Ухвала суду № 137336505, 12.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2510/19

Номер провадження6/173/127/2026

УХВАЛА

іменем України

12 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, в якій представник заявника у виконавчому листі № 173/2510/19 від 27.02.2020, виданого Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", просить замінити стягувача з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК»" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа № 173/2510/19 від 27.02.2020, виданого Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення боргу із ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви вказує, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В подальшому позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист 173/2510/19 від 27.02.2020 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" боргу за кредитним договором.

01.04.2021 державним виконавцем Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором боржника.

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а також новим стягувачем у виконавчому провадженні.

Представник заявника в поданій заяві просить проводити судове засідання за його відсутності.

Інші учасники справи про дату розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Судом встановлено, що 03 квітня 2020 року було відкрите виконавче провадження № 61687389 по примусовому виконанню виконавчого листа №173/2510/19 виданого 27.02.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості, у розмірі 127950,14 грн, що підтверджується інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження.

01.04.2021 державним виконавцем Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено Постанову про повернення виконавчого документа ВП №61687389 стягувачу.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025. Відповідно до Витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 1 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 АТ КБ "Приватбанк" відступив, а ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" набув Прав вимоги відповідно до Договору б/н , стосовно боржника ОСОБА_1 .

Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного виконання умов договору факторингу, зокрема відсутній доказ здійснення оплати за відступлення права вимоги.

У зв`язку з цим суд зазначає таке.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Чинним законодавством також передбачено порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, договори купівлі-продажу, дарування та факторингу.

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за своєю правовою природою означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Таке відступлення здійснюється шляхом укладення відповідного договору між первісним та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом договору є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і негрошовим (передання товарів, виконання робіт, надання послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, з якого виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком укладення такого договору є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється новим кредитором, який набуває обсяг прав, визначений договором, з якого виникло відповідне зобов`язання.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях шляхом волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадках необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку він замінив.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (частина перша статті 512 ЦК України).

Тлумачення положень частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора у зобов`язанні, яке здійснюється на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є самостійним видом договору, а є правочином, який опосередковує перехід права. Таке відступлення може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зі змісту наведеної норми вбачається, що договір факторингу є оплатним договором, істотною умовою якого є надання фактором фінансування клієнту за відступлене право грошової вимоги.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України набуття фактором права вимоги пов`язується з виконанням ним обов`язку щодо фінансування клієнта на умовах, визначених договором факторингу.

Отже, для підтвердження факту переходу права вимоги за договором факторингу заявник повинен надати належні та допустимі докази не лише укладення такого договору, а й виконання його істотних умов, зокрема щодо здійснення фінансування (оплати) за відступлене право вимоги.

Відсутність доказів фактичного перерахування грошових коштів у розмірі та порядку, передбачених договором факторингу, не дає суду можливості дійти беззаперечного висновку про набуття заявником статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні.

При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14 та від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 дійшов висновку, що відсутність доказів на підтвердження здійснення повної оплати за договором відступлення права вимоги на момент або після його укладення, тобто доказів належного виконання заявником своїх зобов`язань за договором, є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником з огляду на умови відповідного договору.

На необхідність перевірки доводів щодо перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги також звертав увагу Верховний Суд у постановах від 29 вересня 2021 року у справі № 2-879/11 (провадження № 61-10005св21) та від 03 листопада 2021 року у справі № 301/2368/14-ц (провадження № 61-11546св21), зокрема з урахуванням умов таких договорів щодо набуття новим кредитором права вимоги до боржника лише після здійснення відповідної оплати.

Зазначений правовий висновок також підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19 (провадження № 14-181цс20).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія як заінтересована особа повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належними доказами, які підтверджують факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належним чином оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстри договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови наявності в них даних щодо відповідного кредитного договору, а також докази здійснення оплати за такими договорами.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 143/1269/17 (провадження № 61-5383св22), від 06 вересня 2023 року у справі № 466/3066/13-ц (провадження № 61-785св23) та від 26 січня 2022 року у справі № 637/590/16-ц (провадження № 61-15865св21).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року Фактор здійснює фінансування Клієнта шляхом купівлі у нього Прав вимоги та сплачує Клієнту за Права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та порядку, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 2 Договору факторингу ціна договору становить 93 375 000,00 грн без ПДВ.

Пунктом 3 Договору факторингу передбачено, що грошові кошти у сумі 93 375 000,00 грн сплачені Фактором на користь Клієнта до укладення цього Договору.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного здійснення оплати за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року у розмірі, передбаченому його умовами.

Відсутність доказів виконання Фактором свого обов`язку щодо сплати ціни договору є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 466/3066/13-ц (провадження № 61-785св23).

Таким чином, враховуючи наведене, а також положення статті 512 ЦК України, суд доходить висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги від первісного кредитора до заявника, у зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 259, 260, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ КБ «Приватбанк», Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Є.В. Челюбєєв