Рішення № 137331561, 09.06.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/616/26

Провадження № 2/355/828/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник ТОВ «ФК «Позика» Міньковська А.В. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» заборгованість за кредитним договором № 73058119 від 10 листопада 2021 року у розмірі 17000,00 гривень; у порядку розподілу судових витрат стягнути із відповідача на користь ТОВ «ФК «Позика» судовий збір у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 гривень.

Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що 10 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (відповідач) укладено кредитний договір № 73058119 (кредитний договір, договір).

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Таким чином, відповідач уклав кредитний договір № 73058119 від 10 листопада 2021 року із ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000,00 гривень.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу № 01092025/1. Згідно даного договору факторингу 01 вересня 2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 73058119 від 10 листопада 2021 року.

Відповідно до договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «Позика») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 17000,00 гривень, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000,00 гривень; заборгованість за відсотками становить 12000,00 гривень; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0,00 гривень.

Представник позивача ТОВ «ФК «Позика» до судового засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив провести розгляд цивільної справи за позовом ТОВ «ФК «Позика» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 без участі представника ТОВ «ФК «Позика», а у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 23 квітня 2026 року о 09 годині 30 хвилин, поштовий конверт повернувся до суду з довідкою про причину невручення «адресат відсутній за вказаною адресою», далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 09 червня 2026 року на 10 годину 00 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно позовної заяви надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріли справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено надані стороною позивача докази, а саме:

Копію договору про надання фінансового кредиту № 73058119 від 10 листопада 2021 року (далі договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (Товариство) та ОСОБА_1 , за п. 3.1 якого Товариство надає кредит клієнту у розмірі 5000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

За користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3. договору у разі несвоєчасного повернення кредиту, передбаченого п. 4.2 цього договору, клієнт зобов`язується сплатити штрафні санкції, у вигляді нарахування штрафу в розмірі 0 відсотків за кожен наступний день після останнього дня строку кредитування, визначеного п. 4.2. цього договору від суми залишку кредиту (далі за текстом «штрафні санкції»), але в будь якому разі не більше ніж 50 відсотків від суми наданого кредиту та нарахованих відсотків разом. У випадку, якщо сума наданого кредиту менша ніж встановлений законодавством на початок поточного року розмір однієї мінімальної заробітної плати сума штрафних санкцій не може перевищувати розміру подвійної суми наданого кредиту. За порушення виконання клієнтом зобов`язань за договором, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для клієнта. У разі якщо сума наданого кредиту перевищує визначений розмір однієї мінімальної заробітної плати, розмір штрафних санкцій не може бути нарахований більше ніж 50 відсотків від суми наданого кредиту.

Згідно з п. 3.4 договору мета кредитування - задоволення власних потреб клієнта, що не суперечить чинному законодавству України та не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю. Клієнт зобов`язується використовувати Кредит лише відповідно до мети кредитування, що вказана у цьому договорі.

Як передбачено п.п. 4.1-4.2 договору видача (надання) Товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості Основної платіжної картки. Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 08.02.2022 року (строк кредитування) шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 08 лютого 2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором. (п. 11.1 договору).

Означений договір містить електронний підпис ОСОБА_1 / НОМЕР_1 / (а.с. 16-17).

Копію статуту ТОВ «ФК «Позика» (нова редакція), з якого слід, що означене товариство створюється з метою отримання прибутку шляхом здійснення торгівельної консалтингової, виробничої, посередницької та іншої господарської діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності (п. 2.1) (а.с. 28-30)

Крім того, електронним підписом/892392/ відповідачем підписано Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 73058119 від 10 листопада 2021 року - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. (а.с. 17)

Копію листа за вих. № 3152_251024113216 від 24 жовтня 2025 року за підписом генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Є. Веліканова, згідно з яким між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ "ФК "ІРБІС" укладено договір на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 06 квітня 2021 року, відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 10 листопада 2021 року, 13:36:02 на суму 5000,00 гривень, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 118937045, призначення платежу: зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_2 (а.с. 21).

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал Банк» надало інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 в період з 10 листопада 2021 року по 15 листопада 2021 року зазначено - НОМЕР_5 . (а.с. 46). Крім того, АТ «Універсал Банк» надало виписку про рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_4 , за період з 10 листопада 2021 року по 15 листопада 2021 року, з якої слід, що 10 листопада 2021 року на означений рахунок було здійснено зарахування у сумі 5000,00 гривень. (а.с. 47)

Копію розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 73058119, з якого слід, що ОСОБА_1 станом на 01 вересня 2025 року має заборгованість у розмірі 17000,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень залишок основного боргу; 12000,00 гривень залишок % за кредитом (а.с. 25-26)

Копію довідки про ідентифікацію клієнта від 01 вересня 2025 року за підписом директора ТОВ «ФК «ІРБІС» В. Завада, з якої слід, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований 10 листопада 2021 року в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «ІРБІС» відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року. Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 73058119: унікальний ідентифікатор (код підпису): 892392, дата та час підписання: 11 жовтня 2021 року, номер карти/маска карти: НОМЕР_2 (а.с. 14).

Копію договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» (клієнт), відповідно до п. 2.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги. а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором. (а.с. 18-19).

Згідно з п. 4.1 означеного договору факторингу перехід права вимоги: право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі, наведеній в додатку № 1 до цього договору.

Копію акта приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року, згідно з яким згідно з вимогами договору № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року кредитор передав (відступив), а фактор (новий кредитор) прийняв реєстр прав вимог за договором, складений за формою згідно із додатком № 1 до цього договору. Кількість боржників: 25 419. Загальна сума заборгованості: 213 674 446,94 гривень (а.с. 9)

Копію витягу із додатку № 1 до договору факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року, що містить підписи та реквізити сторін договору факторингу, з якого слід, що в реєстрі прав вимог міститься ОСОБА_1 , номер кредитного договору 73058119 від 10 листопада 2021 року, сума заборгованості разом: 17000,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень сума заборгованості за тілом; 12000,00 гривень сума заборгованості за відсотками. (а.с. 12)

Копію платіжної інструкції № 6054383 від 02 вересня 2025 року, з якої слід, що ТОВ «ФК «Позика» здійснило оплату суми фінансування згідно з договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року на користь ТОВ «ФК «ІРБІС» у сумі 3490472,17 гривень (а.с. 23).

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно п.п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладеного договору отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд. Сторона позивача уклала договір факторингу з первісним кредитором відповідача, на підставі якого до позивача як до фактора перейшло право вимоги від клієнта (первісного кредитора відповідача) з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі, наведеній в додатку № 1 до договору факторингу.

Як слід за ст. 1077 ЦК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1082 ЦК України слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

У суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор виконав вимоги закону, уклавши з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, користуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору, підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд. Стосовно зобов`язань, які були покладені на нього договором, грошові кошти з виплатою процентів за їх користування не виконував. Вимоги позивача є законними, оскільки відповідач не виконав укладений ним договір з кредитором, своєчасно не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами.

З таких підстав позовні вимоги позивача законні та підлягають задоволенню.

Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 гривень.

Стороною позивача були надані:

Копію договору № 39493634/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «Позика» (клієнт) та ФОП ОСОБА_2 (а.с. 15)

Копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Горобей Р.Г. та посвідчення адвоката України, виданого Горобей Р.Г. (а.с. 27)

Копію додаткової угоди № 73058119 до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02 січня 2026 року, відповідно до якої сторони означеного договору дійшли згоди щодо розширення розділу «1 Предмет договору» та доповнити новим пунктом (а.с. 20)

Копію акту приймання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16 лютого 2026 року, за яким виконавець ФОП Горобей Р.Г., та клієнт: ТОВ «ФК «Позика» підтвердили, що виконавець надав, а клієнт прийняв правову допомогу загальною вартістю 5500,00 гривень (а.с. 10)

Копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Горобей Р.Г., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості, згідно з яким на підставі договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02 січня 2026 року та додаткової угоди до нього, що містить інформацію про склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг), час, витрачений на виконання робіт (надання послуг), вартість наданих послуг і виконаних робіт, загальна вартість робіт, наданих послуг і виконаних робіт, сума: 5500,00 гривень. (а.с. 13)

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054,1082 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ: 39493634, адреса для листування:07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1; IBAN НОМЕР_6 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) заборгованість за кредитним договором №73058119 від 10 листопада 2021 року у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ: 39493634, адреса для листування:07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1; IBAN НОМЕР_6 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ: 39493634, адреса для листування:07406, Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1; IBAN НОМЕР_6 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов