Рішення № 137325211, 10.06.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/610/26

Номер провадження 2/573/469/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Черкашиної М.С.,

з участю секретаря Півньової О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заочно цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Основний зміст позову.

27.03.2026 ТОВ «ФК Єврокредит» звернулося до ОСОБА_2 з позовом, в якому вказує, що 28.04.2021 між АТ «Мегабанк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №28-018-869-2-21-Г, на підставі якого відповідачка отримала кредитні кошти на умовах їх повернення та сплати відсотків за їх використання та інших платежів. Згідно з укладеним 03.09.2024 з АТ «Мегабанк» договором відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги до боржників АТ «Мегабанк», у тому числі й до ОСОБА_2 27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» і ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого останнє набуло право вимоги грошових коштів від ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором. Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 124331 грн 76 коп., з яких: 47896 грн 61 коп. заборгованість за кредитом, 13735 грн 15 коп. заборгованість за відсотками, 62700 грн - комісія.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства вказану суму, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 12.03.2026 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заяви, клопотання.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК Єврокредит» - адвокат Журавльов С.Г. не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а. с. 16), заявив клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 4 зв.).

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилась, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належним (а. с. 18). Про причини неявки суду не повідомила, відзив не подала.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що представник позивача проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Встановлені судом обставини.

28.04.2021 між АТ «Мегабанк» і було укладено кредитний договір № 28-018-869-2-21-Г(з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала у кредит 50000 грн на строк з 28.04.2021 до 27.04.2026, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 10% річних на суму заборгованості, комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,3% від суми кредиту щомісячно, відсотків за користування кредитом у разі наявності простроченої заборгованості за договором за ставкою 90% річних на суму простроченої заборгованості, погашенням заборгованості за тілом кредиту та процентами щомісячними ануїтетними платежами, а також щомісячною сплатою комісії не пізніше останнього робочого дня звітного періоду (а. с. 8 зв., копія анкети-заяви ОСОБА_3 на отримання кредиту від 28.04.2021).

Відповідно до п. 3.2.1, 3.2.3 кредитного договору позичальник зобов`язується повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16.00 годин 27.04.2026. Графік платежів наведено в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.

Своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах. При цьому, перерахування (внесення) позичальником грошових коштів на погашення ануїтетних платежів повинно бути здійснено у строк, не пізніше останнього робочого дня місяця.

Відповідно до п. 3.3.4, 3.3.5 кредитного договору кредитодавець має право без згоди позичальника повністю або частково передати (відступити) свої права та зобов`язання по цьому договору, а також по правочинам, пов`язаним із забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором.

Вимагати повернення кредиту в повному обсязі, строк виплати якого ще не настав, у разі затримання позичальником сплати щомісячного платежу та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.

У цей же день, 28.04.2021, між ОСОБА_2 і АТ «Мегабанк» було підписано паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (копії вказаних документів зберігаються в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).

Відповідачка отримав кредитні кошти, що підтверджується виписками по рахунку клієнта, сформованими у програмному комплексі АТ «Мегабанк» за період з 28.04.2021 по 02.12.2022 та у програмному комплексі Національного банку України (Єдина інформаційно-облікова система НБУ) (копії виписок зберігаються в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).

Згідно з довідкою-розрахунком, затвердженою уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Мегабанк», заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №28-018-869-2-21- Г від 28.04.2021 станом на 03.09.2024 становила 124331 грн 76 коп., з яких: 47896 грн 61 коп. заборгованість за кредитом, 13735 грн 15 коп. заборгованість за відсотками, 62700 грн заборгованість за простроченими комісіями (а. с. 7).

27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «ФК Єврокредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № 113-018-869-2-21-Г від 17.11.2021, що підтверджується витягом з додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги ( копія договору відступлення прав вимоги зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).

З витягу з додатку №1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 вбачається, що до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №28-018-869-2-21-Г від 28.04.2021 на загальну суму заборгованості (копія витягу з додатку зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).

27.11.2025 позивач надіслав відповідачці вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором (копія вимоги зберігається в електронному вигляді в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Як вбачається з абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Висновки суду.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними.

При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що між первинним кредитором та відповідачем у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.

Кредитний договір між сторонами було укладено на строк до 27.04.2026.

Первинний кредитор виконав свої зобов`язання за договором, надавши ОСОБА_2 кредитні кошти. Натомість, відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором не виконує належним чином.

Позивач правомірно набув право вимоги за кредитним договором, укладеним між АТ «Мегабанк» та відповідачкою.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 124331 грн 76 коп., з яких: 47896 грн 61 коп. заборгованість за кредитом, 13735 грн 15 коп. заборгованість за відсотками, 62700 грн - комісія.

Судові витрати.

За звернення з позовом до суду позивач сплатив 2662 грн 40 коп. судового збору.

Що стосується вимоги про стягнення 11200 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч, 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Таким чином відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 5662 грн 40 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються з 2662 грн 40 коп. судового збору та 3000 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, оф. 105, код ЄДРПОУ 40932411) до ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» 124331 (сто двадцять чотири тисячі триста тридцять одну) гривню 76 коп., заборгованості за кредитним договором № 28-018-869-2-21-Г від 28.04.2021, а також - 5662 (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.

Суддя