Ухвала суду № 137335922, 12.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

12 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/2104/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№2104/26 від 11.06.2026)

особа, яка може набути статусу позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) особа, яка може набути статусу відповідача Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10) про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 до Господарського суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Харківенергозбут» про визнання недійсними з моменту прийняття рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23 квітня 2026 року та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, шляхом:

1. Заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які скликані Фондом державного майна України на 15.06.2026, приймати рішення:

-з першого питання порядку денного: «Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»;

-з другого питання порядку денного: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради»;

2. Заборони Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» (Код ЄДРПОУ: 30370711, Місцезнаходження: 04107, місто Київ, вул. Якубенківська, будинок 7-Г):

- консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236, засвідчену кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи депозитарної установи, в єдиний документ - перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026;

-надсилати особі (особам), що уповноважена (уповноважені) на взаємодію з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, разом з документами отриманими від депозитарних установ, оформленими відповідно до підпункту 5 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що ОСОБА_1 є міноритарним акціонером Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (далі товариство) та є власником простих іменних акцій у кількості 10 шт., номінальною вартістю 0,20 грн., що становить 0,000003% у статутному капіталі емітента.

Окрім цього, згідно інформації, яка розміщена в базі даних про ринок цінних паперів (SMIDA) за посиланням: https://smida.gov.ua/index.php/db/owners/42206328/2026/1, держава Україна (в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності - Фонду державного майна України (далі також - ФДМУ)), володіє 166754183 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Харківенергозбут», що становить 65.0010% у статутному капіталі товариства.

19 березня 2026 року Наглядовою радою ПрАТ «Харківенергозбут» було прийнято рішення про скликання та проведення дистанційних річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» (протокол № 1/2026 від 19.03.2026) відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України «Щодо визначення особливостей проведення загальних зборів акціонерних товариств та загальних зборів учасників корпоративних інвестиційних фондів на період дії воєнного стану» від 16.02.2023 р. № 154 (із змінами). Річні загальні збори вирішено проводити дистанційно згідно з Порядком скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (далі Порядок).

Цим же рішенням Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», до порядку денного річних загальних зборів, зокрема, було включено наступні питання:

1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут».

2. Обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут». Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання № 1 проєкту порядку денного.

3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради. Можливість підрахунку голосів з питання та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання № 2 проєкту порядку денного.

23 квітня 2026 року відбулися річні Загальні збори акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут», які були призначені рішенням Наглядової ради від 19.03.2026 року (№ 1/2026 від 19.03.2026).

Як вбачається із Протоколу №16 річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» (далі Протокол), за результатами кумулятивного голосування по першому питанню порядку денного прийнято рішення про припинення повноважень Наглядової ради товариства у повному складі. При цьому, склад Наглядової ради, повноваження якого припинено, був обраний рішенням річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 30 квітня 2025 року.

Щодо прийняття рішення по другому питанню порядку денного (Обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут») у Протоколі зазначено, що підрахунок голосів з цього питання порядку денного лічильною комісією не здійснювався у зв`язку із відсутністю бюлетеня для кумулятивного голосування, затвердженого особою, яка скликає ці річні Загальні збори.

Тобто, з питання №2 порядку денного підрахунок голосів не здійснювався, рішення зборами не приймалося.

Щодо прийняття рішення по третьому питанню порядку денного Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради, заявник звертає увагу, що підрахунок голосів із зазначеного питання порядку денного також не здійснювався, оскільки відповідно до рішення Наглядової ради (Протокол №1/2026 від 19 березня 2026 року), визначено наявність взаємозв`язку між питаннями, включеними до порядку денного річних загальних зборів акціонерів 2 та 3. Підрахунок голосів та прийняття рішення з питання №3 залежить від прийняття рішення з питання №2 проєкту порядку денного.

Відсутність результатів голосування та не прийняття рішення з другого питання порядку денного обумовило неможливість підрахунку голосів з третього питання порядку денного.

Отже, за результатами голосування з 1-3 порядку денного, річними Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» було прийнято рішення лише про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, без обрання нового складу Наглядової ради.

Окрім цього, Фондом державного майна України, як акціонером який володіє 166754183 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Харківенергозбут», що становить 65.0010% у статутному капіталі товариства, було прийнято Рішення про скликання та проведення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» на 15.06.2026.

Вказане рішення оформлено Наказом ФДМУ № 833 від 01.05.2026, яким також затверджено Повідомлення про проведення (скликання) позачергових загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут» на 15.06.2026 з наступним порядком денним:

1. Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»;

2. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради.

Заявник зауважує, що заходи забезпечення позову, які пропонуються заявником, спрямовані на недопущення прийняття загальними зборами ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026 року, конкретних рішень з питань 1 та 2 порядку денного.

Також заявник вказує, що предметом позову, який буде поданий у строки встановлені ч. 3 ст. 138 ГПК України, становить наступна вимога: 1. Визнати недійсними з моменту прийняття, рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23квітня 2026 року та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі.

Заявник наголошує на тому, що рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23 квітня 2026 року, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі є недійсними, оскільки прийняття загальними зборами рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради можливе лише у разі одночасного прийняття загальними зборами рішення про обрання нових членів.

Відповідно до пункту 15.1. Статуту ПрАТ «Харківенергозбут» затвердженого річними загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 25 квітня 2025 року (далі Статут) управління діяльністю та контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим Статутом та законодавством України. Структура управління Товариства є дворівневою.

Згідно п. 15.2. Статуту Органами Товариства є: 1) Вищий орган Товариства - Загальні збори; 2) Наглядова рада; 3) Виконавчий орган Товариства (колегіальний) - Дирекція.

Органи Товариства діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначається цим Статутом та законодавством (Пункт 15.3. Статуту).

Посадовими особами органів Товариства є фізичні особи - Голова та члени Наглядової ради. Генеральний директор та члени Дирекції (далі - Члени Дирекції), Корпоративний секретар (Пункт 15.4. Статуту).

Обрання та припинення повноважень посадових осіб органів Товариства здійснюється відповідно до Статуту та законодавства України (Пункт 15.5. Статуту).

Відповідно до п. 16.1 Статуту ПрАТ «Харківенергозбут», затвердженого річними загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 25 квітня 2025 року (далі Статут) вищим органом Товариства є Загальні збори. Загальні збори можуть бути річними або позачерговими. Усі Загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Згідно п. 16.2. Статуту Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до компетенції Наглядової ради законодавством або Статутом.

Підпунктами 23, 24, 25 пункту 16.2.1 Статуту передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів, зокрема належить:

-обрання членів Наглядової ради;

- затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради;

-прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради, крім випадків, встановлених Законом України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень лише стосовно всіх членів наглядової ради.

Враховуючи вищевикладене, заявник наполягає, що рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23 квітня 2026 року, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, є недійсними, оскільки вказане рішення прямо суперечить вимогам ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства», якою передбачено, що прийняття загальними зборами рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради можливе лише у разі одночасного прийняття загальними зборами рішення про обрання нових членів.

При цьому, обставини, внаслідок яких не було прийнято рішення про обрання нових членів наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» (не затвердження Наглядовою радою бюлетеня для кумулятивного голосування), значення у даному випадку не мають, оскільки загальними зборами не виконано імперативну вимогу закону ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства».

А отже, заявник наполягає на тому, що з метою усунення перешкод для виконання рішення суду, забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом якого позивач звертатиметься до суду, виникає необхідність у недопущенні формування декількох правомочних складів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», що може відбутися у разі задоволення позову та не вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Обґрунтованість підстав вважати, що загальними зборами, які скликані на 15.06.2026 буде прийнято рішення про обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» випливає з тієї обставини, що власник контрольного пакета, який отримав можливість визначати результати голосування, як правило, вчиняє всі залежні від нього дії для якнайшвидшого формування підконтрольних органів управління та закріплення відповідних змін.

Водночас, у разі задоволення позову та визнання недійсними з моменту прийняття, рішення річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 23 квітня 2026 року з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, Наглядова рада, яка обрана рішенням річних загальних зборів від 30.04.2025 (у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) буде діючою, правомочною, а повноваження її не будуть припинені.

Отже, у разі задоволення позову та не вжиття заходів забезпечення позову (прийняття загальними зборами, які скликані на 15.06.2026, рішення про обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут») у товариства буде сформовано два склади одного органу управління Наглядової ради, що не призведе до поновлення порушених прав акціонера ОСОБА_1 на участь в управлінні товариством, оскільки для того щоб повернути попередньо існуючий правовий стан (законність), правову визначеність в органах управління ПрАТ «Харківенергозбут» правомочність та легітимність єдиного складу Наглядової ради, відсутність рішень прийнятих нелегітимним складом Наглядової ради, ОСОБА_1 повинен буде:

1. Звертатись до суду в межах інших судових проваджень із окремим позовом про визнання недійсними рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» скликаних на 15.06.2026, а також вживати заходи забезпечення вказаного позову, в тому числі шляхом зупинення дії рішень загальних зборів.

2. Звертатись до суду в межах інших судових проваджень із позовами про визнання недійсними відповідних рішень новообраної позачерговими загальними зборами, які скликані на 15.06.2026, Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», а у разі реалізації рішень, що підлягають державній реєстрації, звертатися із позовними вимогами про скасування записів (змін) до відомостей про ПрАТ «Харківенергозбут», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Отже, на переконання заявника, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача та може призвести до подальших порушень ЗУ «Про акціонерні товариства» та Статуту ПрАТ «Харківенергозбут».

Заявник зауважує, що одночасне існування декількох альтернативних складів одного органу управління суперечить принципу правової визначеності корпоративного управління, створює невизначеність щодо особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, та несумісне з природою наглядової ради товариства як єдиного колегіального органу, що здійснює захист прав всіх акціонерів Товариства.

Зважаючи на вищевикладені обставини, заявник наполягає, що на даний час існує обґрунтоване припущення, що у разі невжиття запропонованих заходів забезпечення буде обрано новий (паралельний) склад Наглядової ради АТ «Харківенергозбут», якою будуть прийняті рішення, спрямовані на реалізацію виключної компетенції Наглядової ради товариства, що призведе не тільки до ускладнення чи унеможливлення ефективного поновлення порушених прав ОСОБА_1 як акціонера, а й до справжнього колапсу в управлінні стратегічним енергетичним підприємством.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч. 6 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Враховуючи те, що позовна заява, яка буде подана ОСОБА_1 , стосується спору, що виник з корпоративних відносин між акціонерами АТ «Харківенергозбут», заява про забезпечення позову підсудна Господарському суду Харківської області.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№2104/26 від 11.06.2026), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому згідно з частиною 5 вказаної статті не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до усталених висновків Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання/невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

При цьому важливим є те, що обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, для забезпечення позову необхідною є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. При цьому в ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову має бути мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

При застосування приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду заяви про забезпечення позову суд виходить з того, що оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову здійснюється з урахуванням поданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.

Суд враховує, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволенні якої, не вимагатиме примусового виконання, має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Як вже зазначалося, ОСОБА_1 є міноритарним акціонером Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (далі товариство) та є власником простих іменних акцій у кількості 10 шт., номінальною вартістю 0,20 грн., що становить 0,000003% у статутному капіталі емітента.

Окрім цього, згідно інформації, яка розміщена в базі даних про ринок цінних паперів (SMIDA) за посиланням: https://smida.gov.ua/index.php/db/owners/42206328/2026/1, держава Україна (в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності - Фонду державного майна України (далі також - ФДМУ)), володіє 166754183 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Харківенергозбут», що становить 65.0010% у статутному капіталі товариства.

19 березня 2026 року Наглядовою радою ПрАТ «Харківенергозбут» було прийнято рішення про скликання та проведення дистанційних річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» (протокол № 1/2026 від 19.03.2026) відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України «Щодо визначення особливостей проведення загальних зборів акціонерних товариств та загальних зборів учасників корпоративних інвестиційних фондів на період дії воєнного стану» від 16.02.2023 р. № 154 (із змінами). Річні загальні збори вирішено проводити дистанційно згідно з Порядком скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (далі Порядок).

Цим же рішенням Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», до порядку денного річних загальних зборів, зокрема, було включено наступні питання:

1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут».

2. Обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут». Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання № 1 проєкту порядку денного.

3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради. Можливість підрахунку голосів з питання та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання № 2 проєкту порядку денного.

23 квітня 2026 року відбулися річні Загальні збори акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут», які були призначені рішенням Наглядової ради від 19.03.2026 року (№ 1/2026 від 19.03.2026).

Із Протоколу №16 річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» вбачається, що за результатами кумулятивного голосування по першому питанню порядку денного прийнято рішення про припинення повноважень Наглядової ради товариства у повному складі.

Відсутність результатів голосування та не прийняття рішення з другого питання порядку денного обумовило неможливість підрахунку голосів з третього питання порядку денного.

Отже, за результатами голосування з 1-3 порядку денного, річними Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» було прийнято рішення лише про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, без обрання нового складу Наглядової ради.

Також, як вбачається з поданих матеріалів, Фондом державного майна України, як акціонером який володіє 166754183 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Харківенергозбут», що становить 65.0010% у статутному капіталі товариства, було прийнято Рішення про скликання та проведення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» на 15.06.2026.

Вказане рішення оформлено Наказом ФДМУ № 833 від 01.05.2026, яким також затверджено Повідомлення про проведення (скликання) позачергових загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут» на 15.06.2026 з наступним порядком денним:

1. Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»;

2. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради.

Разом з цим, із поданої заяви про забезпечення позову слідує, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсними з моменту прийняття, рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23квітня 2026 року та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, оскільки на переконання заявника, вказане рішення прямо суперечить вимогам ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства», якою передбачено, що прийняття загальними зборами рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради можливе лише у разі одночасного прийняття загальними зборами рішення про обрання нових членів.

В даному випадку слід врахувати, що у разі задоволення позову та визнання недійсними з моменту прийняття, рішення річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 23 квітня 2026 року з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, Наглядова рада, яка обрана рішенням річних загальних зборів від 30.04.2025 буде діючою, правомочною, а повноваження її не будуть припинені.

Разом з цим, у разі не вжиття перелічених заяві заходів забезпечення позову, відбудеться обрання нового складу Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» та укладення цивільно-правових договорів з новообраними членами Наглядової ради.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд погоджується з тим, що на даний час існує обґрунтоване припущення, що у разі невжиття запропонованих заходів забезпечення буде обрано новий (паралельний) склад Наглядової ради АТ «Харківенергозбут», якою будуть прийняті рішення, спрямовані на реалізацію виключної компетенції Наглядової ради товариства, що призведе не тільки до ускладнення чи унеможливлення ефективного поновлення порушених прав ОСОБА_1 як акціонера, а й до справжнього колапсу в управлінні стратегічним енергетичним підприємством.

При цьому суд враховує, що одночасне існування декількох альтернативних складів одного органу управління суперечить принципу правової визначеності корпоративного управління, створює невизначеність щодо особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, та несумісне з природою наглядової ради товариства як єдиного колегіального органу, що здійснює захист прав всіх акціонерів Товариства.

Крім цього, суд враховує, що для захисту своїх прав ОСОБА_1 повинен буде: звертатись до суду в межах інших судових проваджень із окремим позовом про визнання недійсними рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» скликаних на 15.06.2026, а також вживати заходи забезпечення вказаного позову, в тому числі шляхом зупинення дії рішень загальних зборів; звертатись до суду в межах інших судових проваджень із позовами про визнання недійсними відповідних рішень новообраної позачерговими загальними зборами, які скликані на 15.06.2026, Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», а у разі реалізації рішень, що підлягають державній реєстрації, звертатися із позовними вимогами про скасування записів (змін) до відомостей про ПрАТ «Харківенергозбут», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Таким чином, щодо доцільності вжиття конкретних заходів забезпечення позову, суд приймає до уваги наступне:

Заборона позачерговим загальним зборам акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, приймати будь-які рішення з перелічених двох питань порядку денного, дозволить ефективно захистити порушені права та інтереси заявника подальшим судовим рішенням, оскільки вказана заборона унеможливлює формування можливого «паралельного» складу Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у разі задоволення позову, а також мінімізує кількість заходів, які необхідно вжити заявнику як акціонеру на відновлення свого порушеного права: у разі вжиття вказаного заходу забезпечення позову та подальшого задоволення позову, акціонеру ОСОБА_1 не потрібно буде звертатись до суду із позовом про визнання недійсним рішень загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, а також визнання недійсними подальших рішень Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» обраної цими загальними зборами.

Відповідно до підпункту 4 п. 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236 (далі Порядок) депозитарна установа, у разі отримання бюлетенів для голосування на загальних зборах, зокрема здійснює наступні дії:до 24 годин наступного робочого дня після дати проведення загальних зборів надсилає Центральному депозитарію, за встановленою ним формою, отриману до 18 години дати проведення загальних зборів інформацію про акціонерів (їх представників), які подали бюлетені для участі у загальних зборах, та інформацію про голосування по питанням порядку денного загальних зборів, що міститься в самих бюлетенях (крім питань порядку денного, за якими бюлетень визнано таким, що містить ознаки недійсності), або інформацію про виявлені ознаки недійсності бюлетеня (в тому числі по певному питанню порядку денного) з посиланням на відповідний підпункт пункту 100 розділу XVI цього Порядку.

Згідно положеннями пункту 70 Порядку, Центральний депозитарій протягом одного робочого дня після отримання від депозитарних установ документів передбачених пунктом 69 цього розділу:

1.консолідує інформацію отриману відповідно до підпункту 4 пункту 69 цього розділу, засвідчену кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи депозитарної установи, в єдиний документ - перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах;

2. надсилає особі (особам), що уповноважена (уповноважені) на взаємодію з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, разом з документами отриманими від депозитарних установ, оформленими відповідно до підпункту 5 пункту 69 цього розділу. Відповідні документи направляються Центральним депозитарієм особі (особам), що уповноважена (уповноважені) на взаємодію з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів, в електронному вигляді у спосіб визначений договором.

Отже, заборона Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 пункту 69 Розділу XIII в єдиний документ - перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026; заборона надсилати особі (особам), що уповноважена (уповноважені) на взаємодію з Центральним депозитарієм, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, разом з документами отриманими від депозитарних установ, дозволить ефективно захистити порушені права та інтереси заявника подальшим судовим рішенням, оскільки вказана заборона унеможливлює формування можливого «паралельного» складу Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у разі задоволення позову, навіть якщо загальними зборами заборони буде проігноровано встановлену судом заборону приймати рішення з питань 1-2 порядку денного.

Крім того, суд враховує, що ч. 5 ст. 137 ГПК України дозволяє забезпечення позову у корпоративних правовідносин шляхом заборони прийняття конкретно визначених судом рішень, які прямо стосуються предмета спору.

Крім того, з наведеної норми вбачається, що неможливість заборони Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів стосується лише емітенту, втім не виключає можливість застосування такої заборони для інших осіб, в тому числі уповноважених.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви та про вжиття заходів забезпечення позову шляхом: заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які скликані Фондом державного майна України на 15.06.2026, приймати рішення: з першого питання порядку денного: «Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»; з другого питання порядку денного: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради»; заборони Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» (Код ЄДРПОУ: 30370711, Місцезнаходження: 04107, місто Київ, вул. Якубенківська, будинок 7-Г): консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236, засвідчену кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи депозитарної установи, в єдиний документ - перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026; надсилати особі (особам), що уповноважена (уповноважені), крім емітенту, на взаємодію з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, разом з документами отриманими від депозитарних установ, оформленими відповідно до підпункту 5 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236.

При цьому суд звертає увагу на те, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція).

Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі Горнсбі проти Греції (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні ЄСПЛ від 18.05.2004 у справі Продан проти Молдови Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам ЄСПЛ.

Крім того, в даному випадку, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, вживаються лише на період вирішення спору по суті та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Вжиті заходи забезпечення позову не тягнуть за собою припинення чи зупинення господарської діяльності AT "Харківенергозбут", не призводять до негативних наслідків для товариства та відповідають вимогам п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України.

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частинами 1 та 4 ст. 141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються.

Суд доводить до відома сторін, що відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 144 ГПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 140, 145, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№2104/26 від 11.06.2026) задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1. Заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які скликані Фондом державного майна України на 15.06.2026, приймати рішення: з першого питання порядку денного: «Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»; з другого питання порядку денного: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради»;

2. Заборони Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» (Код ЄДРПОУ: 30370711, Місцезнаходження: 04107, місто Київ, вул. Якубенківська, будинок 7-Г): консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236, засвідчену кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи депозитарної установи, в єдиний документ - перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026; надсилати особі (особам), що уповноважена (уповноважені) на взаємодію з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, разом з документами отриманими від депозитарних установ, оформленими відповідно до підпункту 5 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236.

Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржником за цією ухвалою є: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328).

Ухвала набирає законної сили 12.06.2026 та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років до 13.06.2029.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256-257 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу складено та підписано 12.06.2026.

СуддяВ.В. Усата

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.