поставлено наступні запитання: 1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в графі «власник» у договорі від 12.11.2018 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), номер земельної ділянки: 3224682000:03:006:0030, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?; 2. Якщо підпис вчинений не від імені ОСОБА_5 , то чи виконаний він від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? (а. с. 28 т. № 2).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 18.12.2025 № 12046/24-32, підпис від імені ОСОБА_5 у графі «власник» у договорі від 12.11.2018 про встановлення права користування земельної ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), кадастровий номер земельної ділянки 3224682000:03:006:0030, ймовірно виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_5 у графі «власник» у договорі від 12.11.2018 про встановлення права користування земельної ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), кадастровий номер земельної ділянки 3224682000:03:006:0030, ймовірно виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (а. с. 109-113 т. № ІІ).

Разом з тим встановлено, що відповідачем за 2021-2025 роки сплачено податки на земельні ділянки, які є предметом спору, що підтверджується податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи СФГ "Титан" (а. с. 2-87 т. № ІІІ).

Згідно із повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , позивачка ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 147 т. № ІІ).

Згідно з довідкою, виданою державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори М.Мельничук від 05.02.2026 № 268/02-14, ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину на рухоме та нерухоме майно, що залишилося після смерті його матері - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 148 т. № ІІ).

Згідно із свідоцтвами про право на спадщину за законом, спадкоємцем земельних ділянок: кадастровий номер 3224682000:03:006:0017, площею 2,4300 га; кадастровий номер 3224682000:03:006:0019, площею 2,3999 га; кадастровий номер 3224682000:03:006:0030, площею 2,41001 га; кадастровий номер 3224682000:03:006:0011, площею 2,5400 га, які є предметом спору у цій справі, є ОСОБА_2 (а. с. 149, 150, 151, 152 т. № ІІ).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 319, 321 ЦК України, згідно з якими власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які порушують його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно із статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною другою статті 207 ЦПК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями частини першої статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.

Згідно з ч. 3 статті 395 ЦК України, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) є одним із видів речових прав на нерухоме майно.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина 1 статті 407 ЦК України).

Згідно з ч. 1 статті 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і фізичною особою, юридичною особою (далі - землекористувач).

Відповідно до ч. 1 статті 408 ЦК України строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і не може перевищувати 50 років.

За положеннями ч. 1 статті 102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Статтею 4 цього Закону визначено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником земельних ділянок: кадастровий номер 3224682000:03:006:0017, площею 2,4300 га; кадастровий номер 3224682000:03:006:0019, площею 2,3999 га; кадастровий номер 3224682000:03:006:0030, площею 2,41001 га; кадастровий номер 3224682000:03:006:0011, площею 2,5400 га, які успадкував після смерті матері ОСОБА_6 (первісна позивачка у справі), що належали їй на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Водночас, відповідно до договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.11.2028, укладених між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та СФГ "Титан", зазначені земельні ділянки перебувають у користуванні відповідача СФГ "Титан" (строк користування 100 років).

Однак сторона позивача стверджує, що жодних договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 не підписували, оригінали та копії договорів у них відсутні, земельні ділянки у користування СФГ "Титан" не передавали.

Із досліджених судом доказів, зокрема висновку експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи від 18.12.2025 № 12046/24-32 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 у графі «власник» у договорі від 12.11.2018 про встановлення права користування земельної ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), кадастровий номер земельної ділянки 3224682000:03:006:0030, ймовірно виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_5 у графі «власник» у договорі від 12.11.2018 про встановлення права користування земельної ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), кадастровий номер земельної ділянки 3224682000:03:006:0030, ймовірно виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Оскільки договір про встановлення права користування земельної ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.11.2018, укладений між ОСОБА_5 та СФГ "Титан", ОСОБА_5 не підписував, тому він є неукладеним.

Крім того суд звертає увагу на те, що в силу закону договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) обов`язковому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Однак, умовами самих договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.11.2018, укладених між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та СФГ "Титан", зокрема п. 6.1, сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення.

Тобто, волевиявлення сторін передбачало умовою набрання чинності зазначених договорів їх нотаріальне посвідчення.

Відповідно до ч. 1 статті 209 ЦК України правочин, який вчинений в письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 4 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, за умовами спірних договорів, сторони визначили та пов`язали укладення договорів з моментом їх нотаріального посвідчення, однак, як встановлено із матеріалів справи, ці договори нотаріально не посвідчені. Водночас доказів нотаріального посвідчення договорів у встановленому законом порядку відповідачем не надано, що свідчить про ненастання, передбаченої п. 6.1. договорів умови щодо їх нотаріального посвідчення.

Відтак, судом встановлено, що спірні земельні ділянки, які на праві приватної власності належать позивачу, перебувають у користуванні СФГ "Титан" згідно договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.11.2018, які нотаріально не посвідчені, тобто є неукладеними, а наведені у них умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до ч. 1 статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 2 статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, оскільки, договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.11.2018, на підставі яких за відповідачем виникло право на користування земельними ділянками, є неукладеними, тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом задоволення вимоги про повернення йому земельних ділянок.

Також, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню й вимоги позивача про скасування державної реєстрації речового права оренди зазначених земельних ділянок.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної вище норми права державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Такий висновок викладений Верховним судом у постанові від 17.01.2024 у справі №522/3999/23.

Отже, державна реєстрація не створює право, а лише засвідчує вже існуюче право, набуте на законних підставах.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 125/702/17 зазначено, що реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на вказану земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

Відтак, за встановлених у справі обставин, реєстрація права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за відповідачем СФГ "Титан" на підставі неукладених договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.11.2018 не відповідає вимогам закону.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відтак, враховуючи, що державна реєстрація речового права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження належними йому земельними ділянками, суд дійшов висновку про наявність підстав для її скасування, оскільки це забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Доводи сторони відповідача про те, що треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , якіпочинаючи з 2012 року передавали належні їм земельні ділянки у користування СФГ "Титан"і з 2018 року не звертались до суду з позовами про визнання недійсними та/або скасування укладених між ними та СФГ "Титан" договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), тобто виражали конклюдентну поведінку, що виявляла їх волю щодо правовідносин з СФГ "Титан" як користувачем спірних земельних ділянок, на переконання суду, жодним чином не підтверджують обізнаність ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про укладені договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Водночас, суд зазначає, що наявність складених заповітів, згідно з якими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 спірні земельні ділянки заповіли керівнику СФГ "Титан",також не доводить і не спростовує факт того, коли саме треті особи дізналися або могли дізнатися про договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Крім того не заслуговують на увагу доводи представника відповідача про те, що процедура укладання і державної реєстрації договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок є такою, що проведена з порушеннями вимог чинного законодавства, оскільки не повідомлення суб`єкта переважного права при купівлі-продажу земельних ділянок жодним чином не впливає на законне вирішення цієї справи, оскільки предметом спору у цій справі є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, а не оскарження договорів купівлі-продажу земельних ділянок.

Також безпідставними є посилання представника відповідача щодо ненадання позивачем доказів, що можуть прямо або хоча б опосередковано свідчити про порушення її ( ОСОБА_6 ) прав, оскільки ОСОБА_6 була власницею вказаних земельних ділянок, що підтверджено договорами купівлі-продажу, а державна реєстрація неукладених сторонами договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельними ділянками.

Отже, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, досліджені докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Разом з тим, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено судом, позивачем понесені судові витрати у виді судового збору за подання позовної заяви у розмірі 7751,68 грн, що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 74 т. № 1).

Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Відтак, у контексті вищенаведеного, суд вважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11, 15, 16, 202, 203, 204, 207, 209, 215, 319, 321, 391, 408, 627, 638, 639, 640 Цивільного кодексу України, статтями 102-1, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Титан", треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками та скасування державної реєстрації речового права користування земельними ділянками (емфітевзис) задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 3224682000:03:006:0011, зобов`язавши Селянське (фермерське) господарство "Титан" (ідентифікаційний код юридичної особи: 31970301, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, будинок 2-з, село Горошків, Білоцерківський район, Київської області, 09852) повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,54 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0011, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада.

Скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за Селянським (фермерським) господарством "Титан" (ідентифікаційний код юридичної особи 31970301, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, будинок 2-з, село Горошків, Білоцерківський район, Київської області, 09852) на земельну ділянку площею 2,54 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0011, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада; номер запису про інше речове право 29349909 від 06.12.2018 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44507457 від 10.12.2018 року, яке зареєстроване державним реєстратором Сіваченко Віталієм Леонідовичем Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», Київська область, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12.11.2018.

Усунути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 3224682000:03:006:0017, зобов`язавши Селянське (фермерське) господарство "Титан" (ідентифікаційний код юридичної особи 31970301, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, будинок 2-з, село Горошків, Білоцерківський район, Київської області, 09852) повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,43 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0017, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада.

Скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за Селянським (фермерським) господарством "Титан" (ідентифікаційний код юридичної особи 31970301, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, будинок 2-з, село Горошків, Білоцерківський район, Київської області, 09852) на земельну ділянку площею 2,43 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0017, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада; номер запису про інше речове право 29350145 від 06.12.2018 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44507843 від 10.12.2018 року, яке зареєстроване державним реєстратором Сіваченко Віталієм Леонідовичем Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», Київська область, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 12.11.2018.

Усунути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 3224682000:03:006:0019, зобов`язавши Селянське (фермерське) господарство "Титан" (ідентифікаційний код юридичної особи 31970301, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, будинок 2-з, село Горошків, Білоцерківський район, Київської області, 09852) повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,3999 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0019, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада.

Скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за Селянським (фермерським) господарством "Титан" (ідентифікаційний код юридичної особи 31970301, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, будинок 2-з, село Горошків, Білоцерківський район, Київської області, 09852) на земельну ділянку площею 2,3999 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0019, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада; номер запису про інше речове право 29350512 від 06.12.2018 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44508183 від 10.12.2018 року, яке зареєстроване державним реєстратором Сіваченко Віталієм Леонідовичем Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», Київська область, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 04.12.2018.

Усунути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 3224682000:03:006:0030, зобов`язавши Селянське (фермерське) господарство "Титан" (ідентифікаційний код юридичної особи 31970301, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, будинок 2-з, село Горошків, Білоцерківський район, Київської області, 09852) повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,4001 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0030, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада.

Скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) за Селянським (фермерським) господарством "Титан" (ідентифікаційний код юридичної особи 31970301, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, будинок 2-з, село Горошків, Білоцерківський район, Київської області, 09852) на земельну ділянку площею 2,4001 га, з кадастровим номером 3224682000:03:006:0030, яка розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський (колишній Тетіївський) район, Горошківська сільська рада; номер запису про інше речове право 29350913 від 06.12.2018 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44508597 від 10.12.2018 року, яке зареєстроване державним реєстратором Сіваченко Віталієм Леонідовичем Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», Київська область, на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 04.12.2018.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Титан", код ЄДРПОУ 31970301, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, буд. 2-з, с. Горошків, Білоцерківський район, Київської області, 09852) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 7751 (сім тисяч сімсот п`ятдесят одна) гривня 68 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду: 12 червня 2026 року.

Суддя С.В.МАНДЗЮК