Ухвала суду № 137335974, 12.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"12" червня 2026 р.Справа № 924/73/25м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши скаргу відповідача на бездіяльність державного виконавця Савчука К.П. подану в межах справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО"

про зобов`язання виконати належним чином умови договору поставки від 31.07.2024 та стягнення 8805,04 грн. штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.04.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" передати у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» згідно договору поставки №71-969/53-124-01-24-23409 від 31.07.2024 товар, а саме: персики свіжі в кількості 220 кг на суму 11 550,00 грн., сливи свіжі великоплідні в кількості 200 кг на суму 6 996,00 грн., груші середньостиглі в кількості 60 кг на суму 3 420,00 грн. та виноград свіжий столовий в кількості 10 кг на суму 1 205,16 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 2548,83 грн. пені, 6256,21 грн. штрафу та 2422,40 грн. судового збору.

28.04.2025 та 19.08.2025 видано накази про примусове виконання вищевказаного рішення суду.

08.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "БГМ-АГРО" надійшла чергова скарга на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №79216895, у якій останній просить:

- поновити процесуальний строк на подання скарги на бездіяльність державного виконавця у випадку якщо суд дійде висновку щодо пропущення відповідного строку;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві у виконавчому провадженні № 79216895, яка полягає у невчиненні дій щодо перевірки та надання оцінки обставинам, неодноразово повідомленим боржником у поданих заявах та клопотаннях, а також у відсутності належної процесуальної реакції на зазначені повідомлення, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати державного виконавця усунути допущені порушення шляхом розгляду повідомлених боржником обставин, проведення їх належної перевірки в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та прийняття за результатами такого розгляду відповідного процесуального рішення;

- зобов`язати державного виконавця під час проведення перевірки надати оцінку обставинам, на які неодноразово посилався боржник, зокрема: припиненню договірних відносин із постачальником товару, визначеного у виконавчому документі; перебуванню директора ТОВ «БГМ-АГРО» та єдиного можливого представника та особу, уповноважену на укладання будь-яких правочинів від імені Товариства на військовій службі, а станом на дату подання даної скарги у Донецькій області (Краматорська міська територіальна громада) та безпосереднього виконання ним бойових (спеціальних) задач, пов`язаних із захистом Батьківщини; відсутності відповідного товару на складських (товарних) запасах боржника згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281; фактичному припиненню господарської діяльності підприємства у 2026 році; відсутності господарських операцій та руху коштів по рахунках.

При вирішенні питання про прийняття або повернення скарги відповідача на бездіяльність державного виконавця судом враховується таке.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.04.2025 присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" передати у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» згідно договору поставки №71-969/53-124-01-24-23409 від 31.07.2024 товар, а саме: персики свіжі в кількості 220 кг на суму 11 550,00 грн., сливи свіжі великоплідні в кількості 200 кг на суму 6 996,00 грн., груші середньостиглі в кількості 60 кг на суму 3 420,00 грн. та виноград свіжий столовий в кількості 10 кг на суму 1 205,16 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 2548,83 грн. пені, 6256,21 грн. штрафу та 2422,40 грн. судового збору.

Як встановлено у вищевказаному рішенні суду, спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли з підстав невиконання відповідачем, як постачальником, своїх договірних зобов`язань з поставки товару станом на дату прийняття рішення, у зв`язку з чим позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, за результатом розгляду якої постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 №924/73/25, з огляду на законність та обгрунтованість вищевказаного рішення суду від 03.04.2025, останнє залишено без змін.

В подальшому, 28.04.2025 та 19.08.2025 видано накази про примусове виконання вищевказаного рішення суду.

16.06.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області вперше надійшла скарга ТОВ "БГМ-АГРО" на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій відповідач просив скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №78272148 від 05 червня 2025 року та притягнути державного виконавця Андросович Наталію Василівну до адміністративної та дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 01.07.2025 у задоволенні скарги ТОВ "БГМ-АГРО" на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андросович Наталії Василівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №78272148 від 05 червня 2025 року відмовлено.

Судом у вищевказаній ухвалі встановлено, що відповідачем не доведено вчасне виконання ним обов`язку передбаченого у ч. 4 ст. 19 Закону щодо письмового повідомлення виконавця про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій.

10.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "БГМ-АГРО" надійшла вдруге скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №79216895, у якій відповідач просив: поновити процесуальний термін для подання скарги на дії державного виконавця; зобов`язати державного виконавця закінчити виконавче провадження №79216895; визнати дії державного виконавця незаконними та скасувати постанови державного виконавця 30.09.2025, від 02.10.2025, від 21.10.2025, від 14.11.2025 (ВП №79216895); визнати дії виконавця незаконними та неправомірними щодо винесення постанов від 21.10.2025 року та 14.11.2025 року про накладення штрафів; визнати неможливим виконання рішення в натурі з огляду на фактичну відсутність товару; зобов`язати державного виконавця повернути безпідставно та надмірно стягнуті кошти у сумі 32 457,92 грн, стягнуті ним відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №1OCBPLAS.1 від 01 жовтня 2025 року на реквізити ТОВ «БГМ-АГРО»; закрити виконавче провадження №79216895 щодо примусового виконання судового наказу №924/73/25 від 19.08.2025.

Як на підставу для поновлення пропущеного відповідачем строку для подання скарги відповідач посилався на перебуванням директора ТОВ «БГМ-АГРО» і єдиного можливого представника ТОВ «БГМ-АГРО» на військовій службі безперервно з 24.02.2022 року та фактичному перебуванні станом на зараз у Донецькій області, з огляду на що у відповідача відсутня можливість отримати кваліфіковану правову допомогу.

Крім того, 11.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "БГМ-АГРО" надійшли:

- Заява про зміну способу виконання рішення суду у справі шляхом визнання неможливим виконання рішення у натурі та визначення іншого способу виконання, який відповідає фактичним обставинам справи;

- Заява про визнання наказу Господарського суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року №924/73/25 (передача товару - фруктів) таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь ТОВ «БГМ-АГРО» безпідставно отриманих коштів, стягнутих виконавцем у межах виконавчого провадження №79216895 у сумі 32 457,92 грн відповідно до платіжної інструкції №1OCBPLAS.1 від 01 жовтня 2025 року;

- Заява про забезпечення позову на підставі ст.ст. 136, 137 ГПК України, в якій відповідач просив застосувати заходи забезпечення позову, зупинити виконавче провадження №79216895 до вирішення спору судом та заборонити державному виконавцю вчиняти будь-які виконавчі дії у зазначеному виконавчому провадженні.

У скарзі від 10.03.2026 відповідачем зазначалось, що в межах відкритого виконавчого провадження №79216895 державний виконавець в порушення вимог ст. 18, ч. 2 ст. 36, ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" не встановив фактичну наявність товару, не здійснив опис чи перевірку складів боржника, не направив жодних запитів щодо наявності товару. Звернуто увагу на те, що товар (персики, сливи, груші та виноград) є швидкопсувним, та є родовими речами, а не індивідуально визначеним майном, відсутнім на складі останнього, а договірні відносини з єдиним постачальник, у якого здійснювались закупівлі, припинено з 01.01.2025. Відтак, на думку ТОВ "БГМ-АГРО", виконання рішення суду у натурі є об`єктивно та фактично неможливим. Відповідач повідомив, що 05 березня 2026 року звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою на дії державного виконавця. Відтак, виконання рішення суду у натурі є об`єктивно неможливим.

Ухвалою суду від 26.03.2026 скаргу ТОВ "БГМ-АГРО" від 10.03.2026 задоволено частково, визнано дії державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича у виконавчому провадженні №79216895 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №79216895 від 30.09.2025 в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00 грн., постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. від 30.09.2025 незаконними, постанови про відкриття виконавчого провадження №79216895 від 30.09.2025 в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00 грн., та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. від 30.09.2025 у виконавчому провадженні №79216895 скасовано. У решті вимог скаргу ТОВ "БГМ-АГРО" від 10.03.2026 відхилено.

В ухвалі суду від 26.03.2026 вказано, що матеріали справи не містять доказів фактичного виконання рішення суду у цій справі, а тому підстави для закінчення виконавчого провадження №79216895 відсутні. При цьому зазначено, що державний виконавець не виконав усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи виконання рішення суду, зокрема, щодо виявлення майна (коштів) боржника.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ТОВ "БГМ-АГРО" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у задоволенні якої постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 відмовлено, ухвалу суду від 26.03.2026 залишено без змін.

13.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "БГМ-АГРО" надійшла чергова скарга на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №79216895, у якій останній просив:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Савчука Костянтина Петровича у виконавчому провадженні №79216895, що полягає у невчиненні дій, спрямованих на виконання рішення суду після набрання законної сили ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.03.2026;

- зобов`язати державного виконавця у розумний строк: провести перевірку наявності предмета виконання (товару), визначеного у виконавчому документі; здійснити передбачені законом дії щодо встановлення можливості або неможливості виконання рішення суду; оформити результати таких дій відповідним актом, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати державного виконавця за результатами вчинених дій прийняти відповідне процесуальне рішення, передбачене Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням встановлених обставин виконавчого провадження №79216895.

В обґрунтування скарги від 11.04.2026 відповідачем з посиланням на ст.ст. 18, 60, 63 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що незважаючи на встановлені в ухвалі суду від 26.03.2026 обставини невжиття державним виконавцем необхідних заходів примусового виконання рішення, відсутність доказів перевірки виконання рішення та вжиття заходів щодо розшуку та вилучення майна, яке підлягає передачі, Савчуком К.П. не вчинено жодних дій спрямованих на усунення вказаних порушень та неналежне виконання судового рішення, що є триваючою бездіяльністю останнього. Відповідач у скарзі від 11.04.2026 наголошував, що державний виконавець не здійснив перевірку наявності предмета виконання, не організував вилучення майна та передачу стягувачу, не склав актів, передбачених ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», не вирішив питання щодо можливості чи неможливості виконання рішення, не врахував доведення ТОВ «БГМ-АГРО» відсутності товару, який мав би бути переданий в натурі та не розглянув заяву боржника про закінчення виконавчого провадження.

Відповідач стверджував щодо недобросовісності державного виконавця Савчука К.П. та вбачав порушення своїх прав штучним затягуванням виконавчого провадження, порушенням принципу правової визначеності, необґрунтованим перебуванням ТОВ «БГМ-АГРО» у статусі боржника та ризику подальшого застосування штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 30.04.2026 у задоволенні скарги ТОВ "БГМ-АГРО" від 11.04.2026 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. у виконавчому провадженні №79216895 відмовлено.

У вищевказаній ухвалі суду зазначено, що з врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження" дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні не потребує спеціального застосування примусу суду, оскільки така вимога зводиться до зобов`язання виконавця виконувати функції, які він і так покликаний здійснювати згідно законодавства.

Водночас, судом вкотре звернуто увагу відповідача на можливість не застосування державним виконавцем заходів передбачених Законом України "Про виконавче провадження", виключення останнього з Єдиного реєстру боржників та усунення ризику подальшого застосування виконавцем штрафних санкцій, у разі самостійного виконання рішення суду від 03.04.2025 №924/73/25.

08.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "БГМ-АГРО" надійшла вчетверте скарга на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №79216895, в обґрунтування якої вказано, що скаржник повідомляв державного виконавця про фактичні обставини, які, на його думку, впливають на можливість виконання рішення суду у спосіб, визначений виконавчим документом, та просив здійснити перевірку відповідних обставин із належним процесуальним оформленням її результатів. Проте, як стверджує відповідач, державний виконавець фактично не здійснив жодної перевірки наведених заявником обставин та не надав їм належної правової оцінки. Звертає увагу на відсутність будь-якого реагування державного виконавця Савчука В.П. на доручення викладене у листі від 11.03.2026 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо проведення об`єктивної та всебічної перевірки повідомлених заявником обставин. У скарзі від 06.06.2026 зазначено, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні акти огляду, акти виходу за місцезнаходженням боржника, акти перевірки наявності предмета виконання рішення або інші документи, які б підтверджували фактичне дослідження державним виконавцем обставин, на які неодноразово звертав увагу заявник. Скаржник вказує на бездіяльність державного виконавця попри встановлення в ухвалі суду від 30.04.2026 факту невиконання останнім усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів виконання рішення суду. У скарзі відповідач вказує на те, що предметом оскарження є триваюча бездіяльність державного виконавця, яка продовжується протягом усього часу виконавчого провадження та не припинена станом на день подання скарги. Відповідач зауважує, що судовим рішенням не передбачено можливості або обов`язку боржника придбати новий аналогічний товар у третіх осіб для виконання останнього. У скарзі зазначено, що заявник неодноразово повідомляв державного виконавця про те, що підприємство фактично не здійснює господарську діяльність, а також про інші обставини, які мають значення для оцінки можливості виконання рішення у запропонований виконавчою службою спосіб. Однак зазначені обставини залишилися без перевірки та без будь-якої процесуальної оцінки державного виконавця.

Предметом оскарження відповідач визначає відсутність будь-яких підтверджених матеріалами виконавчого провадження дій, спрямованих на перевірку повідомлених обставин, та відсутність належного процесуального реагування на відповідні заяви боржника, відтак бездіяльність державного виконавця. На думку скаржника, предмети попередніх скарг не є тотожними предмету цієї скарги. У скарзі вказано, що боржник вже звертався до суду із відповідним запитом про зміну способу виконання рішення, який був відхилений Господарським судом Хмельницької області з підстави неналежного заявника, а державний виконавець, маючи повноваження звернутися до суду із відповідною заявою, також не зробив цього. Додатково зазначено, що ТОВ «БГМ-АГРО» вже зверталося з аналогічними за своєю правовою природою вимогами до Київського окружного адміністративного суду, ухвалою якого від 03.06.2026 у справі №320/19773/26 у відкритті провадження було відмовлено з огляду на підсудність.

Враховуючи, що бездіяльність не пов`язана з одноразовою процесуальною дією чи окремим рішенням державного виконавця, а продовжується протягом усього часу існування виконавчого провадження та не припинена станом на день подання цієї скарги, відповідач вважає, що строк на звернення з скаргою від 06.06.2026 не пропущено, водночас просить суд поновити строк на її подання, якщо суд дійде висновку про пропуск вказаного строку. Окремо у скарзі міститься клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Ст. 326 ГПК України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом ст. 327 ГПК України виданий судом наказ є підставою для виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 15.05.2019 року № 2-рп/2019 наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

При цьому рішення суду є повністю виконаним у разі фактичної реалізації вимог, зазначених у виконавчому документі (Наказі).

В такий спосіб законодавчо встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання у залежність від волі як боржника, так і будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це нівелювало б значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Схожі правові висновки Верховний Суд виклав у постановах від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14, від 25.09.2020 у справі № 924/315/17, від 20.06.2024 у справі № 904/3866/21.

При цьому, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності виконавців.

Порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання рішення господарського суду визначено статтями 339-345 Господарського процесуального кодексу України.

Так ст. 339-1 вказаного кодексу передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2025 у справі №9901/524/21 зазначила, що протиправна бездіяльність не закінчується після спливу законодавчо визначено строку, а продовжує тривати доти, допоки не будуть встановлені обставини, які дозволять визначити, чи були дотриманні приписи цього закону в точному його розумінні. Якщо вона (бездіяльність) триває і порушує права певної особи, то така особа, якщо вважає за можливе отримати судовий захист проти них, вправі звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

З аналізу поданих чотирьох скарг ТОВ "БГМ-АГРО" вбачається, що останні пов`язані з тим, що відповідач систематично стверджує про неможливість фактичного виконання судового рішення, а державний виконавець не реагує належним чином на звернення скаржника з приводу повідомлених ним обставин без надання правової оцінки.

Однак, обов`язковість виконання договірних зобов`язань та недопустимість односторонньої відмови від виконання останніх або ж зміни умов встановлено у ст. ст. 525, 526 та 615 ЦК України.

Як вбачається судом, доводам скаржника стосовно об`єктивної неможливості виконання судового рішення та не вчинення державним виконавцем дій щодо перевірки можливості реального виконання рішення відповідачем з огляду на фактичну відсутність товару, який має родову ознаку, а не ідентифікований чітко, є швидкопсувним (фрукти: персики, сливи, груші, виноград), що робить неможливим його фактичне зберігання протягом тривалого часу, надано оцінку Господарським судом Хмельницької області під час розгляду попередніх скарг та заяв, а також Північно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 19.05.2026 №924/73/25.

Зокрема, у постанові колегією суддів констатовано, що аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить, що на державного виконавця покладено обов`язок вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішення та забезпечувати його реальне виконання в межах наданих повноважень, однак законодавством не передбачено обов`язку виконавця встановлювати фактичну наявність предмета виконання у спосіб, який би підміняв процесуальну поведінку сторін виконавчого провадження або перекладав на нього тягар доведення обставин неможливості виконання рішення. Водночас доводи апеляційної скарги про об`єктивну неможливість виконання рішення у натурі, пов`язані з відсутністю товару або його швидкопсувним характером, не спростовують самого факту наявності чинного судового рішення, яке підлягає обов`язковому виконанню, та не можуть автоматично нівелювати заходи примусового виконання, вжиті державним виконавцем у разі його невиконання у встановлені строки.

Лише посилання апелянта на відсутність товару та неможливість виконання рішення у натурі не звільняли останнього від обов`язку виконання судового рішення, а також не спростовують правомірності вчинених державним виконавцем виконавчих дій та застосованих заходів відповідальності за його невиконання у встановлені строки.

Водночас судом враховується, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (ст. 44 ГК України чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи суть підприємництва та принципи підприємницької діяльності, що здійснюється на засадах власного комерційного ризику, результат і організація ведення вказаної діяльності не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку виконання своїх договірних зобов`язань та судового рішення на користь позивача.

За результатом дослідження матеріалів справи та поданих ТОВ "БГМ-АГРО" чотирьох скарг на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №79216895, суд дійшов висновку, що всі мотиви покладені в обґрунтування останніх були оцінені та спростовані судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду скарг відповідача від 05.06.2025, від 10.03.2026 та від 11.04.2026.

Суд звертає увагу скаржника на ст. 2 та 13 ГПК України, у змісті яких визначено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами та суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість,, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У ч. 1 ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом п. 1 ч. 2 вищевказаної статті залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 340 ГПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

З урахуванням вищевикладеного, подання відповідачем скарги від 06.06.2026 з наведенням обґрунтувань та питань, які вже вирішено судом за відсутності інших підстав або нових обставин, спрямоване на безпідставне невиконання судового рішення, що є зловживанням відповідачем процесуальними правами, суд вважає за належне повернути скаргу ТОВ "БГМ-АГРО" від 06.06.2026 на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №79216895 заявнику.

З огляду на повернення скарги від 06.06.2026 заявнику, клопотання відповідача про поновлення строку на подання вказаної скарги та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції судом не розглядаються.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 43, 234, 235, 339-340 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути скаргу ТОВ "БГМ-АГРО" від 06.06.2026 (вх. №05-06/1964/26) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. у виконавчому провадженні №79216895 заявнику без розгляду.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Ухвалу надіслати заявнику за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (12.06.2026) та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 254-259 ГПК України.

Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ