Ухвала суду № 137338763, 11.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

11.06.2026

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/4364/26

провадження № 2-зз/361/23/26

УХВАЛА

11 червня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Петришин Н.М.

за участю секретаря: Гриценко А.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Черемис А.В., про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2026 року.

Заява мотивована тим, що 20.04.2026 року судом було одержано заяву про забезпечення позову у справі №361/4364/26, яка підписана ОСОБА_2 як представником Позивача ОСОБА_3 . Предметом спору у даній справі є, зокрема, визначення місця проживання дитини, тому дана справа не є малозначною і представництво у ній може здійснюватися виключно адвокатом. Водночас, ОСОБА_4 (якою підписано та подано до суду заяву про забезпечення позову у даній справі) не є законним представником ОСОБА_5 (такими представниками є лише батьки малолітнього ОСОБА_6 ), та не є адвокатом (у матеріалах справи відсутні будь-які зазначення про наявність у Еліанни Кеплер статусу адвоката і відсутні документи на підтвердження такого статусу), а відтак, вона не має повноважень на ведення справи, зокрема й на підписання та подання заяви про забезпечення позову чи будь-які інші дії у справі. Отже, заява про забезпечення позову, що підписана і подана особою без належних повноважень ( ОСОБА_2 ), не мала бути розглянута судом та не підлягала задоволенню.

У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_1 адвокати Черемис А.В. та Бабішева М.Л. доводи заяви підтримали та просили про скасування заходів забезпечення позову, що були застосовані у справі №361/4364/26 відповідно до ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2026 року.

Позивач ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що необізнаний про зміст такої заяви. Проте доводи заяви відповідачки вважає безпідставними.

За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

За змістом ч. 8 ст. 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно із ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис (далі КЕП) учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відносини, які виникають у разі застосування КЕП та електронного документообігу, врегульовані Законом України Про електронні документи та електронний документообіг та Законом України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Положення зазначених законодавчих актів надають КЕП статус аналогу власноручного підпису, створюють правову основу для застосування КЕП та здійснення юридично значущих дій шляхом електронного документообігу.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі №530/544/16 виклав правовий висновок та зазначив, що чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи.

Установлено, що 16 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, про визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів.

20 квітня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про забезпечення позову в електронній формі на офіційну електронну адресу суду та підписана кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису 20.04.2026.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2026 року заяву задоволено частково, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 361/4364/26 встановлено порядок спілкування ОСОБА_3 з малолітнім сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом відеозв`язку: щовівторка, щочетверга з 17:00 по 19:00; щосуботи з 11:00 по 13:00 (за київським часом), тривалістю не менше 30 хвилин у будні та не менше 45 хвилин у суботу. Зобов`язано ОСОБА_1 забезпечувати участь малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відеодзвінках з батьком ОСОБА_3 у визначені судом дні та час спілкування, не перешкоджати спілкуванню та не переривати його достроково без поважних причин.

Доводи заявника (відповідача) про те, що заява про забезпечення позову подана та підписана представником ОСОБА_7 ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки заява про забезпечення позову підписана позивачем ОСОБА_3 кваліфікованим електронним підписом.

З огляду на викладене, аргументи відповідача в обґрунтування необхідності скасування заходів забезпечення позову є безпідставними, тому відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду 22.04.2026

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 158, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН