Ухвала суду № 137334969, 12.06.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.06.2026 Справа № 908/1402/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-ПРИНТ» про забезпечення позову у справі №908/1402/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-ПРИНТ» (49021, м. Дніпро, вул. Симиренківська, буд. 4А, кім. 402)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАПОРОЖПАК» (70005, Запорізька область, Вільнянський район, с. Нововасилівка, вул. Першотравнева, буд. 2-а)

про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

10.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №1641/08-07/26, документ сформований в системі «Електронний суд» 09.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-ПРИНТ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП ЗАПОРОЖПАК» про стягнення суми 6 099 538,80 грн, яка складається з: 5 177 067,07 грн збитки, 517 706,71 грн штраф, 404 765,02 грн пеня.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 10.06.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1402/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Одночасно з надходженням позову до суду 10.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-ПРИНТ» надійшла заява про забезпечення позову (вх. №12731/08-08/26 від 10.06.2026), шляхом:

- накладення арешту на рухоме майно, а саме: Листоштампувальний прес Типу CNC-TF-P15 (країна-виробник Німеччина, останній відомий інвентарний номер 30008, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, останній відомий номер об`єкта: 4133-1); Сушильна піч Типу DBO 250/5-100-400G (країна-виробник Німеччина, останній відомий інвентарний номер 30014, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, останній відомий номер об`єкта: 2890/06); Формувальний прес з поз. нанесенням компаунду Типу RTC 15 (країна-виробник Німеччина, останній відомий інвентарний номер 30015, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, останній відомий номер об`єкта: 4133-2) та

- на грошові кошти на банківських рахунках,

що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАПОРОЖПАК» (вул. Першотравнева, буд. 2а, с. Нововасилівка Вільнянського району Запорізької області, 70005; ідентифікаційний код юридичної особи 34067314) в межах суми 6 099 538,80 грн, заявленої до стягнення.

Протоколом передачі від 10.06.2026 вказану заяву передано раніше визначеному у справі складу суду судді Федько О.А.

11.06.2026 до суду надійшла заява про забезпечення позову в новій редакції (вх. № 12883/08-08/26), відповідно до змісту якої заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на рухоме майно, а саме: Листоштампувальний прес Типу CNC-TFP15 (країна-виробник Німеччина, останній відомий інвентарний номер 30008, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, останній відомий номер об`єкта: 4133-1); Сушильна піч Типу DBO 250/5-100-400G (країна-виробник Німеччина, останній відомий інвентарний номер 30014, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, останній відомий номер об`єкта: 2890/06) та Формувальний прес з поз. нанесенням компаунду Типу RTC 15 (країна-виробник Німеччина, останній відомий інвентарний номер 30015, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, останній відомий номер об`єкта: 4133-2), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАПОРОЖПАК» (вул. Першотравнева, буд. 2а, с. Нововасилівка Вільнянського району Запорізької області, 70005; ідентифікаційний код юридичної особи 34067314) в межах суми 6 099 538,80 грн, заявленої до стягнення.

Отже, господарський суд розглядає заяву про забезпечення позову в редакції заяви про забезпечення позову вх. № 12883/08-08/26 від 11.06.2026.

За змістом частин 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Позивач зазначає, що ураховуючи ціну позову, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі та ефективне поновлення порушених прав залежить від наявності у Відповідача майна чи грошових коштів. Також зазначив, що після 05.03.2026 відсутні будь-які дії з боку відповідача щодо погашення заборгованості або офіційної комунікації з позивачем щодо врегулювання спору.

Рухоме майно, а саме Листоштампувальний прес Типу CNC-TF-P15 (країна виробник Німеччина, інвентарний номер 30008, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, Номер об`єкта: 4133-1), Сушильна піч Типу DBO 250/5-100-400G (країна-виробник Німеччина, інвентарний номер 30014, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, Номер об`єкта: 2890/06) та Формувальний прес з поз. нанесенням компаунду Типу RTC 15 (країна-виробник Німеччина, інвентарний номер 30015, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, Номер об`єкта: 4133-2) належить Відповідачу, знаходиться за його місцезнаходженням і може виступати хоча б частковим забезпеченням позову.

Позивач переконаний, що накладення арешту на майно є реальним способом забезпечення виконання судового рішення і захисту прав та інтересів Позивача у даній справі, оскільки Відповідач може без жодних перешкод відчужити або вжити заходів до ховання майна до ухвалення рішення у даній справі, що унеможливить поновлення прав та інтересів позивача у даній справі.

Обґрунтовуючи співмірність заходів забезпечення позову, з метою визначення орієнтовної вартості обладнання, на яке позивач просить накласти арешт, останній надав балансову довідку вих. №837 від 09.06.2026, відповідно до якої залишкова вартість аналогічних агрегатів, що перебувають у власності позивача, становить 10 216 643,90 грн. Відтак, уважає, що з метою дотримання співмірності заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам, варто накласти арешт на майно відповідача в межах суми 6 099 538,80 грн, заявленої до стягнення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову з таких підстав.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частинами 3, 4 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Зі змісту норми статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи розпоряджатись майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.10.2024 по справі №915/549/24.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала такі висновки:

- умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (пункт 21);

- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23);

- можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду (пункт 24);

- за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (пункт 31).

Отже, у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22.

Відповідно до частини 4 ст. 236 ГПК України суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом спору у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення з ТОВ «ВКП ЗАПОРОЖПАК» заборгованості (збитків) за договором поставки №109 від 09.07.2021 у розмірі 5 177 067,07 грн та нарахованих штрафних санкцій.

При цьому суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Згідно з відомостями з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у власності ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство ЗАПОРОЖПАК» перебуває наступне обладнання:

- Листоштампувальний прес Типу CNC-TF-P15, країна-виробник Німеччина, інвентарний номер 30008, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, номер об`єкта: 4 133-1;

- Сушильна піч Типу DBO 250/5-100-400G, країна-виробник Німеччина, інвентарний номер 30014, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, номер об`єкта: 2890/06;

- Формувальний прес з поз. нанесенням компаунду Типу RTC 15, країна-виробник Німеччина, інвентарний номер 30015, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, номер об`єкта: 4 133-2.

Таке майно перебувало в заставі АТ «Акціонерний Банк «Радабанк», 17.04.2026 обтяження та звернення стягнення на зазначене вище майно припинено.

Суд уважає, що матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених прав та інтересів ТОВ «МЕТАЛ-ПРИНТ» у випадку не застосування заходів забезпечення позову.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Арешт майна, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що обраний вид забезпечення позову - арешт на рухоме майно (обладнання), належне відповідачу, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Суд зауважує, що у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу / іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21, від 10.10.2024 у справі №915/549/24).

Верховний Суд неодноразово наголошував (в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Позивач обґрунтовуючи співмірність застосування заходів забезпечення позову посилається на дані Балансової довідки з подібним переліком обладнання.

Суд звертає увагу, що реальну вартість обладнання неможливо визначити з інформації, наданої позивачем до позову та заяви про забезпечення позову.

Відтак суд зазначає, що накладення арешту на майно відповідача ТОВ «ВКП ЗАПОРОЖПАК» без зазначення його вартості або без вказівки, на яку саме суму необхідно накласти арешт, суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

За умови неможливості встановити на момент звернення позивача до суду з відповідною заявою реальну вартість майна, що належить відповідачу на праві власності та на яке заявник просить накласти арешт, для задоволення вимог про стягнення коштів у розмірі 6 099 538,80 грн, суд доходить висновку про доцільність накласти арешт на майно ТОВ «ВКП ЗАПОРОЖПАК» саме у межах суми, яка достатня для такого стягнення, тобто лише в межах ціни позову.

Суд ураховуючи положення статті 141 ГПК України констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб, щодо яких вживаються заходи, або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-ПРИНТ» про забезпечення позову у справі №908/1402/26 задовольнити.

2. Накласти арешт на рухоме майно (обладнання):

- Листоштампувальний прес Типу CNC-TFP15 (країна-виробник Німеччина, останній відомий інвентарний номер 30008, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, останній відомий номер об`єкта: 4133-1),

- Сушильна піч Типу DBO 250/5-100-400G (країна-виробник Німеччина, останній відомий інвентарний номер 30014, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, останній відомий номер об`єкта: 2890/06),

- Формувальний прес з поз. нанесенням компаунду Типу RTC 15 (країна-виробник Німеччина, останній відомий інвентарний номер 30015, рік випуску 2007, рік введення в експлуатацію 2008, останній відомий номер об`єкта: 4133-2),

що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАПОРОЖПАК» (вул. Першотравнева, буд. 2-А, с. Нововасилівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70005; ідентифікаційний код юридичної особи 34067314) в межах суми 6 099 538,80 грн, заявленої до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАПОРОЖПАК».

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛ-ПРИНТ» (49021, м. Дніпро, вул. Симиренківська, буд. 4А, кім. 402; ідентифікаційний код юридичної особи 38530753).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАПОРОЖПАК» (70005, Запорізька область, Вільнянський район, с. Нововасилівка, вул. Першотравнева, буд. 2-А, ідентифікаційний код юридичної особи 34067314).

Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати стягувачу.

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Строк пред`явлення ухвали до виконання (відповідно до ч. ч. 1, 2. ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження») три роки з наступного дня після її прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала підписана 12.06.2026.

Суддя Федько Олександра Анатоліївна