Рішення № 137335978, 10.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. Справа № 924/449/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів Київської області

до Фермерського господарства "Кондратюк О.В.", с. Нове Село Шепетівського району Хмельницької області

Кондратюка Олега Васильовича, с. Нове Село Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 2 405 017,25 грн. заборгованості,

представники сторін:

позивача: адвокат Бохан С.О. (в режимі ВКЗ);

відповідачів: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.05.2026, стягнути з відповідачів солідарно 2405017,25 грн. заборгованості, з яких 918487,51 грн. основного боргу, 244045,66 грн. пені, 44689,08 грн. 56% річних та 1197795,00 грн. штрафу. Вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов`язань з своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару та умовами договору поруки від 09.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 02.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.06.2026.

09.06.2026 від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення 44689,08 грн. відсотків річних та 211846,26 грн. пені у зв`язку зі сплатою відповідачем 1 частини заборгованості в розмірі 256530,34 грн. Також 10.06.2026 від позивача надійшла заява про відмову від позов у в частині 32204,40 грн. пені та 224325,93 грн. штрафу по причині сплати ФГ "Кондратюк О.В." 256530,33 грн. Відтак просить стягнути з відповідачів 918487,51 грн. основного боргу та 973469,07 грн. штрафу.

Стаття 191 ГПК України регламентує, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Судом встановлено, що подані позивачем заяви про відмову від позову в частині відповідають вимогам ст. 191 ГПК України, тому приймаються судом.

В даному контексті суд приймає до уваги умови договору поставки, які передбачають, що у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов`язань по цьому договору, постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку: 1) в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, передбачених п. 2.6. договору; 2) в рахунок сплати відсотків, нарахованих за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та індексу інфляції в порядку, передбаченому п. 7.2 (В) Договору; 3) в рахунок сплати пені за кожен день прострочення, передбаченої п. 7.2 (А) Договору; 4) в рахунок сплати штрафу, передбаченого п. 7.2 (Б) Договору; 5) в рахунок оплати вартості (ціни) ТОВАРУ, пропорційно кожній номенклатурі неоплаченого Товару; 6) в рахунок оплати різниці ціни Товару, передбаченої п. 2.2.3 Договору.

Окрім того, у разі порушення покупцем строків оплати, постачальник, незалежно від вказаного покупцем призначення платежу, має право зарахувати кошти в рахунок оплати простроченої заборгованості перед постачальником (п. 3.2. договору поставки).

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, наполягає на його задоволенні.

Відповідачі не скористались правом участі своїх представників в судовому засіданні, відзиву на позов не надали, належним чином повідомлені про час та місце засідання, що підтверджується довідками про достав ухвал суду у даній справі в електронні кабінети відповідачів в ЄСІТС.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що належно повідомлені відповідачі у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, не подали до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими їм процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

09.12.2024 між ТОВ «Спектр-Агро» (постачальник) та ФГ «Кондратюк О.В.» (покупець) укладено договір поставки № 268/24-ХМ (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Відповідно до п.1.2. договору поставки найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки (за правилами Інкотермс 2010), порядок та термін оплати товару та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в додатках до договору, які є невід`ємною його частиною та в видаткових накладних. У випадку розходження між умовами договору та умовами певного додатку до договору пріоритет мають умови такого додатку до договору.

Загальна сума договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог пунктів 2.2. - 2.3. договору, що передається за цим договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Вартість товару вказується в додатках до договору та в видаткових накладних, складених на підставі цього договору. Ціна товару встановлюється в гривнях і відображається в додатках до договору. Вартість тари, упакування та маркування товару включена до його ціни (п.2.1. договору поставки).

Згідно з п.2.2. договору поставки зважаючи на те, що товар виробляється за кордоном та імпортується на територію України, сторони домовились, що вказані в підписаних сторонами додатках в гривнях ціни на товар та загальна сума договору не є фіксованими і можуть бути відкориговані постачальником залежно від зміни комерційного курсу гривні до іноземної валюти. Ціна товару заокруглюється до 0,01 грн.

Зважаючи на те, що Сторони погодились із тим, що ціна Товару за цим Договором є договірною (може визначатися за згодою Сторін) то процедуру коригування ціни Товару постачальником у порядку, передбаченому п.п. 2.2.1-2.2.3, Сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинності цього Договору та не вважати таке коригування односторонньою зміною умов Договору, що потребує окремого погодження Сторін.

У п. 2.4. договору визначено, що покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної із врахуванням вимог п.п. 2.2-2.3, у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в строки, які вказані в Додатках до Договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному Договорі або в рахунку на оплату вартості Товару, Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, вказаного в тексті цього Договору.

Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника, вказаного в тексті цього договору.

В разі не сплати та/або несвоєчасної сплати покупцем чергового платежу в повному обсязі в терміни, які встановлені додатками до договору, постачальник має право:

- вимагати сплати покупцем всієї суми основного боргу за увесь поставлений товар за договором та всіх нарахованих відсотків за користування товарним кредитом;

- з моменту не сплати та/або несвоєчасної сплати чергового платежу в повному обсязі, вказаному в додатках до договору, притягнути покупця до відповідальності відповідно до п.7.2. договору. При цьому пеню, штраф, відсотки річних та індекс інфляції постачальник має право нараховувати з моменту прострочення сплати чергового платежу на всю суму заборгованості за увесь поставлений товар за договором.

Відповідно до п.п. 2.6., 2.7. договору, за користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки в розмірі 12 % річних, якщо інший розмір відсотків не передбачений Додатком до Договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов`язковій оплаті покупцем.

Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого Додатком до Договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем, та закінчується в день розрахунку покупцем за поставлений Товар.

За змістом п. 2.10. договору у випадку недостатності коштів, отриманих від покупця на виконання в повному обсязі його зобов`язань по цьому договору, постачальник має право провести зарахування коштів в наступному порядку:

1) в рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, передбачених п. 2.6. договору;

2) в рахунок сплати відсотків, нарахованих за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та індексу інфляції в порядку, передбаченому п. 7.2 (В) Договору;

3) в рахунок сплати пені за кожен день прострочення, передбаченої п. 7.2 (А) Договору;

4) в рахунок сплати штрафу, передбаченого п. 7.2 (Б) Договору;

5) в рахунок оплати вартості (ціни) ТОВАРУ, пропорційно кожній номенклатурі неоплаченого Товару;

6) в рахунок оплати різниці ціни Товару, передбаченої п. 2.2.3 Договору.

Згідно п. 3.2. договору покупець зобов`язаний при перерахуванні коштів обов`язково вказувати в платіжному дорученні номер та дату додатка, за яким перераховуються кошти або дату та номер рахунку, якщо такий виставлявся, виключно в такому форматі: «Д.[№ додатку]/[дата додатку]» або «Р.[номер рахунку]/[дата рахунку]». У випадку невиконання чи неналежного виконання покупцем вищевказаної норми Договору, постачальник самостійно визначає порядок, суми та напрями зарахування отриманих коштів в рахунок погашення будь-яких існуючих зобов`язань покупця перед постачальником. У разі порушення покупцем строків оплати, постачальник, незалежно від вказаного покупцем призначення платежу, має право зарахувати кошти в рахунок оплати простроченої заборгованості перед постачальником.

Сторони в п.7.2. договору передбачили, що в випадках порушення умов даного договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності, зокрема, за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором. За порушення даних умов договору покупець:

а) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання;

б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання;

в) сплачує на користь постачальника 36% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

Господарські зобов`язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов`язків покупця по виконанню грошових зобов`язань за договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар та штрафним санкціям - до їх повного виконання (п.5.1. договору поставки).

У додатках до договору сторонами погоджено номенклатурну групу товару та графік оплати.

На виконання умов договору поставки постачальник поставив, а покупець прийняв товар відповідно до видаткових накладних №54802 від 11.12.2024 на суму 9565,32 грн.; №54808 від 11.12.2024 на суму 796616,67 грн.; №54809 від 11.12.2024 на суму 467376,58 грн., №131849 від 21.05.2025 на суму 30671,76 грн.; №132675 від 23.05.2025 на суму 53201,66 грн.; 132694 від 23.05.2025 на суму 292164,48 грн.; №137080 від 04.06.2025 на суму 331547,78 грн.; №137620 від 05.06.2025 на суму 36275,64 грн.; №138310 від 09.06.2025 на суму 66784,80 грн.; №139739 від 13.06.2025 на суму 52408,32 грн.; №139741 від 13.06.2025 на суму 205609,49 грн.; №140112 від 16.06.2025 на суму 11075,52 грн.; №141120 від 19.06.2025 на суму 28490,04 грн.; №141438 від 20.06.2025 на суму 53969,28 грн.; №141745 від 23.06.2025 на суму 16632,20 грн.; №144023 від 02.07.2025 на суму 80028,00 грн.; №144506 від 04.07.2025 на суму 16822,08 грн.; №144507 від 04.07.2025 на суму 19823,76 грн.; №144509 від 04.07.2025 на суму 67503,36 грн.; №144511 від 04.07.2025 на суму 43969,27 грн.; №145586 від 14.07.2025 на суму 16709,04 грн.; №145588 від 14.07.2025 на суму 130766,40 грн.; №145593 від 14.07.2025 на суму 41833,44 грн.; №146001 від 16.07.2025 на суму 24770,04 грн.; №150510 від 18.08.2025 на суму 73700,33 грн.; №150513 від 18.08.2025 на суму 26172,36 грн.

В свою чергу, відповідачем сплачено позивачу за товар платіжними інструкціями від 05.01.2026 300000,00 грн., від 15.01.2026 200000,00 грн., від 31.03.2026 100000,00 грн., від 02.04.2026 276000,00 грн. та 300000,00 грн., від 03.04.2026 300000,00 грн., від 06.04.2026 200000,00 грн., від 14.01.2026 300000,00 грн., від 15.04.2026 100000,00 грн.

Сторонами погоджено акти нарахування відсотків за користування товарним кредитом на суми 837,41 грн., 1297,98 грн., 1172,38 грн., 1297,98 грн., 1256,11 грн., 1398,90 грн., 2167,51 грн., 2825,22 грн., 2992,81 грн., 2953,46 грн., 3051,91 грн., 53162,41 грн., 54934,49 грн., 48129,01 грн., 41333,32 грн., 46761,88 грн.

У рахунок забезпечення виконання зобов`язань ФГ "Кондратюк О.В." за договором поставки № 268/24-ХМ від 09.12.2024, ТОВ «Спектр-Агро» (Кредитор), фізична особа ОСОБА_1 (Поручитель) та ФГ «Кондратюк О.В.» (Боржник) уклали договір поруки № П/268/24-ХМ від 09.12.2024 (далі - Договір поруки).

За Договором поруки фізична особа ОСОБА_1 (відповідач 2) поручився перед ТОВ «Спект-Агро» (позивачем) за виконання ФГ «Кондратюк О.В.» (відповідачем 1) всіх грошових зобов`язань за Договором поставки № 268/24-ХМ від 09.12.2024 (основний договір) (пункти 1.1., 2.1. Договору поруки).

У випадку порушення Боржником обов`язку за основним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п.1.2. Договору поруки).

Передбачений договором обов`язок Поручителя перед Кредитором поширюється на суму усіх, без винятку, грошових зобов`язань Боржника за основним договором. Поручитель несе відповідальність за сплату Боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат Кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором (пункти 3.1., 3.3. Договору поруки).

Сторони домовились, що Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність по всім зобов`язанням Боржника, вказаним вище, у тому числі зі сплати судових витрат та інших витрат Кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором (п.3.4. Договору поруки).

Поручитель зобов`язаний у разі порушення Боржником обов`язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов`язок Боржника перед Кредитором у строк 3 банківських днів після настання строку оплати за основним договором, шляхом оплати грошових коштів на поточний рахунок Кредитора, вказаний в даному Договорі (п.4.1. Договору поруки).

Договір набуває чинності з дати його укладення і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється (в залежності від того, який момент настав раніше): через 5 років з дати укладення даного Договору; з припиненням забезпеченого нею зобов`язання; якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника (п.п. 6.1., 6.2. Договору поруки).

31.10.2025 між сторонами у справі укладено додаткову угоду до договору поставки від 09.12.2024, у якій сторони дійшли згоди перенести кінцевий розрахунок по договору поставки № 268/24-ХМ від 09.12.2024 р. (далі - Договір) до 21.12.2025 року і, відповідно до цього, внести зміни до п. п. 2.4 Договору, доповнивши його п. 2.4.5 в наступній редакції: 2.4.5. Остаточний розрахунок Покупця за придбаний товар відбувається згідно наступного графіка: до 21.12.2025 2994487,51 грн. основного боргу, 21251,67 грн. нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, відсотки за користування товарним кредитом, які будуть нараховані станом на дату остаточного розрахунку за поставлений товар.

За змістом угоди, сторони домовились, що у випадку оплати Покупцем всієї суми заборгованості в строки, вказані вище, до Покупця не буде застосована відповідальність, передбачена п. 7.2 Договору.

У разі не сплати та/або несвоєчасної сплати Покупцем чергового платежу в повному обсязі в терміни, які встановлені вище, Постачальник має право: стягнути з Покупця всю суму основного боргу та відсотків за користування товарним кредитом, які будуть нараховані; з моменту не сплати та/або несвоєчасної сплати чергового платежу в повному обсязі, притягнути Покупця до відповідальності, відповідно до п. 7.2 Договору. При цьому пеню, штраф, відсотки річних та індекс інфляції Постачальник має право нараховувати з моменту прострочення сплати чергового платежу на всю суму заборгованості.

Також у додатковій угоді сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2.6 Договору, доповнивши його абзацом другим в наступній редакції: «З 01 листопада 2025 року розмір відсотків за користування товарним кредитом збільшується і становить 18 % річних, незалежно від розміру відсотків за користування товарним кредитом, вказаному в Додатках до Договору.».

Окрім того, викладено п. 7.2 Договору в наступній редакції: « 7.2. У випадках порушення умов даного Договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором. За порушення даних умов Договору покупець:

а) сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення;

б) у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 40% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання;

в) сплачує на користь постачальника 56% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

З вищевикладеного, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару у визначені договором та додатковою угоди строки, ТОВ "Спект-Агро" звернулось з даним позовом до суду.

Позиція суду.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статях 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений 09.12.2024 між ТОВ «Спектр-Агро» та ФГ «Кондратюк О.В.», за своєю правовою природою відноситься до договорів поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач 1 прийняв товар на загальну суму 2994487,51 грн., про що свідчать підписані видаткові накладні та також не заперечується відповідачами.

Проте, відповідач 1 не здійснив оплату товару у визначені договором строки, внаслідок чого між позивачем та відповідачем 1 укладено додаткову угоду від 31.10.2025, якою передбачено здійснення оплати всього поставленого товару у строк до 21.12.2025.

Із наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій слідує, що ФГ "Кондратюк О.В." із порушенням строку, передбаченого додатковою угодою від 31.10.2025, здійснив часткову оплату поставленого товару та суму 2076000,00 грн. (станом на момент звернення до суду з даним позовом).

Таким чином, розмір заборгованості ФГ "Кондратюк О.В." складає 918487,51 грн., доказів сплати яких на моменту ухвалення рішення суду не надано. З викладеного, суд доходить висновку про стягнення вказаної суми в судовому порядку та, відповідно, задоволення такої позовної вимоги.

За статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Сторони в п.7.2. Договору поставки ( в редакції додаткової угоди від 31.10.2025) погодили, що за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором, Покупець у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 40% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання.

За визначенням статей 549 та 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Тобто порядок нарахування пені та штрафу як форми неустойки мають відмінний характер нарахування.

Тобто, одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка в формі пені та штрафу. Право встановити в договорі такий вид забезпечення як штраф передбачений частиною 2 статті 549 ЦК України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Із платіжних інструкцій слідує, що відповідачем 1 допущено прострочення виконання грошового зобов`язання більше, ніж на 5 банківських днів, а розмір боргу станом на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання - 22.12.2025, становив 2994487,51 грн.

Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення 973 469,07 грн. штрафу.

Водночас, суд приймає до уваги наступне.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК).

Застосоване у ст.551 ЦК словосполучення «суд має право» та «може бути зменшений за рішенням суду» свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21, від 22.05.2024 у справі №911/95/20, від 18.12.2024 у справі №921/320/24).

Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі; тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена права компенсації своїх майнових втрат; такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків; такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 наголосила, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч.3 ст.551 ЦК про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від 28.11.2023 у справі №916/1504/22, від 03.12.2024 у справі №904/872/24, від 03.12.2024 у справі №909/321/24, тощо.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанови Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 28.09.2022 у справі №916/2302/21). Аналогічну за змістом позицію застосував і суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

Об`єднана палата у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначила, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ст.551 ЦК, тобто у межах судового розсуду.

При цьому, Об`єднана палата у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 погодилася з висновком судів попередніх інстанцій про зменшення розміру пені на 90%, зауваживши, що зменшення заявленої до стягнення пені залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін.

Верховний Суд зауважує, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

Об`єднана палата у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 вказала що, враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки, а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, не вбачала підстав для відступу від аналогічної правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.02.2023 у справі №920/437/22, щодо застосування ч.3 ст.551 ЦК із висновком, що можливість зменшення заявленої до стягнення пені на 99% залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін.

Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.02.26 р. у справі № 916/792/25 .

Суд в даному випадку враховує, що позивач просив суд стягнути 3 075 107,25 грн., з яких основний борг склав лише 918 487,51 грн., тобто, менше 30% від загальної суми, заявленої до стягнення.

В подальшому, відповідачем 1 добровільно сплачено 264 572,78 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 450 116,30 грн. 56% річних, 244 045,66 грн. пені та частину штрафу на суму 224 325,93 грн.

Тобто, відповідачем 1 вже сплачено 468 371,59 грн. штрафних санкцій. Окрім того, також сплачено 450 116,30 грн. значно збільшених відсотків річних.

Визначення конкретного розміру, на який зменшується належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду (постанови Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/8396/20 та від 10.11.2022 у справі №910/15705/21).

Відтак, з огляду на вищезазначені фактичні обставини справи та приписи чинного законодавства України, враховуючи добровільну сплату відповідачем 1 частини заборгованості, суд вважає можливим зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу на 99% та стягнути 9 734,69 грн. штрафу. В стягненні 963 734,38 грн. штрафу суд відмовляє.

У рахунок забезпечення виконання зобов`язань ФГ «Кондратюк О.В.» за договором поставки № 268/24-ХМ від 09.12.2024, ТОВ «Спектр-Агро» (кредитор), фізична особа ОСОБА_1 (поручитель) та ФГ «Кондратюк О.В.» (боржник) уклали договір поруки № П/268/24-ХМ від 09.12.2024, за умовами якого фізична особа ОСОБА_1 поручився перед ТОВ «Спект-Агро» за виконання ФГ « ОСОБА_1 » всіх грошових зобов`язань (сплату боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання грошового зобов`язання за основним договором) за договором поставки № 268/24-ХМ від 09.12.2024.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою.

За статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким установлений обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Договір поруки забезпечує тільки дійсне зобов`язання (стаття 548 ЦК України).

Відповідно до статті 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора в цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (частина 2 статті 556 ЦК України).

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання (частина 1 статті 559 ЦК України).

За приписами частин 1 та 2 статті 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний в повному обсязі.

Судом встановлено факт порушення виконання відповідачем 1 як боржником за основним зобов`язанням - договором поставки № 268/24-ХМ від 09.12.2024, зобов`язань по своєчасній оплаті вартості поставленого товару, тому в силу пунктів 1.2., 3.3., 4.1. договору поруки № П/268/24-ХМ від 09.12.2024, відповідач 2 відповідає перед кредитором у тому ж розмірі, що і боржник.

Таким чином, позов до відповідача 2 підлягає задоволенню в частині стягнення 918 487,51 грн. основного боргу та 9 734,69 грн. штрафу.

З всього вищевикладеного, позовні вимоги у справі №924/449/26 суд задовольняє частково та з відповідачів солідарно на користь позивача слід стягнути 918487,51 грн. основного боргу та 9734,69 грн. штрафу. В стягненні 963734,38 грн. штрафу суд відмовляє по причині його зменшенням на підставі ст. 551 ЦК України.

З приводу розподілу витрат зі сплати судового збору суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, згідно яких судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Суд також враховує, що за положеннями ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Тому, з огляду на відповідну заяву позивача, витрати зі сплати судового збору повністю покладаються на відповідачів.

Розглянувши клопотання представника позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 122781,26 грн. У заяві від 08.06.2026 представник позивача просить стягнути з відповідачів 76883,30 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

За вимогами частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

На підтвердження надання правничої допомоги до матеріалів справи додано договір № 32 про надання правової (правничої) допомоги; додаток № 18 до договору «Розмір та порядок оплати праці адвоката» від 28.06.2026; детальний опис робіт (наданих послуг); акт № 150 здачі-приймання виконаних правових послуг від 08.06.2026.

Відповідно до п. 1.1 Договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Згідно із п. 1.2 Договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, представляє замовника з усіма правами, які надано законом позивачу, представляє інтереси замовника в судах та інше.

Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що за правову допомогу, передбачену у п. 1.2 Договору, замовник сплачує адвокату винагороду у розмірі, визначеному додатками до Договору.

Умови та порядок розрахунків замовника з адвокатом за надання правової допомоги, визначаються сторонами в додатках до Договору (п. 3.3 Договору).

У випадку виникнення розбіжностей між умовами Договору та Додатків до Договору, Додатки до Договору мають переважну юридичну силу (п. 3.4 Договору).

Додатком № 18 до Договору «Розмір та порядок оплати праці адвоката» визначено порядок оплати юридичних послуг адвокату за надання професійної правничої допомоги у спорі про стягнення з ФГ «Кондратюк О.В.» та Кондратюка О.В. на користь замовника заборгованості за поставлений товар за договором поставки №268/24-ХМ від 09.12.2024. Вартість послуг адвоката:

1. Зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах, година, 1664,00 грн.

2. Підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви та розрахунків позовних вимог), документ, 25000,00 грн.

3. Збір і підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), година, 1664,00 грн.

4. Подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», підписання КЕП та відправка суду), година, 1664,00 грн.

5. Участь у судовому розгляді справи - підготовка відповіді на відзив (правовий аналіз відзиву на позовну заяву, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відповіді на відзив), судовий розгляд - перша інстанція, 20 000,00 грн.

6. Складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань, документ, 3000,00 грн.

7. Участь у судових засіданнях, засідання, 3000,00 грн.

8. Оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - % від стягненої суми, 1,50%.

9. Складання заяви про розподіл судових витрат, документ, 10 000,00 грн.

Пунктом 3 Додатку № 18 сторони домовились про те, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення Додатку (3328,00 грн. : 2 = 1664,00 грн).

Відповідно до п. 4 Додатку №18 порядок оплати вартості послуг:

4.1. Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється у наступному порядку: 100 % вартості послуги сплачується замовником адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.

4.2. Замовник також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо), а також компенсує витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги (пов`язані із здійсненням поїздки до місцезнаходження суду, винаймання житла, харчування та інші). Дані витрати сплачуються замовником адвокату протягом 3-х банківських днів з дня виставлення адвокатом рахунку на сплату вказаних витрат.

У п. 8 додатку погоджено порядок приймання передачі наданої правової допомоги:

8.1. Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами.

8.2. Адвокат надає замовнику акт приймання-передачі наданої правової допомоги, у якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір вартості послуг, які підлягають сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму вартості послуг (якщо такі мали місце).

У детальному описі робіт (наданих послуг) зазначено про виконання робіт на суму 76883,30 грн., з яких: зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах, година, 1664,00 грн.; підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви та розрахунків позовних вимог), документ, 25000,00 грн.; збір і підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), година, 1664,00 грн.; подання позову (завантаження тексту позовної заяви та доданих до неї документів до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», підписання КЕП та відправка суду), година, 1664,00 грн.; участь у судовому розгляді справи - підготовка заяви про зменшення позовних вимог та заяви про відмову від позову/розподіл судових витрат, судовий розгляд - перша інстанція, 10000,00 грн.; складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань, документ, 3000,00 грн.; участь у судових засіданнях, засідання, 3000,00 грн.; оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - % від стягненої суми, 32227,30 грн.

08.06.2026 сторонами підписано акт № 150 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги із переліком наданих послуг та їх вартістю, аналогічними до детального опису робіт (наданих послуг).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат на правову допомогу в розмірі 50 000 грн. В задоволенні решти заяви суд відмовляє.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, з огляду на положення п.п. 3.3., 3.4. договору поруки, 28860,21 грн. судового збору та 50000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу слід солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 191, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

прийняти заяви позивача від 08.06.2026 та від 09.06.2026 про відмову від частини позовних вимог.

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з Фермерського господарства «Кондратюк О.В.» (30374, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, село Нове Село, пров. Озерний, буд. 7, код ЄДРПОУ 39647870) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» (08702, Київська обл., місто Обухів, вул. Промислова, будинок 20, код ЄДРПОУ 44038075) 918 487,51 грн. (дев`ятсот вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім грн. 51 коп.) основного боргу, 9 734,69 грн. (дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири грн. 69 коп.) штрафу, 28 860,21 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят грн. 21 коп.) судового збору, 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

В стягненні 963 734,38 грн. штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.06.2026

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи, сторонам в ел. кабінети