Ухвала суду № 137323009, 11.06.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа№639/6789/24

Провадження №2-п/639/45/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чубенко О.С.,

представника відповідача Жарова П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 адвоката Жарова Павла Валентиновича про перегляд заочного рішення Новобаварського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2026 року у цивільній справі №639/6789/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом Жаровим П.В. про перегляд заочного рішення Новобаварського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2026 року цивільній справі №639/6789/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.

В обґрунтування заяви зазначено, що заочним рішенням Новобаварського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2026 року у справі № 639/6789/25 позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги було задоволено повністю. Суд ухвалив стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 63 204,00 грн та судові витрати. Вказане заочне рішення суду було отримано представником відповідача адвокатом Жаровим П.В., через підсистему «Електронний суд» 22 квітня 2026 року

Позивач просить стягнути заборгованість за період з квітня 2020 року по квітень 2023 року включно. Однак позовна заява була сформована Позивачем в системі «Електронний суд» лише 11 вересня 2025 року. Відповідно до статті 257 ЦКУ, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Оскільки позов подано у вересні 2025 року, вимоги про стягнення боргу за період з квітня 2020 року по вересень 2022 року (що становить більшу частину позовних вимог) заявлені за межами трирічного строку. Відповідач має намір подати суду заяву про застосування позовної давності, що докорінно змінює суму можливого стягнення. Ухвалення рішення в заочному порядку позбавило Відповідача права заявити про позовну давність відповідно до ЦКУ.

Позивач вказує, що значна частина нарахувань (з квітня 2020 року по листопад 2021 року) здійснювалася за нібито «бездоговірне споживання» на основі даних попереднього власника ( ОСОБА_2 ). Ці нарахування виконані без урахування технічного стану нежитлових приміщень підвалу, які фактично не експлуатувалися у цей період, та за відсутності вручення рахунків Відповідачу. Ці обставини підлягають доведенню шляхом надання відповідних актів та розрахунків під час повноцінного судового розгляду.

Відповідач в особі свого представника не ухилявся від правосуддя, а навпаки демонстрував активний намір реалізувати свої процесуальні права, зокрема адвокатом Жаровим П.В. подавалися заяви про відкладення розгляду справи від 22.12.2025 року та 02.02.2026 року, а також заява про ознайомлення з матеріалами справи від 19.02.2026 року. Проте Відповідач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою (ВПО) та у зв`язку з безпековою ситуацією вимушено проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Перебування клієнта у сільській місцевості іншої області в статусі ВПО, а також регулярні перебої зі зв`язком та енергопостачанням значно ускладнили комунікацію між Відповідачем та його адвокатом. Вони не мали технічної та об`єктивної можливості вчасно зібрати, погодити та підписати пакет первинних документів та заперечень для подання обґрунтованого відзиву до моменту проведення засідання 21 квітня 2026 року. Окрім того, судові повістки за фактичним місцем проживання Відповідача як ВПО судом не направлялися.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 27 травня 2026 року прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Новобаварського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2026 року у цивільній справі №639/1350/24 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послугив провадження судді Рубіжного С.О.. Призначено справу до розгляду.

Представник відповідача адвокат Жаров П.В. в судовому засіданні підтримав заяву про перегляд заочного рішення та наполягав на її задоволенні, посилаючись на обставини викладені в заяві. Також зазначив. Що виконання ним умов договору про надання правничої допомоги не здійснювалось за відсутністю оплати відповідачем послуг адвоката.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, заяв та клопотань не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Заочним рішенням Новобаварського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2026 року позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у розмірі 63 204(шістдесят три тисячі двісті чотири) гривні 63 копійки, з яких: 61120,63 грн. заборгованості за бездоговірне споживання теплової енергії та за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з квітня 2020 року по квітень 2023 року включно; 332,39 грн. заборгованості з абонентської плати з січня 2022 року по серпень 2023 року включно за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії; 1750,98 грн. заборгованості за послугу з технічного обслуговування ВБС за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з липня 2022 року по серпень 2023 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 55 (п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок.(а.с. 98 - 100).

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Як на істотні обставини для перегляду заочного рішення, представник заявника посилається на те, що відповідач має статус ВПО та мешкає в сільській місцевості, судових повісток за місцем проживання не отримував, представник відповідача адвокат Жаров П.В. подавав заяви про відкладення розгляду справи від 22.12.2025 року та 02.02.2026 року, а також заява про ознайомлення з матеріалами справи від 19.02.2026 року.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 17.09.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі. Призначено судове засідання. Клопотання представника позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» Суржана Романа Дмитровича задоволено частково.

Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Маслак Наталії Володимирівни належним чином завірену копію договору дарування від 03.11.2015 серії та номер 2294.

29 вересня 2025 року на адресу суду надійшла копія договору дарування від 03.11.2015 серії та номер 2294.

22 грудня 2025 року на електрону адресу суду надійшла заява представника відповідача адвоката Жарова П.В. про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява сформована в системі «Електронний суд». Відповідно до довідки про доставку електронного документу «позову з додатками» отримано представником відповідача ОСОБА_3 25.12.2025 17:14:32.

Відповідно до довідок про доставку електронного документу, судова повістка про виклик до суду на 02.02.2026 року доставлена до електронного кабінету ОСОБА_3 25.12.2025 17:03:16.

02 лютого 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Жаровим П.В. в системі «Електронний суд» сформовано заяву про відкладання розгляду справи.

19 лютого 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Жаровим П.В. в системі «Електронний суд» сформовано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до довідок про доставку електронного документу, судова повістка про виклик до суду на 16.03.2026 року доставлена до електронного кабінету ОСОБА_3 13.02.2026 20:01:10.

Відповідно до довідок про доставку електронного документу, судова повістка про виклик до суду на 21.04.2026 року доставлена до електронного кабінету ОСОБА_3 25.03.2026 0:53:05.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6, 7 ч. 2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).

Отже, процесуальний закон передбачив надсилання судового рішення як рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і в електронній формі через електронний кабінет, у тому числі на офіційну електронну адресу засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених у частині шостій статті 14 ЦПК України, пункті 10 вказаного Положення, зокрема для адвокатів, та тих, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23, пункти 64-65)).

Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. (ч.1 ст.131 ЦПК України)

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Станом на 21 квітня 2026 року представник відповідача не подано жодної заяви по суті справи, відзиву чи пояснень.

Як зазначено вище, однією із підстав скасування заочного рішення, є докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Крім того, відповідачем не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, посилання на представника відповідача на строки позовної давності не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови КМУ №392 від 20.05.2020 «Про всановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», у чинній редакції, з метою запобгання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширеня на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом її такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, зокрема, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023, яким затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 734/2023.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, і 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, який доповнено Законом України № 2120-IX від 15.03.2022; та в подальшому зазначені строки були зупинені згідно Закону України № 3450-IX від 08.11.2023}.

На підтвердження заперечень відповідача представником не було надано жодних доказів, що спростовували б позовні вимоги позивача.

Аналіз змісту ст. 288 ЦПК України дає підстави вважати суду, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом обставин: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, не повідомив про причини неявки з поважних причин; не подав відзив на позовну заяву та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, для скасування заочного рішення є обов`язковою наявність цих підстав в сукупності.

Інших доказів, які б надавали підстави для скасування заочного рішення відповідачем не надано.

З огляду на вищезазначене, підстави для скасування заочного рішення відсутні, а тому в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Жарова П.В.. необхідно відмовити.

Суд роз`яснює, що зазначене не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 260, 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Жарова Павла Валентиновича про перегляд заочного рішення Новобаварського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручене у день ії складення або проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 11.06.2026.

Суддя С.О. Рубіжний