Рішення № 137322894, 11.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9300/26

Провадження № 2/638/7898/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут»,

відповідачі - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 66274,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що на підставі рішення Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25, КП «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будинків м. Харкова. Відповідач, яка є споживачем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг має заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2017 до 31.03.2026 (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) у розмірі 52868,12 грн, за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 до 31.03.2026 у розмірі 1352,40 грн, за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 до 31.03.2026 у розмірі 8945,88 грн, за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 до 31.03.2026 у розмірі 783,84 грн. Крім того, у зв`язку з несвоєчасною оплатою послуг з постачання теплової енергії позивачем за період до лютого 2022 року нараховано інфляційні втрати у розмірі 1681,92 грн та 3 % річних у сумі 642,77 грн.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

У встановлений судом в ухвалі від 05 травня 2026 строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з`явилася. Позивач просив справу розглянути за його відсутністю. Відповідач, будучи належним чином повідомленою про судове засідання, причини неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.

З урахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 11 червня 2026 року, суд провів заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідкою про склад сім`ї) від 27 квітня 2026 року.

Згідно з відомістю про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2017 до 31.03.2026 складає 52868,12 грн, за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 до 31.03.2026 - 8945,88 грн.

Відповідно до відомості про нарахування та оплату за абонентське обслуговування за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, складеною за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за абонентське обслуговування за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 до 31.03.2026 складає 1352,40 грн, за абонентське обслуговування за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 до 31.03.2026 - 783,84 грн.

Згідно з розрахунком інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води до лютого 2022 року, складеного за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , інфляційні втрати за період нарахувань з березня 2019 року до листопада 2021 року становлять 1681,92 грн три проценти річних від простроченої суми за вказаний період становлять 642,77 грн.

Відповідно до п. 15 Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, а також відповідно до п. 34 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, в яких виконавцем вказано КП «Харківські теплові мережі», споживач повинен оплачувати відповідні послуги щомісячно.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 вищевказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наведення положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими та достовірними доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, та які входять до предмету доказування у справі, а саме, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з реєстру територіальної громади м. Харкова, та є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем за вказаною адресою.

Також позивачем доведено, що за вказаною адресою за період з 01.01.2017 року до 31.03.2026 були надані відповідачу житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, вартість яких не була сплачена у повному обсязі відповідачем, внаслідок чого утворилася заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 63950,24 грн.

Відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України зазначений розмір заборгованості не спростувала, доказів своєчасної та повної оплати спожитих житлово-комунальних послуг не надала, як і не надала власного контррозрахунку, підтвердженого відповідними доказами. Матеріали справи не містять доказів добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати спожитих житлово-комунальних послуг порушено цивільні права та законні інтереси КП «Харківські теплові мережі», що є підставою для судового захисту таких прав та інтересів позивача в обраний позивачем спосіб.

У зв`язку з викладеним, суд задовольняє позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» у повному обсязі та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги, з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних, у загальному розмірі 66274,93 грн.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» (адреса: м. Харків, пр-т. Ювілейний, 28А, код ЄДРПОУ 45929670) заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.01.2017 до 31.03.2026 у розмірі 52868,12 грн, за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 до 31.03.2026 у розмірі 1352,40 грн, за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 до 31.03.2026 у розмірі 8945,88 грн, за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 до 31.03.2026 у розмірі 783,84 грн, з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1681,92 грн та 3% річних у сумі 642,77 грн, а всього заборгованість у розмірі 66274,93 грн (шістдесят шість тисяч двісті сімдесят чотири гривні 93 копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» (адреса: м. Харків, пр-т. Ювілейний, 28А, код ЄДРПОУ 45929670) судовий збір у розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 11 червня 2026 року.

Суддя І. П. Латка