Ухвала суду № 137328567, 11.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1051/26

Провадження по справі №1-кс/522/2898/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 , -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22025160000000542 від 20.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Під час розгляду обвинувального акту прокурором було заявлено відвід судді ОСОБА_4 від розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_6 з підстав, що суддя ОСОБА_4 ухвалою суду від 02.06.2026 відмовив в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 .

У судовому засіданні прокурор підтримав подану заяву про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду обвинувального акту та просив її задовольнити. Крім того, прокурор в заяві про відвід судді зазначає, що при ухваленні вищевказаного рішення суддя ОСОБА_4 не врахував те, що обвинувачений ОСОБА_6 позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, нагороджувався ГУНП в Одеській області подякою за сумлінну службу, заслуги в забезпеченні охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави та розкриття злочинів, у тому числі зразкове виконання службових обов`язків, наявність на утриманні брата ОСОБА_7 , який відповідно до медичної документації є інвалідом ІІ групи. Також, ОСОБА_6 нагороджений відзнакою Національної поліції України - медаллю «10 років сумлінної служби», вперше притягується до кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язується добровільно перерахувати заставу у розмірі 120 000 гривень на рахунок ЗСУ.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні просив задовольнити заяву прокурора про відвід судді ОСОБА_4 , вказавши, що суддя, відмовляючи в затвердженні угоди про визнання винуватості, висловився щодо міри покарання, яке повинно бути призначено обвинуваченому

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав думку прокурора і захисника та просив заяву про відвід судді ОСОБА_4 задовольнити.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_4 .

Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід, самовідвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.

Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд також застосовує практику ЄСПЛ як джерело права.

Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

Не зважаючи на те, що поведінка судді ОСОБА_4 не викликає об`єктивних побоювань щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача, однак зважаючи на те, що всі сторони судового розгляду заявили про відвід головуючого у справі судді з огляду на те, що відмовляючи в затвердженні угоди про визнання винуватості, суддя висловився щодо покарання, яке повинно бути призначено обвинуваченому, вказана заява про відвід підлягає задоволенню з метою уникнення сумнівів у безсторонності суду у учасників судового розгляду.

З огляду на наведені обставини, суддя приходить до висновку про необхідність задоволення заяви прокурора про відвід судді ОСОБА_4 та передання вказаного обвинувального акту на новий автоматизований розподіл, згідно з ст. 35 КПК України, для визначення нового складу суду.

Керуючись ст.ст. 75-78 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №22025160000000542 від 20.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 436-2 КК України - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22025160000000542 від 20.10.2025 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - передати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8

11.06.2026