Рішення № 137333136, 02.06.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/365/26 року

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Малярчука В.В.

за участі секретаря судового засідання - Зіньковської Н.Д.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики № 72257729 в розмірі 35930 грн., з яких 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25930 грн. - сума заборгованості за відсотками.

В обгрунтування позову зазначено, що 13.09.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72257729, який було підписано електронним підписом ОСОБА_1 відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора W4JFhKqAE4. Відповідно до умов договору позики ОСОБА_1 було надано грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. строком на 30 днів з процентною ставкою 2,5% в день.

05.01.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 031-050123, згідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 72257729 від 13.09.2022 року, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1

05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, згідно умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ«Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 72257729 від 13.09.2022 року, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 09.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

21.04.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву згідно якого зазначив, що укладаючи договір позики, сторони у пункті 2.2. встановили, що "строк позики становить 30 днів". Також у пункті 6 Сторони визначили, що "...продовження строку користування Позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права…" Аналогічного за змістом формулювання, що продовження строку кредитування можливе лише за згодою Сторін та лише шляхом укладення додаткової письмової угоди, містять і Правила надання грошових коштів у позику (п. 7.7). У матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди про продовження строку позики, а тому здійснені нарахування понад 30 днів є безпідставними та задоволенню не підлягають. У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березн2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. За цих обставин сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, з урахуванням погашення на суму 7040,00 грн, становить не 35 930,00 грн, а лише 8 555,00 грн. Крім того просив суд зменшити судові витрати та задоволити позов частково.

Представник відповідача подав заяву про слухання справи без його участі.

14.05.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, згідно якого зазначив, що позивач надав суду всі наявні докази щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп», заборгованість за Кредитним договором № 72257729 від 13.09.2022 року становить 35930 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 13.09.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72257729, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W4JFhKqAE4.

У пунктах 2.1-2.3 договору позики сторони погодили, що сума позики складає 10000,00 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка (базова)/день (фіксована) 2,5%. Дата надання позики 13.09.2022, дата повернення позики (останній день) 13.10.2022, знижена процентна ставка/день 0,875% (застосовується у відповідності до умов програми лояльності), процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день складає 2,70 %, пеня - 2,70 %,/ день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1604,7%, орієнтовна загальна вартість позики 12625 грн.

Відповідно до пункту 4 Договору позики, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

У п. 18 Договору сторони погодили, що якщо сума позики, зазначена в п.п. 2.1 п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Також у п. 28 договору юридичні адреси та реквізити сторін ОСОБА_1 вказано номер рахунку № НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до Договору позики № 72257729 від 13.09.2022 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до таблиці, розрахованої за період з 13.09.2022 року по 13.10.2022 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 30 днів, чиста сума кредиту 10000,00 грн., проценти за користування кредитом 2625 грн., реальна річна процентна ставка 1604,7%, загальна вартість кредиту 12625 грн..

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», 13.08.2022 року о 12:06:11 на електронну пошту відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_1 було відправлено одноразовий індифікатор W4JFhKqAE4.

З довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 09.01.2026 платіжна операція в розмірі 10000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 .

Згідно платіжної інструкції/Операція ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 09.01.2026 року встановлено, що 13.09.2022 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відправило на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 72257729 від 13.09.2022 року, який надав позивач, за період з 13.09.2022 року по 01.03.2023 року, ОСОБА_1 має загальну заборгованість станом на 01.03.2023 року у сумі 35930 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25930 грн. - сума заборгованості за відсотками, 17.10.2022 року відповідачем сплачено суму заборгованості в розмірі 4070 грн.- поза межами строку кредитування.

05.01.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 031-050123, згідно умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 06.03.2023 року № 767ТОВ «Сіроко Фінанс» заплатило ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» грошові кошти у сумі 6770,00 грн., призначення платежу: сплата фінансування згідно реєстру, договір факторингу № 031-050123 від 05.01.2023 року, без ПДВ.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 01/03/23 від 01.03.2023 року, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 72257729 від 13.09.2022 року в сумі 35930 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25930 грн. - сума заборгованості за відсотками, кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань - 132 днів.

05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, згідно умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується відступити ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування в розпорядження ТОВ «Сіроко Фінанс» (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 05.12.2025 року № 579936556.1 ТОВ «Деал Фінанс Груп» заплатило ТОВ «Сіроко Фінанс» грошові кошти у сумі 6792131,40 грн., призначення платежу: оплата згідно договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року, Реєстр прав вимоги № 05/12/25 від 05.12.2025 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 05/12/25 від 05.12.2025 року, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 72257729 від 13.09.2022 року в сумі 35930 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 25930 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Так, за умовами зазначеного договору позики було передбачено надання кредитних коштів в розмірі 10000,00 грн. строком на 30 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на банківську платіжну картку підтверджений належними доказами, а саме довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 09.01.2026 року та платіжною інструкцією/Операцією ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 09.01.2026 року.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачем кредитних коштів, які в добровільному порядку не повернуті, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп», яке набуло право вимоги.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст ст.ст. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - цедомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача відсотків у розмірі 25930 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 договору строк кредиту становить 30 днів; процентна ставка (базова)/день (фіксована) 2,5%; знижена процентна ставка/день 0,875% (застосовується у відповідності до умов програми лояльності); процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день складає 2,70 %.

Тобто, строк кредитування згідно договору позики № 72257729 від 13.09.2022 року закінчився 13.10.2022 року.

Натомість, як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості, заявлена до стягнення заборгованість за процентами в розмірі 25930 грн. була обрахована за зниженою процентною ставкою за період з 13.09.2022 року по 13.10.2022року у розмірі 0,875% та стандартною процентною ставкою за період з 14.10.2022 року по 11.01.2023 року у розмірі 2,5%, тобто, поза межами визначеного сторонами строку кредитування, що не відповідає висновкам викладеним, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 року у справі №310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 р у справі №300/438/18.

При цьому за умовами пункту 6 договору позики позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація), яке здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

Разом з тим, матеріали справи не містять копії укладення додаткової угоди.

З огляду на викладене, нарахуванню та стягненню з відповідача підлягають проценти за користування кредитними коштами за період з 13.09.2022 року по 13.10.2022 року, як передбачено умовами укладеного договору позики та графіком платежів, що в сумі становить 2625 грн., 10000 грн.- тіло кредиту, загальна сума заборгованості становить 12625 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 72257729 від 13.09.2022 року, який надав позивач, за період з 13.09.2022 року по 01.03.2023 року, відповідачем сплачено суму заборгованості в розмірі 4070 грн.- поза межами строку кредитування.

У позовній заяві позивач стверджує, що здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 4 070,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, слід стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 72257729 від 13.09.2022 в сумі 8555 грн., з яких 5930 грн.(10000 грн-4070 грн)- тіло кредиту, 2625 грн. заборгованість за відсотками.

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов`язку за договором позики, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованості за договором позики № 72257729 від 13.09.2022 року у розмірі 8555 грн., з яких 5930 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2625 грн. - сума заборгованості за відсотками, а в іншій частині позову слід відмовити за необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579941051.1 від 23.02.2026 року, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 633,92 грн., розмір заявлених вимог 35930 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 8555 грн. (23.81%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом 2662,40 грн. (2662,40 х 23,81 % : 100 % = 633,92).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав до суду копію договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, з якого вбачається, що ТОВ«Деал Фінанс Груп» уклало з адвокатом Ткаченко Ю.О. договір про надання правничої допомоги, ордер на надання правничої допомоги від 03.09.2025 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, надано витяг з акту № 4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30.12.2025 року, згідно з яким адвокатом Ткаченко Ю.О. надано ТОВ «Деал Фінанс Груп`наступні послуги: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, аналіз судової практики - 500,00 грн.; судовий супровід в суді першої інстанції, підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, представництво інтересів клієнта в суді - 4000,00 грн.. Загальна сума, що підлягає оплаті позивачем на користь адвоката Ткаченко Ю.О. становить 4500,00 грн..

Проаналізувавши акт № 4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30.12.2025 року, суд вважає, що такий вид правових послуг, як вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, аналіз судової практики - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви.

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка може бути сплачена позивачем є 4500,00 грн..

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу згідно договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, а саме на суму 1071,45 грн. (4500 х 23,81 % : 100 %).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 553, 554, 559, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3) заборгованість за договором позики № 72257729 від 13.09.2022 року у розмірі 8555 грн. з яких 5930 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2625 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 633,92 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1071,45 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Малярчук