Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 161/539/18
Провадження № 6/161/195/26
У Х В А Л А
09 червня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Мазура Д.Г.
за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи ОСОБА_1 , Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі, Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,
ВСТАНОВИВ :
Заявник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому проваджені та видачі дублікату виконавчого листа № 161/539/18 від 06.07.2018 щодо боржника ОСОБА_1 .
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 20.06.2007 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та боржником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, згідно якого останньому надано кредит та встановлено графік повернення коштів. Боржник свої зобов`язання не виконувавза договором, у зв`язку із чим позивачем - ПАТ КБ «ПриватБанк» було подано позовну заяву про стягнення заборгованості. В подальшому позов задоволено частково та на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області видано виконавчий лист № 161/539/18 від 06.07.2018 про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором.
22 серпня 2025 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу №8-22-08/2025 за яким було відступлено права вимоги за кредитним договором відповідача ОСОБА_1 .
20.03.2019 державним виконавцем ВДВС виконавче провадження № 57299099 було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу, однак на адресу стягувача він не надійшов. Відповідно до офіційної інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень, оригінал виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 на примусовому виконанні не перебуває. Це є підтвердженням того, що його було втрачено.
За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вищевказаного виконавчого листа на теперішній час немає.
У зв`язку із цим ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» через відсутність виконавчого документа, а також через те, що не являється стороною у виконавчому провадженні, не може реалізувати свої права, як стягувача. З цих підстав просить заявлені вимоги задовольнити.
Представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив провести розгляд справи без його участі.
Інші учасники справи, будучи повідомлені про дату, час і місце слухання справи у судове засідання не з`явилися.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши заяву та долучені документи, суд дійшов до висновку про її задоволення.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2018 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 20.06.2007 року у розмірі 23891,95 грн. У задоволені іншої частини позову відмовлено.
На підставі виконавчого листа № 161/539/18 від 06.07.2018 відкрито виконавче провадження № 57299099 державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Ткачук Оленою Олександрівною.
Згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження №57299099 з примусового виконання виконавчого листа щодо боржника було завершено 20.03.2019.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512,514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року (справа № 2-3627/09, провадження № 61-16520сво18).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.
Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
22 серпня 2025 року на підставі договору №8-22-08/2025 про відступлення права вимоги замінено стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», згідно з яким право вимоги до позичальника за зобов`язанням, передбаченим кредитним договором №б/н від 20.06.2007 перейшло до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (Новий кредитор).
Отже, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло усіх прав кредитора по відношенню до ОСОБА_1 у зв`язку з чим заява в цій частині підлягає задоволенню.
Розглядаючи вимоги ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дубліката виконавчого листа суд зазначає наступне.
Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 17.4 пункту 17 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України.
Згідно п. 17.4 ч. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».
Аналіз змісту п. 17.4 ч. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Чинним законодавством передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документу лише у разі дотримання або ж поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанова Верховного Суду 03 листопада 2021 року в справі №2-3552/10 (провадження №61-13845св21)).
У постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11, від 15 червня 2022 року у справі №2-5062/10, від 11 квітня 2024 року у справі №1519/2-4707/11 зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Суд зазначає, що виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Отримання дублікату виконавчого листа має важливе значення, оскільки надасть можливість в подальшому відновити виконавче провадження відповідно до положень чинного законодавства та виконати рішення суду.
З урахуванням того, що відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.03.2019 року, такий було повернуто 20.03.2019 року, отже строк пред`явлення виконавчого листа №161/539/18 від 06.01.2018 року до виконання не закінчився, а сам виконавчий лист було втрачено, суд вважає, що для забезпечення виконання судового рішення, необхідно заяву задовольнити, оскільки у зв`язку із втратою виконавчого листа стягувач позбавлений можливості здійснення примусового виконання судового рішення, що є неприпустимим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 442 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи ОСОБА_1 , Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі, Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому листі виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області по справі №161/539/18 від 06.07.2018 з приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923).
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923) дублікат виконавчого листа у цивільній справі №161/539/18 згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 травня 2018, про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11 червня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур
Судове рішення № 137335733, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 09.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 161/539/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: