Рішення № 137335058, 12.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.06.2026Справа № 927/171/26Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу №927/171/26 за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного підприємства «Укроборонсервіс» (02093, місто Київ, вул.Зеленого Отамана, будинок 3-А; ідентифікаційний код 21552117) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал ЕГ» (02099, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 9; ідентифікаційний код 45389828) про стягнення грошових коштів,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 1 410 360,00 грн, які виникли внаслідок бездіяльності відповідача щодо належної реєстрації податкових накладних.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 25.09.2024 між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державним підприємством «Укроборонсервіс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал ЕГ» (постачальник) укладено Договір поставки №Д29-3.2/297 (далі - Договір).

2.2. 01.10.2024 ТОВ «Глобал ЕГ» та ДП «Укроборонсервіс» підписано Акт приймання-передачі Виробу для визначення технічного стану: КИУ-70 ВГ.

2.3. Відповідно до видаткової накладної №1 від 16.10.2024 ТОВ «Глобал ЕГ» поставило ДП «Укроборонсервіс» товар: КИУ-70 ВГ, 1 шт., 3 071 880,00 грн з ПДВ.

2.4. Відповідно до платіжної інструкції №6969 від 16.10.2024 ДП «Укроборонсервіс» перерахувало на користь ТОВ «Глобал ЕГ» грошові кошти у розмірі 3 071 880,00 грн.

2.5. 28.10.2024 між ТОВ «Глобал ЕГ» та ДП «Укроборонсервіс» укладено Додаткову угоду №1/Д/У29-3.2/326 до Договору поставки №Д29-3.2/297 від 25.09.2024.

2.6. 14.11.2024 ТОВ «Глобал ЕГ» та ДП «Укроборонсервіс» підписано Акт приймання-передачі Виробу для визначення технічного стану: КИУ-70 КЛ; КУ-339 ББ.

2.7. Відповідно до видаткової накладної №2 від 14.11.2024 ТОВ «Глобал ЕГ» поставило ДП «Укроборонсервіс» товар: КИУ-70 КЛ, 1 шт., 3 071 880,00 грн.

2.8. Відповідно до видаткової накладної №3 від 02.12.2024 ТОВ «Глобал ЕГ» поставило ДП «Укроборонсервіс» товар: КУ-339 ББ, 1 шт., 2 318 400,00 грн з ПДВ.

2.9. Відповідно до платіжної інструкції №90163 від 04.12.2024 ДП «Укроборонсервіс» перерахувало на користь ТОВ «Глобал ЕГ» грошові кошти у розмірі 5 506 200,00 грн.

2.10. 06.12.2024 ТОВ «Глобал ЕГ» та ДП «Укроборонсервіс» підписано Акт приймання-передачі Виробу для визначення технічного стану: КУ 339.

2.11. Відповідно до платіжної інструкції №8 від 27.01.2025 ТОВ «Глобал ЕГ» перерахувало на користь ДП «Укроборонсервіс» грошові коши у розмірі 115 920,00 грн.

2.12. ДП «Укроборонсервіс» листом №29/11-1146 від 24.02.2025 звернулось до ТОВ «Глобал ЕГ» щодо реєстрації податкових накладних.

2.13. ДП «Укроборонсервіс» звернулось до ТОВ «Глобал ЕГ» із вимогою №29/7.1-621 від 19.02.2026 у строк 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії компенсувати ДП «Укроборонсервіс» понесені збитки у розмірі 1 410 360,00 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

3.1 Предметом даного позову є позовні вимоги про стягнення 1 410 360,00 грн понесених збитків.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 15, 16, 22 Цивільного кодексу України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо виконання свого зобов`язання із реєстрації податкових накладних.

3.4. Позивач повідомляє, що відсутність реєстрації податкової накладної щодо оплати товару, поставелного відповідачем за договором поставки, позбавляє його (покупця) права на віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту та права на зменшення свого податкового зобов`язання з ПДВ.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач не надав відзив на позовну заяву, який мав бути поданий протягом 15 днів з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі.

4.2. Ухвала суду від 24.03.2026 про відкриття провадження направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" відповідачу за адресою: 02099, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 9, однак поштове відправлення 12.04.2026 повернуто неврученим.

4.3. Ухвала суду від 24.03.2026 про відкриття провадження повторно направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" відповідачу за адресою: 02099, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 9, однак поштове відправлення 06.06.2026 повернуто неврученим.

4.4. Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

4.5. Отже, відповідач не забезпечив отримання поштової кореспонденції за адресою його місцезнаходження, визначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не виконав зобов`язання щодо реєстрації електронного кабінету, встановлений частиною 6 статті 6 ГПК України.

4.6. Суд враховує, що відповідач у строк до 27.04.2026 (з урахування пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України) та у строк розгляду справи, визначений статтею 195 та 252 ГПК України, не подав відзив на позовну заяву/клопотання про продовження строку на подання відзиву.

4.7. Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

4.8. За наведених обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2026 передано справу №927/171/26 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у змішаній формі.

5.3. Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи поніс позивач збитки?

- Чи допустив відповідачем винну неправомірну бездіяльність? Якщо так, чи наявний причинно-наслідковий зв`язок між збитками позивача та неправомірною бездіяльністю відповідача?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь питання, а відповідач протилежне.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПІДСТАВИ СТЯГНЕННЯ ЗБИТКІВ.

7.1. Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

7.2. Згідно з частиною 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

7.3. Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

7.4. Також частиною 2 статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

7.5. У цивільних правовідносинах суб`єкти можуть мати майновий інтерес, який виражається у прагненні зберегти або примножити речі (майно), зокрема гроші (грошові кошти).

7.6. Цивільне законодавство визначає право власності у суб`єктів цивільних правовідносин на речі (майно), зокрема гроші (грошові кошти).

7.7. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини 2 статті 16 ЦК України).

7.8. Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

7.9. Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7.10. Суд враховує висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 11.11.2021 (справа № 910/7511/20), а саме:

1) збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати;

2) збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном;

3) для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки особи (боржника); збитків, заподіяних такою особою; причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди;

4) при цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

7.11. Суд зазначає, що для вирішення спору про стягнення збитків потрібно встановити обставину понесення відповідачем збитків, обставину здійснення відповідачем протиправних дій або допущення протиправної бездіяльності, що могли призвести до понесення позивачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між вказаними обставинами, а також вину відповідача.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ОБСТАВИНУ ПОНЕСЕННЯ ЗБИТКІВ.

8.1. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.2. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

8.3. Укладеним між сторонами Договором визначено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю у власність товар, найменування, кількість та ціна якого визначається згідно зі Специфікацією, яка міститься в Додатку №1 до Договору і є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах даного Договору.

8.4. З матеріалів справи, зокрема видаткової накладної №1 від 16.10.2024, видаткової накладної №2 від 14.11.2024 та видаткової накладної №3 від 02.12.2024 вбачається, що в межах виконання Договору відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 8 462 160,00 грн, в тому числі 1 410 360,00 грн ПДВ.

8.5. Відповідно до платіжних інструкцій №6969 від 16.10.2024, №90163 від 04.12.2024, №8 від 27.01.2025 позивачем здійснено оплату поставленого товару на суму 8 462 160,00 грн.

8.6. Пунктом 9.1.3 статті 9 Податкового кодексу України визначено, що до загальнодержавних податків належить податок на додану вартість.

8.7. Розділ V ПК України регулює правовідносини, пов`язанні з податком на додану вартість, зокрема підпунктом 1 пункту 180.1 статті 180 визначено, що для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

8.8. Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

8.9. Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

8.10. Пунктом 188.1 статті 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

8.11. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 ПК України).

8.12. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а» пункт 198.1 статті 198 ПК України).

8.13. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

8.14. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

8.15. Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

8.16. У пункті 201.10 ПК України визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

8.17. Отже, платник податку на додану вартість може отримати право на податковий кредит, який підлягає використанню для зменшення суми податкового боргу або отримати бюджетне відшкодування.

Відтак, податковий кредит є правовим механізмом (правом) у публічних - податкових правовідносинах, який у свою чергу впиває на майнові (цивільні) права особи.

Відповідно позбавлення права на податковий кредит (право на використання податкового кредити) впливає на цивільні права такої особи в частині майнових прав.

8.18. Позивач повідомляє, що не може скористатися правом на податковий кредит у зв`язку з відсутністю підтвердження реєстрації відповідачем податкових накладних на операції з поставки товару по Договору поставки №Д29-3.2/297 від 29.09.2024 в частині поставки товару на суму 8 462 160,00 грн.

8.19. Позивачем надано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількості і вартості показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 18.11.2024 на загальну суму з ПДВ 3 071 880,00 грн (№9350231401); від 05.12.2024 на загальну суму з ПДВ 3 071 880,00 грн (№9368507597); від 05.01.2025 на загальну суму з ПДВ 2 318 400,00 грн (№9401840780), однак реєстрація вказаних накладних зупинена.

8.20. Водночас абзацом 4 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

8.21. Відповідно позивач міг скористатися правом на податковий кредит за податковою накладною від 18.11.2024 на суму 3 071 880,00 грн до 18.11.2025, за податковою накладною від 05.12.2024 на суму 3 071 880,00 грн до 05.12.2025, за податковою накладною від 05.01.2025 на суму 2 318 400,00 грн до 05.01.2026.

8.22. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

8.23. Пунктами 10-11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

8.24. Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, визначено:

(пункт 1) Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

(пункт 2) У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

(пункт 6) Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування.

(пункт 9) Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

(пункт 11) Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

(пункт 12) Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

8.25. Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів подання відповідачем в строк, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, копії документів та письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних від 18.11.2024 на суму 3 071 880,00 грн, від 05.12.2024 на суму 3 071 880,00 грн та від 05.01.2025 на суму 2 318 400,00 грн.

8.26. Також відсутні докази оскарження в адміністративному або та/або судовому порядку відповідачем дій контролюючого органу в частині зупинення реєстрації податкових накладних, або інших рішень компетентних органів щодо руху податкових накладних.

8.27. Отже, позивачем позбавлений права на включення у звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних.

8.28. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано понесення позивачем збитків у зв`язку із відсутністю можливості скористатися правом на податковий кредит у розмірі 1 410 360,00 грн.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ.

9.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

9.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

9.3. Так, пунктом 2.4 Договору визначено, що постачальник зобов`язаний своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені в електронній формі із дотриманням умов у визначеному законодавством.

9.4. Обов`язок, встановлений пунктом 2.4 Договору, також корелюється із обов`язком, встановленим пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а саме: при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

9.5. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 07.06.2023 по справі № 916/334/22, про те, що хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов`язку у господарському договорі такий обов`язок стає також господарсько-договірним зобов`язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

9.6. Також Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 дійшов висновків про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

9.7. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 01 грудня 2023 року по справі 926/3347/22, в цілому погодився з зазначеними висновками щодо тягаря доказування, а також з тим, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання, та вважає за необхідне частково відступити від цих висновків шляхом уточнення. Зазначене уточнення полягає в тому, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.

9.8. Суд враховує висновки Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені у постанові 06 лютого 2026 року по справі №904/2953/24, зокрема в частині обов`язку платника податку у публічно-правових відносинах.

9.9. В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних (визначений законом), складених за операціями з поставки позивачу товару за Договором поставки №Д29-3.2/297 від 25.09.2024, а тому суд дійшов висновку про порушення відповідачем такого зобов`язання.

10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИЙ ЗВ`ЯЗОК ТА ВИНУ.

10.1. З викладеного вбачається, що майнові права та інтереси позивача порушені у зв`язку із позбавленням його можливості скористатися у податкових правовідносинах податковим кредитом у розмірі 1 410 360,00 грн.

10.2. Вказана вище обставина є наслідком обставини невиконання відповідачем зобов`язання з реєстрації податкових накладних у порядок та строк, визначені законодавством.

10.3. Отже, дії відповідача внаслідок яких було зупинено реєстрацію податкових накладних і подальша його бездіяльність слід вважати протиправними, оскільки суперечать очікуваній поведінці унормованій норматовино-правовими актами, а тому права майнові права позивача підлягають поновленню шляхом відшкодування збитків, визначених у розмірі 1 410 360,00 грн.

10.4. Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано те, що негативні наслідки для позивача сталися з вини відповідача.

11. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

11.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

11.2. Частинами 3-4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

11.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

11.4. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

11.5. Враховуючи викладене та встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

12. СУДОВІ ВИТРАТИ.

12.1. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрат, зокрема судовий збір, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 145, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал ЕГ» (02099, місто Київ, вул.Бориспільська, будинок 9; ідентифікаційний код 45389828) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного підприємства «Укроборонсервіс» (02093, місто Київ, вул.Зеленого Отамана, будинок 3-А; ідентифікаційний код 21552117) понеені збитки у сумі 1410360,00 грн та витрат зі сплати судового збору в розмірі 21155,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.06.2026

Суддя Ігор Курдельчук