Рішення № 137327607, 10.06.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/893/26

Провадження №2/157/647/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 червня 2026 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Гамули Б.С.,

з участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 06 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі первісний кредитор, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник) було укладено кредитний договір №9219252 (далі кредитний договір), який підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі правила) (п.п. 9.8 кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

31.03.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) укладено договір факторингу №31032026 (далі договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 31.03.2026 до договору факторингу №31032026 від 31.03.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 66 000 грн, з яких: 20 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 36 000 грн сума заборгованості за відсотками; 10 000 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

В разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 31.03.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №9219252 в розмірі 66 000 грн, з яких: 20 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 36 000 грн сума заборгованості за відсотками; 10 000 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Крім того, 05 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (далі первісний кредитор, ТОВ «МАКС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник) було укладено кредитний договір №00-10521479 (далі кредитний договір), який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 2 та п. 9 кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.

23.01.2026 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) укладено договір факторингу №23012026-МК/ЄАПБ (далі договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАКС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 23.01.2026 до договору факторингу №23012026-МК/ЄАПБ від 23.01.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 6799 грн 98 к., з яких: 3960 грн залишок по тілу кредиту; 1519 грн 98 к. залишок по відсоткам; 1320 грн штрафні санкції згідно з умовами договору.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 23.01.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №00-10521479 в розмірі 6799 грн 98 к., з яких: 3960 грн залишок по тілу кредиту; 1519 грн 98 к. залишок по відсоткам; 1320 грн штрафні санкції згідно з умовами договору.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №9219252 в розмірі 66 000 гривень та заборгованість за кредитним договором №00-10521479 в розмірі 6799 гривень 98 копійок, а також понесені судові витрати.

Представник позивача Кудіна А.В. у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила справу розглянути за її відсутності, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не подала.

Дотримуючись положень статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 06 липня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №9219252 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с. 7-15).

Сума кредиту (загальний розмір) склала 20 000 грн (п. 1.3 договору), строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4 договору). Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору (п. 1.5.1 договору), знижена процентна ставка 0,95% в день та застосовується відповідно умов, передбачених у п. 1.5.2 договору. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,00% в день (п. 1.7 договору). Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 72 000 грн; за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 71 700 грн (п. 1.8 договору). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2253,44% річних (п. 1.9 договору). Орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 92 000 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 91 700 грн (п. 1.10 договору).

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір про надання споживчого кредиту, як і додаток до цього договору (а.с. 16-17), підписані ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора С6725. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором К5492 відповідачкою також підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 18-20).

Відповідно до умов договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало своє зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 000 гривень, що підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 01.04.2026 №443 (а.с. 21), з якої вбачається, що кошти були перераховані на картку № НОМЕР_1 , маска якої вказана у договорі як реквізити належної позичальнику платіжної картки для надання коштів.

Суд вважає доведеним факт укладення договору про надання споживчого кредиту №9219252 від 06.07.2025 та виконання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свого зобов`язання щодо надання кредиту у сумі 20 000 гривень.

У наданій позивачем картці обліку договору (розрахунок заборгованості) за кредитним договором №9219252 від 06.07.2025 визначено, що станом на 30.03.2026 боржник має заборгованість перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у розмірі 66 000 грн, з яких 20 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 36 000 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом та 10 000 грн боргу за штрафами (а.с. 23-28).

Із зазначеного розрахунку вбачається, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» нараховувались відсотки на заборгованість за кредитом за ставкою, що не перевищує 1% в день, тобто у розмірі, передбаченому умовами договору та чинним законодавством, зокрема вимогами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (із змінами, які набули чинності 24.12.2023 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»).

Судом перевірено, що відсотки за користування кредитом нараховувалися згідно з договором та у межах строку дії договору, заборгованість визначена із врахуванням здійснених позичальником платежів на погашення заборгованості, а саме: 08.08.2025 5700 грн. У зв`язку з відсутністю заперечень зі сторони відповідача щодо розрахунку наданого позивачем, суд вважає розрахунок заборгованості належним підтвердженням розміру заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (далі Закону №2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 10 000 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягає списанню. Тому загальний розмір заборгованості відповідачки за договором про надання споживчого кредиту №9219252 від 06.07.2025 становить 56 000 грн, з яких 20 000 грн тіло кредиту та 36 000 грн нараховані відсотки.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі фактор) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі клієнт) 31 березня 2026 року укладено договір факторингу №31032026 (а.с. 28-33). Згідно з п. 1.1. договору факторингу за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), неустойку (штраф, пеня, інші види нарахувань як відповідальність за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 31.03.2026 за договором факторингу №31032026 від 31.03.2026 (а.с. 34), платіжною інструкцією №24003 від 03.04.2026 (а.с. 35), реєстром боржників (а.с. 36), у якому за №3745 зазначена ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 66 000 грн, з яких: 20 000 грн заборгованість за основною сумою боргу; 36 000 грн заборгованість за відсотками та 10 000 грн заборгованість за пенею, штрафами.

Тобто, щодо конкретних правовідносин набуття договором факторингу зобов`язальної сили відбулось 31.03.2026 у день підписання між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» акту прийому-передачі реєстру боржників (п. 1.2 договору факторингу).

Надана копія договору факторингу №31032026 від 31.03.2026 містить підписи його сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до фактора ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Суд вважає, що копії договору факторингу, платіжної інструкції, акту прийому-передачі реєстру боржників, реєстру боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Однак, враховуючи, що загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 56 000 грн, що встановлено судом, позивач набув право вимоги до відповідачки саме у такому розмірі.

Крім того, судом встановлено, що 05 серпня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10521479 (а.с. 42-46), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.1. договору).

Згідно з пунктами 1.2.-1.4. договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 3300 (три тисячі триста нуль копійок) гривень. Тип кредиту кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 31 липня 2026 року згідно з умовами пункту 3.6 цього договору. Розрахунковий платіжний період за цим договором становить 15 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто: 20 серпня 2025 року та кожного 15 дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). Дата повернення кредиту, періодичні дати платежів та дата сплати комісії (якщо умовами договору передбачено сплату комісії одним платежем) зазначаються в графіку платежів, який міститься в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною. У разі, якщо позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів та належної до оплати комісії/частини комісії (згідно з графіком платежів) не пізніше наступного дня за днем періодичної дати платежу, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті платежу належним чином.

Відповідно до пунктів 1.5-1.7.1. договору тип процентної ставки фіксована. Стандартна процента ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору. Кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 660 (шістсот шістдесят) грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,00% (одна ціла) та розраховується в процентах із використанням формули.

Згідно з пунктами 1.8-1.9 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії (за наявності) на дату укладання цього договору становить 3823,10%. Орієнтовна загальна вартість кредиту за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії (за наявності) на дату укладання цього договору становить 15 127 грн 20к. Загальні витрати за кредитом за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії (за наявності) на дату укладання цього договору становлять 11 827 грн 20 к.

Відповідно до п. 2.10 договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 05 серпня 2025 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 3300 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 3.1 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів у розмірі суми кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії.

Згідно з п. 6.4 договору у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в такому порядку та розмірі: на другий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 165 грн; на п`ятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 330 грн; на десятий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 495 грн; на двадцять перший день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 330 грн; на сороковий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання штраф у розмірі 330 грн. У будь-якому разі сукупна сума неустойки (штрафу) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань на підставі цього договору не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про надання кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 81939. Таким же електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідачкою також підписано графік платежів (а.с. 47) паспорт споживчого кредиту (а.с. 48-49).

Відповідно до умов договору ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконало своє зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3300 гривень, що підтверджується інформацією ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (а.с. 50), з якої вбачається, що кошти були перераховані на картку № НОМЕР_3 , маска якої вказана у договорі як реквізити належної позичальнику платіжної картки для надання коштів.

Суд вважає доведеним факт укладення договору кредитної лінії №00-10521479 від 05.08.2025 та виконання ТОВ «МАКС КРЕДИТ» свого зобов`язання щодо надання кредиту у сумі 3300 гривень.

У наданому позивачем детальному розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-10521479 від 05.08.2025 (а.с. 51) визначено, що станом на 23.01.2026 боржник має заборгованість перед ТОВ «МАКС КРЕДИТ» у розмірі 5479 грн 98 к., з яких 3300 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1519 грн 98 к. сума заборгованості за нарахованими процентами, 660 грн сума заборгованості за нарахованими комісіями та 1320 грн штрафні санкції згідно з умовами укладеного договору. Із зазначеного розрахунку вбачається, що ТОВ «МАКС КРЕДИТ» нараховувались відсотки на заборгованість за кредитом за ставкою не більше 1% в день, тобто в розмірі, передбаченому умовами договору та чинним законодавством з огляду на вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (із змінами, які набули чинності 24.12.2023 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг») та ст. 58 Конституції України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Пунктом 1.6 вказаного договору кредитної лінії передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 660 грн, яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі №363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункт 31.25)).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи зазначене вище, умови договору кредитної лінії №00-10521479 від 05.08.2025 щодо сплати комісії, пов`язаної з наданням кредиту, є нікчемними.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.

Суд відхиляє здійснений ТОВ «МАКС КРЕДИТ» у детальному розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-10521479 в частині нарахування комісії за оформлення кредиту в розмірі 660 гривень.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України уведено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до тепер.

Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Штрафні санкції, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 1320 грн за невиконання/неналежне виконання умов договору кредитної лінії підлягає списанню.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідачки за договором кредитної лінії №00-10521479 від 05.08.2025 становить 4819 грн 98 к., з яких 3300 грн тіло кредиту та 1519 грн 98 к. нараховані відсотки.

Між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі фактор) та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (далі клієнт) 23 січня 2025 року укладено договір факторингу №23012026-МК/ЄАПБ (а.с. 52-54), згідно з умовами якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (п. 2.1 договору).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 23.01.2026 до договором факторингу №23012026-МК/ЄАПБ від 23.01.2026 (а.с. 55), платіжної інструкції №13 від 29.01.2026 (а.с. 56), реєстром боржників за кредитними договорами, укладеними між боржником та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до договору факторингу №23012026-МК/ЄАПБ від 23.01.2026 (а.с. 57), у якому за №1897 зазначена ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 6799 грн 98 к., з яких: 3960 грн залишок по тілу кредиту; 1519 грн 98 к. залишок по відсоткам; 1320 грн штрафні санкції згідно з умовами договору.

Тобто, щодо конкретних правовідносин набуття договором факторингу зобов`язальної сили відбулось 23.01.2026 у день підписання між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» акту прийому-передачі реєстру боржників.

Надана копія договору факторингу містить підписи його сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до фактора ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Суд вважає, що копії договору факторингу, платіжної інструкції, акту прийому-передачі реєстру боржників, реєстру боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Однак, враховуючи, що загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 4819 грн 98 к., що встановлено судом, позивач набув право вимоги до відповідачки саме у такому розмірі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки сума заборгованості відповідачки за договором кредитної лінії №00-10521479 від 05.08.2025 підтверджена проведеним розрахунком, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з ОСОБА_1 у користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №9219252 від 06.07.2025 у розмірі 56 000 грн, з яких 20 000 грн основний борг та 36 000 грн відсотки за користування кредитом, а за договором кредитної лінії №00-10521479 у розмір 4819 грн 98 к., з яких 3300 грн основний борг та 1519 грн 98 к. відсотки за користування кредитом.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов частково, покладає судові витрати, які складаються із судового збору, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 83,54% (60 819 грн 98 к. х 100% : 72 799 грн 98 к.), із відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2224 грн 17 к. (2662 грн 40 к. х 83,54%).

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 626, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №9219252 від 06 липня 2025 року у розмірі 56 000 (п`ятдесят шість тисяч) гривень та заборгованість за договором кредитної лінії №00-10521479 від 05 серпня 2025 року у розмірі 4819 (чотири тисячі вісімсот дев`ятнадцять) гривень 98 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) гривні 17 копійок.

Рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», вулиця Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, код в ЄДРПОУ 35625014; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий Б.С. Гамула