Ухвала суду № 137331015, 11.06.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2537/26

Провадження № 1-кс/192/208/26

Ухвала

Іменем України

"11" червня 2026 р. слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області клопотання слідчого слідчого відділу Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12026041930000371 від 16 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України про арешт майна,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, на обґрунтування якого зазначив, що 16 квітня 2026 року у період часу з 01 години 00 хвилин по 02 годину 00 хвилин в м. Синельникове, вул. Харківська, буд. 97 Дніпропетровської області під час спільного вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сталася бійка, внаслідок якої ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

Під час проведення огляду місця події будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем якого є ОСОБА_7 , були вилучені чоловічі речі, мобільний телефон, металева палиця зі слідами РБК, сліди папілярних ліній та змиви зі слідами РБК, які слідчий просить арештувати.

Постановою слідчого від 16 квітня 2026 року вилучені під час огляду речі були визнані речовими доказами.

Відомості за даним фактом 16 квітня 2026 року були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12026041390000371 з попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 121 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що для збереження речових доказів слід накласти арешт на вилучене майно.

Прокурор власник та користувач майна в судове засідання не з`явилися, а відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що останнє підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є зокрема доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Слідчим в якості мети накладання арешту на майно, було зазначено про необхідність збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення та пошкодження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як з`ясовано з матеріалів клопотання, 16 квітня 2026 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12026041390000371 з попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 121 КК України.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що 16 квітня 2026 року у період часу з 01 години 00 хвилин по 02 годину 00 хвилин в м. Синельникове, вул. Харківська, буд. 97 Дніпропетровської області під час спільного вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сталася бійка, внаслідок якої ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

Згідно протоколу огляду місця події від 16 квітня 2026 року під час проведення огляду будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено чоловічу куртку чорного кольору зі слідами РБК, яка належить потерпілому ОСОБА_5 , фрагменти металевої палиці чорного кольору зі слідами РБК, мобільний телефон марки Redmi блакитного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_5 , три сліди папілярних ліній, змиви слідів РБК зі стіни твердопаливної печі та змиви слідів РБК зі стіни кухні.

Постановою слідчого від 16 квітня 2026 року вилучені речі та предмети були визнані речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді від 01 травня 2026 року клопотання про арешт вказаних речей та майна було повернуто прокурору для усунення недоліків.

Після усунення недоліків клопотання надійшло до суду 08 червня 2026 року.

Слідчий суддя посилається на те, що метою арешту майна, зокрема, є збереження речових доказів, а ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що слідчим було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні, в тому числі і власника та володільця майна, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Отже, відповідно до п. 1 п ч. 5 ст. 173 КПК слідчий суддя, задовольняючи клопотання про арешт майна, повинен в резолютивній частині ухвали зазначити перелік майна, на який накладено арешт, а відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК якщо слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, вважає за необхідне заборонити, обмежити право власників чи володільців розпоряджатися або користуватися майном, у резолютивній частині ухвали він повинен прямо про це зазначити, разом із вказівкою на майно, щодо якого застосовуються такі заборони чи обмеження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого слідчого відділу Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12026041930000371 від 16 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України про арешт майна, задовольнити.

Накласти арешт на чоловічу куртку чорного кольору зі слідами РБК, яка належить потерпілому ОСОБА_5 ; на фрагменти металевої палиці чорного кольору зі слідами РБК; на мобільний телефон марки Redmi блакитного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_5 та поміщено до спец пакету PSP1076443; на три сліди папілярних ліній; на змиви слідів РБК зі стіни твердопаливної печі; на змиви слідів РБК зі стіни кухні, які були вилучені під час огляду місця події в м. Синельникове, вул. Харківська, буд. 97 Дніпропетровської області, шляхом заборони розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказані речі та майно.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим/дізнавачем, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Роз`яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які були відсутні при її проголошенні - з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1