Ухвала суду № 137335248, 12.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.06.2026Справа № 910/3576/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі"

до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №18" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 129 480,67 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №18" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про стягнення 254 600,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 30 від 27.02.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

02.04.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку 02.04.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду", відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 129 480,67 грн.

08.04.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу, яке 08.04.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

21.04.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву, яку 22.04.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2026 було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" про зменшення позовних вимог та продовжено Комунальному некомерційному підприємству "Київська міська клінічна лікарня №18" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк для подачі відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього документами до 01.05.2026.

27.04.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 28.04.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

04.05.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яку 04.05.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

11.05.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про продовження строку для подачі заперечень на відповідь на відзив, яку 12.05.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Згідно з ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Наведене дає підстави для висновку, що відповідачеві гарантується право подати до суду заперечення на відповідь на відзив протягом строку, встановленого судом. При цьому такий строк може бути продовжений судом як за заявою учасника справи, так і з ініціативи суду.

Враховуючи те, що відповідач подав вказану вище заяву до закінчення строку для подачі заперечень на відповідь на відзив, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення принципу змагальності та рівності прав учасників процесу, з метою сприяння відповідачу в реалізації ним процесуальних прав, суд вважає за можливе продовжити відповідачу процесуальний строк, встановлений для подачі заперечень на відповідь на відзив разом з доданими до них документами.

14.05.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, які 15.05.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

19.05.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, які 19.05.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

21.05.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про залишення без розгляду клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, яку 22.05.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

21.05.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про закриття провадження у справі, яку 22.05.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

25.05.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, яку 25.05.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального закону можливе в разі, коли предмет спору існував на момент його виникнення та припинив існування в процесі розгляду справи.

У поданій до суду позовній заяві, з урахуванням заяви про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про закупівлю електричної енергії №30 від 27.02.2025 у розмірі 129480,67 грн.

Судом встановлено, що після звернення позивача до суду з цим позовом та відкриття провадження у справі № 910/3576/26 відповідач сплатив вказану вище суму заборгованості, що підтверджується платіжною інструкцією №19005 від 19.05.2026 на суму 129480,67 грн, яка була подана відповідачем та наявна у матеріалах справи.

Відтак, у зв`язку з відсутністю предмета спору, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на вищевикладене, оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, відповідна сума судового збору може бути повернута позивачу в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 60000,00 грн суд зазначає таке.

У позовній заяві, на виконання вимог процесуального закону, позивач зазначив у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що він очікує понести у зв`язку із розглядом справи витрати на правову допомогу в розмірі 60000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано належним чином засвідчені копії Договору про надання правничої допомоги №1-юр від 09.02.2025 (далі - Договір), Додаткової угоди №14 від 24.03.2026 до Договору, Акту надання послуг №14/24032026 від 24.03.2026 на суму 65 000,00 грн, рахунку-фактури №24-03-2026 від 24.03.2026 на суму 65 000,00 грн та платіжної інструкції №7457 від 24.03.2026 на суму 65 000,00 грн.

Пунктом 3.2 Договору, з урахуванням Додаткової угоди №14, сторони визначили фіксовану вартість правничої допомоги у цій справі у розмірі 65 000,00 грн.

Згідно з Актом надання послуг №14/24032026 від 24.03.2026 адвокатом надано, а позивачем прийнято правничу допомогу в цій справі вартістю 65 000,00 грн. Вказані кошти були перераховані позивачем на рахунок адвоката 24.03.2026.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв`язку із задоволенням вимог відповідачем після пред`явлення позову, зважаючи на предмет спору та обсяг наданих адвокатом послуг, складність справи, заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн, на переконання суду, є надмірними та необґрунтованими. У свою чергу, обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню позивачеві є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Інша частина витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 231 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/3576/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №18" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 129 480,67 грн закрити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №18" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Україна, 01030, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 17; ідентифікаційний код: 01993776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (Україна, 02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201-203, корп. 2-А, нежитлове приміщення №4; ідентифікаційний код: 42819343) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

3. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн покласти на позивача.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай