Ухвала суду № 137323070, 10.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6431/26

н/п 1-кс/953/3295/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі :

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12025220000001156 від 01.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, який в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з визначенням застави.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою у групі з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, маючи умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, а також їх незаконний збут, вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 (точний час та місце органом досудового розслідування не встановлено), діючи за попередньою змовою у групі з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, а також незаконний збут наркотичних засобів, за невстановлених обставин (час та місце в ході досудового розслідування не встановлені), придбав наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено канабіс, у невстановленому в ході досудового розслідування розмірі, які зберігав при собі з метою подальшого збуту.

У подальшому, 28.11.2025 о 13 год. 46 хв. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою у групі з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, маючи злочинний умисел, направлений на збут наркотичних засобів та рослин «канабісу», з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту наркотичних засобів та рослин, бажаючи цього, перебуваючи біля будинку №10 у с. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув наркотичні засоби ОСОБА_7 під час особистої зустрічі, отримавши від останнього 3000 (три тисячі) гривень, шляхом поміщення до кишені його нагрудної сумки полімерного пакета із сімома згортками з фольги, кожен з яких містив речовину рослинного походження, яка відповідно до висновку судової експертизи матеріалів речовин і виробів за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» №СЕ-19/121-25/30386-НЗПРАП від 10.12.2025 містить у своєму складі наркотичні засоби та рослини канабіс, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на висушену речовину склала: 0,8834 г., 0,8241 г., 0,7908 г., 0,8142 г., 0,9048 г., 0,8455 г., 0,7496 г.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою у групі з невстановленою в ході проведення досудового розслідування особою, всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбали, зберігали з метою збуту та збули, шляхом передачі, наркотичні засоби та рослини канабіс, обіг яких обмежено відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.

Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

10.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК україни.

Водночас в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, на утримані малолітніх осіб або осіб похилого віку немає, однак вказані факти недостатньо свідчать про можливість належного виконання процесуальних обов`язків покладених на підозрюваного, у тому числі щодо забезпечення його явки до суду та правоохоронних органів, оскільки зазначені обставини існували на час вчинення злочину, який інкримінується, та не стали для нього стримуючим фактором, а тому не можуть бути достатніми для спростування наявності ризику переховування його від правосуддя. А тому ОСОБА_4 , усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати вплив на свідків в тому числі осіб, які були задіяні у якості понятих, вчинити інше кримінальне правопорушення, що може привести до перешкоджання встановлення істини по справі, а тому наявні ризики для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .

За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

З метою запобігання вищевказаним ризикам необхідно обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Сторона обвинувачення зазначає, що в ході досудового розслідування встановлена наявність вищевказаних ризиків, таким чином, з метою забезпечення належного проведення усіх необхідних процесуальних дій для забезпечення повного, всебічного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, наявна обґрунтована необхідність щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вказували на недоведеність ризиків, підозрюваний визнав свою вину, просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді триманням під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з тримання під вартою у вигляді домашнього арешту.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадження.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12025220000001156 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

10.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується: протоколом огляду покупця від 28.11.2025; протоколом заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр від 28.11.2025; протоколом добровільної видачі від 28.11.2025; протоколом про результати контролю за вчинення злочину від 29.11.2025; висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 10.12.2025; протоколом за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за місцем від 15.01.2026; протоколами про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 02.01.2026; протоколами про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 25.02.2026; протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 05.03.2026.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 , тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що має широку розповсюдженість, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.08.2026 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити застава в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 133120 гр. (3328 гр. х 40 = 133120 гр.), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 08 серпня 2026 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 133 120 гр. (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UА 208201720355299002000006674 (справа № 953/6431/26 н/п 1-кс/953/3295/26) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 10 червня 2026 року до 08 серпня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1