Рішення № 137329957, 02.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9932/26

Провадження 2/127/2911/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/9932/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позов зареєстрований судом 26.03.2026 року і мотивований тим, що 29.11.2023 року в електронній формі, згідно вимог ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», між позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений кредитний договір № 101605759, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 6 000,00 грн. на умовах повернення, сплати процентів за користування кредитом, комісії в порядку та строки, визначені договором.

Сторони погодили, що договір діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

Відповідачу кредитні кошти були перераховані в обсязі та у строк, визначені умовами договору.

ТОВ «Мілоан» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач ОСОБА_1 умов договору не виконав, коштів не повернув.

25.06.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, згідно з умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги відносно боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101605759 від 29.11.2023 року.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 101605759 від 29.11.2023 року становить 16 963,98 грн.

Дана сума складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 3 540 грн., простроченої заборгованості за відсотками 13 003,98 грн., простроченої заборгованості за комісією 420 грн.

Заборгованість відповідач не погасив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

На підставі ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 101605759 від 29.11.2023 року в загальному розмірі 16 963, 98 грн. та судові витрати: 2 662, 40 грн. судового збору та 8 000 грн. витрат за правничу допомогу.

Представник позивача адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, завчасно, за адресою реєстрації проживання, відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явились в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 29.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» за допомогою електронного сервісу за отриманням кредиту і 29.11.2023 року заповнив анкету-заяву на кредит № 101605759.

Згідно укладеного договору № 101605759 від 29.11.2023 року: відповідачеві надано споживчий кредит 6 000 грн., на строк 105 днів, з 29.11.2023 року, пільговий період 15 днів, завершується 14.12.2023 року (також це рекомендована дата платежу), поточний період складає 90 днів, завершується 30.03.2024 року (також це дата остаточного погашення заборгованості), комісія за надання кредиту 420 грн. 7% від суми кредиту (п.1.5.1), зі сплатою процентів 1, 05 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду 945 грн. (п.1.5.2), проценти за користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3) 18 900 грн. нараховуються за стандартною процентною ставкою 3, 50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки фіксована (п.1.6).

Сторонами договору погоджено орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування 26 265 грн., реальну річну процентну ставку за весь строк кредитування 16844, 00 % річних, графік платежів.

Кредитний договір № 101605759 від 29.11.2023 року був підписаний позичальником ОСОБА_1 згідно ЗУ «Про електронну комерцію».

ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, усі пояснення щодо договору, інформацію про право кредитодавця залучити до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію у разі невиконання ним зобов`язань за договором про споживчий кредит тощо.

Відповідач отримав кредит в сумі 6 000 грн. за договором № 101605759 від 29.11.2023 рокубезготівково, на картку НОМЕР_1 .

Сторони погодили графік повернення кредиту: 13.03.2024 року ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит 6 000 грн., сплатити за 105 днів користування кредитом 19 845 грн. проценти та 420 грн. комісію за надання кредиту. Загальна вартість кредиту 26 265 грн.

При укладенні договору сторони домовились, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений в письмовій формі.

ТОВ «Мілоан» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач ОСОБА_1 умов договору в повному обсязі не виконав, кредитні кошти, відсотки та комісію не повернув.

25.06.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т, згідно з умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги відносно боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором№ 101605759 від 29.11.2023 року.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 101605759 від 29.11.2023 року становить 16 963, 98 грн.

Дана сума складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 3 540 грн., простроченої заборгованості за відсотками 13 003, 98 грн., простроченої заборгованості за комісією 420 грн.

Заборгованість відповідач не погасив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1046 ЦК України визначено: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що за умовами кредитного договору від 29.11.2023 року кредит в сумі 6 000 грн. був наданий відповідачу ОСОБА_1 шляхом перерахування коштів на його банківський картковий рахунок.

Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт пропозиції) та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 29.11.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору № 101605759 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 6 000 грн., а також переходу права вимоги за вказаним договором до позивача.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 101605759 від 29.11.2023 року становить 16 963, 98 грн.

Дана сума складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 3 540 грн., простроченої заборгованості за відсотками 13 003, 98 грн., простроченої заборгованості за комісією 420 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 101605759 від 29.11.2023 року в загальному розмірі 16 963, 98 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 420 грн., суд бере до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включається, зокрема, комісія кредитодавця, пов`язана з наданням кредиту.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Комісія в розмірі 420 грн., що пов`язана з наданням кредиту, була погоджена з ОСОБА_1 при укладенні договору від 29.11.2023 року, вона нарахована кредитором та облікована в день видачі кредиту, вказана в анкеті-заяві до кредитного договору, паспорті споживчого кредиту тощо, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив (із застосуванням коефіцієнта 0,8) судовий збір в сумі 2 662,40 грн., про що надав платіжну інструкцію від 19.03.2026 року.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду даним позовом судовий збір сумі 2 662,40 грн.

Правнича допомога позивачу у даній справі була надана АО «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року; акту наданих послуг від 09.03.2026 року по боржнику ОСОБА_1 , в якому погоджена сума витрат на правничу допомогу 8 000 грн. і обов`язок клієнта зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання акту; детального опису наданих послуг від 09.03.2026 року, зокрема, усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв., подання заяви від імені клієнта 1 шт., витрачено на 1 заяву 6 год. 30 хв.

На підставі заяв представника позивача справу було розглянуто у його відсутності.

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані адвокатом роботи, фактичний час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 203, 204, 207, 526, 625, 629, 638, 1050, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, інд. 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «КредіАгріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 101605759 від 29.11.2023 року в загальному розмірі 16 963 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн. 98 коп., а також судові витрати: судовий збір - 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 02 червня 2026 року.

Суддя: