Рішення № 137330968, 03.06.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/343/26

Провадження № 2/206/973/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява до відповідача ОСОБА_1 , в якій представник просить суд:

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» заборгованість за Договором № 2590866 від 24.06.2021 у розмірі 44579.44 грн.;

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422.40 грн.;

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16000.00 грн.

І. Стислий виклад позиції представника позивача.

Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що 24.06.2021 між ТОВ "МАНІФОЮ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 2590866.

Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, п. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), який був надісланий на номер моб. телефону Відповідача.

Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 10750.00 грн.

Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1.00 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Відповідно до п 2.4.3. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою.

Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.

Правилами, розміщеними на сайті товариства (https://money4you.ua/pronas/normatyvna-dokumentatsiya/), зокрема передбачено, що договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційні системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Підписанням Договору відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ», які є невід`ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики (п.п. 8.3.5 та 8.3.6 договору позики).

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

13.10.2021 було укладено договір № 13/10-2021 відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2590866.

15.02.2023 було укладено договір № 15-02/23 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2590866.

11.05.2023 було укладено договір № 11-05/23 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2590866.

Таким чином, ТОВ «ДЕБТ ФОРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2590866.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2590866 від 24.06.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 44579.44 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 10750.00 грн., Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 33829.44 грн., Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн., Заборгованість за комісіями - 0.00 грн., Інфляційні збитки - 0.00 грн., Нараховані 3% річних -0.00 грн. (а.с. 1-6).

Представник позивача разом з позовною заявою просив розглядати дану справу без участі представника позивача (а.с. 5 зворот).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлений належним чином.

10.05.2026 від представника відповідача адвоката Маркело Валентини Олексіївни через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач зазначає, що позовні вимоги можуть бути задоволені частково з таких підстав.

Так, між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю МАНІФОЮ 24.06.2021 року було укладено договір позики №2590866, згідно якого ОСОБА_1 отримала в борг 10750,00 грн на строк до 09 липня 2021 року (15 днів). Базова процентна ставка згідно п. 2.4 Договору склала 1,99% від суми позики за кожний день користування позикою в межах повного строку позики.

П.3.1.1 договору була встановлена сплата процентів до повного погашення боргу, а п.3.2 договору також встановлена плата за прострочку позики.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 13.10.2021 року було нараховано: сума основного боргу 10750,00 грн; проценти за користування позикою за період з 25.06.2021 року по 13.07.2021 року 3850,00 грн. Всього нараховано проценти за користування позикою -13905,39 грн ( в тому числі 3850 грн) по 28.08.2021 року, проценти за простроченою позикою 5375 грн, а всього 19280,39 грн.

13.10.2021 року між ТОВ МАНІФОЮ та ТОВ ВЕРДИКТ-КАПІТАЛ було укладено договір факторингу№13/10-2021. ТОВ Вердикт Капітал було додатково нараховано проценти за користування кредитом за період з 13.10.2021 року по 23.02.2022 року та загальна сума процентів склала 33829,44 грн.

Заборгованість в розмірі суми основного боргу 10750,00 грн та процентів 33829,44 грн була передана згідно договорів факторингу від 15.02.2022 року №15-02/23, укладеним між ТОВ Вердикт Капітал та ТОВ Кампсіс Лігал, та від 11.05.2023 року №11-05/23, укладеним між ТОВ Кампсіс Лігал та ТОВ ДЕБТ ФОРС.

Нарахування процентів після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту не відповідає суті кредитного договору та поняттю «користування кредитом». Умова договору позики (п.3.1.1) про те, що проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування Позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно, не підлягає застосуванню, оскільки по суті не є платою за правомірне користування кредитом, а є платою в разі прострочення виконання зобов`язання.

Тому після визначення строку дії договору 15 днів, умова кредитного договору про те, що в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання (п.3.1.1), по суті не визначає строк дії договору, а тому застосуванню не підлягає.

Таким чином, стягненню підлягають проценти за користування кредитом у період з 25.06.2021 року до 09.07.2021 року у розмірі (10750х1,99% = 213,93 х 15) 3208,88 грн.

Після закінчення строку, на який укладався договір, у первісного кредитора виникло право на отримання від позичальника інфляційних втрат та 3% річних, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, а не процентів, передбачених договором, як плату за користування кредитом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму (10750- сума основного боргу, 3208,88 грн проценти за користування позикою) 13 958, 88 грн.

З огляду на незначну складність справи, ціну позову, значення справи для сторін, якість надання допомоги, тривалість судового провадження, наявність численної усталеної практики, критерій розумності розміру судових витрат відносно конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати за надану професійну правничу допомогу у розмірі, який не може перевищувати 3 000,00 грн. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам (31% ), а саме 930 грн.

У зв`язку з зазначеним просила ухвалити рішення з урахуванням викладених у цьому відзиві заперечень (а.с. 16-18).

15.05.2026 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

Представник позивача зазначає, що у розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.

При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання.

24.06.2021 між ТОВ "МАНІФОЮ" та ОСОБА_2 укладено Договір № 2590866.

Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0.99500% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Відповідно до п 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою.

Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику.

Згідно п. 3.1.3. Договору позики у період прострочення Позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору позики проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 3.10 Договору керуючись ст. 1048 ЦК України позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього договору до дня повернення позики.

Із вищезазначеного слідує, що пунктами 2.5, 3.1.3, 3.2.1 передбачено нарахування відсотків за фактичний строк користування позикою поза межами 15-денного (пільгового) строку користування позикою.

Звертає увагу суду, що Відповідач не був позбавлений можливості відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення кредитора в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цим договором та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Проте, у вказаний строк відповідач від договору не відмовлявся, жодних заперечень щодо його змісту не висловлював, що свідчить про його згоду з умовами укладеного договору.

Крім того, між сторонами було укладено додаткові угоди, якими було продовжено строк користування кредитом.

Отже, нарахування відсотків здійснювалось відповідно до умов, погоджених сторонами Договору.

Відповідачем було укладено Кредитний договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням кредитного договору Позичальник отримав від Кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту,ознайомився з усіма умовами Договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, Відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків.

Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою Відповідача. Отже, такі твердження є припущеннями.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Крім того, договірні відносини між Позивачем та Адвокатом за Договором є виключно цивільно-правовими правовідносинами між сторонами цього договору і не впливають на жодні права Відповідача у справі. Вони мають на меті лише обумовлені угодою обов`язки та відповідні дії сторін даного договору, що не суперечать правовим нормам та не зачіпають інтереси третіх осіб.

Відтак, будь-які посилання на цей договір з метою доведення порушень прав Відповідача є необґрунтованими.

Також, щодо порядку обчислення гонорару, розмір гонорару визначається лише за погодженням стороною надавачем послуг та клієнтом, а Відповідач не вправі втручатися в ці правовідносини.

А тому, в разі неврахування судом умов договору про надання правової допомоги, щодо порядку обчислення гонорару та черговості виконання зобов`язань за цим договором, може бути розцінене як не при тримання принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України.

Тому просив позовну заяву ТОВ «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі (ас. 20-22).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Відповідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 11).

04.05.2026 р. від представника відповідача адвоката Маркело Валентини Олексіївни надійшла заява про доступ до електронної справи (а.с. 13).

10.05.2026 р. від представника відповідача адвоката Маркело Валентини Олексіївни через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив (а.с. 16-18).

15.05.2026 р. Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (а.с. 20-22).

За правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 24.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір позики № 2590866, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором z03684. Згідно умов кредитного договору, ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 10750,00 грн., строком 09 липня 2021 року (15 днів).Проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку № 1 до Договору позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0.99500 від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою. Позикодавець надає Позичальнику можливість сплати процентів за користування позикою на акційних умовах (відповідно до п.2.4.2) виключно за умови належного виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором. У випадку недотримання Позичальником умов сплати процентів за користування позикою на акційних умовах, за Договором застосовується базова процентна ставка за позикою. Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01 % від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.

Разом з договором ОСОБА_1 підписала також Паспорт позики, який містить умови, аналогічні викладеним у договорі позики.

Згідно довідки №2782_221129150950 від 29-11-2022, успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 24-06-2021 20:01:17 на суму 10750,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 95001676, призначення платежу: Зарахування 10750 грн. на карту НОМЕР_1 .

Вказані обставини підтверджуються довідкою ТОВ «Маніфою» № 211 від 17.04.2024 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики від 24.06.2021 року, ОСОБА_1 станом на 13.10.2021 року за договором № 2590866 від 24.06.2021 року має заборгованість в розмірі 30030,39 грн., яка з складається з заборгованості за сумою позики 10750,00 грн., заборгованості за процентами 19280,39 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 15.03.2023, загальна сума заборгованості складає 44579,44 грн., а саме заборгованість по основній сумі кредиту в розмірі 10750,00 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 19280,39 грн., нарахованих відсотків зг. кр. дог. 14549,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором 2590866 від 24.06.2021 станом на 11.05.2023, ОСОБА_1 має заборгованість в загальній сумі 44579,44 грн., яка складається з суми заборгованості за основним зобов`язанням 10750,00 грн., загальної суми заборгованості за нарахованими процентами 33829,44 грн.

Зазначена обставина підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Дебт Форс» за період з 11.05.2023 по 23.11.2025.

30.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 13/10-2021. Відповідно до п. 2.1. умов якого Клієнта зобов`язується відступити Фактору право грошової вимоги у сумі 20080973 грн., а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта.

15 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 15-02/23. Відповідно до п. 2.1. умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах права вимоги первісного кредитора до боржників.

04 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» було укладено додаткову угоду № 3 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 15-02/23.

11.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 11-05/23. Відповідно до п. 2.1. умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах права вимоги первісного кредитора до боржників.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників 11 травня 2023 р за договором № 11-05/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11.05.2023 р, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» передало, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» прийняло реєстр боржників кількістю 7310.

Згідно платіжної інструкції № 393720007 від 23 жовтня 2023 р., ТОВ "Дебт Форс» сплатило ТОВ «Кампсіс Фінанс» грошові кошти у розмірі 166377,73 грн., призначення платежу: сплата за договором відступлення прав вимог № 11-05/2023 від 11.05.2023 р.

Відповідно до повідомлення ТОВ «Дебт Форс» просили в платіжній інструкції вважати вірним призначення платежу: сплата за договором відступлення прав вимог № 11-05/2023 від 11.05.2023 р.

Як вбачається з повідомлення ТОВ «Кампсіс Фінанс», ТОВ «Кампсіс Фінанс» підтверджує зарахування отриманої від ТОВ «Дебт Форс» вказаної сум.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено:

- договір про надання правової допомоги №03/07-24 від 03 липня 2024 року;

- прайс-лист;

- заявку на надання юридичної допомоги № 66 від 03.11.2025 року;

- витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року, згідно якого надання усної консультації з вивчення матеріалів 2 год. 4000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 год. 12000,00 грн.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За договором № 2590866 від 24.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою» передало ОСОБА_1 грошові кошти, отже вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України було укладено.

13.10.2021 було укладено договір № 13/10-2021 відповідно до якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за договором № 2590866.

15.02.2023 було укладено договір № 15-02/23 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» права вимоги за договором № 2590866.

11.05.2023 було укладено договір № 11-05/23 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» права вимоги за договором № 2590866.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Верховний Суд України в своїй постанові у справі № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року дійшов висновку про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Отже, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» відповідно до укладеного Договору факторингу № 11.05.2023 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором у розмірі 44579,44 грн. Як вбачається з розрахунків заборгованості як позивачем так і попередніми сторонами договорів факторингу нараховувалися проценти після відступлення права вимоги, тобто після 13.10.2021 року. Відступлення права вимоги не є тотожним заміні сторони договору. З моменту передачі прав вимоги за кредитним договором позивачем неправомірно здійснювалося нарахування процентів за користування кредитом, оскільки відносини щодо зазначеної заборгованості перебували поза відносинами за кредитним договором. Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 19280,39 грн., правомірно нарахованих до 13.10.2021 року, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню саме в цій частині. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд відмовляє у стягненні процентів річних після передачі права вимоги, оскільки вони не обґрунтовані позивачем, є процентами, які нараховані поза межами договірних відносин.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 дотепер неналежно виконує свої обов`язки з повернення отриманого нею кредиту ні перед первісним кредитором, ні перед новим, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов`язань у розумінні норм ЦК України, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, законодавець пов`язує можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із здійсненням даних витрат стороною у справі.

Проаналізувавши наведений опис наданих позивачу послуг правничої допомоги, у сукупності з наданими документами на понесення позивачем заявлених витрат, суд приходить до висновку, що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт та не є співмірною зі складністю справи, її обсягом, виходячи з наступного.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позовна заява, складена представником позивача не потребує поглиблених знань в юриспруденції та є такою, що має багато аналогів в українській судовій практиці. Справа розглядається в порядку спрощеного судового провадження без виклику сторін, при цьому представник позивача не подав будь-якої заяви про розгляд справи за участю (викликом) сторін, очевидно не вважаючи справу достатньо складною, щоб давати особисті пояснення.

Вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг, суд вважає суму витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн. такою, що є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та витраченим на це часом, що підтверджується вищевказаними доказами, з урахуванням того, що адвокатом складено типовий позов, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 633, 634, 1050, 1054 - 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 263, 264, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деб Форс» (код ЄДРПОУ 43577608 , місцезнаходження: 02095,м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1) заборгованість за договором № 2590866 від 24.06.2021 у розмірі 19280 (дев`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деб Форс» (код ЄДРПОУ 43577608 , місцезнаходження: 02095,м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 червня 2026 року.

Суддя А.О. Сухоруков