Ухвала суду № 137335776, 09.06.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

09 червня 2026 року Справа № 921/69/26

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства культури України, м.Київ та Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації, м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-2 Департаменту архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації, м.Тернопіль

до відповідача Релігійної громади "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви", село Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області

про усунення перешкод та повернення майна

за участю представників:

прокуратури: Осядач Н.А., прокурор, довіреність № 15-26 ВИХ-26 від 13.01.2026;

позивача-1: Олексієнко В.М., Витяг з ЄДРЮОФОПГФ від 26.11.2025;

позивача-2: Гакан М.І., головний спеціаліст відділу загального-правового забезпечення юридичного управління ОДА, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

третьої особи: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа № 921/69/26 за позовом керівника Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства культури України, м.Київ та Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації, м.Тернопіль, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2 - Департаменту архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації, м.Тернопіль до відповідача -Релігійної громади "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви", с. Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області, про усунення перешкод для здійснення власником державою в особі Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації правомочностей власника щодо користування та розпорядженні майном пам`ятки архітектури національного значення Покровської церкви (дер.), 1643 р. у с.Старий Почаїв, що знаходиться по вул. Церковна, 4, с.Старий Почаїв, Кременецького району Тернопільської області, шляхом: скасування рішення державного реєстратора Великомлинівецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області Смолінчука О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.09.2018 №42935634, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №1640680561234 на об`єкт нерухомого майна комплекс будівель, розташований за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н, с. Старий Почаїв, вул. Церковна, буд. 4, та зареєстровано право власності за релігійною організацією релігійною громадою Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви; повернення на користь держави в особі Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації пам`ятки архітектури національного значення Покровської церкви (дер.) 1643 р., що знаходиться у в с. Старий Почаїв, вул. Церковна, буд. 4, Кременецький район, Тернопільська область, з незаконного володіння релігійної організації релігійної громади Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви (позовні вимоги з урахуванням заяви №51-1761 вих-26 від 06.05.2026 (вх.№3512) про зміну предмета позовних вимог).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 11.02.2026 головуючим суддею для розгляду справи №921/69/26 визначено суддю Андрусик Н.О.

Хід розгляду справи, процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників процесу відображені у відповідних ухвалах суду.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження відповідно до ухвали суду від 16.02.2026 про відкриття провадження у справі.

10.03.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву №06-02/26-03 від 6 березня 2026 року (вх.№1871 від 10.03.2026), згідно з яким Релігійна громада заперечує позовні вимоги повністю та вказує, що Охоронний договір №2000 від 19.09.2017 є недійсним з моменту його укладення, оскільки його підписано без погодження з Міністерством культури та Тернопільською ОДА; не зареєстровано у встановленому законом порядку та не посвідчено в нотаріальному порядку, а зміст договору суперечить актам цивільного законодавства; такий не був спрямований на реальне настання правових наслідків. Стверджує, що оскільки Охоронний договір є незаконним, то і висновки Камеральної перевірки Міністерства юстиції від 07.08.2025, які частково базувалися на цьому договорі, є безпідставними та не мають доказової сили.

Щодо права володіння церквою, то вважає його є законним, адже у 1992 році об`єкт передано Релігійній громаді у безоплатне користування на підставі рішення №20 від 05.03.1992, котре є чинним.

16.03.2026 через підсистему Електронний суд ЄСІКС: прокуратурою подано відповідь на відзив № 15-191вих26 від 16.03.2026 (вх.№2068 від 17.03.2026); позивачем-1 подано відповідь на відзив без номера від 16.03.2026 (вх.№2091 від 17.03.2026); позивачем-2 подано відповідь на відзив без номера від 16.03.2026 (вх.№2093 від 17.03.2026).

У відповідях на відзив від 16.03.2026, поданих Кременецькою окружною прокуратурою, Міністерством культури України (позивач-1) та Тернопільською ОВА (позивач-2), викладено спільну правову позицію щодо спростування доводів Релігійної громади.

Позивачі зазначають, що охоронний договір є адміністративним, а не цивільно-правовим, оскільки спрямований на реалізацію державних функцій зі збереження пам`ятки культурної спадщини, відтак, зауваження відповідача щодо його нотаріального посвідчення чи реєстрації як цивільного правочину, є безпідставними. Прокуратура також твердження відповідача про те, що охоронний договір є підставою для державної реєстрації права власності вважає помилковими, адже такий не подавався реєстратору і не є правовстановлюючим документом.

Позивачі вказують, що фактом підписання охоронного договору у 2017 році відповідач підтвердив обізнаність про те, що він є лише користувачем пам`ятки національного значення.

Міністерство культури та Тернопільська ОВА підкреслюють, що реєстрація права приватної власності за відповідачем здійснена без будь-якого рішення уповноваженого органу про передачу майна у власність Релігійній громаді. Покровська церква 1643 року є пам`яткою національного значення, яка за законом не могла бути вилучена з державної власності.

Ухвалою суду від 31.03.2026, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2026, повернуто зустрічну позовну заяву відповідача №06-01/26-03 (вх.№159 від 10.03.2026) про визнання недійсним охоронного договору від 19 вересня 2017 року № 2000.

Ухвалою суду від 02.04.2026, в порядку ч.3 чт.177 ГПК України, продовжено строк підготовчого засідання до 17.05.2026.

Окрім того, ухвалою суду від 2 квітня 2026 року частково задоволено клопотання відповідача №06-02/26-03 від 06.03.2026 (вх.№1871-1) про витребування доказів. Витребувано у Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації - оригінал охоронного договору № 2000 від 19.09.2017 для огляду в судовому засіданні.

В подальшому, на виконання ухвали суду від 02.04.2026 представником позивача-2 в підготовчому засіданні 21.04.2026 надано суду оригінал охоронного договору №2000 від 19.09.2017, який після огляду судом та зняття копії, повернуто позивачу-2, а копію договору долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача №30-01/26-03 від 30 березня 2026 року (вх.№2589 від 02.04.2026) про призначення комплексної релігійно - економічної судової експертизи.

Ухвалою суду від 23.04.2026 відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання №15-01/26-04 від 15.04.2026 (вх.№277-1 від 20.04.2026) про продовження процесуального строку на подання зустрічного позову; зустрічну позовну та додатки до неї повернуто відповідачу.

Ухвалою суду від 4 травня 2026 року залишено без розгляду клопотання відповідача №06-03/26-04 від 6 квітня 2026 року (вх.№277-4, 277-5 від 20.04.2026) про опитування позивачів.

У підготовчому засіданні судом відмовлено у задоволенні клопотань відповідача №01-01/26-05 від 01.05.2026 (вх.№3402-2 від 04.05.2026) та №01-01/26-05 від 01.05.2026 (вх.№3402-1 від 04.05.2026) про зупинення провадження у справі, про що постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року прийнято заяву прокуратури №51-1761 вих-26 від 06.05.2026 (вх.№3512) про зміну предмета позовних вимог та постановлено здійснювати подальший розгляд справи відповідно до змінених вимог; на підставі ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження у справі в порядку ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; підготовче засідання відкладено на 09.06.2026; запропоновано учасникам справи у строк до 28.05.2026 надати пояснення по суті спору, з урахуванням заяви прокуратури від 06.05.2026 про зміну предмету позову.

14.05.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС Кременецькою окружною прокуратурою Тернопільської області подано заяву №51-1849ВИХ-26 51-71-26 від 13.05.2026 (вх.№3732), сформовану в електронному кабінеті 14.05.2026, про уточнення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просив суд, спираючись на норму статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

1) усунути перешкоди для здійснення власником - державою в особі Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації правомочностей власника щодо користування та розпорядженні майном - пам`ятки архітектури національного значення - Покровської церкви (дер.), 1643 р. у с.Старий Почаїв, що знаходиться по вул. Церковна, 4, с.Старий Почаїв, Кременецького району 6 Тернопільської області, шляхом: скасування рішення державного реєстратора Beликомлинівецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області Смолінчука О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.09.2018 №42935634, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №1640680561234 на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель, розташований за адресою: Тернопільська обл., Кременецький р-н, с. Старий Почаїв, вул. Церковна, буд. 4, та зареєстровано право власності за відповідачем з припиненням права власності на вказаний об`єкт;

2) повернути на користь держави в особі Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації пам`ятку архітектури національного значення - Покровську церкву (дер.) 1643 р. с. Старий Почаїв, що знаходиться у в с. Старий Почаїв, вул. Церковна, буд. 4, Кременецький район, Тернопільська область, з незаконного володіння відповідача.

Розглядаючи заяву прокуратури про зміну предмету позовних вимог суд враховує таке.

Відповідно до змісту заяви №51-1849ВИХ-26 51-71-26 від 13.05.2026 (вх.№3732) прокуратурою доповнено (уточнено) первісну вимогу із зазначенням про припинення права приватної власності Релігійної громади на спірний об`єкт нерухомості.

Прокуратура мотивує необхідність зміни предмету позову нормами чинної редакції статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за змістом яких відомості про права в Реєстрі не підлягають скасуванню. Вказує, що пам`ятка архітектури національного значення є об`єктом обмеженої оборотності, яка за законом не могла бути відчужена у приватну власність, а державна реєстрація права власності 2018 року відбулася з порушенням вимог закону, відтак ефективним способом захисту порушених прав держави на нерухомість є скасування рішення реєстратора виключно з одночасним припиненням речових прав судовим рішенням. Прокурор зазначає, що обраний спосіб захисту шляхом пред`явлення позовної вимоги про припинення права власності одночасно зі скасуванням рішення реєстратора забезпечить реальне поновлення порушеного права держави без необхідності повторного звернення до суду, забезпечуючи дотримання принципу процесуальної економії.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, користується процесуальними правами позивача, за винятком права на укладення мирової угоди. Зважаючи на положення частини 3 ст. 46 ГПК України, реалізація права на зміну предмета позову шляхом подання відповідної письмової заяви до закінчення підготовчого засідання є способом диспозитивного здійснення прокурором процесуальних прав, спрямованих на належний захист інтересів держави.

При цьому господарський суд враховує, що саме позивачу належить виключне право самостійно визначати межі позовних вимог, суб`єктний склад учасників справи, що узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства, який закріплений у статті 14 Господарського процесуального кодексу України.

Обрання конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (див. постанову Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20).

Проаналізувавши зміст поданої заяви про зміну предмету позову, враховуючи, що керівником Кременецької окружної прокуратури дотримано вимоги статті 46 Господарського процесуального кодексу України щодо строку та форми подання заяви про зміну предмета позову, суд приймає її до розгляду як подану в межах прав сторони.

25.05.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву №25-04/26-05 від 25.05.2026 (вх.№4223 від 01.06.2026), з урахуванням зміненого предмету позову на підставі заяви №51-1761вих-26 від 06.05.2026 (вх.№3512), які суд розцінює як пояснення, адже нового позову прокурором не пред"являлося, а норми ГПК України не передбачають подання декількох заяв по суті спору в межах одного провадження.

У поясненнях Релігійною громадою позовні вимоги заперечуються з посиланням на законність набуття права на спірний об`єкт Покровську церкву. Додатково зазначено, що рішення державного реєстратора від 11.09.2018 №42935634 є чинним, ніким не зміненим та не скасованим, а право на володіння храмом та охорону пам`ятки архітектури набуто задовго до реєстрації права власності у 2018 році, зокрема на підставі рішення виконкому Тернопільської обласної ради №20 від 05.03.1992, згідно з яким культові споруди передані Релігійній громаді.

Відповідач ставить під сумнів правовий титул держави на спірне майно, стверджуючи, що позивачі не надали суду належних оригіналів документів, які б беззаперечно підтверджували право власності держави на комплекс церковних будівель; держава не може безпідставно позбавляти Громаду права користування Церквою, оскільки це порушує її майновий інтерес.

Водночас, у поясненнях №25-04/26-05 від 25.05.2026 відповідачем заявлено такі клопотання:

- про залучення до часті у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київську митрополію Української Православної Церкви та Кременецьку міську раду;

- про витребування в Кременецької міської ради оригіналу реєстраційної справи щодо юридичної особи - Релігійної громади "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної

Церкви", у тому числі рішення державного реєстратора Великомлинівецької сільської ради

Кременецького району Тернопільської області Смолінчука О. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.09.2018 за №42935634;

- про виклик та допит свідка - державного реєстратора Кременецької міської ради Тернопільської області Смолінчука Олександра Миколайовича;

- про витребування для огляду у судовому засіданні оригіналу Охоронного договору на пам`ятку архітектури від 19 вересня 2017 року №2000 та оригіналу Акту (висновки) Камеральної перевірки Міністерства юстиції України від 07.08.2025;

- про витребування для огляду у судовому засіданні оригіналів доказів права власності держави в Міністерства культури України та Тернопільської ОВА на комплекс будівель (будівлі Покровської церкви, загальною площею 446,3 кв. м, що розташовані по вул. Церковна, 4, м. Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області);

- про призначення у справі судової експертизи за окремо поданим клопотанням;

- про визнання неналежним та недопустимим доказом у справі Акт (висновки) Камеральної перевірки Міністерства юстиції України від 07.08.2025.

Обґрунтовуючи необхідність залучення до участі у справі Київської митрополії УПЦ та Кременецької міської ради як третіх осіб на стороні відповідача, зазначено, що рішення у справі безпосередньо впливає на права та обов`язки цих осіб, адже Кременецька міська рада є правонаступником майна, прав та обов`язків Великомлинівецької сільської ради, оскільки майно знаходиться в межах даного адміністративно-територіального утворення. Село Великі Млинівці увійшло до складу Кременецької територіальної громади, та саме у відділі ЦНАП Кременецької міської ради зберігається оригінал реєстраційної справи та інші документи, що оскаржуються прокуратурою.

Залучення до участі у справі Київської митрополії УПЦ обґрунтовується статусом цієї організації як керівного центру, що відповідає за збереження майна підпорядкованих їй структур. Зокрема, вказує, що Київська митрополія є вищим адміністративним центром для всіх релігійних організацій УПЦ. Оскільки відповідач входить до складу Тернопільської єпархії, яка, у свою чергу, підпорядкована Київській митрополії, відповідач вважає, що рішення суду вплине на всю церковну вертикаль, адже вилучення майна у Громади на користь держави означатиме для Митрополії втрату контролю над об`єктом нерухомості у межах її організаційної мережі. Київська митрополія через свій Синодальний юридичний відділ діє як координатор захисту громад у судах, забезпечуючи цілісність майнової мережі конфесії.

Щодо клопотання про витребування оригіналу реєстраційної справи відповідачем зазначено, що огляд вказаного доказу є необхідним для подальшого призначення судово-економічної чи релігієзнавчої експертизи.

Щодо витребування оригіналу Охоронного договору №2000 від 19.09.2017, то зазначено, що цей правочин є чинним та підтверджує існуюче право володіння пам`яткою задовго до реєстрації власності у 2018 році, а його оригінал необхідний для перевірки змісту та умов, оскільки він є ключовим.

Стосовно витребування оригіналу Акту (висновків) камеральної перевірки від 07.08.2025 у Тернопільської ОВА зазначено, що такий є необхідним для повного, всебічного та об`єктивного вирішення спору.

Клопотання про виклик та допит як свідка державного реєстратора ОСОБА_1 обґрунтовується необхідністю підтвердження законності рішення про реєстрацію від 11.09.2018.

Необхідність витребування оригіналів доказів права власності держави відповідачем обґрунтовано відсутністю таких доказів у справі, адже позивачі посилаються на право держави щодо спірного об"єкту, однак не надають оригіналів правовстановлюючих документів. Також зауважує, що прокурором не вказано, яким чином до складу пам`ятки XVII століття увійшли будівлі (житловий будинок, дзвіниця, огорожа), які збудовані вже у XXI столітті за кошти Релігійної громади

У поясненнях Релігійної громади №25-04/26-05 від 25 травня 2026 року (вх.№4223 від 01.06.2026) наведено орієнтовний розмір судових витрат, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, що становить 65 000,00 грн, з яких 50 000,00 грн витрат на правничу (правову) допомогу, 15 000,00 грн витрат на оплату судової експертизи.

Разом із поясненнями від 25.05.2026 відповідачем, в порядку статті 90 ГПК України, подано клопотання №25-02/26-05 від 25.05.2026 (вх. №4224 від 01.06.2026) про письмове опитування позивача-1 та клопотання №25-03/26-05 від 25.05.2026 (вх.№4225 від 011.06.2026) про письмове опитування позивача-2.

Необхідність у проведенні опитувань обґрунтовано відсутністю доказів, які б підтверджували законність володіння пам`яткою архітектури з боку держави. Опитування має на меті з`ясувати, чи дійсно ці органи виконували функції власника протягом 1992 2026 років, зокрема щодо обліку, фінансування, управління спірним майном.

Оскільки прокурором включено до предмета спору будівлі, споруджені у XXI столітті, Громада прагне через відповіді позивачів довести, що держава не несла витрат на ці об`єкти та не обліковувала їх, а отже, не має на них прав.

Відповідачем поставлено запитання щодо того, чи передавалася пам`ятка архітектури національного значення (Покровська церква 1643 р.) в управління Міністерства культури; чи повідомляло Міністерство громадськість про набуття права власності на пам`ятку у передбачений законом спосіб; яким органом державної влади було прийнято рішення про передачу пам`ятки в управління Міністерства; від якого саме суб`єкта управління Міністерство отримало об`єкт; чи здійснювало Міністерство будь-які фінансові витрати на утримання пам`ятки в період з 01.01.1992 по 01.01.2026; яким правовстановлюючим документом підтверджуються повноваження Міністерства на виконання функцій власника від імені держави; чи здійснювало Міністерство спільне управління пам`яткою разом з іншим державним органом з 1992 року; чи обліковувало (обліковує) Міністерство пам`ятку у своєму бухгалтерському обліку протягом останніх 10 років; хто являвся власником (форма власності) пам`ятки станом на 1992, 2018, 2026 роки та на дату розгляду опитування?; яка сума коштів у бюджеті на 2026 рік передбачена Міністерством на утримання даної пам`ятки.

05.06.2026 через підсистему «Електронний суд ЄСІКС від прокуратури надійшли заперечення на пояснення відповідача №15-405вих-26 від 05.06.2026 (вх.№4372), у яких серед іншого наголошується, що державна реєстрація не створює права власності, а лише підтверджує його набуття, що має місце раніше на підставі належних правовстановлюючих актів. Оскільки держава ніколи не приймала рішень про передачу пам`ятки у приватну власність, реєстрація права власності за відповідачем не має законних підстав, відтак державний реєстратор Смолінчук О.М. діяв поза межами повноважень, провівши реєстрацію без встановлення особи заявника, без документів про прийняття об`єкта в експлуатацію та без обов`язкових запитів до органів, що здійснювали облік майна до 2013 року. Прокуратурою заперечуються твердження відповідача про набуття ним права власності на підставі рішення облвиконкому №20 від 05.03.1992, оскільки цим актом Покровська церква передана Громаді виключно у безоплатне користування, а не у власність.

Щодо залучення до участі у справі третіх осіб прокуратурою заперечено, вказуючи, що Кременецька міська рада ніколи не була власником чи користувачем спірного майна, а факт розташування церкви на її території не створює юридичного інтересу в межах цього спору. Підпорядкованість Громади у релігійній діяльності Київській Митрополія УПЦ не означає наявності в останньої майнових прав на конкретний об`єкт, тому рішення у справі не вплине на права Митрополії.

Також прокуратура вважає недоцільним виклик свідка, оскільки обставини реєстрації зафіксовані у реєстраційній справі, витяги з якої містяться у справі, а оцінка законності підстав його прийняття належить до компетенції суду, а не свідка.

Клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів прокуратурою також заперечено, зазначивши, що копії всіх документів, що стали підставою для реєстрації, вже наявні в матеріалах справи, оскільки отримані прокуратурою в межах кримінального провадження. Стосовно Охоронного договору та Акту перевірки зазначено, що оригінал договору оглянуто судом, а оригінал акта камеральної перевірки міститься в матеріалах кримінального провадження, копії з якого теж долучено до господарської справи.

05.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС Тернопільською обласною державною (військовою) адміністрацією подано відповідь на пояснення відповідача № 15-405вих-26 від04.06.2026 від 05.06.2026 (вх.№4388 від 08.06.2026), у якій позивач-2 вважає заперечення відповідача, зокрема стосовно реєстраційних дій та їх правової природи, статусу спірного майна, яке є пам`яткою архітектури національного значення, правової природи охоронного договору №2000 від 19.09.2017 необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства про охорону культурної спадщини.

Залучення до участі у справі Кременецької міської ради в якості третьої особи адміністрація вважає беззмістовним, оскільки рада ніколи не була власником чи користувачем майна, а факт розташування церкви на її території не створює юридичного інтересу. Залучення Київської Митрополії УПЦ також вважає безпідставним, оскільки вона є окремою юридичною особою і рішення у справі не вплине безпосередньо на її права чи обов`язки.

Вважає недоцільним виклик свідка в судове засідання, оскільки обставини реєстрації підтверджені письмовими доказами з реєстраційної справи, а питання законності підстав прийняття рішення про здійснення державної реєстрації права власності за відповідачем є предметом правової оцінки суду.

Щодо клопотання про витребування додаткових доказів позивачем-2 зазначає, що копії всіх необхідних документів наявні у матеріалах справи, а оригінал Охоронного договору вже надавався суду для огляду в засіданні 21.04.2026.

У підготовче засідання представники відповідача та третьої особи не з`явилися; незважаючи на те, що про дату, час та місце проведення підготовчого засідання суду були повідомлені належним чином: Департамент архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації шляхом направлення ухвали від 12.05.2026 через електронний кабінет підсистеми Електронний суд ЄСІКС, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи, а Релігійна громада "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви шляхом надіслання рекомендованого поштового відправлення (з позначкою "судова повістка") № R067173819967.

Оскільки неявка учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання відповідно до ст.202 ГПК України, не є перешкодою для розгляду справи, а брати участь в судовому засіданні є правом сторони, з огляду на достатність у матеріалах справи доказів, суд вважає за можливе провести підготовче засідання у даній справі без участі представника відповідача та третьої особи.

Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, суд відмовляє в їх задоволенні, виходячи з таких міркувань.

Згідно з підпунктом 1 частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до приписів статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають знаходитись з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Разом з цим, предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Відтак, не є можливим покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-яких матеріально-правових обов`язків, а також установлення чи захист їхніх прав. Тобто є неможливим винесення рішення або ухвали суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Тобто інститут третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликаний захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті ухваленого судового рішення.

Предметом заявленого позову у справі №921/69/26 є усунення перешкод державі в особі Тернопільської обласної військової адміністрації у володінні та розпорядженні пам`яткою архітектури національного значення - Покровською церквою 1643 р.

Суд погоджується з доводами прокуратури та позивача-2 про те, що Кременецька міська рада, як і Великомлинівецька сільська рада не є власником (користувачем) спірного майна. Оспорюване рішення про реєстрацію права власності за відповідачем прийняте державним реєстратором сільської ради, що є посадовою особою, яка виконує свої повноваження відповідно до закону, утім це не зумовлює впливу майбутнього судового рішення у справі на права чи обов`язки Кременецької міської ради. Спори про скасування реєстраційних записів розглядаються як спори про право, де належним відповідачем є саме особа, за якою зареєстровано право, а не орган реєстрації чи місцева рада.

Щодо залучення Київської Митрополії УПЦ, то в силу приписів ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», кожна релігійна організація є окремою юридичною особою. Відповідач у справі та Київська Митрополія УПЦ є самостійними господарюючими суб`єктами, котрі володіють майном, наділені правами та обов`язками.

Підпорядкованість Релігійної громади села Старий Почаїв Київській Митрополії УПЦ у частині релігійної (канонічної) діяльності не означає, що Митрополія набуває прав власності чи володіння щодо конкретного храму чи будь-якого іншого об`єкту нерухомого майна, яким користувалася та чи інша громада.

Враховуючи наведене, відповідачем не доведено, яким саме чином рішення у цій справі вплине на права та обов`язки вказаних осіб.

Клопотання відповідача про витребування доказів суд залишає без розгляду, виходячи з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Відповідачем таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частині третій статті 80 цього Кодексу, тобто разом з поданням відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2026 про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний календарний строк з дня отримання ухвали для подання письмового мотивованого відзиву на позов. Відповідач отримав копію вказаної ухвали 19.02.2026, що підтверджується матеріалами справи. Отже, граничний строк для подання відзиву та, відповідно, заяви клопотань про витребування доказів, сплив 06.03.2026. Клопотання про витребування доказів у складі заяви №25-04/26-05 подано лише 25.05.2026, тобто з пропуском строку на понад два місяці.

Ухвалою суду від 12.05.2026, якою прийнято заяву прокуратури від 06.05.2026 про зміну предмета позову, відповідачу не встановлювався новий або додатковий процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, натомість судом запропоновано відповідачу надати пояснення стосовно зміненого (уточненого) предмета позову.

Згідно зі ст. 118 ГПК України, заяви та документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд не знайде підстав для їх поновлення.

Відповідачем у клопотанні не обґрунтовано неможливості подання заяв про витребування цих конкретних доказів у встановлений судом строк до 06.03.2026.

Найменування відповідачем своїх пояснень від 25.05.2026 відзивом не змінює їхньої процесуальної природи як додаткових пояснень щодо уточнених вимог і не зумовлює виникнення нового строку для вчинення тих процесуальних дій, право на які втрачено ще у березні 2026 року.

Обставини, якими обґрунтовано відповідачем кожне з клопотань про витребування доказів відомі Громаді як стороні спірних правовідносин, а отже, зміна прокурором способу захисту у травні 2026 року шляхом вилучення однієї складової вимог (скасування запису) не створила об`єктивних перешкод, які б заважали заявити відповідні клопотання у визначений законом строк.

Більше того, подані клопотання не обґрунтовані жодною правовою нормою.

Враховуючи, що клопотання про витребування доказів подані відповідачем з порушенням процесуального строку, а ухвалою від 12.05.2026 не встановлено нового строку для подання відзиву на позов, суд, керуючись положеннями статей 80, 81 та 118 ГПК України, залишає клопотання про витребування доказів без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача про виклик свідка, суд відмовляє у його задоволенні, виходячи з таких підстав.

Згідно з нормами статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Стаття 89 ГПК України встановлює процесуальний механізм виклику свідка та визначає, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Зміст цієї норми свідчить про те, що участь у господарському процесі свідків обумовлена суворими обмеженнями та умовами, визначеними законом.

Так, процесуальний закон встановлює як обов`язкову передумову виклику свідка наявність його письмової заяви, оформленої відповідно до вимог статті 88 ГПК України. Відсутність такої заяви унеможливлює здійснення судом процесуальних дії з виклику осіб у відповідному процесуальному статусі, визначеному ст.66 ГПК України.

Для здійснення процесуальної дії з виклику свідка законом також встановлені певні умови, а саме: встановлення в ході здійснення господарським судом судочинства суперечливості обставин, викладених свідком у заяві іншим доказам; виникнення у суду сумнівів щодо змісту обставин, викладених свідком у заяві; виникнення у суду сумнівів щодо достовірності чи повноти, викладених свідком у заяві обставин.

За відсутності зазначених умов у суду відсутні повноваження для здійснення процесуальних дій з виклику свідків.

Як вбачається з матеріалів справи жодної заяви свідка, зокрема від ОСОБА_1 , до суду не надходило, а тому у задоволенні клопотання про виклик ОСОБА_1 як свідка слід відмовити.

Стосовно клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, то суд залишає його без розгляду, адже питання про призначення комплексної судової релігійно-економічної експертизи вже було предметом розгляду (ухвала суду від 21.04.2026,). Повторне порушення аналогічного питання без зміни фактичних обставин або надання нових обґрунтувань не сприяє виконанню завдань підготовчого провадження та може розцінюватися судом зловживання процесуальними правами (ст.43 ГПК України).

Матеріали справи свідчать, що станом на момент розгляду пояснень відповідачем не подано окремого клопотання про призначення експертизи, оформленого згідно з вимогами ст. 99 ГПК України (із зазначенням питань, експертної установи тощо), тому саме лише посилання у заяві про намір подати клопотання в майбутньому не є підставою для вчинення судом процесуальної дії з призначення експертизи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про письмове опитування позивачів, виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Частиною 2 ст. 90 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

У клопотанні відповідачем поставлено по 10 питань позивачам кожному з позивачів (Міністерству культури України та Тернопільській ОВА) стосовно обставин передачі пам`ятки в управління, наявності актів приймання-передачі, здійснення фінансових витрат на утримання об`єкта в період з 1992 по 2026 роки, а також відомостей про бухгалтерський облік пам`ятки та визначення її власника на конкретні історичні дати.

Згідно з ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Отже, згідно з нормами ст. 161 ГПК України, першою заявою по суті справи для відповідача, є відзив на позов, який визначає заперечення відповідача проти позову.

Згідно з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2026 про відкриття провадження у справі, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання такого відзиву, який сплив 06.03.2026, адже копію вказаної ухвали відповідач отримав 19.02.2026.

Утім, клопотання про письмове опитування позивачів відповідачем подано лише 25.05.2026, тобто з пропуском встановленого законом строку на понад два місяці.

Суд зазначає, що подання цих клопотань разом із поясненнями щодо зміненого предмета позову не поновлює право на письмове опитування, оскільки ухвала суду від 12.05.2026 про прийняття заяви прокуратури про зміну предмету позову не встановлює нового строку для подання відзиву на позов, а лише надає можливість висловитися щодо позовних вимог в частині змінених вимог виключення способу захисту шляхом скасування запису в Реєстрі.

Подання пояснень щодо уточнених вимог не є першою заявою по суті справи у розумінні ст. 90 ГПК України, а отже, не створює нових правових підстав для подання запитань сторонам.

Заяви та документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, коли суд знайде підстави для їх поновлення за клопотанням особи (ч.2 ст.118 ГПК України).

Оскільки відповідачем подано клопотання про опитування поза межами строку, встановленого ухвалою від 16.02.2026, і не надано обґрунтованих доказів поважності причин такого пропуску, ним втрачено право на його заявлення, відтак клопотання про письмове опитування позивачів на підставі статей 90 та 118 ГПК України підлягають залишенню без розгляду.

Щодо клопотання Релігійної громади про визнання Акту (висновків) камеральної перевірки Міністерства юстиції України від 07.08.2025 неналежним та недопустимим доказом, суд зазначає таке.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Акт від 07.08.2025 є результатом реалізації контролюючих функцій Міністерства юстиції у сфері державної реєстрації. На його підставі було видано наказ Мін`юсту України №2155/5 від 07.08.2025 про анулювання доступу реєстратора до реєстрів. Суд враховує, що згідно зі ст. 177 ГПК України, на цій стадії судового провадження (підготовче засідання) суд здійснює остаточне визначення предмета спору, характеру спірних правовідносин та зібрання відповідних доказів. Клопотання відповідача про вилучення Акту як доказу через його недопустимість є передчасним.

Таким чином, клопотання відповідача на даній стадії провадження у справі підлягає відхиленню, оскільки законність та обґрунтованість висновків, наведених в Акті від 07.08.2025, підлягають оцінці судом при ухваленні остаточного рішення за результатами розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні представник прокуратури та позивачів повідомили суду, що ними подані всі наявні докази, заяви по суті спору та повідомлено про всі відомі обставини у справі.

Відповідно до ч.2 ст.177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання, а згідно з ч.3 статті, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.177 ГПК України, завданням підготовчого провадження, зокрема є визначення обставин, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів.

У підготовчому засіданні судом проведено підготовчі дії, передбачені ч.2 ст.182 ГПК України.

Учасниками справи не заявлено інших заяв, клопотань та не повідомлено суду про інші обставини чи докази, які стосуються спору, що є предметом розгляду у цій господарській справі.

Згідно з п.18 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Підстав для залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі чи ухвалення рішення у підготовчому засіданні не встановлено.

Враховуючи викладене, з урахуванням завдань господарських судів, приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, беручи до уваги надання учасникам справи можливості вчинення всіх процесуальних дій, встановлених ст.182 ГПК України, з огляду на закінчення визначеного ст.177 ГПК України строку підготовчого провадження, суд вважає за доцільне закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

На підставі наведеного, керуючись ст.2, 4, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 14, 42, 46, 50, 53, 66, 73, 74, 76, 80, 81, 87-89, 113, 114, 118, 177, 181-185, 194, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву №51-1849ВИХ-26 51-71-26 від 13.05.2026 (вх.№3732 від 14.05.2026) керівника Кременецької окружної прокуратури про зміну предмету позову та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням вказаної заяви.

2. У задоволенні клопотань Релігійної громади "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви" №25-04/26-05 від 25.05.2026 (вх.№№4223-1, 4223-2 від 01.06.2026) про залучення до участі у справі третіх осіб, про визнання неналежним доказом Акту від 07.08.2025, №25-04/26-05 від 25.05.2026 про виклик свідка (вх.№4223-4 від 01.06.2026), - відмовити.

3. Клопотання №25-04/26-05 від 25.05.2026 (вх.№№4223-3, 4223-5, 4223-6) про витребування доказів, про призначення судової експертизи (вх.4223-7 від 01.06.2026), №25-02/26-05 від 25.05.2026 (вх.№4224 від 01.06.2026), №25-03/26-05 від 25.05.2026 (вх.№4225 від 01.06.2026) про письмове опитування позивачів, - залишити без розгляду.

4. Закрити підготовче провадження у справі №921/69/26 та призначити її до розгляду по суті у судовому засіданні на 07.07.2026 року о 14:30год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду, який знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14,а, зал судових засідань № 3, 5 поверх.

5. Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

6. Копію ухвали направити учасникам справи в електронній формі до електронних кабінетів, зареєстрованих в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, а Релігійній громаді "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви" вул. Церковна, с. Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області 47025, рекомендованою кореспонденцією з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвала набирає законної сили 09.06.2026 відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в частині залишення без розгляду клопотань до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя Н.О. Андрусик