Рішення № 137328177, 12.06.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/787/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент смерті спадкодавця, була зареєстрована та проживала разом з ним його дружина - ОСОБА_1 , та була зареєстрована його донька ОСОБА_3 .

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, відповідно до ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до довідки № 174 від 23.02.2026 року, виданої КП Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , 1/2 частина якого належить йому на підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області від 20.11.2012 року по справі № 2/1513/3382/12, зареєстроване Кілійським КП «РБТІ та РОН» в реєстраційній книзі №12, сторінка 695, реєстраційний № 695 та частина - на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.11.2018 року, реєстраційний номер 2243, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1690073151223.

Реалізуючи своє право на оформлення спадщини, позивач звернулася до нотаріальної контори за оформленням спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 , та їй нотаріусом було пояснено, що оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, це питання вирішується в судовому порядку.

Відсутність у Позивача всіх належних правовстановлюючих документів на спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами унеможливлює оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, що зі свого боку стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

На підставі вищевикладеного, просять суд:

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: літ. А - житловий будинок, загальною площею 59,5 кв. м та житловою площею 41,2 кв. м; літ. Б сарай; літ. В кухня; літ. Г кухня; літ. Д сарай; літ. Е сарай; літ. Ж вбиральня; № 1-6, І - надвірні споруди, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про проведення розгляду справи без участі представника, просив ухвалити рішення в межах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований 24.11.1993 року м. Вилкове міськвиконком ЗАГС, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , актовий запис № 78.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 70.

Шлюб ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , був зареєстрований 05.08.2011 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , актовий запис № 418.

Згідно довідки за вих. № 174 від 23.02.2026 року, виданої Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 на праві приватної власності по 1/2 частині, а саме 1/2 частина на підставі рішення Кілійського районного суду Одеської області по справі № 2/1513/3382/12, виданого 20.11.2012 року, та 1/2 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 09.11.2018 року приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області, належить ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 99.

Згідно повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області за вих. № 636/01-16 від 25.05.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не відкривалась, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Відповідно до технічного паспорту від 20.02.2026 року, складеного Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: літ. А - житловий будинок, загальною площею 59,5 кв. м та житловою площею 41,2 кв. м; літ. Б сарай; літ. В кухня; літ. Г кухня; літ. Д сарай; літ. Е сарай; літ. Ж вбиральня; № 1-6, І - надвірні споруди.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що у разі, якщо право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

За приписами статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу, виданого з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього..

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документи, позбавлена можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно їх право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: літ. А - житловий будинок, загальною площею 59,5 кв. м та житловою площею 41,2 кв. м; літ. Б сарай; літ. В кухня; літ. Г кухня; літ. Д сарай; літ. Е сарай; літ. Ж вбиральня; № 1-6, І - надвірні споруди, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков