Постанова № 137332104, 11.06.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1157/26

Провадження № 3/945/364/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2026 року м.Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Войнарівський М.М., за участю секретаря судового засідання Кінек Г.О.,розглянувши матеріали, які надійшли з Південного міжрегіонального Управління державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянські піски», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.41 КУпАП,

встановив:

На адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.41 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Веснянські піски» не забезпечила дотримання вимог законодавства про працю в частині виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовими договорами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ч.1 ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не прибула. При цьому, судові повістки про виклик ОСОБА_1 направлялися за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07 липня 1989 року).

Так, у вказаному рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема: даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення №ПД/МК/5868/085/П/ПТ від 02.04.2026 року відносно ОСОБА_1 (а.с.1-3); копією акта №ПД/МК/5868/085 від 02.04.2026 року, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у серах охорони праці (а.с.4-9); копія припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПД/МК/5868/085 від 02.04.2026 року (а.с.10-11).

Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а, з огляду на системну оцінку, і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, що були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.41 КУпАП, тобто порушення вимог законодавства про працю, а саме: порушення встановлених термінів виплати заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п.1) ч.1 ст.284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, ч.1 ст.41, ст.ст. 221, 252, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, суд,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн 00 коп (Отримувач коштів: Миколаївс.УК/Миколаївськ.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA758999980313060106000014230; Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з положеннями статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя М.М.Войнарівський