Постанова № 137325266, 11.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/943/26 Провадження № 3/591/347/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Сибільов О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу, 24 січня 2026 року о 20 год 22 хв ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf, н.з. НОМЕР_1 , в м. Суми по вул. Герасима Кондратьєва, 154/2, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатор алкотест «Drager» та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За цим фактом 24 січня 2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574640.

В судове засідання о 08 год 30 хв 11 червня 2026 року не з`явився ані ОСОБА_1 , ані його захисник Оніщенко О.В., які про час розгляду справи були повідомлені під розпис в минулому судовому засіданні (а.с. 25), заяв, клопотань, зауважень, а також доказів поважності причин неприбуття суду не надали, тому, згідно ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглянути без участі ОСОБА_1 та його захисника Оніщенка О.В. ( які висловили свою позицію в минулому засіданні).

В попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, зазначивши, що за наведених обставин автомобілем керував його товариш ОСОБА_2 , оскільки необхідно було перепаркувати автомобіль, який і зачепив випадково інший автомобіль. Після цього, він залишив місце пригоди, а ОСОБА_1 , не бажаючи повідомляти цю інформацію, зазначав на місці, що це він керував автомобілем.

Свідок ОСОБА_2 в поясненнях суду підтвердив пояснення ОСОБА_1 , зазначивши також про те, що перебував за кермом в наведений в протоколі час, а після того як саме він скоїв ДТП, розгубився, тому ОСОБА_1 йому сказав, що сам вирішить всі питання, а він може йти з місця ДТП.

Пояснення ОСОБА_1 та сторони захисту, суд вважає обраним способом захисту та такими, що надані з метою уникнення відповідальності, а до пояснень свідка ОСОБА_2 суд відноситься критично, оскільки вони є непослідовними, нелогічними та спростовуються іншими доказами у справі, переконливі підстави для недовіри яким не були наведені, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 24 січня 2026 року серії ЕПР1 № 574640 складеним відносно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- копією протоколу про адміністративне правопорушення від 24 січня 2026 року серії ЕПР1 № 574626 складеним відносно ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підстав для недовіри якому не було наведено (а.с. 2);

- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння (а.с. 4);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5);

- розпискою ОСОБА_3 (а.с. 6)

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в яких зазначають, що їх припаркований автомобіль був пошкоджений (а.с. 7-8);

- довідкою УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції від 26 січня 2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 23.09.2011 (а.с. 9);

- відеозаписом.

Підстави для недовіри вказаним доказам суду не наведені, ними підтверджено проведення огляду на визначення стану сп`яніння водія згідно встановленого порядку, а наданим суду відеозаписом підтверджено керування саме водієм ОСОБА_1 автомобілем за наведених обставин (оскільки на місці він визнавав цей факт, наполягаючи на цьому, в тому числі при спілкуванні з правоохоронцями впродовж тривалого часу, а присутні особи вказували на нього саме як на водія, який вчинив ДТП), а також складання протоколу відносно нього та проведення зазначеного огляду працівниками поліції з дотриманням вимог закону, чітка та зрозуміла пропозиція зі сторони працівників поліції про проведення огляду (як на місці так і в медичному закладі), на що ОСОБА_1 відмовився, навіть при роз`ясненні йому наслідків таких дій.

Крім цього, з дослідженого відеозапису вбачається наявність у ОСОБА_1 очевидних ознак сп`яніння (в першу чергу з характеру мовлення, повсякчас агресивної поведінки), який, до речі, не заперечив факту вживання алкоголю, чітка та зрозуміла пропозиція зі сторони правоохоронців на проведення огляду як на місці так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, навіть після роз`яснення наслідків таких дій та, як зазначено вище, жодного разу не заперечував керування автомобілем.

Наведені висновки суду узгоджуються і з тим, що суду не надано доказів на підтвердження оскарження ОСОБА_1 обставин, наведених в протоколі, складеному відносно нього за ст. 124 КУпАП.

Крім цього, присутність свідків при проведенні огляду для визначення стану сп`яніння (частиною якого є і зафіксована відмова водія від його проходження) не є обов`язковою, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 266 КУпАП, оскільки проводився відеозапис.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 цього правопорушення суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України, маючи ознаки алкогольного сп`яніння, керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду для визначення стану сп`яніння, згідно встановленого порядку.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.

Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи характер скоєного правопорушення та особу винного, вважає за необхідне накласти на особу, що притягується до адміністративної відповідальності адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ч. 1 ст. 130, ст.ст. 40-1, 283-285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.ст. 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Сибільов