Рішення № 137324319, 10.06.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 707/510/26

Провадження № 2/697/606/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Скирди Б.К.,

за участю секретаря судових засідань - Шакало Л.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі також - ТОВ «Деал Фінанс Груп», позивач) звернувся в Черкаський районний суд Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.07.2025 між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 8188194, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 6 200,00 грн. строком на 360 днів (з 21.07.2025 по 15.07.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 069,50 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 310 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '302725, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «ukrsibbank» за згодою ОСОБА_1 персональні дані останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис '302725 - 21.07.2025 18:11:21, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Таким чином, підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 8188194 від 21.07.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 200,00 грн. шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи.

Згідно листа № 23/12/25-25446 від 23.12.2025, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № a525a301-32fd-40a6-bdc6-d5b279847b7c перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту № 8188194.

Згідно довідки № КД-000018766 від 29.12.2025 ТОВ «Європейська платіжна система» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між компанією ТОВ «Європейська платіжна система» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 21.07.2025, сума 6 200,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу a525a301-32fd-40a6-bdc6-d5b279847b7c. Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими коштами, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту № 8188194 від 21.07.2025 та додаткової угоди, та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 0,00 грн., заборгованість останнього за договором кредиту складає 25 029,40 грн., зокрема: 6 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 359,90 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 069,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 12 400,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Отже, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «Деал Фінанс Груп», що набуло право вимоги за договором кредиту № 8188194 на підставі договору факторингу.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 8188194 від 21.07.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025 - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 в тому числі до відповідача в сумі 25 029,40 грн., з яких 6 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 359,90 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 069,50 грн. - сума заборгованості за комісією; 12 400,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Враховуючи зазначене вище, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну суму заборгованості за Договором кредиту № 8188194 в розмірі 25 029,40 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.22).

08.06.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло заперечення на позовну заяву в якому вказав, що він не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Деал Фінанс Груп» та вважає заявлену до стягнення суму заборгованості завищеною і такою, що підлягає зменшенню. Позивач просить стягнути пеню (неустойку) у розмірі 12 400,00 грн. Відповідно до Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022, на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором. У зв`язку з викладеним, просить суд відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафних санкцій у повному обсязі. Просить обмежити нарахування процентів строком дії кредитного договору, оскільки їх тривале нарахування призвело до непропорційного збільшення боргу. Не погоджується із витратами на правову допомогу у розмірі 4 500,00 грн. та просить відмовити у їх стягненні, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази фактичної оплати правничої допомоги. Крім того, справа є малозначною та не складною. Просить відмовити у стягненні 2 000,00 грн. майбутніх витрат на правову допомогу, оскільки вони фактично не понесені. У разі задоволення позову просить відповідно до ст. 435 ЦПК України надати розстрочку виконання рішення та встановити графік платежів по 2 000,00 грн. щомісяця кожного 7 числа. Просить врахувати його матеріальне становище, статус учасника бойових дій, наявність багатодітної сім`ї та дитини з інвалідністю (а.с.58-59).

09.06.2026 до суду від представника позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» - адвоката Ткаченко Ю.О. надійшла заява про зменшення позовних вимог в якій вказала, що у зв`язку з отриманням заперечень сторони відповідача проти нарахування пені/неустойки. А також з метою забезпечення ефективного, швидкого та справедливого розгляду справи, позивач вважає за доцільне зменшити позовні вимоги на суму пені. В зв`язку з цим, просить суд зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанас Груп» суму заборгованості за Договором кредиту в розмірі 12 629,40 грн., з яких: 6 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 359,90 грн. - сума заборгованості за процентами; 1 069,50 грн. - сума заборгованості за комісією, а також стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн. (а.с.60).

Представник позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву з проханням розглянути справу без участі їх представника (а.с.54).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у своїх письмових запереченнях на позовну заяву просив розглянути справу без його участі (а.с.58-59).

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 21.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії (Надійний) № 8188194. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 302725, про що свідчить п. 11 Договору, юридичні адреси та реквізити сторін.

Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, сума кредиту 6 200,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, строк кредитування/строк договору 360 днів.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору, розмір першого обов`язкового платежу 2 836,50 грн.

Згідно з п. 2.2.4. Договору, період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 11.

Згідно з п. 2.2.7. Договору, тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.

Відповідно до п. 2.2.8. Договору, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 069,50 грн.). Дата надання кредиту - 21.07.2025; дата повернення кредиту - 15.07.2026; процентна ставка/день (фіксована) - 0,95%; орієнтовна загальна вартість кредиту - 28 473,50 грн.; неустойка - 310,00 грн. в день; загальні витрати за кредитом - 22 273,50 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору, перед укладення (підписанням) договору, позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та офертою, що містить в тому числі проект договору, політикою конфіденційності, правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit», іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».

Відповідно до п. 10.1.2. Договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив умови договору та правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit», що розміщені на веб-сайті https://clickcredit.ua/informaciya, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що договір укладався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.

Згідно з копією платіжної інструкції/операція № a525a301-32fd-40a6-bdc6-d5b279847b7c, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 21.07.2025 ОСОБА_2 на картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 6 200,00 грн.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Товариство підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація клієнта здійснювалось при укладенні таких договорів: № 8188194; одноразовий ідентифікатор '302725; час відправки ідентифікатора позичальнику 21.07.2025 18:11:21; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор sirgiyganzenko@gmail.com. Ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID НБУ: дата проходження 16.05.2025 22:13:18, назва банку ukrsibbank. Повідомлення направлені споживачеві фінансових послуг: номер договору 8188194; вимога про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав; електронна пошта на яку направлено повідомлення sirgiyganzenko@gmail.com; дата та час направлення повідомлення 20.10.2025 07:11:40; статус направлення - message is sent.

Відповідно до листа ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вих. № 23/12/25-25446 від 23.12.2025, на банківську карту ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , було видано онлайн-позику за договором № 8188194, № платежу a525a301-32fd-40a6-bdc6-d5b279847b7c.

Відповідно до довідки № КД-000018766 від 29.12.2025, ТОВ «Європейська платіжна система» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між установою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступних платіжних операцій: 1) дата 21.07.2025; 2) номер платежу a525a301-32fd-40a6-bdc6-d5b279847b7c; 3) сума 6 200,00 грн.; 4) отримувач ОСОБА_3 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

20.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» направило клієнту ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту, в якій вказали розмір заборгованості та про необхідність її сплатити протягом 30 днів з дати отримання вимоги.

На підтвердження суми заборгованості відповідача за договором № 8188194 від 21.07.2025 позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 21.07.2025 по 23.12.2025, з якого вбачається, що заборгованість відповідача становить 25 029,40 грн., з яких: 6 200,00 грн. - тіло кредиту; 5 359,90 грн. - проценти; 12 400,00 грн. - пеня; 1 069,50 грн. - комісія.

16.09.2025 ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог № 23/12/25-01 до договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги за договором № 8188194 від 21.07.2025 в сумі 25 029,40 грн., з яких: 6 200,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 5 359,90 грн. - сума заборгованості по процентах; 12 400,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 1 069,50 грн. - комісія за надання позики.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 8188194 від 21.07.2025, заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.01.2026 складає 25 029,40 грн., з яких: 6 200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5 359,90 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 12 400,00 грн. - заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею, 1 069,50 грн. - заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією.

Вказані суми заявлені позивачем до стягнення.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Отже, з наведеного слідує, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 21.07.2025 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 8188194 та відповідач отримав кошти у розмірі 6 200,00 грн., які були перераховані на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , вказаний ним в договорі.

Даний факт не заперечується також самим відповідачем у письмовому запереченні на позовну заяву.

Крім того, з платіжної інструкції від 21.07.2025 вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало ОСОБА_1 6 200,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 .

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківських карток, на які первісними кредиторами здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що відповідач до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій не звертався, як і не оскаржував правомірність укладених договорів.

Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, і він має можливість надати суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредиторів на виконання укладеного договору. Натомість відповідачем така виписка надана не була. Заперечень щодо отримання ним коштів кредиту не висловлювалося.

Також в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, які були б не враховані первісним кредитором.

Як вже було встановлено судом, договір кредитної лінії № 8188194 від 21.07.2025 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов та в подальшому договір виконував.

Кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту і розміру процентної ставки, порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору.

Враховуючи зміст кредитного договору можливо дійти висновку, що ОСОБА_1 з моменту підписання цього договору був обізнаний щодо оплатності наданого кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Таким чином, вказані нарахування процентів за користування кредитом відповідають умовам укладеного між сторонами договору та зазначеним нормам права.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Однак у справі не встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» приховало від позичальника об`єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом враховано також висновок Верховного Суду зроблений в постанові від 06.02.2019 у справі № 175/4753/15-ц, провадження № 61-8449св18, за яким згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормою ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За змістом ст. 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 300/438/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від правового висновку, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до договору кредитної лінії (Надійний) № 8188194 від 21.07.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит в розмірі 6 200,00 грн., строк користування кредитом 360 днів (дата повернення кредиту 15.07.2026), процентна ставка 0,95% в день. Орієнтовна загальна вартість позики становить 28 473,50 грн.

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» мало право на стягнення процентів за користування кредитом за вказаним договором за 360 днів, тобто з 21.07.2025 по 15.07.2026.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії (надійний) № 8188194 від 21.07.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за відсотками нараховувалась по 19.10.2025 та становить 5 359,90 грн. (6 200,00 грн. х 0,95% х 91 день), що не суперечить вищевказаним умовам договору. Також, з даного розрахунку вбачається, що відповідач не здійснював жодних оплат по договору.

Заперечуючи проти правильності розрахунку та розміру заборгованості по відсоткам, відповідачем не надано доказів щодо неправильності розрахунку наданого позивачем, своїх розрахунків не наведено та не надано належних, достатніх та допустимих доказів факту виконання умов договору.

Крім того, позивач скористався своїм правом та зменшив розмір заборгованості за договором кредитної лінії (надійний) № 8188194 від 21.07.2025 та зменшив позовні вимоги, відмовившись від стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 12 400,00 грн.

Щодо нарахування комісії за договором № 8188194, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку (фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Виходячи з наведених положень Закону та роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача, зокрема і в судовому порядку.

Як вбачається зі змісту договору № 8188194 від 21.07.2025 відповідач погодив комісію «за надання кредиту» 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 069,50 грн.), а тому підстави для відмови у задоволенні вимоги про стягнення такої комісії відсутні.

Щодо відступлення права вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21 ).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та постанові Верховного Суду у справі № 761/33403/17 від 28 липня 2021 року.

З урахуванням приписів ст. 517 ЦК України, доказами прав нового кредитора у зобов`язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення. Договір про відступлення права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Передача таких документів має на меті перевірку існування у кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов`язків, а також змісту та обсягу таких обов`язків (п. 41 постанови Верховного Суду від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).

Відповідно до пункту 2.1.3. Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, перехід від клієнта до фактора прав відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, визначеному цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «ВЧАСНО», є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

В матеріалах справи наявний Витяг з реєстру прав вимог № 23/12/25-01 від 23.12.2025, в якому міститься інформація про боржника ОСОБА_1 та розмір боргу.

Таким чином, позивач як новий кредитор набув права вимоги за договором кредитної лінії (надійний) № 8188194 від 21.07.2025 на підставі договору факторингу.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов`язань у строки, передбачені вищевказаним кредитним договором, належним чином не виконав та не повернув грошові кошти в повному обсязі, які були отримані ним у кредит, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» підлягають задоволенню, а з відповідача ОСОБА_1 підлягає до стягнення заборгованість за договором кредитної лінії № 8188194 в розмірі 12 629,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 4 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до норм ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи 22.08.2025 між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О. було укладено договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги. За умовами зазначеного договору, правнича допомога, що надається за цим договором, полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за яким належить клієнту у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку (п.1.1. Договору). Перелік боржників, щодо яких клієнт просить надати правничу допомогу зазначаються в Акті приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (п.1.3. Договору).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 - Акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, ТОВ «Деал Фінанс Груп» передало, а адвокат Ткаченко Ю.О. прийняла на себе зобов`язання надати правничу допомогу щодо справ, в тому числі складання позовної заяви, представництво в суді щодо ОСОБА_1 ..

Відповідно до витягу з Акту № 5-ДІЛ приймання-передачі надання правничої допомоги від 02.01.2026 за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, адвокатом Ткаченко Ю.О. надано наступні послуги з правничої допомоги щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 , а саме: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 грн.; судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) - 4 000,00 грн.

На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579938009.1 від 16.01.2026 згідно якої ТОВ «Деал Фінанс Груп» перерахувало ОСОБА_4 175 500,00 грн., призначення платежу: оплата за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 згідно з Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги № 5-ДІЛ від 02.01.2026 без ПДВ.

У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

З урахуванням наведеного, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

На підтвердження своїх вимог, представником відповідача надано суду копію Посвідчення багатодітної сім`ї серія НОМЕР_3 від 06.11.2023 відповідно до якого сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_5 має трьох дітей - ОСОБА_6 , 2015 року народження, ОСОБА_7 , 2017 року народження, ОСОБА_8 , 2023 року народження (а.с.26); копію Медичного висновку № 1316 про дитину-інваліда до 18 років від 19.10.2022, відповідно до якого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має захворювання - цукровий діабет І типу (а.с.37); копію посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_4 від 10.05.2016 відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.38).

При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує наявність у відповідача на утриманні трьох малолітніх дітей, в тому числі також дитини з інвалідністю.

У даному випадку, суд вважає, що відповідачем доведено існування у нього виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду та встановити графік платежів по 2 000,00 грн. щомісяця.

Проте, виходячи з ціни позову та майнового стану відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду - на строк 4 місяці зі щомісячними платежами по 4 572,95 грн., що не буде порушувати принцип пропорційності, майнових прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за Договором кредиту № 8188194 в розмірі 12 629,40 грн. (дванадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень, 40 копійок), з яких: 6 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 359,90 грн. - сума заборгованості за процентами, 1 069,50 грн. - сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, 40 копійок) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).

В іншій частині вимог про відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 707/510/26 - задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10.06.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованості за Договором кредиту у розмірі 12 629,40 грн., судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн., а всього 18 291,80 грн. (вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто одна гривня, 80 копійок) терміном на 4 (чотири) місяці з дати набрання законної сили цим рішенням рівними платежами, тобто по 4 572,95 грн. (чотири тисячі п`ятсот сімдесят дві гривні, 95 копійок) щомісяця.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 44280974, юридична адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий Б . К . Скирда