Ухвала суду № 137335724, 12.06.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

12.06.2026м. СумиСправа № 920/768/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянув заяву від 11.06.2026 (вх. №2786 від 11.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю Гетьманське про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

УСТАНОВИВ:

11.06.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Гетьманське про забезпечення позову до подання позову від 11.06.2026 (вх. №2786 від 11.06.2026), в якій заявник просить суд:

- заборонити Шосткинській міській раді Сумської області, Виконавчому комітету Шосткинської міської ради Сумської області, а також іншим фізичним та юридичним особам, здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання земельної ділянки площею 22,2765 га, кадастровий номер 5925380800:02:001:0374, яка розташована за межами населених пунктів на території Вовнянської сільської ради Шосткинського району Сумської області;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, стосовно земельної ділянки площею 22,2765 га, кадастровий номер 5925380800:02:001:0374, яка розташована за межами населених пунктів на території Вовнянської сільської ради Шосткинського району Сумської області.

Заявник в обґрунтування заяви зазначає, що має намір звернутися до суду з позовною заявою про визнання протиправним, скасування рішення та визнання додаткової угоди укладеною. Особа, яка може отримати статус учасника справи Шосткинська міська рада.

Заявник 28.03.2019 уклав із Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області договір оренди землі № б/н. Строк дії договору 7 років з правом поновлення на новий строк.

06.02.2026 ТОВ Гетьманське звернулося до Шосткинської міської ради Сумської області з листом-повідомленням про намір продовжити дію Договору оренди землі від 28 березня 2019 року вих. № 19 від 06 лютого 2026 року та проєктом додаткової угоди у 2 примірниках та копією Договору від 28.03.2019 року.

Вищезазначений лист-повідомлення отриманий Шосткинською міською радою Сумської області 09.02.026 року та зареєстрований за вх. № 820/01-29.

02.06.2026 року ТОВ Гетьманське від Шосткинської міської ради, засобами поштового зв`язку, отримало лист № 01-29/820 від 30.04.2026 року, в якому зазначено, що рішенням міської ради від 24.04.2026 року підприємству відмовлено у поновленні терміном на 7 (сім) років договору оренди земельної ділянки площею 22,2765 га ріллі (кадастровий номер 5925380800:02:001:0374) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01) на території Вовнянського старостинського округу Шосткинської міської територіальної громади.

Заявник вважає рішення міської ради є незаконним та має намір його оскаржити.

Також заявник зазначає, що відповідно до п. 11 рішення від 24.04.2026 вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ 01.01), які розташовані на території Вовнянського старостинського округу Шосткинської міської територіальної громади згідно додатку 2.

Тому, на думку заявника, вищезазначені факти підтверджують те, що Шосткинська міська рада Сумської області має намір та планує передати іншим особам земельну ділянку, яка є предметом спору згідно даної заяви.

Суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Підстави для забезпечення позову визначено у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.

Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Водночас не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволенні якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди перевіряють, а заявник відповідно повинен навести суду достатні підстави для застосування того чи іншого виду забезпечення позову.

Як вбачається, з матеріалів заяви ТОВ Гетьманське має намір звернутися до суду з немайновими позовними вимогами (а саме визнання недійсним рішення та визнання додаткової угоди укладеною), судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Так, заявник обгрунтовує свою заяву про забезпечення позову тим, що на його думку, рішення про відмову у поновленні договору оренди землі, прийняте Шосткинською міською радою, є незаконним та визначає обставини, які можуть бути з`ясовані та досліджені тільки після відкриття провадження у справі за відповідним позовом.

Заявник просить забезпечити позов шляхом заборони Шосткинській міській раді та необмеженому колу осіб вчиняти дії щодо поділу спірної земельної ділянки. При цьому, заявник, по-перше, не обгрунтовує яким чином такий спосіб забезпечення є пов`язаним із майбутнім позовом про визнання рішення недійсним та визнання укладеною додаткової угоди, та, по-друге, заявник не подає жодного доказу, який би свідчив про здійснення заходів, направлених на поділ земельної ділянки. Заявник лише зазначає про те, що Шосткинська міська рада вирішила провести земельні торги з продажу права оренди (п. 11 рішення від 24.04.2026).

Також, щодо заборони вчинення реєстраційних дій, заявник взагалі не обгрунтовує необхідність та підстави застосування таких заходів забезпечення позову.

Тому на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви від 11.06.2026 (вх. №2786 від 11.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю Гетьманське про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 12.06.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко