Рішення № 137334657, 03.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1271/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області (Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Покров)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Таргет" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Маглиш А.С.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Покровська міська рада Дніпропетровської області звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Таргет" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 378501,83грн, з якої: 353870,71грн основного боргу, 19049,45грн пені, 2509,66грн інфляційних втрат, 3072,01грн трьох відсотків річних. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі від 06.05.2020 в частині своєчасної сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.04.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 відкладено підготовче засідання на 14.05.2026.

У судове засідання 14.05.2026 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідач не надав відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.06.2026.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялися ухвали суду від 16.03.2026, 14.04.2026, 14.05.2026 на адресу відповідача, в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 45, 67, 71 том 1).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи дату доставлення ухвали суду від 02.01.2026 (про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі), відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк до 01.04.2026 включно.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило, поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

Станом на 03.06.2026 відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 03.06.2026 проголошене скорочене рішення суду.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, заслухавши пояснення представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

06.05.2020 між Покровською міською радою Дніпропетровської області (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Таргет" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди землі (далі - договір).

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з кадастровим номером 1212100000:01:111:0073, яка розташована по: вул. Північно-промислова, 46а, м. Покров Дніпропетровської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,4га (24000,0кв.м) згідно рішення 55 сесії Покровської міської ради 7 скликання від 20.03.2020 №12 (пункт 2 договору).

У пункті 3 договору встановлено, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури: власні нежитлові споруди.

Згідно з пунктом 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання цього договору з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 8832025,24грн.

Договір укладено на 18 (вісімнадцять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договору).

Пунктом 8 договору сторонами узгоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі згідно ставок орендної плати, затверджених рішенням 46 сесії міської ради 7 скликання від 27.06.2019 № 11 "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради". Орендна плата вноситься орендарем згідно додатку, що є невід`ємною частиною цього договору.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця (пункт 9 договору).

Відповідно до пункту 10 договору орендар зобов`язаний 1 (один) раз на рік станом на 01 січня виконати звірку платежів у відділі землекористування виконкому.

Приписами пункту 14 договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Земельна ділянка передається в оренду: для обслуговування та експлуатації власних будівель та споруд (пункт 15 договору).

Приписами пункту 16 договору встановлено, що цільове використання землі та його код згідно з КВЦПЗ: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості- J-11.02.

Пунктом 23 договору передбачені права орендодавця, зокрема, своєчасно отримувати орендну плату.

Відповідно до пункту 26 договору орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно сплачувати оренду плату в обсязі, передбаченому цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 37 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 06.05.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Покров, вул. Північно-промислова, 46а, кадастровий номер земельної ділянки: 1212100000:01:111:0073. Характеристика земельної ділянки:

- загальна площа: 2,4 га;

- рельєф: спокійний;

- наявність чи відсутність на земельній ділянці будівель чи споруд: відсутні;

- наявність чи відсутність в межах земельної ділянки сторонніх землекористувачів: відсутні;

- загальний стан земельної ділянки: задовільний;

- цільове використання (КВЦПЗ): для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості- J -11.02;

- земельна ділянка надана: для обслуговування та експлуатації власних будівель та споруд;

- обтяження та обмеження в користуванні: відсутні (а.с. 18 том 1).

Відповідно до інформаційної довідки №304480591 від 07.07.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:111:0073 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Таргет" проведена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52179487 від 08.05.2020 (а.с. 25, 26 том 1).

Позивач зазначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. Так, згідно з даними розміщеними на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру https://land.gov.ua/derzhheokadastrpovidomliaie-pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2021-rik/ коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення розрахований відповідно до пункту 289.2 статті Податкового кодексу України і станом на 1 січня 2022 року становить 1,1.

Позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди, у останнього виникла заборгованість за загальний період з червня 2025 року по січень 2026 року у сумі 353870,71грн.

Зазначене і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини укладання договору оренди, строк дії договору, наявність акту приймання-передачі земельної ділянки, порядок сплати орендних платежів, наявність/відсутність заборгованості зі сплати орендних платежів та наявність/відсутність підстав для стягнення пені, трьох відсотків річних інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Статтею 13 Закону України "Про орендну землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про орендну землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами частин першої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас, згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Покровської міської ради №8 від 30.08.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Покров Дніпропетровської області та базову вартість земель міста Покров Дніпропетровської області станом на 01.01.2014 рік на рівні 121,65грн/м2. Вирішено ввести в дію нормативну грошову оцінку земель міста Покров Дніпропетровської області з 01.01.2018 (а.с. 27, зворотній аркуш 27 том 1).

27.06.2019 Покровської міською радою прийнято рішення №11 "Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради", яким установлено, у тому числі, що ставка орендної плати за користування земельними ділянками для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної промисловості становить 4,0% від нормативної грошової оцінки земель громади (а.с. 28-звортній аркуш 31 том 1).

За даними витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, цільове призначення земельної ділянки, що використовується відповідачем за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Північно-промислова, 46а, кадастровий номер земельної ділянки: 1212100000:01:111:0073 віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної промисловості, що відповідає розміру ставки орендної плати 4,0% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку до рішення №11 від 27.06.2019).

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:111:0073 складає 8832025,24грн (а.с. 32 том 1).

За розрахунком міської ради за період з 01.06.2025 по 31.01.2026 розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1212100000:01:111:0073, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, складає 353870,71грн (а.с. 34 том 1).

Судом не встановлено порушень за результатами перевірки розрахунку позивача. Відповідач свого розрахунку не надав.

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 9 договору порядок розрахунків орендної плати, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 353870,71грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно з пунктом 14 договору в розмірі 19049,45грн за період з 31.07.2025 по 01.03.2026, три відсотки річних у сумі 3072,01грн за період з 31.07.2025 по 01.03.2026 та інфляційні втрати у сумі 2509,66грн за період з серпня 2025 року по грудень 2025 року, які розраховані на підставі пункту та статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до розрахунку (а.с. 9-15 том 1).

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами пункту 14 договору за несвоєчасне внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом порушень не встановлено.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат судом порушень не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 378501,83грн, з якої: 353870,71грн основного боргу, 19049,45грн пені, 2509,66грн інфляційних втрат, 3072,01грн трьох відсотків річних.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 4542,02грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Покровської міської ради Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Таргет" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 378501,83грн, з якої: 353870,71грн основного боргу, 19049,45грн пені, 2509,66грн інфляційних втрат, 3072,01грн трьох відсотків річних задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Таргет" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 84, корп. 28, оф. 204, ідентифікаційний код 41716952) на користь Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, м. Покров, вул. Центральна, буд. 48, ідентифікаційний код 34081234) 353870,71грн - основного боргу, 19049,45грн - пені, 2509,66грн - інфляційних втрат, 3072,01грн - трьох відсотків річних та 4542,02грн - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 12.06.2026.

Суддя В.О. Татарчук