Ухвала суду № 137325016, 10.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3764/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., за участю секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє представник Мохир Ярослав Вікторович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

25.05.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив.

29.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів та уточнена позовна заява

09.06.2026 від представника відповідача, адвоката Мікрюкова С.В., надішйли заперення, в яких просить суд відмовити у долученні доказів, залишити без розгляду заяву про зміну підстав позову, повернути «уточнену» позовну заяву позивачу та повністю відмовити ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у задоволенні позовних вимог.

Судові засідання у даній справі були призначені на 24.04.2026 на 08:40 год., 20.05.2026 на 08:50 год., на 02.06.2026 на 11:30 год. та на 10.06.2026 на 09:10 год.

В судове засідання сторони не з`явились, хоч були належним чином повідомлені про дату та час його проведення.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття уточненої позовної заяви позивача суд виходить з наступного.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Оскільки норма частини третьої статті 49 ЦПК України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У даному випадку позивач звернувся з уточненою позовною заявою, мотивуючи її необхідністю деталізації обставин справи. Проте, зі змісту первісно поданої позовної заяви та змісту «уточненої» позовної заяви від 26.02.2026 року, суд убачає наявність суттєвих розбіжностей, які за своєю правовою природою становлять одночасну зміну предмета та підстав позову. Так, обґрунтовуючи первісний позов від 10.03.2026 року позивач зазначив, що кредитний договір № 06.11.2023-010000993 був укладений між сторонами 06.11.2023 року, і видача грошових коштів у розмірі 5 000 грн. на електронний платіжний засіб відповідача була здійснена безпосередньо у цей же день 06.11.2023 року, на підтвердження чого було додано відповідну квитанцію від 06.11.2023 року. Стягнення заборгованості позивач пов`язував з невиконанням умов даного кредитного договору.

Натомість, в «уточненій» позовній заяві позивач вказує, що надання грошових коштів відповідачу відбулося 10.10.2023 року на підставі первісного договору № 10.10.2023-100001294. Надалі, за твердженням позивача, відбулося послідовне переоформлення боргу: спочатку договором від 23.10.2023 року, та кінцевим договором від 06.11.2023 року № 06.11.2023-010000993.

Таким чином, у первісному позові підставою стягнення коштів визначено договір від 06.11.2023 року як такий, що передбачав реальне виділення нових кредитних коштів у цей же день. В «уточненій» же заяві цей же договір від 06.11.2023 року описується вже не як угода про видачу коштів, а як інструмент фіксації минулої заборгованості, яка виникла з іншого договору від 10.10.2023 року, кошти за яким були видані значно раніше.

Суд наголошує, що зміна фактичних обставин щодо дати, умов та безпосереднього правочину, на підставі якого було передано грошові кошти (що є ключовим елементом реального характеру кредитного договору), повністю змінює фактичну підставу позову. Одночасно з цим змінюється і предмет позову оскільки вимога про стягнення боргу за договором, кошти за яким отримано в день його підписання, не є тотожною вимозі про стягнення боргу, що виник внаслідок ланцюга переоформлень попередніх зобов`язань від іншої дати.

Отже, суд вбачає, що у заяві про прийняття уточненої позовної заяви 29.05.2026 позивачем фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.

Водночас вказану заяву подано з порушенням строків, передбачених ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

З огляду на викладене, у прийнятті заяви позивача від 29.05.2026 слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, 189, 196-198, 260, 353-354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

в прийнятті уточненої позовної заяви від 29.05.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє представник Мохир Ярослав Вікторович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним відмовити.

Роз`яснити позивачу його право звернення до суду з відповідними вимогами у загальному порядку шляхом подання позову до суду з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка