Рішення № 137326369, 03.06.2026, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1041/26

2/579/573/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області в складі головуючого судді Придатка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександр Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шоломіцького І.В. звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Бізнес Позика», у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 11.02.2022 року №14495, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про звернення стягнення з ОСОБА_1 за договором №214354-КС-001 від 17.01.2021 року у розмірі 28457,54 грн. на користь ТОВ «Бізнес Позика».

У обґрунтування позовної заяви зазначає, що у квітні 2026 року позивачу із застосунку Дія стало відомо про наявність відкритого щодо нього виконавчого провадження №68732225, яке здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Пересадьком О.Б.

В подальшому ним у приватного виконавця було отримано копію заяви про відкриття виконавчого провадження, копію виконавчого документу, копію кредитного договору, копію постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступ.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження №68732225 від 22.02.2022 року, провадження відкрито на підставі та на виконання виконавчого напису № 14495 виданого 11.02.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Договором № 214354-КС-001 від 17.01.2021 року, укладеним з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Кредитор), заборгованості за Договором 214354-КС-001 від 17.01.2021 року в розмірі 27817,54 грн. та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 640 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню боржника на користь стягувача становить 28457,54 грн.

Вважає вказаний виконавчий напис №14495 таким, що не підлягає виконанню.

Так, на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.

Разом з цим, відсутні докази того, що укладений між відповідачем та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Порушення порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Жодних повідомлень - письмових вимог щодо усунення порушень зобов`язання позивачу не надходили та ним не отримувалися. Не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.

Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

В обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Тобто, станом на дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса, чинне законодавство не передбачало умов та підстав для вчинення виконавчого напису при поданні оригіналу кредитного договору, викладеного в простій письмовій формі, крім того нотаріусом не було перевірено безспірність даної заборгованості та документів, які вказували на безспірність заборгованості відповідачем нотаріусу не надавалось.

В даному випадку нотаріус при вчиненні спірного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Отже, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення боржника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Кролевецького районного суду від 30.04.2026 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Позивач та представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександр Борисович пояснень не подали.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 лютого 2022 року приватним нотаріусом нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №14495, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Договором № 214354-КС-001 від 17.01.2021 року, укладеним з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», заборгованості за Договором 214354-КС-001 від 17.01.2021 року. Сума заборгованості становить 27817,54 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 16625,14 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 11192,40 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача, розмірі 640 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 28457,54 грн. Зазначені обставини підтверджується копією вказаного виконавчого напису (а.с.12).

Вказаний виконавчий напис було вчинено на підставі договору про надання кредиту №214354-КС-001 від 17.01.2021 року, укладеного між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 (а.с.11).

На підставі заяви ТОВ «Бізнес Позика» про примусове виконання рішення (а.с.10) 22.02.2022 року приватним виконавцем Пересадьком О.Б. було відкрито виконавче провадження №68732225 з виконання виконавчого напису №14495, виданого 11.02.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості в загальному розмірі 28457,54 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с.14).

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (надалі - Перелік), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, з наступними змінами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 до Переліку було внесено зміни, а саме, доповнено перелік після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту:

Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017 року по справі 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:

п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості."

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017 року по справі 826/20084/14 була залишена без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у даній справі.

Верховний Суд своєю ухвалою від 15 квітня 2020 року у справі № 554/6777/17 підтвердив незаконність вчинення виконавчих написів нотаріуса на підставі скасованих Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017 року по справі 826/20084/14 пунктів 1, 2 постанови КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. П.п. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подається засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ «Бізнес Позика» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Також не встановлено, що при винесені виконавчого напису нотаріусом встановлено, що заборгованість є безспірною.

Як встановлено з матеріалів справи, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та не надав достатніх та належних доказів відповідно до п. 3.2 передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, у зв`язку з чим оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства.

Окрім того, з наданих суду документів неможливо встановити факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у справі, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 1064,96 грн. (а.с.17).

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 15000 грн.

Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат (а.с.51-56), за змістом якого вважає, що заявлений позивачем розмір судових витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Разом з тим, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. є завищеними.

Зокрема суд звертає увагу, що справа стосується визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто у справі незначної складності, яка розглядається судом у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та без проведення судового засідання. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція позивача була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 180, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239, треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: 02055, м.Київ, проспект Петра Григоренка, буд.15, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександр Борисович, місцезнаходження: 40030, м.Суми, вул.Шевченка, буд. 17, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №14495 від 11.02.2022 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 за Договором № 214354-КС-001 від 17.01.2021 року у розмірі 28457,54 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064 грн. 96 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. 00 коп., а всього стягнути 5064 (п`ять тисяч шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Суддя В. М. Придатко