Рішення № 137333347, 10.06.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/475/26

Провадження №2/672/498/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пономаренко Л.Е.,

за участю секретаря судового засідання Моцної М.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городку Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Городоцької міської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно, а саме - домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 . Позивач, будучи спадкоємцем після смерті дядька за заповітом не може оформити право власності на зазначене домоволодіння, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нього.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися. Представник позивачки подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник Городоцької міської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що домоволодіння по АДРЕСА_1 згідно технічної документації було збудоване в 1955 році. Згідно архівного витягу з погосподарських книг дане домоволодіння рахувалося за головою двору ОСОБА_2 , разом з нею проживали та були зареєстровані син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 зі своєю сім`єю.

04 липня 2002 року ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно заповіла сину ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилась спадщина.

Згідно матеріалів витребуваної судом спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 .

13 лютого 2007 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) розміром 2,69 умовних кадастрових гектарів.

Згідно виписки з погосподарських книг с.Нове Поріччя за 2016-2023 домоволодіння АДРЕСА_1 рахувалося за головою двору ОСОБА_3 , в даному домоволодінні проживали та були зареєстровані ОСОБА_4 -сестра, племінниця ОСОБА_1 з сином ОСОБА_5 та племіник ОСОБА_6 .

13 лютого 2020 року ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого все належне йому майно заповів ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщина.

Згідно матеріалів витребуваної судом спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 .

27 квітня 2026 року ОСОБА_1 отримала свідоцтва: про право на спадщину за заповітом на право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподаського виробництва площею 2,1771 га, про право на спадщину за заповітом на право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподаського виробництва площею 0,7509 га.

29 квітня 2026 року ОСОБА_1 отримала свідоцтва: про право на спадщину за заповітом-недоотриману пенсію в розмірі 3613,00 грн.; про право на спадщину за заповітом на право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподаського виробництва площею 0,7104 га.; про право на спадщину за заповітом на право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподаського виробництва площею 1,3095 га..

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що належав ОСОБА_2 , матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, позивачці відмовлено через відсутність документів, що встановлюють право власності спадкодавця на зазначений будинок.

Відповідно до ст. 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною першою ст.1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п. 5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове домоволодіння для позивачки є відсутність правовстановлюючого документа та відсутність реєстрації права власності на нього.

За життя ОСОБА_2 або її спадкоємець ОСОБА_3 правовстановлюючі документи не отримував, державну реєстрацію спірного домоволодіння не проводив.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією права власності на збудовані об`єкти нерухомого майна, нерозривно пов`язані з законодавством у сфері містобудування, а саме із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, відповідно до норм вказаного Закону, обов`язковою умовою створення об`єкта містобудування як об`єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності 12 березня 2011 року. У пункті 9 Розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону передбачений певний строк для проходження процедури прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами їх технічного обстеження.

Зокрема, до таких об`єктів було віднесено індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Тому, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них збудовані у період до 5 серпня 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування такого об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Отже, до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на зазначений час, не пов`язувало виникнення права власності на садові будинки з надвірними будівлями та спорудами з державною реєстрацією такого права.

Документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна й містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 01 липня 2019 року у справі №206/6298/16-ц (провадження № 61-31398св18), від 26 лютого 2020 року у справі №607/16873/18 (провадження № 61-12451св19).

Згідно звіту технічного стану житлового будинку та господарських будівель і споруд, складеного КП ГМР «Городоцьке БТІ», в якому зазначено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 збудований у 1955 році. Тобто, спірний житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами побудовано до 05 серпня 1992 року, а отже, ОСОБА_2 набула за життя право власності на вказане домоволодіння, яке успадкував ОСОБА_3 , яке перейшло в порядку спадкування до його племінниці ОСОБА_1 .

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому наявні достатні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 89, 206, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майнозадовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який був спадкоємцем за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , однак не оформив свої спадкові права- право власності на домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , до складу якого входить: глиновалькований житловий будинок «А» загальною площею 71,4 кв.м., житловою площею 47,9 кв.м., камінний погреб «Б» загальною площею 16,4 кв.м., камінний хлів «В» загальною площею площею 61,9 кв.м., цегляний туалет «Г», загальною площею 1,9 кв.м., металевої огорожі «N».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Городоцька міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул.Грушевського, буд. 53, м.Городок Хмельницька область, 32000, код ЄДРПОУ: 04060708.

Суддя Л.Е.Пономаренко