Рішення № 137338559, 11.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5423/26

Провадження № 2-о/357/162/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Б. І. ,

при секретарі Кардаш О. Р., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Біла Церква в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Донецький обласний державний нотаріальний архів, Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересовані особи: Донецький обласний державний нотаріальний архів, Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, в якій просив: встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , який 08 жовтня 1992 року був нотаріально посвідчений державним нотаріусом Другої Добропільської державної нотаріальної контори і зареєстрований в реєстрі за № 2764, як покупцю, в якому прізвище зазначено не вірно « ОСОБА_2 , замість правильного - « ОСОБА_3 ».

Заява мотивована тим, що згідно паспорту громадянина Україна його прізвище, ім`я та по батькові є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 08 жовтня 1992 року ним було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . Даний договір посвідчено державним нотаріусом Другої Добропільської державної нотаріальної контори і зареєстрований в реєстрі за № 2764. Його право власності було зареєстроване в Добропільському БТІ за № 106 в книзі 2. В 2026 році він звернувся до Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, а саме в відділ реєстрації речових прав з метою перереєстрації прав на нерухоме майно, та внесення його даних як власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте у проведенні реєстраційної дії йому було відмовлено. Причиною відмови зазначено те, що його прізвище « ОСОБА_3 », а прізвище покупця в договорі купівлі-продажу від 08.10.1992 року № 2764 зазначено « ОСОБА_2 ». Тобто є розбіжність в прізвищі. В зв`язку з цим він позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на майно. Внести зміни до договору купівлі-продажу не представляється можливим, оскільки Друга Добропільська державна нотаріальна контора припинила своє існування 12.07.2023. Виправити помилку у договорі купівлі продажу будинку від 08.10.1992 є неможливим в силу п. 6.16 «Правил ведення нотаріального діловодства». Оскільки нотаріуса, який посвідчував договір немає, тому він вимушений звернутись в суд для встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026, головуючим суддею визначено суддю Кошель Б.І. та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 28 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання на 08 червня 2026 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, представників не направили, про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлені.

Судом 19.05.2026 р. за вх.№32300 отримано заяву, в якій завідувачка Донецького обласного державного нотаріального архіву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Руденко Н. С. просила розгляд справи проводити у відсутності представника заінтересованої особи.

Представник заявника адвокат Шевчук Ю. І. подав до суду заяву, яка була зареєстрована канцелярією суду 08.06.2026 р. за вх.№36544, в якій просив розгляд справи проводити у відсутності заявника та представника, заяву підтримує та просить її задовольнити.

Суд відповідно до вимог ч.1 ст. 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та взятий на облік як внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою від 26.05.2025 за № 3222-7002241126.

Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 22.02.2001 та картки платника податків, виданої Костянтинівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області 27.10.2015 р., прізвище, ім`я та по батькові заявника зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08 жовтня 1992 року було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , який посвідчено державним нотаріусом Другої Добропільської державної нотаріальної контори і зареєстрований в реєстрі за № 2764.

Право власності на вказаний будинок було зареєстроване в Добропільському БТІ за № 106 в книзі 2, що підтверджується Довідкою № 445 від 11.03.2026, виданою ТОВ «Добропільське БТІ», з якої вбачається, що власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Документ, шо підтверджує право власності є Договір купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом Другої Добропільської державної нотаріальної контори № 2764 від 08.10.1992.

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради, а саме в відділ реєстрації речових прав з метою перереєстрації прав на нерухоме майно, та внесення його даних як власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та державний реєстратор права на нерухоме майно ОСОБА_5 було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою заявника, оскільки прізвище покупця в договорі купівлі-продажу від 08.10.1992 року за № 2764 зазначено « ОСОБА_2 », що підтверджується рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дії за № 83790391 від 17.03.2026.

Також судом встановлено, що Друга Добропільська державна нотаріальна контора припинила своє існування 12.07.2023 та документи Другої Добропільської державної нотаріальної контори за період з 1984 по 1994 рік включно, прийняті на зберігання до 2014 року, залишилися в архівосховищах Донецького обласного державного нотаріального архіву в м. Донецьку, доступ до яких відсутній, тому надати будь-яку інформацію щодо паперових архівних записів про посвідчення договору вказаною державною нотаріальною конторою в 1992 році не виявляється можливим, про що свідчить відповідь завідувачки Донецького обласного державного нотаріального архіву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Руденко Н. С. від 08.04.2026 за №209/01-14.

Заявник зазначає, що в зв`язку із допущеною помилкою в договорі купівлі-продажу, а саме в невірному написанні його прізвище « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 », він позбавлений можливості зареєструвати право власності на майно.

Внести зміни до договору купівлі-продажу не представляється можливим, оскільки Друга Добропільська державна нотаріальна контора припинила своє існування 12.07.2023, він вимушений звернутись з даною заявою до суду про встановлення факту належності документа, оскільки, для заявника це має юридичне значення і потрібне для реєстрації та розпорядження правом власності.

Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище,ім`я,по батькові, місце і час народженняякої, що зазначенів документі, не збігаютьсяз ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народженняцієї особи,зазначеним усвідоцтв іпро народження або паспорті.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в разі, якщо установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду. Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають з цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Як зауважено Верховним Судом у змісті постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20): «У порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах».

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у змісті ухвали від 25 вересня 2025 року у справі № 947/20044/23 (провадження № 61-11655ск25), у якій зауважив, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів може бути, зокрема, зумовлене: помилкою у вказівці прізвища, ім`я, по батькові особи, тобто коли особа мала паспортний документ, але в договорі вказано інше прізвище аніж в паспортному документі. В такому разі існує можливість вирішити це питання в позасудовому порядку; отриманням після укладення договору паспортного документу, в якому вказане інше прізвище аніж в договорі. В цьому випадку відсутня можливість вирішити це питання в позасудовому порядку.

Аналогічних висновків дійшов ВС в Постанові від 14.01.2026 року у справі № 462/5233/24.

Відповідно до п. 6.16 Розділу VI «Правил ведення нотаріального діловодства» ( затв. Наказом Мін`юсту від 22.12.2010 № 3253/5, у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб) щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку.

Помилка у тексті нотаріального документа виправляється у всіх примірниках такого документа одночасно.

Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів.

Виправлення технічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.

При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.

Суд, аналізуючи надані заявником письмові докази, встановлені обставини справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування своїх вимог, були підтверджені сукупністю наданих доказів.

Встановлення даного факту не пов`язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки вказані ним обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, а тому, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 293, 315, 258-265,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Донецький обласний державний нотаріальний архів, Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , який 08 жовтня 1992 року був нотаріально посвідчений державним нотаріусом Другої Добропільської державної нотаріальної контори і зареєстрований в реєстрі за № 2764, як покупцю, в якому прізвище покупця зазначено не вірно « ОСОБА_2 , замість вірного « ОСОБА_3 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Донецький обласний державний нотаріальний архів; адреса: вул. Я. Мудрого, буд. 30, м. Краматорськ, Донецька обл., 84301; ЄДРПОУ: 25795259.

Заінтересована особа: Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради; адреса: вул. Я. Мудрого, буд. 38/12, м. Біла Церква, 09117.

Повний текст рішення складено 11 червня 2026 року.

Суддя Б. І. Кошель