Рішення № 137331497, 11.06.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №348/168/26

Провадження № 2/348/628/26

11 червня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді: Бурдун Т.А.

з участю секретаря судового засідання: Лейб`юк Є.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.11.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі кредит» був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1099265, згідно з умовами якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 20000 грн, та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. ТОВ «Селфі кредит» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 20000,00 грн. Відповідач не виконала свої зобов`язання, не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором. 21.06.2024 року ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №21062024 від 21.06.2024 року. Згідно договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1099265 від 04.11.2023 року. Сума заборгованості відповідача становить 107999,99 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19999,99 грн; заборгованості по процентам в розмірі 88000,00 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 107999,99 грн та стягнути сплачені судові витрати по справі.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2026 року було відкрито провадження та справа призначена до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2026 року було цивільну справу було прийнято до провадження судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А.та задоволено клопотання представника позивача про витребування інформації від АТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, в якому просить справу слухати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 74).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про місце, день та час слухання справи була повідомлена належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації та проживання, вказаним в позовній заяві, на електрону адресу відповідача та шляхом розміщення оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме на сайті Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.03.2026,про причини неявки до суду не повідомила, відзиву не подала. Заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило. Враховуючи наведене, зі згоди сторони позивача, згідно ухвали суду від 11.06.2026 року, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки відповідач не скористалася процесуальними правами подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасником розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 04.11.2023 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі кредит» за допомогою електронного підпису (одноразового ідентифікатора Е045) було підписано Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1099265 (а.с. 18 зворот.-21).

Згідно умов даного договору сторони домовилися, що на умовах, встановлених договором кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2 Договору).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 20000 грн. (п. 1.3 Договору).

Кредит надається строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів-кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5.1). Знижена процентна ставка 1,1% вдень і застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 04.12.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, оплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6.), Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних,за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 19509,82% річних (п. 1.7). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 178400,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 171800 грн (п. 1.8).

Кредитні кошти надаються позичальнику у безготівкової формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача уключаючи використання реквізитів платіжної карти НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

Також до договору додано правила надання коштів у позику, паспорт споживчого кредиту, в якому вказано умови отримання та повернення кредиту та який підписано відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е045 (а.с. 17-18).

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 04.11.2023 підписала акцепт договору аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Е045 (а.с. 23).

ТОВ «Селфі кредит» переказало грошові кошти у розмірі 20000 грн, на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20251020-5788 від 20.10.2025 (а.с. 24 зворот).

З наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 25.02.2026 інформації вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 емітована АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 . По картковому рахунку № НОМЕР_2 вбачається зарахування коштів у розмірі 20000,00 грн - 04.11.2023 року (а.с. 69).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1099265 від 04.11.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту нарахування процентів здійснювалося за період з 04.11.2023 по 21.06.2024 в межах дії строку договору (за 170 днів прострочення). Станом на 21.06.2024 заборгованість становить: 107999,99 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19999,99 грн; заборгованості по процентам в розмірі 88000,00 грн (а.с.25-29). З вказаного розрахунку також вбачається, що відповідач 04.12.2023 сплатила кошти у розмірі 6600,00 грн, які були зараховані на погашення суми заборгованості по відсотках, 0,01 грн було зараховано на погашення заборгованості по тілу кредиту.

Відповідно до договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1099265 від 04.11.2023 року (а.с. 29 зворот.-34).

Відступлення прав вимоги також підтверджується платіжною інструкцією № 3392, актом прийому-передачі реєстру боржників від 21.06.2024, витягом з реєстру боржників (а.с. 34 зворот- 36).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 21062024 від 21.06.2024, вказаний, зокрема, кредитний договір № 1099265 від 04.11.2023, боржник ОСОБА_1 , заборгованість становить: 107999,99 грн (а.с. 34, зворот).

Відповідно до досудової вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за вих. № 5596/1661 від 12.01.2026, ОСОБА_1 запропоновано сплатити боргові зобов`язання в сумі 107999,99 грн (а.с.36 зворот).

Вказана вимога відповідачем залишена без задоволення.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо неналежного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за вищезазначеним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача (ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал»), що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що договір між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відсутність реального і своєчасного виконання зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором ( статті 514 ЦК України).

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитом відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором.

Відповідач відзив на позов не подала, наведених у позові обставин укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не спростувала, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надала.

Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення суми заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 88000,000 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Разом з тим, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Зі змісту ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

У відповідності до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Статтею 1 ЗУ «Про споживче кредитування» визначено терміни, зокрема 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; 1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023 року, та яким внесено зміни до ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ визначено необхідність надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу, та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Отже, починаючи з 25.12.2023 року (наступний день після набрання Законом № 3498-ІХ чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1 %.

При цьому, надавачі фінансових послуг, яким зокрема є позивач, зобов`язувалися привести свою діяльність у відповідність вищевказаних змін.

У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, перші 120 днів тривають з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року, наступні 120 днів з 23 квітня 2024 по 20 серпня 2024 року.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Водночас, позивач незважаючи на те, що договір про надання споживчого кредиту № 1099265від 04.11.2023 року продовжив дію і після набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, не привів свою діяльність, а також умови укладеного ним договору відповідно до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки і продовжив нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 2,20 % на день відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за період з 24.04.2024 по 21.06.2024 (а.с.14 зворот-15).

Таким чином, суд погоджується із умовами кредитного договору щодо нарахування відповідачу за період з 04.11.2023 року по 04.12.2023 року відсотків за користування кредитом виходячи з процентної ставки 1,1 %від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, що з урахуванням суми кредиту (20000,00 грн) становить 6600,00 грн (220 грн в день х 30 днів = 6600,00 грн).

04.12.2026 відповідач сплатила суму заборгованості за відсотками у розмірі 6600 грн.

Суд також погоджується з умовами кредитного договору щодо нарахування за період з 05.12.2023 по 23.04.2024 року відсотків за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 2,2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що з урахуванням суми залишку по тілу кредиту (19999,99 грн) становить 62040,00 грн (440 грн в день х 141 день = 62040,00 грн)

Однак, починаючи з 24.04.2024 року нарахування відсотків здійснювалося в розмірі 2,2 % в день, хоча не могло бути більшим за 1,5 %, а тому за період з 24.04.2024 по 21.06.2024 (період визначений позивачем) відсотки підлягають перерахунку в сторону зменшення та повинні становити 17700,00 грн (300 грн за день х 59 днів = 17700,00 грн).

Тобто, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача проценти в загальному розмірі 79740,00 грн (62040,00 грн + 17700,00 грн +79740 грн).

Зазначена у розрахунку примітка «Починаючи з 22 квітня 2024 року ТОВ «Селфі кредит» здійснює нарахування неустойки (штрафу) за прострочення щодо повернення кредиту та сплати процентів за договорами, які укладені з 24 січня 2024 року відповідно до внесених змін Законом №3498-ХІ» не знайшла свого відображення у вказаному розрахунку, оскільки як до 22.04.2024, так і після цієї дати відсотки нараховувалися за відсотковою ставкою 2,2% (по 440 грн в день).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1099265від 04.11.2023 року підлягають задоволенню частково на загальну суму 99739,99 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 19999,99 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 79740,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що судовий збір позивачем сплачено у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4614 від 20.01.2026 (а.с. 6) також позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, що підтверджується актом наданих послуг №821 від 12.01.2026, договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, детальним описом наданих послуг до акту №821 від 12.01.2026, ордером Серія ВС №1381377 від 02 липня 2025 року (а.с.39 -41).

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 107999,99 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 99740,00 грн, тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 92,35 %, тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 2458,73 грн (2662,40 х 92,35% : 100); сума судових витрат пов`язаних з правничою допомогою, яка підлягає стягненню, складає 7388,00 грн (8000,00 х 92,35 % : 100).

Отже, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2458,73 грн, витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7388,00 грн, а всього на загальну суму 9846,73 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 512-516, 526, 549, 599, 626, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 12-13, 75-81, 89, 133, 141, 265-268, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1099265 від 04.11.2023 у розмірі 99739 (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн 99 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 999,99 грн; заборгованість за процентам в розмірі 79740,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» судові витрати по справі на загальну суму 9846 (дев`ять тисяч вісімсот сорок шість) грн 73 коп., а саме зі сплати судового збору у розмірі 2458,73 грн та 7388,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, 79018.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.А.Бурдун