Постанова № 137333467, 10.06.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 682/1413/26

Провадження № 3/682/327/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року

Суддя Славутського міськрайонного суду

Хмельницької області Мотонок Т.Я.,

за участі особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

ахисника ОСОБА_2 ,

розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, непрацюючого, дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

В провадження суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розгляд прави було призначено на 10.06.2026 о 15 год. 30 хв.

До початку розгляду справи по суті захисником ОСОБА_2 було подано до суду клопотання про повернення матеріалів справи на доопрацювання. Захисник зазначив, що згідно з п. 4 розділу VІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Міністерством внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає можливість накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, однак в матеріалах справи відсутня довідка про отримання (неотримання) ОСОБА_1 за місцем його проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, що створює перешкоди для об`єктивного розгляду справи.

Під час судового засідання 10.06.2026 судом було постановлено відмовити у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на його необґрунтованість.

На переконання суду, відсутність в матеріалах справи довідки про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія не є обставиною, яка перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки посвідчення водія це документ, який посвідчує право фізичної особи на керування транспортними засобами відповідної категорії, а не породжує таке право. Крім того, із протоколу серії ЕПР1 № 673053 від 22.05.2026 вбачається, що особа водія ОСОБА_1 була встановлена за посвідченням тракториста-машиніста НОМЕР_1 . Таким чином, на суть пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначені відомості не впливають.

Отже, під час розгляду справи по суті судом встановлено, що 22.05.2026 о 22:42 год. в с. Малий Правутин по вул. Центральна водій ОСОБА_1 керував трактором колісним МТЗ-80, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер 6820 та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 повідомив наступні обставини. Так, 22.05.2026 протягом дня він працював в полі на своєму колісному тракторі МТЗ-80, д.н.з. НОМЕР_3 . Під час обіду з 13 до 14 год. він випив дві пляшки безалкогольного пива для вгамування спраги. Відпочивши після обіду продовжив працювати на полі до 22:30 години. Будь-якого негативного фізіологічного впливу на свій організм у зв`язку із вживанням під час обіду пива не відчував. Повертаючись з поля він їхав трактором по пасовищу в сторону села. Близько 22 год. 43 хв. він був запинений працівники поліції, які їхали назустріч по пасовищу на службовому автомобілі і, побачивши його, увімкнули проблискові маячки синього та червоного кольору. Після зупинки поліцейський зауважив, що на тракторі не горять габаритні лампочки, на що він відповів, що оскільки він їде по пасовищу, Правила дорожнього руху України на нього в цій ситуації, не поширюються. Після цього працівник поліції запитав у нього, чи вживав він алкогольні напої, на що він чесно відповів, що випив 2 пляшки пива. Але поліцейський не уточнив, яке пиво і коли саме вживав. Надалі поліцейський запитав, чи готовий він пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», від чого він відмовився. Далі у нього запитали, чи готовий він проїхати в лікарню, на що він також відмовився, оскільки добре себе почував та не потребував медичної допомоги. При цьому поліцейський не пояснив причину, по якій він мав їхати з ними до медичного закладу, а також не вказав назву і місце розташування лікарні. Після цього поліцейський повідомив, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 зауважував, що неодноразово наголошував на тому, що він їхав по полю, частково по пасовищу і самоорганізованому бездоріжжю, яке не має дорожнього покриття чи дорожньої розмітки, а не по автомобільній дорозі чи вулиці, попри це поліцейський вказав, що він рухався по вул. Центральна. Також ОСОБА_1 зазначив, що ознаки алкогольного сп`яніння йому не оголошувались, Акт огляду не складався, з Направленням в заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння його не ознайомлювали. Крім того від керування трактором його не усували. Після того, як працівники поліції поїхали з місця події, він продовжив рух на тракторі пасовищем. За цих обставин вину у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 не визнавав.

Захисник Бойко В.Ф. заперечував факт вчинення його підзахисним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав. Так, на думку захисника, ОСОБА_1 виконував сільськогосподарські роботи, керував трактором в полі, на пасовищі, а не на дорозі (в т.ч. польовій дорозі), тобто він не є учасником дорожнього руху в розумінні положень статті 14 вказаного Закону і п. 1.10 ПДР України. Таким чином, його дії підлягають кваліфікації за статтями КУпАП, які передбачають відповідальність за недодержання інших правил (наприклад, правила охорони праці, зокрема правил техніки безпеки). Поліція не мала права здійснювати нагляд за дорожнім рухом поза дорогою. Крім того, оскільки ОСОБА_1 рухався по пасовищу, поліція не мала законних підстав для зупинки трактора на підставі ст. 35 Закону «Про Національну поліцію», так як там йдеться про зупинку водіїв на дорогах. Приймаючи до уваги, що зупинка ОСОБА_1 була незаконною, то й усі подальші вимоги (включаючи вимогу пройти огляд), згідно доктрини «плодів отруєного дерева», є незаконними. Оскільки вимога пройти огляд була висунута поза дорогою, вона є незаконною, а за відмову від незаконної вимоги відповідальність за ст. 130 КУпАП не настає. За таких обставин захисник вважає, що відсутній об`єкт правопорушення, яким є забезпечення безпеки у сфері дорожнього руху, та суб`єкт правопорушення, яким є особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як водій та використовує автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 не керував по вул. Центральна с. Малий Скнит, поліцейський з метою штучного створення уявлення, ніби ОСОБА_1 був учасником дорожнього руху, зазначив в протоколі про те, що він рухався трактором по вул. Центральній села, хоча це не відповідало дійсності і спростовується матеріалами справи. Також ОСОБА_1 не ознайомлювали з Направленням на огляд в заклад охорони здоров`я і назва цього закладу поліцейським не озвучувалася. За таких обставин не можливо встановити чи був цей заклад найближчим для водія ОСОБА_1 , так як в іншому випадку водій має право відмовитися від проходження огляду, якщо він не є для нього найближчим від місця зупинки.

Крім того, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_3 , який повідомив, що 22.05.2026 близько 23.00 год йому зателефонував його тесть ОСОБА_1 , який повідомив, що його зупинили працівники поліції і просив його приїхати до нього. Він приїхав на вказане місце. ОСОБА_1 в той день виконував сільськогосподарські роботи на полі на своєму тракторі і коли повертався додому, ще не доїхавши до вул. Центральної с. Малий Правутин, на пасовищі був зупинений працівниками поліції.

Крім того, в судовому засіданні був допитаний поліцейський ОСОБА_4 , яким складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час судового засідання поліцейський повідомив, що 22.05.2026 під час патрулювання в с. Малий Правутин була отримана інформація про те, що на полі здійснює роботи трактор, водій якого може перебувати на підпитку. Надалі трактор МТЗ-80 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на дорозі з твердим покриттям (бетонні плити). Дана дорога є з`їздом ліворуч від бетонної дороги, яка веде до місцевого кладовища. Місце, де був зупинений ОСОБА_1 , знаходиться за метрі 100 від вулиці Центральна, саме тому з метою прив`язки до конкретного місця у протоколі було зазначено саме вулицю Центральну в с. Малий Правутин. Надалі водієві, який мав ознаки алкогольного сп`яніння, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння і на місці зупинки, і в медичному закладі, від чого водій категорично відмовився. Дійсно, назва медичного закладу ОСОБА_1 не озвучувалась, однак останній був налаштований агресивно, не хотів слухати будь-яких роз`яснень, погрожував, від огляду на стан сп`яніння категорично відмовлявся, як і не бажав отримувати копій складених відносно нього документів.

Отже, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

ПДР встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

ПДР визначає права та обов`язки учасників дорожнього руху, а саме: водіїв, пішоходів, пасажирів, велосипедистів, осіб, які керують гужовим транспортом і погоничів тварин.

Загальними положеннями ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.п.1.3,1.4. ПДР).

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» дає визначення поняттю «учасникам дорожнього руху». Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

У розумінні ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п.1.10 ПДР).

Згідно з вимогами пункту 2.5 ПДР України, в порушенні якого звинувачується ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказаним регулятивним нормам ПДР кореспондує охоронна норма ст. 130 КУпАП, яка встановлює несприятливі наслідки за невиконання таких правил для осіб, яким вони адресовані.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз наведеним норм чинного законодавства дає підстави дійти висновку, що суб`єктом такого правопорушення є особа, яка здійснює керування транспортним засобом, тобто виконує функцію водія під час руху транспортного засобу.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), або ж відмова від такого огляду.

Порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Так, за змістом ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема і відеофайлів, вбачається, що ОСОБА_1 здійснював рух трактором на ґрунтовій дорозі, яка переходить дорогу з бетонним покриттям і є прилеглою до дороги з таким же бетонним (бетонні плити) покриттям. Зазначена бетонна дорога, як зазначили учасники справи, є з`їздом із вулиці Центральна в с. Малий Правутин та веде до місцевого кладовища.

Варто зауважити, що польова дорога допоміжна автомобільна дорога, яка розглядається як додаток до існуючої магістральної дорожньої мережі.

Польові дороги забезпечують: під`їзд до будь-якого поля і робочої ділянки; стійкий зв`язок полів з магістральною дорожньою мережею, виробничими і господарськими центрами; зручності виконання технологічних процесів на полях і обслуговування техніки.

За таких обставин, ґрунтова польова дорога не є довільно накатаною дорогою в полі чи колією, а є допоміжною автомобільною дорогою, яка розглядається як додаток до існуючої магістральної дорожньої мережі, що забезпечує під`їзд до полів та робочих ділянок для зручності виконання технологічних процесів на полях і обслуговування сільськогосподарської техніки, вивезення врожаю та підвезення добрив, а тому підпадає під дію положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.1 «Правил дорожнього руху», саме тому водії, які керують транспортними засобами такими дорогами, також зобов`язані дотримуватись правил дорожнього руху.

Враховуючи наведене суд відхиляє доводи захисника про те, що зупинки ОСОБА_1 була незаконною, оскільки, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Положення Інструкції пов`язують обов`язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп`яніння, а не із зупинкою транспортного засобу, тому у даному випадку відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та вважати недоведеною відмову від проходження огляду.

Крім того, всупереч доводам захисника, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту відмови особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не рухався по вулиці Центральній, як зазначено у протоколі, суд також відхиляє, оскільки, як пояснив поліцейський, назва вулиці була вказано у протоколі як прив`язка до найближчого місця (вулиці), яке можна ідентифікувати. Крім того, зазначення вулиці, яка є локаційно найближеною до місця події, не спростовує факту керування транспортним засобом та відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На посилання сторони захисту про те, що поліцейські не видали ОСОБА_1 письмового направлення до закладу охорони здоров`я слід зазначити, що оскільки пунктом 8 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 та формою направлення (додаток 1) до Інструкції № 1452/735 не передбачено вручення примірнику направлення особі, яка підлягає медичному огляду, оскільки таке направлення виготовляється для медичного закладу, і не передбачено виготовлення направлення у випадку відмови від проходження огляду (Постанова Хмельницького апеляційного суду від 02 липня 2025 року у справі № 671/696/25).

Системний аналіз положень ст. 266 КУпАП та Інструкції дає підстави стверджувати про те, що законодавством не передбачено вручення водію письмового направлення до закладу охорони здоров`я з метою проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки такий огляд проводиться у присутності поліцейського, який має забезпечити доставку особу, яка погодилася на проходження відповідного огляду. Дане направлення є лише підставою для проведення огляду в закладі охорони здоров`я та надається лікарю вказаного закладу.

В рамках цієї справи, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, тому не вручення йому письмового направлення на медичний огляд не є обставиною, що вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо незазначення поліцейськими назви медичного закладу, в якому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, варто звернути увагу на поведінку самого ОСОБА_1 , який був налаштований досить агресивно, від проходження огляду відмовлявся категорично, як і відмовлявся вислухати роз`яснення поліцейського, які останній намагався довести до відома ОСОБА_1 . Така агресивна поведінка ОСОБА_1 свідчить про його категоричну незгоду із подіями, що відбувались, та категоричне небажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння взагалі, незалежно від того, в якому медичному закладі такий огляд міг би відбуватися.

Крім того, посилання на те, що ОСОБА_1 не поїхав до медичного закладу, бо чудово себе почував, і не розумів, до якого мед.закладу йому запропоновано проїхати, судом визнається обраним ОСОБА_1 способом захисту задля уникнення від відповідальності.

Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим саме з моменту висловлення особою відмови від проходження відповідного огляду.

Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, його відмова від огляду на стан сп`яніння беззаперечно вказує на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що стороною захисту не спростовано наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673053 від 22.05.2026, яким зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення;

диском із відеофайлами, якими зафіксовано події, які мали місце 22.05.2026;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.05.2026, згідно із яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі Славутська міська лікарня, ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 : різкий запах алкоголю з порожнини рота.

Також у матеріалах справи наявний рапорт працівника поліції від 22.05.2026 о 22 год. 42 хв. під час патрулювання с. Малий Правутин, по вулиці Центральній, був зупинений трактор колісний МТ3-80 д.н.з НОМЕР_4 під керуванням водія громадянина ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 . В ході спілкування із водієм в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, було запропоновано пройти огляд на місці зупинки на стан алкогольного сп?яніння за допомогою приладу Drager 6820 та в медичному закладі на що водій відмовився.

Варто зауважити, що рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з цим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці в сукупності з усіма наявними доказами.

При цьому, рапорт поліцейського не є самостійним беззаперечним доказом вини особи, у вчиненні адміністративного правопорушення, однак, протокол про адміністративне правопорушення та рапорт оцінюються судом у сукупності з іншими доказами у справі, які узгоджуються між собою та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначені докази здобуті у встановленому законом порядку, узгоджуються між собою та сумнівів не викликають.

Так, у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення накладається в межах, установлених цим Кодексом. При накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При розгляді справи суд враховує характер вчиненого правопорушення, а саме вчинення правопорушення на транспорті, що за своєю природою носить досить високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, особу ОСОБА_1 , альтернативних стягнень відповідною статтею не передбачено, суд дійшов висновку про необхідність накладення стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Окрім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Окрім того, суддя вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу), штраф підлягає стягненню в примусовому порядку у подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 268, 283- 285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. (Отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області/Хмел.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): - 37971775, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) на р/р UA908999980313111256000026001, ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, (код за ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106).

В разі несплати штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню із правопорушника у примусовому порядку у подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.

Повний текст постанови складено: 12.06.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.