Рішення № 137335284, 12.05.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2026 р. Справа №911/2959/25

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у закритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ»

про стягнення 2 286 615,05 гривень

за участю представників позивача Гавришневича І.М. (самопредставництво) та представника відповідача Колосара М.Є. (довіреність б/н від 30.04.2025)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.09.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 /позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ» (далі ТОВ «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ» / відповідач) про стягнення 2 286 615,05 гривень пені.

Вказані вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем обов`язків щодо об`ємів та строків робіт, передбачених укладеним між сторонами державним контрактом (договором) №164-ДСК на будівництво фортифікаційних споруд від 24.04.2025.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.09.2025 у справі №911/2959/25 прийняв позовну заяву ВЧ НОМЕР_1 до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 27.10.2025.

03.10.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд у задоволенні позову відмовити.

07.10.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

14.10.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

27.10.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення.

Зазначені заяви по суті справи були прийняті судом до розгляду як такі, що подані з дотриманням процесуальних норм та у встановлений строк.

Господарський суд Київської області занесеною до протоколу судового засідання ухвалою від 27.10.2025 у справі №911/2959/25 відклав підготовче засідання на 01.12.2025, а ухвалою від 01.12.2025 у цій же справі на 05.01.2026.

Через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача надійшли:

- 14.10.2025 клопотання про зупинення провадження у справі №911/2959/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/12404/25;

- 28.10.2025 клопотання про долучення до матеріалів справи копії позовної заяви ТОВ «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ» до ВЧ НОМЕР_1 про визнання недійсним пункту 14.5 договору №164-ДСК на будівництво фортифікаційних споруд від 24.04.2025 в справі №910/12404/25.

Розглянувши у засіданні 05.01.2026 клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно з п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу вказаної норми процесуального права вбачається, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з`ясувати, як пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Однак відповідачем не обґрунтовано та не доведено наявності передбачених процесуальними нормами, у тому числі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у цій справі, зокрема відповідачем не доведено наявності на розгляді в іншому суді справи пов`язаної з цією справою, а також об`єктивної неможливості розгляду цієї справи про стягнення з відповідача сум пені до вирішення справи щодо визнання недійсним пункту договору.

Оскільки зупинення провадження у справі можливе лише за наявності процесуально передбачених виключних підстав, наявності яких відповідачем не доведено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання ТОВ «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ».

Господарський суд Київської області занесеною до протоколу судового засідання ухвалою від 05.01.2026 у цій справі закрив підготовче провадження та призначив справу №911/2959/25 до судового розгляду по суті на 17.02.2026, а ухвалою від 17.02.2026 у цій справі оголосив перерву в судовому засіданні до 31.03.2026.

Водночас у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи №911/2959/25 у закритому судовому засіданні.

Оскільки у судовому засіданні 31.03.2026 сторони не заперечували проти подальшого розгляду справи №911/2959/25 у закритому судовому засіданні, Господарський суд Київської області ухвалою від 31.03.2026 постановив здійснювати подальший розгляд справи №911/2959/25 у закритому судовому засіданні.

Господарський суд Київської області занесеною до протоколу судового засідання ухвалою від 31.03.2026 у справі №911/2959/25 оголосив перерву у судовому засіданні до 12.05.2026.

У судовому засіданні 12.05.2026 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив вступну і резолютивну частини рішення, яким

УСТАНОВИВ:

24.04.2025 р. між ВЧ НОМЕР_1 як замовником та ТОВ «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ» як виконавцем було укладено державний контракт (договір) №164-ДСК на будівництво фортифікаційних споруд (далі договір), згідно з п. 1.1. якого в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проєктної документації, з дотриманням будівельних норм/правил та умов договору, виконати роботи в повному обсязі на об`єкті: «Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №12 у Харківській області» код ДК 021:2015 - 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (за бюджетною програмою КПКВ 2105010, КЕКВ 3122.010, код платежу 4D) (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість.

Пунктами 1.3., 1.4., 2.1., 3.1., 3.2., 4.1.1., 5.1., 5.3., 11.1., 12.1. та 14.5. сторони, зокрема, погодили таке:

- склад, обсяги та вартість робіт визначаються проєктною документацією та договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (додаток 1), яка є невід`ємною частиною договору;

- склад та обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, відповідно до програми фінансування, або реальної потреби замовника, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками;

- вартість робіт по договору визначена за договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (додаток 1), і складає 12 227 888,00 грн (дванадцять мільйонів двісті двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.), у тому числі податки, встановлені чинним законодавством 2037981,33 грн (два мільйони тридцять сім тисяч дев`ятсот вісімдесят одна грн. 33 коп.) та є складовою частиною вартості робіт по об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта;

- строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт (додаток 2) та встановлюються до 30 червня 2025 року включно;

- підрядник розпочинає виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт, після обстеження території саперами та складання акта виконаних робіт з розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів (виявлення, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів), але не пізніше 3 (трьох) календарних днів після отримання об`єкту на виконання робіт;

- замовником в односторонньому порядку застосовуються заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин: підрядник більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів порушив строк виконання будь-якого виду робіт без поважних причин, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника;

- договір вважається розірваним через 5 (п`ять) календарних днів з дати направлення замовником на адресу підрядника письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку;

- підрядник забезпечує виконання своїх зобов`язань за договором у розмірі 1% (одного відсотка) суми договору платіжним дорученням від 23 квітня 2025 р. №389 у сумі 122 278,88 грн (сто двадцять дві тисячі двісті сімдесят вісім грн. 88 коп.) у формі перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника;

- забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається у разі, якщо підрядник не виконав хоча б одну з умов договору стосовно якості робіт чи строків їх виконання (порушено хоча б на один день календарний графік виконання робіт) відповідно до положень договору;

- приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3;

- розрахунки за виконані роботи з будівництва об`єкту проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, протягом 30 (тридцяти) календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме товарно-матеріальних накладних, проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду;

- за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по договору та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об`єкта в експлуатацію), підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) договірної ціни, за кожен день такого прострочення.

Згідно з п. 17.1. договору даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2025 року включно, а в частині невиконаних зобов`язань та непроведених розрахунків - до їх повного виконання, проведення.

Одночасно із укладенням договору сторонами були підписані:

- додаток 1 «Договірна ціна на будівництво Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №12 у Харківській області, що здійснюється у 2025 році», згідно з яким загальна вартість робіт з ПДВ становить 12 227 888,00 грн;

- додаток 2 «Зведений кошторисний розрахунок»;

- додаток 3 «Локальний кошторисний розрахунок»;

- додаток 4 «Календарний графік виконання робіт»;

- додаток 5 «План фінансування будівництва».

Так, в додатку 4 «Календарний графік виконання робіт» до договору сторони погодили загальний строк виконання робіт по 30.06.2025, а також строки виконання окремих етапів робіт, а саме:

1. Виконання земляних робіт траншей - до кінця ІІІ декади квітня 2025 р.;

2. Улаштування залізобетонних конструкцій споруд - до кінця ІІІ декади квітня 2025 р.;

3. Улаштування траншей з одягом крутості - до кінця II декади травня 2025 р.;

4. Улаштування протидронового укриття об`єкту - до кінця II декади червня 2025 р.;

5. Улаштування протитанкового рову - до кінця II декади червня 2025 р.;

6. Улаштування пірамід ПЗ-1 - до кінця II декади червня 2025 р.;

7. Встановлення тросу ягози - до 30 червня 2025 р.

Копії вказаного договору та зазначених додатків наявні в матеріалах справи.

Позивач зазначив, що 23.04.2025 відповідач здійснив забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором відповідно до п. 5.1. договору, а 25.04.2025 позивач передав відповідачу об`єкт на період виконання робіт.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав:

- виписку з рахунка позивача за 23.04.2025, роздрукована з системи СДО (ПТК «Клієнт казначейства Казначейство») від 07.07.2025;

- копія акту прийому-передачі будівельного майданчика від 25.04.2025 згідно договору №164-ДСК від 24.04.2025.

Позивач вказав, що на виконання умов державного контракту (договору) №164-ДСК на будівництво фортифікаційних споруд від 24.04.2025 відповідачем були частково виконані будівельні роботи на загальну суму 4 287 331,48 грн.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав копії:

- акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень-червень 2025 року від 11.06.2025 р. (форма КБ-2в) на суму 883 631,90 грн та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень-червень 2025 року від 11.06.2025 (форма КБ-3) на суму 883 631,90 грн;

- акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 року від 25.06.2025 р. (форма КБ-2в) на суму 3 403 699,58 грн та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2025 року від 25.06.2025 (форма КБ-3) на суму 3 403 699,58 грн.

У розрізі зазначених обставин позивач зауважив, що виконав свій обов`язок щодо оплати вартості виконаних відповідачем робіт на загальну суму 4 287 331,48 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями платіжних інструкцій №406 від 11.06.2025 на суму 883 631,90 грн та №490 від 26.06.2025 на суму 3 403 699,58 грн.

Разом із тим, за твердженнями позивача, відповідач не виконав решту робіт в обсязі та у строки, передбачені календарним графіком виконання робіт, у зв`язку з чим 25.06.2025 начальником будівельно-відновлювального відділу військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 , заступником головного інженера-начальником відділу оперативного обладнання території військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 та інженером технічного нагляду Шекетерою Л.А. було проведено огляд будівельного майданчика та складено відповідний акт.

Згідно із зазначеним актом станом на 25.06.2025 роботи з виконання земляних робіт траншей, з улаштування залізобетонних конструкцій споруд, з улаштування траншей з одягом крутості, з улаштування протидронового укриття об`єкту, з улаштування протитанкового рову, з улаштування пірамід ПЗ-1 та зі встановлення тросу ягози виконані не в повному обсязі.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав копію акта огляду будівельного майданчика від 25.06.2025.

За твердженнями позивача, 25.06.2025 ним було направлено відповідачу повідомлення про одностороннє розірвання договору, у зв`язку з чим договір є розірваним з 30.06.2025.

В обґрунтування зазначених обставин позивач надав копію повідомлення про розірвання державного контракту (договору) №164-ДСК від 24.04.2025 на будівництво фортифікаційних споруд №613 від 25.06.2025 з описом вкладення у цінний лист №0210000109252 від 25.06.2025, накладною №0210000109252 від 25.06.2025 та трекінгом відстеження поштового відправлення №0210000109252.

Також позивачем надана довідка щодо стану виконання робіт за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд від 24.04.2025 №164-ДСК №178 від 24.10.2025.

Відповідно до зазначеної довідки відповідач не виконав у строки, встановлені календарним графіком виконання робіт, такі роботи:

- виконання земляних робіт траншей (пункт 1-4 локального кошторису №02-02-01, пункт 1-4 локального кошторису №02-05-01, пункт 1-8 локального кошторису №02-06-01, пункт 1-5 локального кошторису №02-07-01, пункт 1-4 локального кошторису №02-08-01) у кількості 927,608 м3 на суму 204 808,74 грн;

- улаштування залізобетонних конструкцій споруд (локальний кошторис №02-01-01, локальний кошторис №02-03-01, локальний кошторис №02-04-01) у кількості 3 споруди на суму 1 712 323,29 грн. Водночас згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 11.06.2025 (пункт 1-21) частково виконано 2 споруди на суму 883 631,90 грн;

- улаштування траншей з одягом крутості (пункт 5-20, 28-32 локального кошторису №02-02-01, пункт 5-20, 28-95 локального кошторису №02-05-01, пункт 9-27, 35 локального кошторису №02-06-01, пункт 6-21, 29-34 локального кошторису №02-07-01, пункт 5-20, 28-42 локального кошторису №02-08-01) у кількості 100 м на суму 2 659 987,96 грн;

- улаштування протидронового укриття об`єкту (пункт 21-27, локального кошторису №02-02-01, пункт 21-27, локального кошторису №02-05-01, пункт 28-34 локального кошторису №02-06-01, пункт 22-28 локального кошторису №02-07-01, пункт 21-27 локального кошторису №02-08-01) у кількості 100 м на суму 228 262,29 грн;

- улаштування протитанкового рову (пункт 8-10, 20-25 локального кошторису №02-09-01) у кількості 32 250 м3 на суму 1 719 572,06 грн;

- встановлення тросу ягози (пункт 3-7, 13-19 локального кошторису №02-09-01) у кількості 16 875 м на суму 2 299 234,08 грн;

- улаштування пірамід ПЗ-1 (пункт 1-2, 11-12 локального кошторису №02-09-01 у кількості 1 290 шт. на суму 3 403 699,58 грн. Разом з тим згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 25.06.2025 зазначені роботи виконано в повному обсязі 1 290 шт. на суму 3 403 699,58 грн.

З огляду зазначеного вище, оскільки відповідач прострочив строки виконання робіт, визначених умовами договору та календарного графіку виконання робіт, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі та вимогами про стягнення з ТОВ «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ» пені у розмірі 2 286 615,05 грн, нарахованої:

- з 01.05.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання земляних робіт траншей;

- з 01.05.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання робіт з улаштування залізобетонних конструкцій споруд;

- з 21.05.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання робіт з улаштування траншей з одягом крутості;

- з 21.06.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання робіт з улаштування протидронового укриття об`єкту;

- з 21.06.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання робіт з улаштування протитанкового рову;

- з 21.06.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання робіт з улаштування пірамід ПЗ-1.

В свою чергу у відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначав, що позивачем безпідставно нараховано пеню у розмірі 2 286 615,05 грн, оскільки умовами договору неправомірно передбачено її обчислення у розмірі 0,1 % від загальної договірної ціни, а не від вартості простроченої частини робіт.

На думку відповідача, такий спосіб визначення штрафної санкції суперечить положенням статті 231 Господарського кодексу України, відповідно до яких у державних контрактах пеня за порушення строків виконання робіт має нараховуватися від вартості невиконаної частини зобов`язання.

Крім того, відповідач зауважив, що позивач здійснив нарахування пені окремо щодо різних етапів робіт, які є складовими одного зобов`язання з будівництва об`єкта, із повторним застосуванням повної договірної ціни як бази нарахування за один і той самий період прострочення, що, на думку відповідача, призводить до необґрунтованого збільшення розміру відповідальності.

У розрізі зазначених висновків відповідач послався на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 03.09.2025 у справі № 910/11943/24, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання етапів робіт, приймання-передача яких є окремими етапами надання послуг, або за прострочення послідовності виконання робіт, об`єднаних у відповідні етапи, одночасно за кожним із таких етапів і за договором у цілому не узгоджується з положеннями статті 61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Також відповідач послався на правову позицію Верховного Суду у справах щодо договорів будівельного підряду, викладену, зокрема, у постанові від 24.01.2020 в справі №910/3362/18, відповідно до якої штрафні санкції мають нараховуватися з урахуванням загального строку виконання робіт та вартості невиконаних робіт, а не за прострочення окремих етапів будівництва.

Крім того, відповідач зазначив, що після розірвання договору з 30.06.2025 зобов`язання сторін припинилися, а тому правові підстави для подальшого нарахування пені відсутні.

При цьому відповідач вказав, що умови договору не встановлюють, а надані позивачем докази не дозволяють визначити вартість кожного окремого виду робіт, що б давало позивачу підставу (базу) для обрахунку штрафної санкції за прострочення виконання етапів робіт.

З урахуванням наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи відповідача щодо невідповідності пункту 14.5. договору вимогам законодавства є безпідставними, оскільки сторони відповідно до принципу свободи договору мали право погодити умови відповідальності, зокрема порядок нарахування пені.

Позивач послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.05.2023 в справі №910/21298/21 щодо можливості сторін самостійно визначати умови застосування штрафних санкцій у господарських договорах, а також зазначив, що укладений між сторонами договір відповідає примірній формі, затвердженій Міністерством оборони України.

Крім того позивач вказав, що умовами договору окремо передбачено відповідальність як за порушення строків виконання окремих видів робіт, так і за порушення строку завершення виконання робіт в цілому, а тому такі санкції стосуються різних обов`язків.

При цьому позивач зазначив, що пеня у даному випадку нарахована лише за період до розірвання договору, тобто до 30.06.2025 включно, а тому доводи відповідача про припинення зобов`язань після розірвання договору не спростовують правомірності заявлених вимог.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Приписами ч. 1 ст. 837, ст. 846, ч. 1 ст. 875, ч. 1 ст. 877, ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду наведеного суд дійшов висновку, що підписання сторонами договору та додатків до нього без будь-яких зауважень чи заперечень щодо їх змісту, свідчить про погодження, зокрема, відповідача з умовами відповідно укладеного правочину, що з огляду на підписання сторонами акта прийому-передачі будівельного майданчика від 25.04.2025 породжує для ТОВ «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ» обов`язок виконати роботи в повному обсязі на об`єкті у строки передбачені календарним графіком виконання робіт:

- виконання земляних робіт траншей - не пізніше 30.04.2025;

- улаштування залізобетонних конструкцій споруд - не пізніше 30.04.2025;

- улаштування траншей з одягом крутості - не пізніше 20.05.2025;

- улаштування протидронового укриття об`єкту - не пізніше 20.06.2025;

- улаштування протитанкового рову - не пізніше 20.06.2025;

- улаштування пірамід ПЗ-1 - не пізніше 20.06.2025;

- встановлення тросу ягози - не пізніше 30.06.2025.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 651, ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Як вбачається з п. 4.1.1 договору сторони погодили право позивача на одностороннє розірвання договору у разі порушення відповідачем більше ніж на п`ять календарних днів строків виконання будь-якого виду робіт, що має підтверджуватись актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками позивача.

Водночас, відповідно до приписів ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 76, ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати, що судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як:

- обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони;

- стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи, дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів поза розумним сумнівом полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення;

- передбачений статтею 79 ГПК України стандарт доказування вірогідність доказів підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З акту приймання виконаних будівельних робіт за травень-червень 2025 року №1 від 11.06.2025 (далі акт №1), довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за травень-червень 2025 року від 11.06.2025 (далі - довідка №1), а також з акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 року №2 від 25.06.2025 (далі акт №2), довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати за червень 2025 року від 25.06.2025 (далі - довідка №2) вбачається, що:

- 11.06.2025 відповідач частково виконав роботи з улаштування залізобетонних конструкцій споруд на суму 883 631,90 грн;

- 25.06.2025, тобто з порушенням строку, встановленого календарним графіком виконання робіт, відповідач виконав роботи з улаштування пірамід ПЗ-1 на суму 3 403 699,58 грн.

Водночас, з огляду на вказані вище процесуальні приписи та передбачені ними принципи доказування, зокрема принцип поза розумним сумнівом суд висновує, що на підтвердження обставин порушення відповідачем строків виконання решти видів (етапів) робіт, визначених календарним графіком виконання робіт, судом приймаються як належні докази наявні в матеріалах справи копії:

- акта огляду будівельного майданчика об`єкта «Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №12 у Харківській області» від 25.06.2025, складеного уповноваженими представниками позивача (далі акт огляду);

- довідки щодо стану виконання робіт за державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд від 24.04.2025 №164-ДСК №178 від 24.10.2025 (далі довідка щодо стану виконання робіт), які у сукупності підтверджують невиконання відповідачем робіт за договором у повному обсязі та в строки, встановлені календарним графіком виконання робіт.

При цьому з довідки щодо стану виконання робіт вбачається, що невиконаними залишилися роботи відповідно до календарного графіка виконання робіт:

- виконання земляних робіт траншей (пункт 1-4 локального кошторису №02-02-01, пункт 1-4 локального кошторису №02-05-01, пункт 1-8 локального кошторису №02-06-01, пункт 1-5 локального кошторису №02-07-01, пункт 1-4 локального кошторису №02-08-01) у кількості 927,608 м3 на суму 204 808,74 грн;

- улаштування залізобетонних конструкцій споруд (локальний кошторис №02-01-01, локальний кошторис №02-03-01, локальний кошторис №02-04-01) на суму 828 691,39 грн;

- улаштування траншей з одягом крутості (пункт 5-20, 28-32 локального кошторису №02-02-01, пункт 5-20, 28-95 локального кошторису №02-05-01, пункт 9-27, 35 локального кошторису №02-06-01, пункт 6-21, 29-34 локального кошторису №02-07-01, пункт 5-20, 28-42 локального кошторису №02-08-01) у кількості 100 м на суму 2659987,96 грн;

- улаштування протидронового укриття об`єкту (пункт 21-27, локального кошторису №02-02-01, пункт 21-27, локального кошторису №02-05-01, пункт 28-34 локального кошторису №02-06-01, пункт 22-28 локального кошторису №02-07-01, пункт 21-27 локального кошторису №02-08-01) у кількості 100 м на суму 228 262,29 грн;

- улаштування протитанкового рову (пункт 8-10, 20-25 локального кошторису №02-09-01) у кількості 32 250 м3 на суму 1 719 572,06 грн;

- встановлення тросу ягози (пункт 3-7, 13-19 локального кошторису №02-09-01) у кількості 16 875 м на суму 2 299 234,08 грн.

Вказаних обставин відповідач не спростував більш вірогідними доказами, аніж докази надані позивачем.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо обсягів та строків виконання робіт, яке перевищує п`ять календарних днів і є підставою для одностороннього розірвання договору відповідно до умов, визначених договором між сторонами.

Так, з повідомлення про розірвання договору від 25.06.2025, яке, згідно з описом вкладення до цінного листа №0210000109252, було направлено відповідачу 25.06.2025, вбачається, що відповідно до п. 4.1.1. договору договір є розірваним з 30.06.2025.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором в частині своєчасного виконання робіт позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 286 615,05 грн, нарахованої:

- з 01.05.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання земляних робіт траншей;

- з 01.05.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання робіт з улаштування залізобетонних конструкцій споруд;

- з 21.05.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання робіт з улаштування траншей з одягом крутості;

- з 21.06.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання робіт з улаштування протидронового укриття об`єкту;

- з 21.06.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання робіт з улаштування протитанкового рову;

- з 21.06.2025 по 29.06.2025 0,1% від 12 227 888,00 грн договірної ціни, за порушення строків виконання робіт з улаштування пірамід ПЗ-1.

Відповідно до статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 549 ЦК України, зокрема, унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

На момент виникнення спірних правовідносин був чинним Господарський кодекс України, приписами ч.ч. 1,2,3 ст. 231 якого, зокрема встановлено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тлумачення приписів ст. 231 ГК України дозволяє зробити висновок, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у виді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої ст. 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховують у відсотковому відношенні розмір штраф.

Схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22.

Так, положеннями п. 14.5. договору, зокрема, передбачено, що за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення.

Отже, умовами договору передбачено право замовника нараховувати пеню за порушення строків виконання кожного окремого виду (етапу) робіт.

Водночас суд виходить із того, що у випадку невиконання декількох видів (етапів) робіт, строки виконання яких припадають на один і той самий період, застосування пені у розмірі 0,1 % від повної договірної ціни окремо за кожен такий вид робіт суперечить положенням статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так, за умов нарахування пені окремо за кожний вид робіт із застосуванням однієї й тієї самої бази розрахунку повної договірної ціни, обсяг відповідальності підрядника залежить не від фактичного розміру невиконаного або простроченого зобов`язання, а від кількості видів робіт, строки виконання яких припадають на один і той самий період.

Наслідком такого підходу фактично є подвійне, а в окремих випадках і кратне збільшення погодженого сторонами розміру відсоткового відношення до договірної ціни 0,1% за кожен день такого прострочення, що суперечить змісту домовленості сторін про спосіб визначення неустойки.

Таким чином, хоча формально пеня нараховується щодо різних видів робіт, фактично відбувається множинне застосування одного виду відповідальності за єдине триваюче порушення прострочення виконання договірних зобов`язань у відповідний період, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах нарахування пені має здійснюватися у відсотковому відношенні до суми простроченого зобов`язання за кожним окремим етапом (видом) робіт, щодо якого допущено прострочення виконання, а не шляхом повторного застосування повної договірної ціни за один і той самий період прострочення.

Такий підхід узгоджується з правовою природою неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, що має компенсаторний, а не надмірно каральний характер, а також із загальними засадами цивільного законодавства, встановленими статтею 3 ЦК України, зокрема щодо справедливості, добросовісності та розумності.

У розрізі зазначених висновків суд враховує, що тлумачення законодавства слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим.

Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями регулювання. Схожі висновки зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №911/1278/20.

Так, поряд із такою засадою цивільного законодавства як свобода договору, частина перша статті 3 ЦК України також містить такі засади як справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами та основне призначення цього принципу вбачається в наданні суду більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину.

Суд зазначає, що завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

До моменту порушення зобов`язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки.

Після ж порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника.

Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

За таких обставин, після реалізації замовником права на одностороннє розірвання договору подальше множинне нарахування пені за один і той самий календарний період набуває карального характеру та виходить за межі принципів справедливості, добросовісності й співмірності цивільно-правової відповідальності.

З огляду на вказане суд відхиляє доводи відповідача про невідповідність пункту 14.5. договору частині другій статті 231 ГК України, оскільки сторонами договору погоджено спеціальний порядок відповідальності за порушення строків виконання робіт, відтак положення частини другої статті 231 ГК України до спірних правовідносин не застосовуються.

Суд також відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18 як нерелевантне до обставин цієї справи. Так, у справі №910/3362/18 договір не містив умови про відповідальність за порушення строків виконання окремих видів (етапів) робіт, а санкції застосовувалися до загального строку виконання робіт. Натомість у цій справі договір прямо передбачає відповідальність саме за прострочення виконання будь-якого окремого виду робіт, що виключає тотожність правовідносин та можливість застосування висновків, викладених у наведеній постанові.

Так само не приймається до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №910/11943/24, оскільки у ній Верховний Суд виходив із відсутності у договорі прямої вказівки на можливість застосування неустойки за порушення строків виконання окремих етапів робіт. У даному ж випадку така умова прямо передбачена пунктом 14.5 договору, що виключає застосування загального підходу, викладеного у зазначеній постанові.

Також суд відхиляє доводи відповідача про те, що після розірвання договору з 30.06.2025 зобов`язання сторін припинилися, а тому правові підстави для подальшого нарахування пені відсутні.

Розірвання договору припиняє зобов`язання сторін на майбутнє, однак не звільняє сторону від відповідальності за порушення, допущені під час дії договору. Оскільки прострочення виконання робіт виникло до моменту розірвання договору та тривало станом на дату його припинення, право позивача на застосування передбачених договором штрафних санкцій виникло ще під час дії договірних відносин.

Відтак розірвання договору саме по собі не усуває наслідків уже вчиненого порушення та не позбавляє кредитора права на стягнення пені, нарахованої у зв`язку з таким порушенням у порядку та розмірі, визначених договором.

Доводи ж відповідача про те, що умови договору не встановлюють, а надані позивачем докази не дозволяють визначити вартість кожного окремого виду робіт, що б давало позивачу підставу (базу) для обрахунку штрафної санкції за прострочення виконання етапів робіт, суд оцінює критично, оскільки вартість відповідних робіт може бути визначена на підставі локальних кошторисів, що є невід`ємною частиною договірної документації, а також актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і довідки щодо стану виконання робіт.

Зазначені документи містять відомості про перелік робіт, їх обсяг, вартість та ступінь виконання, що дає можливість встановити як фактично виконані, так і невиконані у встановлені строки роботи, а відтак і визначити вартісний показник простроченого зобов`язання для розрахунку штрафних санкцій.

При цьому відповідач не надав жодних інших належних доказів, які б спростовували обставини, викладені в акті огляду та/або довідці щодо стану виконання робіт, або підтверджували виконання робіт у іншому обсязі, ніж зазначено в цих документах.

Враховуючи зроблені висновки, беручи до уваги встановлений судом момент виникнення у відповідача обов`язку щодо виконання етапів робіт, а також з огляду на встановлені обставини виконання відповідачем 25.06.2025 робіт з улаштування пірамід ПЗ-1 в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку пені час після фактичного виконання зазначених робіт з 25.06.2025 по 29.06.2025, оскільки у цей період відповідач уже не був таким, що прострочив виконання відповідного зобов`язання.

З огляду на це, суд здійснив власний перерахунок пені, виходячи з відсоткового відношення до вартості тієї частини етапу робіт, щодо якої встановлено прострочення. При цьому судом врахувано виконання 11.06.2025 відповідачем робіт з улаштування залізобетонних конструкцій споруд на суму 883 631,90 грн та періоди нарахування пені, визначені позивачем, за винятком періоду з 25.06.2025 по 29.06.2025 щодо робіт з улаштування пірамід ПЗ-1, який суд визнав безпідставно включеним до розрахунку, а саме:

- з 01.05.2025 по 29.06.2025 0,1% від 204 808,74 грн, за порушення строків виконання земляних робіт траншей;

- з 01.05.2025 по 10.06.2025 0,1% від 1 712 323,29 грн та з 11.05.2025 по 29.06.2025 0,1% від 828 691,39 грн, за порушення строків улаштування залізобетонних конструкцій;

- з 21.05.2025 по 29.06.2025 0,1% від 2 659 987,96 грн, за порушення строків улаштування траншей з одягом крутості;

- з 21.06.2025 по 29.06.2025 0,1% від 228 262,29 грн, за порушення строків улаштування протидронового укриття об`єкту;

- з 21.06.2025 по 29.06.2025 0,1% від 1 719 572,06 грн, за порушення строків улаштування протитанкового рову;

- з 21.06.2025 по 24.06.2025 0,1% від 3 403 699,58 грн, за порушення строків улаштування пірамід ПЗ-1.

Оскільки арифметично правильний розмір пені, обрахований судом в межах вказаних вище періодів з урахуванням законодавчих приписів та обставин справи, складає 235 783,74 грн суд висновує, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2286615,05 грн підлягає частковому задоволенню у розмірі 235 783,74 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ БІЛД ІНЖИНІРИНГ» (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, село Нові Петрівці, вул.Свято-Покровська, будинок 218, ідентифікаційний код 41422080) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 235 783 (двісті тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят три) грн 74 коп. та судовий збір у розмірі 3 536 (три тисячі п`ятсот тридцять шість) грн 76 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.06.2026.

Суддя В.А. Ярема