Постанова № 137330173, 11.06.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/4802/26

Провадження № 3/303/1040/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 червня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: судді Маргитич О.І.

при секретарі Станкович А.Р.

за участі: прокурора Запотічного А.І.

представника ОСОБА_1

особи, стосовно якої складено

протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2

розглянувши матеріали, що надійшли з Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянина України,

- за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2026 року старшим оперуповноваженим 1-го сектору в особливо важливих справах відділу моніторингу та зонального контролю Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підполковником поліції Бойко Б.Б., складено стосовно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення (№232).

ОСОБА_2 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу з питань ветеранської політики Мукачівської районної державної адміністрації-районної військової адміністрації будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, як суб`єкт декларування, згідно з підпунктом д) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 09 квітня 2026 року подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або органу місцевого самоврядування за 2025 рік.

Таким чином ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнала, ствердила, що не мала умислу на вчинення адміністративного правопорушення, зокрема на несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік.

Захисниця Бухтоярова О.В. у судовому засіданні просила закрити провадження на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вважає що така ситуація склалася також внаслідок великого службове навантаження, необхідність виконання посадових обов`язків, організацію заходів за участю ветеранів, представників державних органів та громадськості.

ОСОБА_2 та її представник Бухтоярова О.В. подали до суду письмове пояснення в якому зазначили, що за 2025 рік було подано наступні декларації 27 лютого 2026 року (кандидат, головний спеціаліст) 26 березня 2026 року (виправлена, головний спеціаліст - 11 березня 2026 року (начальник відділу) -30 березня 2026 року (виправлена). Подавши таку кількість декларацій за 2026 рік ОСОБА_2 вважала що їх подання за 2026 рік є достатнім. Крім того, 09 квітня 2026 року нею подано ще одну декларацію за 2026 рік (що є невеликим проміжком часу з 01 квітня 2026 року). ОСОБА_2 зазначає, що умислу на вчинення правопорушення в неї не було. В матеріалах справи наявна роздруківка про входження нею в реєстр декларацій, що підтверджує вжиття нею максимальних заходів на подання декларацій. Також є вагомою та обставина, що в період роботи ОСОБА_2 було дуже велике робоче навантаження, в яке в тому числі, крім основних робочих функцій, входила організація та проведення масштабних публічних заходів з ветеранами, представниками державних органів. Крім цього розпорядженням від 26 травня 2026 року ОСОБА_2 звільнена (за її заявою)

Прокурор в судовому засіданні ствердив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності повністю підтверджується поясненнями самого правопорушника та матеріалами справи про адміністративні правопорушення. Вважає, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Просить визнати особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення винною та призначити мінімальне стягнення у виді штрафу з урахуванням вимог статті 36 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, слід прийти до висновку про наявність вини в діях ОСОБА_2 в інкримінованих правопорушеннях з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У відповідності до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 , будучи суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення у порушення вимог згідно з підпунктом д) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого строку опублікувала 09 квітня 2026 року на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а мала опублікувати до 01 квітня 2026 року.

Винність ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №232, копією розпорядження Мукачівської районної військової адміністрації від 25 лютого 2026 року №8-к про призначення на посаду головного спеціаліста відділу з питань ветеранської політики Мукачівської районної військової адміністрації до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцятимісячного строку з дня припинення чи скасування воєнного стану зі збереженням за нею 9 (дев`ятого) рангу державного службовця категорії «В» з посадовим окладом згідно із штатним розписом, копією додатку користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_2 дата подання від 09 квітня 2026 року, поясненням ОСОБА_2 , рапортом старшого оперуповноваженим 1-го сектору в особливо важливих справах відділу моніторингу та зонального контролю Закарпатського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підполковником поліції Бойко Б.Б. від 12 травня 2026 року.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_2 та її представника про відсутність умислу на вчинення адміністративного правопорушення та про те, що подання інших декларацій створило у неї переконання щодо належного виконання обов`язку декларування.

Такі пояснення фактично зводяться до посилання на неправильне розуміння вимог антикорупційного законодавства та власну помилку при виконанні покладених законом обов`язків, що саме по собі не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.

Суд враховує, що ОСОБА_2 є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», а тому вона зобов`язана знати та дотримуватися вимог законодавства щодо фінансового контролю. Обов`язок щодо подання щорічної декларації є чітко визначеним законом, має публічний характер, не допускає неоднозначного тлумачення.

Наданими матеріалами ОСОБА_2 та її представником встановлено, що вона неодноразово користувалася Єдиним державним реєстром декларацій, подавала декларації різних типів та вносила до них виправлення. Доведеним є той факт що ОСОБА_2 була обізнана як із самим механізмом електронного декларування, так із існуванням передбачених законом обов`язків у сфері фінансового контролю. Наведені обставини, навпаки, свідчать про її належну поінформованість щодо процедури декларування та наявність усіх необхідних можливостей для своєчасного виконання вимог закону.

Посилання на значне службове навантаження, необхідність виконання посадових обов`язків, організацію заходів за участю ветеранів, представників державних органів та громадськості суд відхиляє як безпідставні. Виконання службових обов`язків є звичайною складовою професійної діяльності державного службовця та не може розцінюватися як об`єктивна і непереборна перешкода для виконання вимог антикорупційного законодавства. Інше тлумачення фактично призводило б до можливості довільного ігнорування встановлених законом строків декларування залежно від ступеня зайнятості суб`єкта декларування.

Крім того, суд враховує, що строк для подання щорічної декларації становив три місяці з 01 січня до 01 квітня 2026 року, що було достатнім для належного виконання відповідного обов`язку. Будь-яких доказів існування обставин непереборної сили, тривалої хвороби, перебування на стаціонарному лікуванні, відсутності доступу до мережі Інтернет, технічної неможливості користування Реєстром декларацій чи інших об`єктивних причин, які б унеможливлювали своєчасне подання декларації, суду не надано.

Суд також бере до уваги, що подання декларації 09 квітня 2026 року свідчить про наявність у ОСОБА_2 технічної можливості здійснити відповідні дії самостійно та без сторонньої допомоги. Водночас жодних доказів того, що аналогічна можливість була відсутня до 01 квітня 2026 року, матеріали справи не містять.

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» який регулює подання електронних декларацій (щорічних, перед звільненням, після звільнення та ін.) для посадових осіб, державних службовців та інших суб`єктів декларування чітко зазначено, що щорічна декларація подається відповідно до частини 1 статті 45 Закону або абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону в період з 00 години 00 хвилин 01 січня до 00 години 00 хвилин до 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітній рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Якщо особою подана декларація кандидата на посаду за попередній звітній рік, а в особи виник обов`язок подати щорічну декларацію за той самий звітній період то особа зобов`язана подати щорічну декларацію.

Декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до частини 3 статті 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року в якому особа подала заяву на зайняття посади якщо інше не передбачено законодавством та загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Як правило така декларація подається після визначення особи переможцем конкурсу до дня призначення або обрання особи на посаду.

Якщо особа у якої виник обов`язок подати декларацію кандидата на посаду, незалежно від обставин вже подала щорічну декларацію (з будь якою позначкою) за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається.

Таким чином, дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати, як несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, передбаченого законом України «Про запобігання корупції» і вона підлягає відповідальності за частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставинами, які пом`якшують відповідальність не встановлено.

Відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставин, які обтяжують відповідальність не встановлено.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, яке слід застосувати до особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю, що воно має бути визначене у вигляді штрафу відповідно до мінімальної межі санкції частини 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення

У відповідності до статті 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 172-6,283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 ), визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Розрахунковий рахунок для сплати штрафу: UA798999980313050106000007383, призначення платежу 21081100, ЄДРПОУ 37975895, отримувач ГУК у Закарпатській області/Мукачівська ТГ/21081100.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 ), судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок, який зарахувати : Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/о UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу судовий збір; пункт ставок судового збору 5.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду Оксана МАРГИТИЧ