Рішення № 137325336, 11.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/14056/25

Провадження № 2/591/3688/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - Клименко А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ»

про стягнення вихідної допомоги -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» про стягнення вихідної допомоги і свої позовні вимоги мотивує тим, що вона працювала у відповідача. 02.09.2025 року звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору за ч.3 ст.38 КЗпП України. На день звільнення з роботи відповідачем не було проведено повний розрахунок та не виплачено нараховану заробітну плату та вихідну допомогу. 23.09.2025 року Зарічний районний суд м. Суми видав наказ про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі. А тому просить стягнути на її користь з відповідача вихідну допомогу.

Позивачка ОСОБА_1 просить суд позов задоволити, слухати справу у її відсутність.

Відповідач про день та час слухання справи повідомлений належним чином, представник в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи зі наступного:

Судом встановлено, що позивачка працювала у відповідача. 02.09.2025 року звільнена з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору за ч.3 ст.38 КЗпП України. Викладені обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача, копією наказу, копією розрахункового листка та довідкою.

Судом встановлено, що в день звільнення позивача відповідачем не було виплачено належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

23.09.2025 року Зарічний районний суд м. Суми видав наказ про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі.

За приписами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи, власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили (частина третя статті 38 КЗпП України).

При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток (стаття 44 КЗпП України).

У постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 199/8766/18 (провадження № 61-797св20), від 23 листопада 2023 року у справі № 207/828/22 (провадження № 61-4090св23) зазначено, що за змістом статті 38 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи працівника і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до розірвання цього договору і які працівник визначає самостійно. У разі якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не вправі самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору. При незгоді роботодавця звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП України, останній може відмовити у розірванні трудового договору, але не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися.

Обов`язковою умовою для звільнення за власним бажанням згідно з частиною третьою статті 38 КЗпП України є порушення власником трудового законодавства або умов трудового договору. При цьому для визначення правової підстави розірвання трудового договору значення має сам факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причин такого порушення та істотність порушення трудових прав працівника.

Розірвання трудового договору за частиною третьою статті 38 КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою має значення, чи мали місце порушення з боку роботодавця законодавства про працю чи умов колективного чи трудового договору, а також письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку.

Отже, при вирішенні трудового спору щодо припинення трудового договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України визначальним є те, чи мали місце порушення трудового законодавства зі сторони роботодавця стосовно працівника на момент подання таким працівником заяви про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України. Особливістю розірвання трудового договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України є те, що працівник має право самостійно визначити строк розірвання трудового договору. Роботодавець може не погоджуватись з тим, що мають місце порушення, які відповідно до частини третьої статті 38 КЗпП України є підставами для розірвання трудового договору за ініціативою працівника у визначені ним строки, що, у свою чергу, свідчить про виникнення трудового спору (див. постанову Верховного Суду від 16 червня 2022 року в справі № 211/5625/19 (провадження № 61-5942св21)).

Зазначивши у наказі від 02.09.2025 №304 про звільнення позивачки в якості підстави звільнення частину третю статті 38 КЗпП України, відповідач фактично визнав наявність з його боку порушень законодавство про працю, оскільки при незгоді звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП України, відповідач міг відмовити позивачу у розірванні трудового договору із вказаної підстави.

Суд зауважує, що в цьому випадку має значення сам факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причин такого порушення та істотність порушення трудових прав працівника.

З огляду на норми статті 44 КЗпП України суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку у розмірі 41631 грн 09 коп. з подальшим утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Враховуючи викладене, а також те, що стороною відповідача не надано жодного доказу на спростування вимог позивача, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави 1211 грн.20 коп. судового збору, від сплати якого при подачі позову до суду позивач звільнений за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 116 КЗпП України, ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задоволити.

Стягнути з Акціонерного товариства«СУМИХІМПРОМ» (місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідну допомогу в сумі - 41631 грн.09 коп. (з подальшим утриманих податків і обов`язкових платежів).

Стягнути з Акціонерного товариства«СУМИХІМПРОМ» (місцезнаходження: м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 червня 2026 року.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО