Рішення № 137329866, 11.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16124/26

Провадження № 2-о/127/278/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бральчук Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Вінницької міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Вінницької міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Заява мотивована тим, що 02.09.1993 року ОСОБА_2 діючи на підставі довіреності, посвідченої Першою вінницькою державнорю нотаріальною конторою 06.11.1992 року від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , уклали договір купівлі-продажу. За цим договором ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 . 09.09.1993 року було зареєстровано право власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 у Вінницькому обласному обєднаному бюро технічної інвентаризації. З метою перенесення відомостей про право власності на квартиру в електронний вигляд заявник звернувся до державного реєстратора. Проте, йому було відмовлено через розбіжність в імені. Вказана розбіжність виникла під час заміни паспорта в 1998 році. Оскільки чинним законодавством не передбачена можливість внесення виправлень в договір купівлі-продажу, тому у ОСОБА_1 виникла необхідність у зверненні до суду з цією заявою.

В судове засідання представник заявника не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, при вирішенні вимог заяви покладається на на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заяву слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого на російській мові, заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його імя записани як « ОСОБА_5 » (а.с. 10).

З договору купівлі-продажу від 02.09.1993, посвідченого державним нотаріусом Четвертої вінницької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №1-4604 вбачається, що покупцем квартири АДРЕСА_1 , зазначений ОСОБА_6 (а.с. 16-18).

Разом з тим, у: паспорті громадянина України (виданого 21.07.1998 року), ім`я заявника записано як « ОСОБА_7 » та міститься відмітка про зареєстроване місце проживання за вказаної вище адресою з 16.10.1993 року (а.с. 5-9). Також аналогічне ім`я заявника міститься і в довідці до акту огляду МСЕК, пенсійному посвідчені, довідці про присволєння ідентифікаційного номера (а.с. 11, 12, 15).

Таким чином, у договорі купівлі-продажу квартири заявника від 02.09.1993 року, існує розбіжність в зазначені його імені із паспортом громадянина України.

Вказана розбіжність в написанні імені заявника призвела до відмови в проведенні реєстраційних дій, що підтверджується рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій від 27.04.2026 року (а.с. 20).

Аналізуючи наведені вище докази, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу від 02.09.1993 року, посвідчений державним нотаріусом Четвертої вінницької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-4604, на квартиру під номером АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пунктом 1 роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 55 Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

У судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Встановлення цього факту, має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить йому здійснити реєстрацію права власності на квартиру у державному реєстрі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Заявником надано достатньо доказів на підтвердження викладених обставин, а заінтересованою особою не спростовано та не заперечуються доводи, викладені у заяві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви, оскільки заява обґрунтована, факти, викладені в ній знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 264, 265, 268, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Вінницької міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , договору купівлі-продажу від 02.09.1993 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої вінницької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-4604, на квартиру під номером АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 11.06.2026 року.

Суддя: