Ухвала суду № 137333397, 04.06.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2-3484/11

Номер провадження 6/676/100/26

Ухвала

04 червня 2026 р. Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.

секретаря судового засідання Саламахи А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача,

встановив:

представник ТОВ «Брайт Інвестмент» звернувся до суду 15.04.2026 р. із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах виданих в межах справи № 2-3484/11. В обґрунтування вимог заявник вказує, що рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.02.2012 року у справі № 2-3484/11 позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 було задоволено, стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором № 56/ЕК/2006-840 від 19.05.2006 року в сумі 5790,73 дол.США, що еквівалентно 46266,20 грн., судовий збір 463,38 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в сумі 120,00 грн. Згідно Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та додатку № 1 до договору право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Згідно Договору№1 № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 р. укладеного між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт інвестмент» та додатку № 1 до нього право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до TOB «Брайт інвестмент». Посилаючись на зазначене, заявник просив суд замінити сторону стягувача з ПАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, ТОВ «Брайт інвестмент» у виконавчих листах, у справі № 2-3484/11 (боржник ОСОБА_1 ), які видавалися Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області. Представник в заяві просить справу розглянути без його участі, заяву підтримує в повному обсязі.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судовими повістками по останньому відомому суду місцю проживання, причини неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі, на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, матеріали архівної справи (а.с. 56, рішення по цивільних справах позовного провадження № 2/301-350, 2012 рік), суд встановив наступне.

Заочним рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.02.2012 року у справі № 2-3484/11 позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості позов було задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра(к/р НОМЕР_2 , МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість по кредитному договору № 56/ЕК/2006-840 від 19.05.2006 р. в сумі 5 790,73 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто) доларів 73 центи США що еквівалентно 46 266 грн.20 коп., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту 1812,59 дол. США; заборгованість по відсотках 1266,14 дол. США, пеня - 1945,34 дол. США; штраф - 766,66 дол. США.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в сумі 120 грн., судовий збір в сумі 463,38 грн., в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

28.11.2012 р. судом було видано виконавчий лист, який направлено 30.11.2012 р. представнику позивача.

Виконавчий лист пред`являвся до примусового стягнення.

Згідно відповіді в.о. начальника відділу ДВС Кам`янець-Подільському відділі ДВС Кам`янець-Подільського району Хмельницької області ХМ МЮ України від 01.05.2026 року №27565 вбачається, що на примусовому виконанні перебував виконавчий лист №2-3484/11 виданий Кам`янець-Подільським міськрайонним судом від 28.11.2012 р. про стягнення на користь ПАТ «КБ «Надра» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 46 849,58 грн. Також у листі зазначено, що 30.01.2015 року державним виконавцем відповідно до п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про завершення виконавчого провадження у зв`язку із відсутністю у боржника майна.

За Договором № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» право вимоги за кредитним договором № 198/ЕК/2006-840 від 11.12.2006 р.р. та всіма іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Вказані обставини підтверджуються копією зазначеного договору та реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються.

Згідно Договору № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги від 18.12.2020 року укладеного між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (Первинний кредитор) та ТОВ «Брайт інвестмент» (Новий кредитор) право вимоги за кредитним договором № 56/ЕК/2006-840 від 19.05.2006 р. та похідними договорами перейшло до ТОВ «Брайт інвестмент» разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Вказані обставини підтверджуються копією зазначеного договору та реєстру договорів, права вимоги за яким відступаються.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках заміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) сформулювала висновок, згідно з яким заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи( стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Враховуючи висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21), суд вважає, що правонаступник стягувача може звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, такий правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього. У разі відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заява про заміну стягувача у виконавчому листі на правонаступника задоволенню не підлягає, оскільки в цьому випадку така заміна носить виключно формальний характер, не сприяє реалізації завдань цивільного судочинства та не відповідає принципу ефективності, оскільки не дає можливості виконати рішення суду без звернення до суду для вжиття додаткових заходів. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони стягувача протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019 року у справі № 5/128, від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Крім того, у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, у тій частині, яка не відповідає висновкам цієї постанови Великої Палати Верховного Суду.

У справі, яка розглядається заявник просив суд замінити стягувача ПАТ «КБ Надра» на його правонаступника ТОВ «Брайт інвестмент» у виконавчому листі № 2-3484/11 від 28.11.2012 р. виданому Кам`янець-Подільським міськрайонним судом про стягнення на користь ПАТ «КБ «Надра» з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість по кредитному договору № 56/ЕК/2006-840 від 19.05.2006 р. в сумі 5790,73 дол. США, що еквівалентно 46266,20 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в сумі 120,00 грн., судовий збір в сумі 463,38 грн.

Відповідно до матеріалів справи, виконавчий лист № 2-3484/11 від 28.11.2012 р. було повернуто стягувачу 30.01.2015 року державним виконавцем на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, постановою державного виконавця від 30.01.2015 року виконавчий лист повернуто стягувачу у зв`язку із відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення, тому на час подання ТОВ «Брайт інвестмент» заяви про заміну стягувача ( 15.04.2026 року) заявником пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, який встановлено ч.1 ст. 12 закону України «Про виконавче провадження», вимог про його поновлення представником заявника не заявлялося.

Таким чином судом установлено, що виконавче провадження на час розгляду цієї заяви відсутнє, а строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання закінчився. Зазначені обставини, а також те, що положення ст.. 55 ЦПК України щодо правонаступництва допускаються лише на стадіях судового процесу, на переконання суду, виключають можливість заміни стягувача правонаступником з врахуванням змісту положень ст. 55 ЦПК України та ст.442 ЦПК України, заявником питання щодо поновлення строку встановленого ст.. 12 закону України «Про виконавче провадження» не ставилося, а тому вимоги заявника задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 13, 55, 81, 82, 442 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» у виконавчих листах № 2-3483\11 виданих Кам`янець-Подільським міськрайонним судом в межах цивільної справи №2-3483/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість по кредитному договору № 56/ЕК/2006-840 від 19.05.2006 р. в сумі 5 790,73 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто) доларів 73 центи США що еквівалентно 46 266 грн.20 коп., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту 1812,59 дол. США; заборгованість по відсотках 1266,14 дол. США, пеня - 1945,34 дол. США; штраф - 766,66 дол. США.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в сумі 120 грн., судовий збір в сумі 463,38 грн. - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена учасниками судового розгляду до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту.

Повний текст ухвали виготовлено 09.06.2026 року

Суддя Вдовичинський А.В.