Ухвала суду № 137330816, 12.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

12.06.2026

Справа № 337/3172/26

Провадження № 2/337/2476/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 р. Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Кучерук І.Г., перевіривши відповідність вимогам закону позовної заяви ОСОБА_1 до Молочанської міської ради в особі Молочанської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на приватний будинок, загальною площею 69,6 кв.м, житловою площею 36,3 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 18.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Молочанської міської ради в особі Молочанської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності про визнання права власності - залишено без руху.

25.05.2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено наступне, що спірне майно знаходиться в селі Новомиколаївка, Пологівського району, Запорізької області. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», село Новомиколаївка увійшло до складу Молочанської міської територіальної громади. У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, Молочанська міська територіальна громада є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України. На сьогоднішній день вона позбавлена правомочностей власників майна - володіння, користування і розпорядження житлом через триваючу військову агресію РФ проти України. Позбавлення можливості користування майном на невизначений час, і фактична неможливість його реалізації через відсутність попиту на ринку нерухомості, вочевидь, не можуть не вплинути на економічну цінність майна. Вважає, що будь-який висновок про ринкову вартість майна, зроблений суб`єктом оціночної діяльності або виключно підставі даних технічної документації, з ігноруванням обставин знаходження об`єкту оцінки на тимчасово окупованій території, за відсутності щонайменшого попиту на таке майно на ринку нерухомості (підтверджується відсутністю об`яв на сайтах нерухомості) і неможливості прогнозування тривалості існування цих обставин не буде об`єктивним. У відповідності до положень частини 2 статті 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Ухвалою суду від 28.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Молочанської міської ради в особі Молочанської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності про визнання права власності - залишено без руху та судом попередньо визначено суму судового збору, яка складає половину від максимального розміру.

08.06.2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання її позовної заяви складає 8320 грн., що перевищує 5% її річного доходу, який складає 84 219,34 грн.

В обґрунтування клопотання надано довідка про доходи № 2997 9099 4792 2474 сформованою засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 20.05.2026 року відповідно до якої ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по грудень(включно) 2025 року отримала пенсію за віком у загальному розмірі 84219,34 грн.

Оглянувши клопотання та додані документи, суддя дійшов наступних висновків.

Закон України "Про судовий збір" є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (стаття 2 цього Закону).

Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 та від 18 травня 2023 року у справі №160/19572/21

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Надана позивачкою довідка не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, достатнього для звільнення ваід сплати судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо).

Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого майнового стану (довідки органу доходів і зборів Державної фіскальної служби України про отриманий дохід, тощо), заявником не надано.

Так, надана позивачкою довідка про доходи свідчить про наявність підстав для зменшення судового збору, а не для звільнення від його сплати.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе зменшити розмір судового збору за подання позовної заяви та визначити його у розмірі 4210,96 грн., що складає 5% річного доходу позивачки.

Позивачкою зазначена ціна позову 130 000 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Таким чином позивачці необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2879,76 грн. (4210,96-1331,20) та надати оригінал квитанції до суду.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.175-177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 -177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Позивачці необхідно доплати та надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 2879,76 грн. сплачений за наступними реквізитами: (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Хортиц./22030101; Код ЕДРПОУ отримувача: 37941997; Номер рахунку отримувача: UA578999980313171206000008514; Код класифікації доходів бюджету: 22030101).

На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177,185 ЦПК України , суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Зменшити розмір судового збору який попередньо визначений ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2026 року з суми 8320 грн. до 4210,96 грн.

В іншій частині клопотання відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Молочанської міської ради в особі Молочанської міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності про визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків (доплати судового збору у сумі 2879,76 грн.) протягом 5-ти (п`яти) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що інакше позов буде вважатися неподаним і йому повернутий.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: І.Г. Кучерук