Постанова № 137330870, 11.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/7406/25

Провадження №: 3/336/10/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2026 року

Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зі слів мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстрований з адресою: АДРЕСА_2 ,місце роботи ТОВ «Пайп Тех» інженер,РНОКПП НОМЕР_1

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,-

встановила:

25.07.2025 р.о 11.44 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Sonata номерний знак НОМЕР_2 по вул.Іванова 97б в м.Запоріжжі з явними ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився,чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України,за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП.

Справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя 05.08.2025р.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, від 05.08.2025 р.,справа передана на розгляд головуючому судді Приходько В.А.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, від 25.08.2025 р.,справа передана на розгляд головуючому судді Галущенко Ю.А.

На підставі ордеру б/н від 25.09.2025 р.,виданого адвокатом Лихосенком Є.О., останнього уповноважено надавати правничу допомогу ОСОБА_1 під час розгляду справи у Шевченківському районному суді м.Запоріжжя .

Розгляд справи,який призначався на 25.09.2025 р.,01.12.2025 р.,23.01.2026 р.,05.03.2026 р.,16.03.2026 р.був відкладений за клопотанням адвоката Лихосенка Є.О.

27.03.2026 р.при розгляді справи в суді ОСОБА_1 не визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому правопорушення .Пояснив,що за вказаних вище обставин він дійсно керував автомобілем,був зупинений поліцією,під час спілкування його запідозрили у вживанні наркотиків,зокрема,через колір шкіри обличчя. Заперечуючи вживання будь-яких речовин, він повідомив,що має хронічне захворювання,яке назовні проявляється у червоному окрасі шкіри обличчя,незважаючи на це, йому видали направлення на огляд у наркологічному диспансері,куди він прибув у супроводі працівників поліції. Лікар під час візуального огляду висловив незадоволення на адресу поліцейський щодо направлення на огляд тверезого водія,протягом 2-х годин перебування у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 не зміг здати аналіз сечі,тому лікар склав висновок про відмову від проходження повного огляду на стан сп`яніння. Вважає,що з його боку не було вчинено дій ,які вказували б на відмову від проходження огляду на стан сп`яніння,неможливість надати аналіз сечі,на його думку,була викликана стресовим станом,у якому він на той час перебував. Пропонував взяти у нього на дослідження інший вид біологічного середовища,зокрема кров, в чому йому відмовили. Того ж дня о 17.00 год.він за власною заявою пройшов огляд у того ж лікарня нарколога та отримав висновок,згідно якого є тверезим.

В судовому засіданні 27.03.2026 р.захисник Лихосенко Є.О.заявив клопотання про витребування від КНП «ОКЗПНД та СЗХ» відомостей про проходження останнім огляду на стан сп`яніння ,зокрема,щодо відібрання зразків біологічного середовища інших видів,крім сечі,які надійшли до суду 08.06.2026 р.

Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням досліджених доказів,відеозапису,суддя встановила, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення,яке ставиться йому за провину,знайшла своє підтвердження ,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,що знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини,зокрема,у рішенні по справі «Коробов проти України»,з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 280 КУпАП підлягають з`ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Склад адміністративного правопорушення по статті 130 КпАП України становить керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол в даному випадку складений з підстав відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння,тобто сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.Таке положення ПДР є формою правового забезпечення працівників поліції в процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами.

Водієм згідно п.1.10 ПДР є будь-яка особа,що керує транспортним засобом,вершник,візник,погонич тварин,який веде їх за поводдя,прирівнюється до водія.Водієм є також особа,що навчає керуванню,знаходячись безпосередньо у транспортному засобі.

Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у ОСОБА_1 низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

За таких обставин,користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов`язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі, на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, зокрема, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Так, поліцейським під час спілкування з ОСОБА_1 було виявлено ознаки стану наркотичного сп`яніння,а саме:звужені зіниці очей,які не реагують на світло,виражене тремтіння пальців рук,поведінка,що не відповіда єобстановці,які зафіксовані відповідним актом та вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.

При розгляді справи встановлено,що поліцейським після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та виявлення ознак наркотичного сп`яніння запропоновано останньому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі,про що складено письмове направлення від 25.07.2025 р..

Зокрема,при дослідженні відеозапису як додатку до протоколу про адміністративне правопорушення,встановлено,що 25.07.2025 р.о 11.44 год.екіпажем патрульної поліції зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 ,перевірено посвідчення водія та документи на транспортний засіб. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції повідомив останнього про виявлені ознаки стану наркотичного сп`яніння,які очевидно вбачаються при перегляді відеозапису,та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Також на питання водія йому були роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, вид та розмір адміністративного стягнення,про відсторонення від керування транспортним засобом.

Надалі о 12.15 год. ОСОБА_1 у супроводі працівників поліції прибув за направленням у заклад охорони здоров`я,де лікар під час спілкування підтвердив,що наявні ознаки вказують на те,що ОСОБА_1 перебуває у такому стані,що не може керувати транспортним засобом,з метою визначення причин такого стану необхідним є дослідження біологічного середовища(сечі) .

Подальший зміст відеозапису фіксує перебування ОСОБА_1 на території закладу охорони здоров`я протягом до 14.20 год., коли лікар повідомив,що через ненадання біологічного середовища(сечі)для аналізу складається висновок про відмову від повного проходження огляду на стан сп`яніння.

Сторона захисту грунтувала доводи на користь невинуватості ОСОБА_1 з посиланням на те,що за вказаних вище обставин ,з огляду на ненадання останнім біологічного середовища(сечі)для аналізу,йому повинні були запропонувати надати інший вид біологічного середовища,наприклад кров,однак такого йому не пропонували,тому повний огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 не пройшов саме з цих причин,не відмовляючись від огляду.

За інформацію від КНП «ОКЗПД та СЗХ» № 2352-н від 03.06.2026 р.,25.07.2025 р.о 12.20 год.за направленням працівників патрульної поліції у цьому закладі черговим лікарем-наркологом ОСОБА_2 був розпочатий медичний огляд з метою виявлення сп`яніння ОСОБА_1 ,в акті медичного огляду № 5480 від 25.07.2026 р. відображено клінічні ознаки сп`яніння,при дослідженні видихуваного повітря алкоголю не виявлено.

Також зазначено,що згідно вимог Інструкції,для виявлення в організмі людини наркотичних речовим проводиться скрінінгове лабораторне дослідження імунохроматографічними тестами,а при отриманні позитивного результату тесту проводиться підтверджуючі лабораторні дослідження. ІХА-тести використовуються лише для дослідження сечі,кров для цього дослідження використовуватись не може.

В згадуваному вище акті зазначено,що ОСОБА_1 протягом 2 годин сечу для дослідження не надав,скарг на стан здоров`я не виказував,будь-якої медичної документації,що свідчила б про неможливість за станом здоров`я здати сечу для проведення її дослідження також надано не було.

Згідно з вимогами Інструкції,огляд особи з метою визначення стану сп`яніння має бути проведений не пізніше 2 годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Враховуючи наведене вище,25.07.2026р.о 14.20 год.лікарем ОСОБА_2 було винесено висновок про відмову від повного медичного огляду.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 також не підтвердив доказами наявності у нього таких розладів здоров`я,які б обумовили неможливість протягом 2-х годин неможливість надати зразок біологічного середовища (сечі)для проведення дослідження.

До справи за клопотанням ОСОБА_1 долучено висновок № 5493 від 25.07.2025р.,згідно якого по власній заяві останній пройшов огляд о 17.30 год.у тому ж закладі охорони здоров`я,згідно якого у ОСОБА_1 констатовано факт вживання барбовалу,функціональні порушення.

Однак,цей висновок не спростовує обставин ,викладених у протоколі щодо ОСОБА_1 ,оскільки він не обвинувачувався у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння.

Як передбачено ст.6 КОНВЕНЦІЇ

про захист прав людини і основоположних свобод,кожен маж право на справедливий суд та встановлення обґрунтованності будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Як передбачено ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 402243 від 25.07.2025 р.вбачається,що він складений з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі,яка затверджена наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року,без зауважень з боку ОСОБА_1 ,відомості,викладені у протоколі,під час розгляду справи в суді не спростовані,узгоджуються з відеозаписом,тому протокол про адміністративне правопорушення суддя приймає до уваги як доказ при винесені постанови.

Проаналізувавши всі досліджені при розгляді справи письмові докази та відеоматеріали, суддя дійшла висновку, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак, відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано,в тому числі при розгляді справи за участю особи та його захисника.

Отже, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_3 порушив вимогу п. 2.5 ПДР,в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 передбачене санкцією статті 130 ч.1 КУпАП стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,не вбачаючи підстав для звільнення особи від відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб(на час вчинення правопорушення), а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 605,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП,суддя-

постановила:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001,Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: Адміністративні штрафи у сфері дорожнього руху

з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок

Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, у розмірі 34000(тридцять чотири тисячі )гривень;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду .

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови,а щодо постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,-протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи,щодо якої винесено постанову,може бути поновлено органом(посадовою особою),правомочним розглядати скаргу.

Суддя Ю.А.Галущенко

Строк пред`явлення виконавчого документа ______ 20___рік

Постанова набрала законної сили ______ 20___рік

Дата видачі постанови ______ 20___рік