Ухвала суду № 137328676, 11.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/2921/25

Провадження 1-кп/522/1878/26

УХВАЛА

11.06.2026 м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за ЄРДР № 12024162510001279 від 04.09.2024, відносно :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 08.10.2021 вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірмена за національністю, громадянина Республіки Вірменії, уродженця м. Ванадзора Республіки Вірменії, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, з альтернативою визначення застави, визначеної попередньою ухвалою суду, посилаючись продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_10 заперечувала проти клопотання прокурора, вважала його належним чином необґрунтованим, посилалась на відсутність судимостей у підзахисного та наявність постійного місця проживання, просила визначити ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 та інші учасники судового провадження підтримали позицію захисника ОСОБА_10 .

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали, суд встановив наступне.

Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2026, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 03.07.2026 з альтернативою визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Так, вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 хоча раніше і не судимий, проте з посиланням на вагомі докази, перелік яких зазначений у реєстрі матеріалів досудового розслідування, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов`язаного з погрозою застосування насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, та у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При цьому, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , те, що він не одружений, дітей не має не утриманні, офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Таким чином, на думку суду, заявлені прокурором ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: спроби переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків продовжують існувати.

Водночас, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Доказів наявності підстав, що унеможливлюють тримання обвинуваченого ОСОБА_6 в умовах слідчого ізолятору за станом здоров`я, стороною захисту не надано, та в ході розгляду судом - не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що тривале тримання під вартою без розгляду альтернативних запобіжних заходів (як-от застава) є порушенням статті 5 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканність). Суд виходить того, що тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для тривалого тримання під вартою. Без можливості виходу під заставу тримання під вартою втрачає свій процесуальний характер і стає інструментом тиску або «попереднім покаранням», що суперечить принципам верховенства права.

З урахуванням положень п.3 ч.5 ст.182 КПК України, особи обвинуваченого ОСОБА_6 , обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній, суд вважає, що раніше визначений розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, у разі його внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти заявленим у клопотанні прокурора ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 177-183, 331, 370,372, 376, 392, 395, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, тобто строк дії ухвали до 09.08.2026.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_6 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії зазначеного запобіжного та покласти на обвинуваченого строком на 2 (два) місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)не відлучатися з м. Одеса без дозволу суду;

2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

4)утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;

5)носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримаються під вартою в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Суддя ОСОБА_1