Ухвала суду № 137335135, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

м. Київ

11.06.2026Справа № 910/4661/26

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська паливна компанія" про забезпечення позову

у справі № 910/4661/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська паливна компанія"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК"

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ"

про розірвання договорів та визнання зобов`язань припиненими,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 11.06.2026,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська паливна компанія" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (далі - відповідач, Підприємство) про:

- розірвання договору від 17.10.2025 №17-1/10.2025-з (ідентифікатор закупівлі № UA 2025-08-26-012916-a), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» та Державним спеціалізованим господарським підприємством «ЛІСИ УКРАЇНИ», на підставі статті 652 Цивільного кодексу України у зв`язку з істотною зміною обставин з 09.04.2026;

- розірвання договору від 17.10.2025 №17-2/10.2025-з (ідентифікатор закупівлі № UA 2025-08-27-002401-a), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» та Державним спеціалізованим господарським підприємством «ЛІСИ УКРАЇНИ», на підставі статті 652 Цивільного кодексу України у зв`язку з істотною зміною обставин з 09.04.2026;

- визнання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» перед Державним спеціалізованим господарським підприємством «ЛІСИ УКРАЇНИ» за банківською гарантією №6124/15Г-Р/0-2, за вих. № 2170/29 від 16.10.2025 на загальну суму 3 148 126,20 грн, виданою АТ «РАДА БАНК» - припиненими;

- визнання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» перед Державним спеціалізованим господарським підприємством «ЛІСИ УКРАЇНИ» за банківською гарантією №6124/15Г-Р/0-3, за вих. № 2171/29 від 16.10.2025 на загальну суму 1 254 450,59 грн, виданою АТ «РАДА БАНК» - припиненими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/4661/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.05.2026, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Акціонерне товариство «Акціонерний банк «РАДАБАНК» та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

12.05.2026 через систему «Електронний суд» Підприємством до суду був поданий відзив на позовну заяву.

18.05.2026 через систему «Електронний суд» Товариством до суду була подана відповідь на відзив.

21.05.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем до суду були подані додаткові пояснення у справі.

Підготовче засідання 28.05.2026 було відкладене на 11.06.2026, про що судом була постановлена відповідна ухвала суду.

09.06.2026 Товариством через систему «Електронний суд» до суду була подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Акціонерний банк «РАДАБАНК» здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями: 1) №6124/15Г-Р/0-2, за вих. № 2170/29 від 16.10.2025 на загальну суму 3 148 126,20 грн, видана АТ «РАДАБАНК» 2) №6124/15Г-Р/0-3, за вих. № 2171/29 від 16.10.2025 на загальну суму 1 254 450,59 грн, видана АТ «РАДАБАНК» по будь-яким вимогам Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/4661/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» до Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» про розірвання договорів та визнання зобов`язань припиненими.

Підприємством до суду 10.06.2026 через систему «Електронний суд» були подані письмові заперечення на заяву про забезпечення позову.

11.06.2026 позивачем до суду через систему «Електронний суд» було подане клопотання про долучення доказів із зазначенням додаткових обставин необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

У підготовчому засіданні 11.06.2026 представник Товариства підтримав подану заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити.

Представник відповідача у свою чергу заперечувала проти задоволення вказаної заяви, посилаючись на те, що запропоновані заходи забезпечення позову фактично є вирішенням спору по суті.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатська паливна компанія" заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22 та від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосування останніх знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі № 915/373/20.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову Товариство зазначає, що між ТОВ «Карпатська паливна компанія» та ДСГП «ЛІСИ України укладено договір від 17.10.2025 №17-1/10.2025-з (ідентифікатор закупівлі № UA-2025-08-26 012916-a - закупівля оголошена 26.08.2025, аукціон відбувся 16.09.2025, договір підписано - 17.10.2025, сума договору станом на дату підписання - 62 722 529, 40 грн (в тому числі ПДВ - 10 453 754, 90 грн) (далі - договір №1) та договір від 17.10.2025 №17-2/10.2025-з (ідентифікатор закупівлі № UA-2025-08-27 002401-a - закупівля оголошена 27.08.2025, аукціон відбувся 16.09.2025, договір підписано - 17.10.2025, сума договору станом на дату підписання - 157 406 310 грн (в тому числі ПДВ - 26 234 385 грн) (далі - договір №2).

Відповідно до вимог, передбачених у розділі 12 забезпечення виконання договору, кожного договору, АТ «АБ «РАДАБАНК», як Гарантом видано Гарантію виконання зобов`язань №6124/15Г-Р/0-3 на суму 1 254 450, 59 грн згідно з договором від 17.10.2025 №17-1/10.2025-з та видана Гарантію виконання зобов`язань №6124/15Г Р/0-2 на суму 3 148 126, 20 грн згідно з договором від 17.10.2025 №17-2/10.2025-з.

Як вказано судом вище, у квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська паливна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" про:

- розірвання договору від 17.10.2025 №17-1/10.2025-з (ідентифікатор закупівлі № UA 2025-08-26-012916-a), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» та Державним спеціалізованим господарським підприємством «ЛІСИ УКРАЇНИ», на підставі статті 652 Цивільного кодексу України у зв`язку з істотною зміною обставин з 09.04.2026;

- розірвання договору від 17.10.2025 №17-2/10.2025-з (ідентифікатор закупівлі № UA 2025-08-27-002401-a), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» та Державним спеціалізованим господарським підприємством «ЛІСИ УКРАЇНИ», на підставі статті 652 Цивільного кодексу України у зв`язку з істотною зміною обставин з 09.04.2026;

- визнання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» перед Державним спеціалізованим господарським підприємством «ЛІСИ УКРАЇНИ» за банківською гарантією №6124/15Г-Р/0-2, за вих. № 2170/29 від 16.10.2025 на загальну суму 3 148 126,20 грн, виданою АТ «РАДА БАНК» - припиненими;

- визнання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» перед Державним спеціалізованим господарським підприємством «ЛІСИ УКРАЇНИ» за банківською гарантією №6124/15Г-Р/0-3, за вих. № 2171/29 від 16.10.2025 на загальну суму 1 254 450,59 грн, виданою АТ «РАДА БАНК» - припиненими.

Підставою для звернення ТОВ «Карпатська паливна компанія» до суду за твердженнями позивача є сукупність обставин, що зумовлюють необхідність розірвання договорів поставки нафтопродуктів №17-1/10.2025-з та №17-2/10.2025-з від 17.10.2025, а також визнання припиненими зобов`язань позивача за пов`язаними банківськими гарантіями №6124/15Г-Р/0-2 та №6124/15Г-Р/0-3 від 16.10.2025, виданими АТ «РАДАБАНК» на користь ДСГП «Ліси України»:

1. Істотна зміна обставин (стаття 652 Цивільного кодексу України): після укладення договорів на ринку нафтопродуктів відбулося аномальне й непередбачуване зростання цін (станом на квітень 2026 року ціна дизельного пального подвоїлася - з 37,70 грн до 75,76 грн/л). Подальше виконання зобов`язань за первісними цінами завдає позивачу збитків у розмірі 170 415 552,90 грн (понад 92% вартості контракту), що руйнує фінансову спроможність підприємства та виходить за межі ризику. Відповідач категорично відмовився від компромісного перегляду ціни, чим порушив баланс інтересів сторін.

2. Неналежне виконання умов договору відповідачем (статті 611, 651 Цивільного кодексу України): відповідно до пунктів 5.1 договорів покупець зобов`язаний оплатити товар протягом 10 робочих днів. Натомість Відповідач систематично та грубо порушував строки розрахунків, допускаючи тривалі прострочення платежів за видатковими накладними (до 32 робочих днів), та не усунув порушення після отримання претензій.

3. Обґрунтування вимог щодо припинення зобов`язань за банківськими гарантіями: зазначені банківські гарантії забезпечували виконання позивачем своїх обов`язків за договорами поставки. Оскільки договори підлягають розірванню в судовому порядку через істотну зміну обставин та вину самого відповідача (дефолт з оплати), подальше існування забезпечувальних зобов`язань втрачає правову підставу. З метою недопущення безпідставного стягнення Відповідачем коштів з банку-гаранта та захисту майнових прав Позивача, зобов`язання ТОВ «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» перед ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» за банківськими гарантіями №6124/15Г-Р/0-2 (на суму 3 148 126,20 грн) та №6124/15Г-Р/0-3 (на суму 1 254 450,59 грн) мають бути визнані судом припиненими як похідні від основних договорів, що припиняють свою дію.

Разом з тим, 08.06.2026 ТОВ «Карпатська паливна компанія» отримано вимогу АТ «АБ «РАДАБАНК» від 08.06.2026 за вих. №857/29, яка обґрунтована тим, що на адресу АТ АБ «РАДАБАНК» 08.06.2026 надійшла вимога №3821/6.1-2026 вiд 02.06.2026 від ДЕРЖАВНОГО СПЕЦIАЛIЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПIДПРИЄМСТВА «ЛIСИ УКРАIНИ» на перерахування коштів на суму 1 254 450,59 грн, які є забезпеченням договору по закупівлі: Бензин автомобільний А-95 Євро5 та Паливо дизельне Євро5 (Л та 3) (налив) (філії, «Карпатський та Поліський лiсовi офiси»), що укладено з ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВJДАЛЬНIСТЮ «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНIЯ». Враховуючи вищезазначене, та вже існуюче грошове покриття в сумі 250 890,12 грн, АТ «АБ «РАДАБАНК» просили ТОВ «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» перерахувати кошти в розмірі 1 003 560,47 гривень, за реквізитами, що надані АТ «АБ «РАДАБАНК».

10.06.2026 ТОВ «Карпатська паливна компанія» отримана друга вимога АТ «АБ «РАДАБАНК» щодо перерахування 2 518 500,96 грн, враховуючи існуюче грошове покриття 629 625,24 грн, у зв`язку із отриманням АТ «АБ «РАДАБАНК», як Гарантом вимоги ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ», щодо перерахування на користь відповідача 3 148 126,20 грн за гарантією № 6124/15Г-Р/0-2 виданою АТ «АБ «РАДАБАНК» як забезпечення згідно Договору від 17.10.2025 №17-2/10.2025-з.

Посилаючись на наведені обставини, ТОВ «Карпатська паливна компанія» стверджує, що існує реальний та обґрунтований ризик, неможливості у майбутньому захисту прав позивача без ініціювання додаткових судових спорів щодо стягнення безпідставно отриманих коштів з ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» - гарантійного забезпечення.

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

Згідно зі статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Оцінивши наведені заявником доводи та дослідивши представлені суду документи, суд дійшов висновку про те, що забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями, як спосіб забезпечення позову про розірвання договорів та визнання зобов`язань за банківськими гарантіями припиненими відповідають принципам розумності, обґрунтованості, адекватності та збалансованості.

Судом враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.02.2025 у справі № 910/7497/24 та від 13.03.2025 у справі № 910/7495/24, однак у даному випадку Товариством на розгляд суду передані вимоги не виключно щодо розірвання договорів, а й про визнання зобов`язань Товариства за банківськими гарантіями припиненими.

Крім того, ТОВ «КАРПАТСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» звернулось із позовом до суду у квітні 2026 року, з матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору, оскільки 12.05.2026 скерував до суду відзив на позовну заяву, не зважаючи на вказане 02.06.2026 та 10.06.2026 звернувся до Банку із вимогами про здійснення виплати за банківськими гарантії, припинення зобов`язань за якими є також предметом розглядуваного позову. Такі дії Підприємства, на переконання суду, мають ознаки недобросовісного або нерозумного здійснення відповідачем своїх прав, як бенефіціаром за спірними банківськими гарантіями.

При цьому, суд критично оцінює наведені Підприємством заперечення щодо застосування заходів забезпечення та зауважує, що у даному випадку обраний Товариством спосіб забезпечення позову має прямий зв`язок із обраним способом захисту порушених прав.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.

Як зазначив представник позивача у засіданні, з чим погоджується суд, у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову у майбутньому, в разі задоволення даного позову, може призвести до необхідності захисту своїх прав через подачу нових позовів про стягнення грошових коштів з Підприємства, як особи, на користь якої була виплачена сума гарантійного забезпечення.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд вважає, що заборона здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями № 6124/15Г-Р/0-2 від 16.10.2025 та №6124/15Г-Р/0-3 від 16.10.2025 не спричиняють порушення прав третіх осіб.

При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 Господарського процесуального кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов`язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно частині 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Керуючись статтями 136-137, 139-140, 196, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська паливна компанія" про забезпечення позову задовольнити повністю.

2. Заборонити Акціонерному товариству "Акціонерний банк "РАДАБАНК" (49000, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, будинок 5; ідентифікаційний код 21322127) здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями № 6124/15Г-Р/0-2, за вих. № 2170/29 від 16.10.2025 на загальну суму 3 148 126,20 грн, видана АТ «РАДАБАНК», та №6124/15Г-Р/0-3, за вих. № 2171/29 від 16.10.2025 на загальну суму 1 254 450,59 грн, видана АТ «РАДАБАНК», по будь-яким вимогам Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (01601, Україна, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9а; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44768034) до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

3. Дана ухвала набирає законної сили з 11.06.2026, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку по 11.06.2029 (включно).

4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська паливна компанія" (65098, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Стовпова, будинок 28 кабінет 313; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44842725).

5. Боржником за даною ухвалою є Акціонерне товариство "Акціонерний банк "РАДАБАНК" (49000, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Володимира Мономаха, будинок 5; ідентифікаційний код 21322127).

6. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 12.06.2026.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ