Ухвала суду № 137334994, 12.06.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.06.2026 Справа № 908/1390/26

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої Олени Сергіївни, розглянувши заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення

позову Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі

позивача: Запорізької міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка»

про стягнення суми 2488211,96 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (документ сформований в системі 08.06.2026, вх. № 1629/08-07/26 від 09.06.2026), подана в порядку ст. 53 ГПК України в інтересах держави в особі позивача: Запорізької міської ради про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» на користь Запорізької міської ради доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.02.2018 по 31.01.2026 в розмірі 2488211,96 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.06.2026 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1390/26, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

10.06.2026 до суду надійшла заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову (документ сформований в системі 09.06.2026, вх. № 12676/08-08/26 від 10.06.2026), яка відповідно до протоколу передачі раніше визначеному у справі складу суду від 10.06.2026 передана на розгляд судді Боєвій О.С.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову зазначено, зокрема, про наступне. Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час користування ТОВ «Торговий будинок Ніка» (далі відповідач) земельною ділянкою комунальної власності. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Торговий будинок Ніка» є власником будівлі магазину літ. А з прибудовою літ. А' загальною площею 1187,5 кв.м, яка розташована по бул. Шевченка, 69 у м. Запоріжжя. Вказаний об`єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці площею 0,3586 га з кадастровим номером 2310100000:05:002:0144. За відомостями Державного земельного кадастру зазначена земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, має цільове призначення 03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Державна реєстрація земельної ділянки здійснена 11.04.2006. Форма власності земельної ділянки комунальна; власником земельної ділянки зазначена Запорізька міська рада Також за відомостями Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:002:0144 наявна інформація про передачу її в оренду ТОВ «Торговий будинок Ніка». Державна реєстрація речового права була здійснена 11.04.2006 ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», строк дії речового права становив десять років, дата закінчення дії речового права 11.04.2016. Наразі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про реєстрацію права оренди ТОВ «Торговий будинок Ніка» та укладення договору оренди щодо вищезазначеної земельної ділянки. Вищенаведені обставини свідчать про фактичне використання ТОВ «Торговий будинок Ніка» земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:05:002:0144 без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди або користування нею, та без сплати обов`язкових платежів за землю у встановленому законом розмірі. Запорізькою міською радою здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Торговий будинок Ніка» земельною ділянкою (кадастровий номер 2310100000:05:002:0144) площею 0,3586 га, розташованою за адресою: бул. Шевченка, 69 у м. Запоріжжя за період з 01.02.2018 по 31.01.2026, розмір яких становить 2 488 221,96 грн. Відповідно до інформації, наданої листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.03.2026 № 3216/5/08-01-04-01-05, ТОВ «Торговий будинок Ніка» нараховувало та сплачувало орендну плату за користування вказаною вище земельною ділянкою згідно з фактично поданими податковими деклараціями у наступних розмірах: за період з 01.02.2018 по 31.12.2018 у розмірі 354 221,13 грн; за 2019 рік у розмірі 386423,06грн; за 2020 рік у розмірі 354 221,14 грн; за 2021 рік у розмірі 386 423,06 грн; за 2022 рік у розмірі 70 844,30 грн; за 2023 рік у розмірі 488 825,23 грн; за 2024 рік у розмірі 513 755,82 грн; за 2025 рік у розмірі 575 406,69 грн, за 2026 рік у розмірі 51 768,59 грн. Відтак, розмір нарахованих податкових зобов`язань ТОВ «Торговий будинок Ніка» за період з 01.02.2018 по 31.01.2026, складає 3181889,02 грн, а розрахунковий розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою за цей же період складає 5670110,98 грн. З урахуванням обставин спірних правовідносин, недобросовісних дій з боку відповідача, що призвели до втрати відповідних надходжень місцевим бюджетом, виникла необхідність у забезпеченні позову з метою запобігання можливим порушенням майнових прав територіальної громади м. Запоріжжя, що у подальшому забезпечить реальне виконання судового рішення. Предметом спору є стягнення до місцевого бюджету 2 488 221,96 грн, від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється. У даній позовній заяві необхідно застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу. Невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та вплинути на виконання рішення. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2020 № 490/6312/19 та від 21.12.2020 № 487/5726/19. Відповідно до даних відкритого та загальнодоступного веб-ресурсу «Опендатабот» (https://opendatabot.ua/c/33570702) ТОВ «Торговий будинок Ніка» зареєстровано 19.05.2005, має зареєстрований статутний капітал у розмірі 360 000,00 грн, що у понад 6 разів менше, ніж сума заявлених до відповідача позовних вимог. Фінансові показники товариства свідчать про таке: дохід товариства за 2025 рік становить 3388500,00грн, за 2024 рік 4 069 600,00 грн, за 2023 рік 3 814 000,00 грн. При цьому чистий прибуток товариства за 2025 рік становить 934100 грн, за 2024 рік 857 600 грн, за 2023 рік 1 246 400 грн. Тобто фактичний розмір чистого прибутку товариства не свідчить про наявність у відповідача достатнього обсягу вільних грошових коштів для реального та своєчасного виконання рішення суду у разі задоволення позову. З метою дотримання принципу співмірності, прокурором для визначення приблизної вартості нерухомого майна, яке перебуває у власності ТОВ «Торговий будинок Ніка», використано Єдину базу даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua), держателем якої є Фонд державного майна України. Так, відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 28.05.2026 № 201-20260528-0011797974, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку, оціночна вартість будівлі магазину літ. А з прибудовою літ. А', загальною площею 1187,5 кв.м, яка розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок 69, становить 7 121 057,87 грн. Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про заборони відчуження щодо майна ТОВ «Торговий будинок Ніка» відсутні, що свідчить про можливість вільного розпорядження відповідачем належним йому нерухомим майном. Ненакладення арешту на нерухоме майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов`язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення і, у свою чергу, призведе до порушення принципу обов`язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України. Таким чином, накладення арешту у межах суми ціни позову 2 488 221,96 грн на належний ТОВ «Торговий будинок Ніка» об`єкт нерухомого майна є співмірним заходом забезпечення позову. Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог. Водночас, накладення арешту на грошові кошти відповідача, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити майновий стан останнього, у той час як накладення арешту на об`єкт нерухомого майна мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача. На виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України зазначено, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що належить відповідачеві на праві власності, не завдасть шкоди останньому, а тому підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні. Таким чином, відповідно до вимог статей 136-137 ГПК України з урахуванням актуальної судової практики та обставин справи, наявні всі підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. Просить накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка», яке розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок 69, а саме: будівля магазину літ. А з прибудовою літ. А', загальною площею 1187,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 636202423101, у межах суми ціни позову 2 488 221,96 грн.

Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку про її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

З положень частин 1 та 4 статті 137 ГПК України слідує, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом ч.ч. 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1- 6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

В постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20 Верховний Суд звертав увагу на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Отже забезпечення позову є засобом, спрямованим на: запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів; ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу по забезпеченню позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому, суд враховує правову позицію, викладену Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, в якій зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому, суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідному для цього розмірі, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Слід зазначити, що обраний вид забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично залишається у володінні власника, без обмеження/позбавлення права користування ним, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді і в разі задоволення позову забезпечить захист прав і законних інтересів позивача. І, навпаки, невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заяви заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими та спрямовані на збереження існуючого становища, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.

Відповідно до частин 7 та 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка» (код ЄДРПОУ 33570702), яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок 69, а саме: будівлю магазину літ. А з прибудовою літ. А', загальною площею 1187,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 636202423101, у межах суми ціни позову 2 488 221, 96 грн.

Стягувач: Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Ніка», код ЄДРПОУ 33570702 (69001, м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, буд. 69).

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).

Строк пред`явлення даної ухвали до примусового виконання три роки до 12.06.2029.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Ухвала складена та підписана 12.06.2026.

Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.

Суддя О.С. Боєва