Ухвала суду № 137329626, 11.06.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"11" червня 2026 р. Справа153/1088/26

Провадження1-кс/153/208/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010007535 від 18 лютого 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407 КК України ОСОБА_4 ,

за участю: старшого слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 , прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407 КК України ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано наступним: 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який неодноразово продовжено та діє по теперішній час. Крім того, 24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації на території України. Солдат ОСОБА_4 25.02.2022 призваний на військову службу за мобілізацією, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2023 (по стройовій частині) №61, зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення та вважати таким, що прибув в район виконання бойового завдання за призначенням солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 20.02.2023 №17-РС на посаду номера обслуги 2 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, ВОС 143533А, який прибув із військової частини НОМЕР_2 , з 01.03.2023 зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.03.2023 (по стройовій частині) №85, солдата ОСОБА_4 , номера обслуги 2 мінометного розрахунку 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 призначено наказом командира військової частини № НОМЕР_3 (по особовому складу) від 24.03.2023 № 37-РС на посаду старшого водія гранатометника 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , Оперативного командування «південь», ВОС 790702А, вважати таким, що 24.03.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Згідно зі ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства. Згідно вимог п.п.1, 3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника). 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час. Крім того, цього ж дня Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено проведення загальної мобілізації. Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст.11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником). Відповідно до вимог ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів. Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 43 від 09.02.2024, солдата ОСОБА_4 , старшого водія гранатометника 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї, вважати таким, що вибув з району виконання бойового завдання за призначенням до села Букатинка Вінницької області у щорічну основну відпустку за 2024 рік терміном 10 діб, без урахування часу необхідного для проїзду терміном 2 доби, з 10.02.2024 по 21.02.2024; прибути 22.02.2024. Однак, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуваючи на посаді старшого водія гранатометника 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, та без поважних причин, з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, у зазначену дату, тобто 22.02.2024 не повернувся з відпустки до розташування підрозділу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , що на той час дислокувалась в АДРЕСА_1 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, понад три доби. За час відсутності за місцем служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про вчинене самовільне залишення місця служби та нез`явлення його вчасно на службу не повідомляв та проводив час на власний розсуд. За вищевикладених обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану. Крім цього, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який неодноразово продовжено та діє по теперішній час. Крім того, 24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації на території України. Солдат ОСОБА_4 25.02.2022 призваний на військову службу за мобілізацією, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 03.06.2025 (по стройовій частині) №156, вважати таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків солдата ОСОБА_4 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 28.05.2025 № 1003-РС на посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_4 , який прибув із військової частини НОМЕР_1 . Згідно зі ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства. Згідно вимог п.п.1, 3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника). 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час. Крім того, цього ж дня Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 у зв`язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової й мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено проведення загальної мобілізації. Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст.11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником). Відповідно до вимог ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів. Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_4 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, 29.06.2025, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 19:00 год., солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуваючи на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_4 , в порушення ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст.11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, та без поважних причин, з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_4 , яка дислокувалась у АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, понад три доби. За час відсутності за місцем служби у військовій частині НОМЕР_4 солдат ОСОБА_4 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про вчинене самовільне залишення місця служби та нез`явлення його вчасно на службу не повідомляв та проводив час на власний розсуд. За вищевикладених обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану. 10.06.2026 о 20 год. 20 хв. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407 КК України. Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні даних злочинів доводиться наступними матеріалами кримінального провадження: повідомленням т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2024 про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України; актом службового розслідування №179 від 11.03.2024 про обставини самовільного залишення ОСОБА_4 місця служби; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 25.05.2026; повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.02.2026 про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України; актом службового розслідування №2092 від 28.07.2025 про обставини самовільного залишення ОСОБА_4 місця служби; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 21.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 21.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 22.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 22.04.2026. З матеріалів кримінального провадження слідує наступне: ОСОБА_4 був раніше судимий за вчинення умисного тяжкого злочину проти власності, а саме передбаченого ч.3 ст.185 КК України та на даний час підозрюється у вчиненні двох нових умисних тяжких злочинів проти встановленого порядку несення військової служби, а саме передбачених ч.5 ст.407 КК України, які караються позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років. ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, офіційних доходів не має, що може спонукати до вчинення нових корисливих злочинів з метою отримання засобів для існування. ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків. ОСОБА_4 двічі самовільно залишав місце несення служби та переховувався від правоохоронних органів та органів військового управління, що свідчить про можливість ОСОБА_4 переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. В зв`язку з викладеним, інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а тому у слідства є достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж взяття під варту, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а саме п.1 (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) та п.5 (вчинити інше кримінальне правопорушення). На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні старший слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд застосувати до підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що повністю визнає свою вину, співпрацює із слідством, не має наміру переховуватися. Просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд, перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №62025050010007535, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, а саме: копію паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_4 ; копію військового квитка серії НОМЕР_5 виданого 01.07.2016 на ім`я ОСОБА_4 ; довідку про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 21.04.2026; повідомлення начальника Могилів-Подільського районного сектору №2 філії ДУ «Центр пробації » у Вінницькій області ОСОБА_11 №207/42/24/1-26 від 23.04.2026; довіку №53 від 21.04.2026; довідку №50 від 05.05.2026; повідомлення №01.269/1963 від 23.04.2026; довідку-характеристику №55 від 23.04.2026; повідомлення про вчинення кримінального правопорушення вих.5/51/715 від 12.03.2024; витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №118 від 22.02.2024; витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №193 від 11.03.2024; Акт службового розслідування від 11.03.2024 №179; рапорт командира в/ч НОМЕР_1 від 22.02.2024; витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №61 від 01.03.2023; витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №85 від 24.03.2023; витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №43 від 09.02.2024; витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №58 від 22.02.2024; витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №69 від 03.03.2024; службову характеристику від 28.02.2024; медичну характеристику від 05.03.2024; протокол допиту свідка від 25.05.2026; повідомлення про кримінальне правопорушення від 19.02.2026 №817/3828; Акт службового розслідування від 28.07.2025 №2092; копія наказу №3907 від 30.06.2025; копія наказу №4104 від 28.07.2025; рапорт від 29.06.2025; копія витягу з наказу №15О від 14.06.2024; копія витягу з наказу №184 від 29.06.2025; копія медичної характеристики від 20.07.2025; копію протоколу допиту свідка від 21.04.2026; копію протоколу допиту свідка від 21.04.2026; копію протоколу допиту свідка від 22.04.2026; копію протоколу допиту свідка від 22.04.2026; повідомлення про підозру від 10.06.2026; копія протоколу допиту підозрюваного від 11.06.2026, а також заслухавши думку прокурора, старшого слідчого та підозрюваного, приходить до наступних висновків:

Згідно із змістом ст.ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3)вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4)міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10)наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті взяття під варту.

Старшим слідчим надані докази того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, відповідальність за вчинення якого, передбачена ч.5 ст.407 КК України, окрім того є військовослужбовцем.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 та ч.8 ст.176 КПК України, які обумовлюють застосування такого запобіжного заходу по відношенню до ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_4 на даний час підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, є військовослужбовцем, що передбачає виключно можливість застосування тримання під вартою як виняткового запобіжного заходу згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України. Суд вважає, що існує обґрунтований ризик того, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватися від досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити свою кримінальну діяльність.

Тому, суд вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року, визнано конституційною норму про те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому вони можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п.34 передбачає: Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Аналогічна позиція викладена у рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Суд відхиляє доводи підозрюваного про можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обставини, на які він посилається щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотанні старшим слідчим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою попередження можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також продовжувати злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, забезпечення виконання процесуальних дій, є законодавчо обґрунтована необхідність задоволення клопотання та обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з правом внесення застави.

Розглядаючи питання щодо можливості визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину,передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, дані про його особу, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, суд вважає, що застава у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83200 гривень буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193-196, 309, 310, 335, 395 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання сторони кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010007535 старшого слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в селі Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з правом внесення застави.

Визначити датою закінчення строку дії даної ухвали 09 серпня 2026 року.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Визначити розмір застави у розмірі 25 (двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 83200 (вісімдесят три тисячі двісті) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р: UA688201720355219002000000401, призначення платежу: застава, Ямпільський районний суд Вінницької області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати на першу вимогу до суду або до іншого визначеного органу державної влади;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, де він зареєстрований - АДРЕСА_3 ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за їх наявності).

Визначити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків по 09 серпня 2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання підозрюваним покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору, слідчому.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий слідчий суддя ОСОБА_1