Рішення № 137329356, 10.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/13014/25

2/212/1190/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді - Козлов Ю.В.

за участю секретаря - Кучеренко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

11.11.2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Солвентіс» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача борг за кредитом у розмірі 15050 грн., також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно кредитного договору №2183793 від 17.04.2019 року ОСОБА_2 , отримала в ТОВ «Алекскредит» кредит у сумі 10000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом, вказаними кредитними коштами відповідач скористався. За умовами кредитного договору відповідач був зобов`язаний повернути кошти в строк кредитування зазначений в договорі, або достроково, та сплатити відсотки. Через неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, заборгованість відповідача за кредитом становить 15050 гривень, і складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10000 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 5050 грн., вказану заборгованість позивач і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 19.01.2026, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19.01.2026 справу було знято з розгляду на 20.02.2026.

12.02.2026 від представника відповідача надійшов відзив. В обґрунтування якого зазначено, що позивачем не доведено факт укладення договору, необґрунтовано розрахунок заборгованість, відсутність повідомлення відповідачки про заміну кредитора у 2025 році. Також, просить застосувати строки позовної давності.

17.02.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування зазначає, що відповідно змісту п. 7.10 Договору про надання кредиту № 2183793 від 17.04.2019, Сторони погодили, що Договір укладається в електронній формі на Сайті Кредитодавця www.alexcredit.ua згідно зі ст . 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання Позичальником цього Договору відбувається шляхом акцептування Оферти (пропозиції укласти електронний Договір), яка відповідно до п. 2.25. https://alexcredit.ua/umovi містить усі істотні умови Договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) Позичальника щодо включення до цього Договору інформації щодо наявності кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові Позичальника, типу Кредиту, мети отримання кредиту, порядку та умови надання Кредиту, загального розміру Кредиту, Узгодженого строку повернення кредиту. Акцептування Оферти здійснюється шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором та комбінацією Логіну та Пароля Особистого кабінету Позичальника. Так, на номер мобільного телефону позичальника, зареєстрований у його особистому кабінеті в ІКС Товариства, було надіслано одноразовий ідентифікатор код підтвердження 2183793, за допомогою якого було здійснено авторизацію Відповідача та підписання договору між Первісним кредитором та ОСОБА_3 .

Щодо розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2183793 від 17.04.2019.

Згідно п.1.4., Договору, сума кредиту (Основна сума кредиту на початок виконання Договору) складає 10 000 гривень (надалі за текстом Сума кредиту). Відповідно до п.1.9., Договору, сторони встановлюють Узгоджений строк повернення кредиту: 30 календарних днів до 17.05.2019 (включно). Враховуючи вищевикладене, наведений Позивачем Деталізований розрахунок заборгованості до кредитного договору № 2158447 від 10.04.2019 відповідає умовам погодженим між Відповідачем та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ».

Позивачем належними та допустимими доказами доведено факт набуття ним права вимоги до Відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з яких вбачається факт відступлення права вимоги за договором про надання кредиту № 2183793 від 17.04.2019 на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», у зв`язку з чим право вимоги до Відповідача у повному обсязі на законних підставах перейшло до Позивача.

Щодо доводів представника Відповідача про подання Позивачем позову з пропуском строку позовної давності.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1 та 5 ст. 261 ЦК України ). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби», яким розділ 12 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України був доповнений п.12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин на підставі коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв на території України з 11.03.2020 року до 30.06.2023 року на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України без перерв.

Крім цього, 17.03.2022 року набув чинності Закон України від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого розділ 12 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України був доповнений п.19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Поряд з цим, Законом від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення еребігу позовної давності» (далі Закон №4434) передбачено відновлення строків позовної давності. Закон №4434 передбачає виключення з Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану.

Закон №4434 набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108. Тому, він набрав чинності 04.09.2025, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Отже, хоча норми «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ, якими призупинялися строки позовної давності на період карантину та воєнного стану, мають різні формулювання, але, фактично строки позовної давності були «на паузі» у період з 02.04.2020 по 03.09.2025 (тобто, більше 5 років). Як вбачається із матеріалів справи, 17.04.2019 ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_3 уклали Договір про надання кредиту № 2183793, який підписаний електронним підписом Відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача. Як випливає з умов кредитного договору сторони встановлюють Узгоджений строк повернення кредиту: 30 календарних днів до 17.05.2019 р. (включно). Однак, в цей період вже діяло як «карантинне», так й «воєнне» призупинення строків позовної давності. Тому, в цій ситуації строк позовної давності ще не почав обчислюватися .

З метою всебічного та об`єктивного розгляду справи, позивач у прохальній частині даної відповіді на відзив, просить витребувати виписки по картковому рахунку Відповідача, так як Позивач не має повноважень на здійснення даної процесуальної дії у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

20.02.2026 розгляд справи було знято з розгляду на 07.04.2026.

06.04.2026 від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою суду від 07.04.2026. поновлено строк на витребування докази та витребувано докази у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», викладено розгляд справи на 05.05.2026.

Ухвалою суду від 05.05.2026 витребувано докази у ТОВ ФК«СОЛВЕНТІС», викладено розгляд справи на 10.06.2026.

15.05.2026 від представника позивача надійшла заява про залучення витребуваних доказів та поновлення строків їх подачі. Також, зазначає, що ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» код ЄДРПОУ 39626179 є фінансовою установою, що має право на надання, а саме: надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» було укладено Договір про на переказ коштів № ВП-220817-1 від 22.08.17р. Отже, як небанківська установа ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» звернулося до платіжної установи, яка має відповідну ліцензію на надання платіжних послуг, задля перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Відповідно до норм чинного законодавства ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» на виконання умов Кредитного договору № 2183793 від 17.04.2019 перерахувало Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за вих. № 5801-ВП від 01.09.2025, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Відповідно до п. 35 ПОЛОЖЕННЯ про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, первинні документи щодо проведених операцій формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства та відповідальною особою банку. Згідно зі ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» , інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, а також відомості про рахунки та їх рух, Є БАНКІВСЬКОЮ ТАЄМНИЦЕЮ . Таким чином, лише безпосередньо відповідач має можливість надати виписку за картковим рахунком № НОМЕР_1 на спростування/підтвердження обставини зарахування/не зарахування 17.04.2019 кредиту в сумі 10 000 грн., що є його прямим процесуальним обов`язком згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

09.06.2026 від представника відповідача надійшло заперечення щодо виконанням представником позивача ухвали про витребування доказів від 05.05.2026. Просить визнати «Заяву про виконання ухвали суду», подану ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» 15 травня 2026 року, такою, що виконана неналежним чином, а витребуваний судом доказ (належним чином засвідчену копію платіжної інструкції ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 17 квітня 2019 року) ненаданим. Застосувати до позивача процесуальні наслідки, передбачені частиною 10 статті 84 ЦПК України, та визнати факт реального надання кредитних коштів відповідачу за Кредитним договором № 2183793 від 17.04.2019 року недоведеним у зв`язку з приховуванням та ненаданням позивачем первинного платіжного документа. Врахувати дані заперечення при винесенні остаточного рішення у справі № 212/13014/25 та відмовити ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 у повному обсязі в пов`язаності з їх абсолютною безпідставністю та недоведеністю.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Сукупністю належних, допустимих доказів встановлено, що між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_2 , укладено кредитний договір №2183893 від 17.04.2019 року відповідно до якого відповідач, отримала кредит на суму 10000 гривень та скористалася кредитними коштами (а.с. 17-19). Згідно графіку платежів орієнтовна сукупна вартість кредиту № 2183893 у випадку повернення кредиту до спливу узгодженого строку 13060 грн, у разі неповернення 15100 грн.

Згідно листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за вих. № 5801-ВП від 01 вересня 2025 року за кредитним договором № 2183893 від 17.04.2019 року, успішно проведено платіж на суму 10 000 грн. на картку № НОМЕР_1 , код авторизації 817390 , номер транзакції в системі WavForPav 98264364049552967145701573957660 (а.с.36).

10.06.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025, згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2183893 від 17.04.2019 року (а.с. 20-26).

07.07.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладений Договір факторингу № ДФ-07072025, згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2183893 від 17.04.2019 року (а.с. 27-33).

Згідно розрахунку заборгованості встановлено, що загальна заборгованість ОСОБА_1 , перед ТОВ «ФК «Солвентіс» за кредитним договором складає: 15050 гривень (а.с. 12).

Згідно листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20.04.2026 на імя ОСОБА_4 було емітовано карту № НОМЕР_2 та зараховано грошові кошти на суму 10000 грн., також надано виписку (а.с. 111-112).

За вих. № 2183793 від 10.07.2025 ТОВ «ФК «Солвентіс» надіслало ОСОБА_3 . Вимогу-повідомлення про обов`язок погашення заборгованості за кредитним договором № 2183793 від 17.04.2019 (а.с.39).

Оцінка суду.

Згідно ст. 1054 ЦК України року за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Кредитний договір разом з умовами, який був укладений з відповідачкою, було підписано електронним підписом відповідачки одноразовим ідентифікатором .

Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила , що вона ознайомлена з усіма умовами надання кредитних грошових коштів .

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205 , 207 ЦК України 2003 року). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами , моментом його підписання є використання : електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину ; електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом ; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання , іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір , та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права , свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно детального розрахунку заборгованості ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» за кредитним договором № 2183793 від 17.04.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 6 червня 2025 року складає 15050 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000 гривень, заборгованість за відсотками у розмірі 5050 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Крім факту укладення кредитного договору, судом встановлено факт належного виконання первісним кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів відповідачці.

Так, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надано інформацію та виписку по рахунку, відповідно до яких 17.04.2019 року на платіжну картку, емітовану на ім`я ОСОБА_1 , було зараховано грошові кошти у розмірі 10 000 грн від ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» за кредитним договором № 2183793 від 17.04.2019 року.

Відповідно до позиції Верховного Суду, котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц, провадження № 61-19992 св заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18, твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. У позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18, Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції, про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України,якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідачка ОСОБА_2 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором, однак зобов`язання у повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.

Крім того згідно графіку платежів орієнтовна сукупна вартість кредиту № 2183793 у випадку повернення кредиту до спливу узгодженого строку 13060 грн., у разі неповернення 15100 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору; зміна умов зобов`язання ; сплата неустойки тощо .

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений , якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено договором або законом .

Таким чином, посилання відповідачки про відсутність права вимоги за кредитним договором у ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» суперечить наданим позивачем доказам, оскільки спростовується наданими копіями договорів факторингу.

Представник відповідачки просить застосувати позовну давність до спірних правовідносин.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 267 ЦК України особа , яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у позові.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки .

Згідно ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 звернула увагу на те , що суд застосовує позовну давність лише тоді , коли є підстави для задоволення позовних вимог , звернутих позивачем до того відповідача у спорі , який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність , суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні , чи було порушене право , за захистом якого позивач звернувся до суду . Якщо це право порушене не було , суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього . І тільки якщо буде встановлено , що право позивача дійсно порушене , але позовна давність за відповідними вимогами спливла , про що заявила інша сторона у спорі , суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц) .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 дійшов висновку про те, що оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу . А відтак , перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника) , відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту , що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 . Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.

Укладений між сторонами кредитний договір, містить строк повернення кредиту (користування ним). Враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є : договори та інші правочини.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, початок перебігу позовної пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії , що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку . Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги , право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судом не встановлено переривання перебігу позовної давності за даними правовідносинами, оскільки відповідачкою не вчинено особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу.

Згідно п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003 року , який є чинним з 2 квітня 2020 року , під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину .

Згідно п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003 року , який є чинним з 17 березня 2022 року , у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом , зупиняється на строк дії такого стану.

З 12 березня 2020 року на усій території України був встановлений карантин , а з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан .

Виходячи з приписів п. 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003 року, строки позовної давності продовжені на період дії карантину та зупинені на час воєнного стану .

Таким чином, на час подання до суду позову, позовна давність не спливла .

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Відповідачка підписала кредитний договір, у якому було зазначено розмір процентів. Отже, відповідачка була обізнаною з умовами договору до його підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку первісного кредитора до підписання договорів на невигідних для себе умовах, тому суд не вбачає підстав для відмови у стягненні заборгованості за відсотками, оскільки позивачем була нарахована заборгованість за відсотками згідно умов кредитного договору.

Доводи відповідачки про те, що позивачем не надані первинні бухгалтерські документи, не надано доказів на підтвердження отримання кредитних коштів саме відповідачкою та розміру заборгованості , спростовуються наданими позивачем копіями детального розрахунку заборгованості за кредитним договором, інформацією з АТ КБ «Приватбанк» та випискою за договором про перерахування грошових коштів у сумі 10000 гривень на карту № НОМЕР_1 , яка емітована на ім`я відповідачки. Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано. Заперечення щодо правильності розрахунку відповідачкою обґрунтовані не були, свого розрахунку стороною відповідача суду не надано. Саме по собі звернення відповідачки із заявою про застосування позовної давності не свідчить про визнання нею позовних вимог чи боргу, однак не спростовує належними та допустимими доказами факт отримання кредитних коштів та правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Таким чином, стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 15050 гривень, з яких : заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000 гривень, заборгованість за відсотками у розмірі 5050 гривень, оскільки відповідачка отримала кредит та користувалася кредитними коштами.

Що стосується зауваження, щодо застосування щодо позивача наслідків, передбачених ч.10 ст.84 ЦПК України, суд не вбачає підстав для застосування наслідків, передбачених ч.10 ст.84 ЦПК України, оскільки факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується не лише листом ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», а й інформацією АТ КБ «ПриватБанк» та банківською випискою, отриманою безпосередньо на виконання ухвали суду, які є належними та допустимими доказами.

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено повністю , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача , які складаються з : судового збору у розмірі 2422,40 гривні, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 гривень, що підтверджується копією договору № 43657029 про надання правової допомоги від 1 липня 2025 року, детального опису робіт (наданих послуг) від 30 вересня 2025 року, акту № 2183793 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 30 вересня 2025 року, оскільки такі витрати позивачем понесені і ці витрати відповідають критерію розумності .

Керуючись ст. 256 - 258 , 261 , 267 , 525 , 526 , 530 , 628 , 638 , 1046 1050 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором від 17.04.2019 у розмірі 15050 грн., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн., а всього 23472,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Солвентіс», місцезнаходження за адресою: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ - 43657029.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Ю. В. КОЗЛОВ